Постанова

від 23.05.2023 по справі 757/50297/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 757/50297/21-ц Головуючий у суді першої інстанції: Остапчук Т.В.

Номер провадження: 22-ц/824/530/2023 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коцюрби О.П.,

суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,

при секретарі - Качалабі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цимейко Ганна Олегівна, на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Совки Девелопмент» треті особи: ОСОБА_2 , Холберг Альянс ЛТД про визнання трудових відносин припиненими, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року в Печерський районний суд міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Совки Девелопмент» (далі - ТОВ «Совки Девелопмент», Товариство, відповідач) про визнання припиненими трудових відносин.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 12 грудня 2012 року, протоколом № 1-12 установчих Зборів Засновників ТОВ «Совки Девелопмент» його обрано Генеральним директором Товариства.

Наказом № 6/12-к від 12 грудня 2012 року він приступив до виконання обов`язків Генерального директора Товариства.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками Товариства є ОСОБА_2 та Холберг Альянс ЛТД.

Позивач вказав, що 12 серпня 2021 року написав заяву про звільнення за власним бажанням та надіслав учасникам Товариства. за адресою знаходження, також повідомлення про проведення позачергових зборів 15 вересня 2021 року.

Однак, збори не проведено в зв`язку з неявкою учасників, тому його не було звільнено, наказ не оформлений, чим порушено його законні права.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив, визнати припиненими трудові відносини з ТОВ ««Совки Девелопмент»» на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП України.

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Цимейко Г.О., оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги звернув увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що останній дотримався порядку встановленого статтею 38 КЗпП України щодо повідомлення учасників Товариства про свій намір бути звільненим та про дотримання порядку скликання загальних зборів для вирішення питання про його звільнення.

Позивач вважає, що не зазначення дати, з якої він просить визнати трудові відносини припиненими, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Наданим процесуальним законом правом подати відзив на апеляційну скаргу, учасники справи не скористалися.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Цимейко Г.О., підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, Печерський районний суд міста Києва виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що він дотримався порядку, встановленого статтею 38 КЗпП України, щодо повідомлення учасників Товариства про свій намір бути звільненим, та порядку скликання загальних зборів для вирішення питання про його звільнення, що свідчить, про відсутність порушених трудових прав позивача.

Також, суд першої інстанції вказав, що позивач не зазначив конкретної дати, з якої його трудові відносини з товариством мають бути визнані припиненими, тоді як суд не має права вийти за межі позовних вимог, самостійного визначивши дату такого припинення, адже вказане буде свідчити про невиправдане втручання суду як у права позивача, так і у права Товариства, через втручання у діяльність Товариства.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Совки Девелопмент» № 1-12 від 12 грудня 2012 року, ОСОБА_1 призначено на посаду Генерального директора ТОВ «Совки Девелопмент» (а.с. 13).

Згідно наказу № 1/12-К від 12 грудня 2012 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків генерального директора ТОВ «Совки Девелопмент» (а.с. 14).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що учасниками «Совки Девелопмент» є: ОСОБА_2 та Холберг Альянс ЛТД (а.с. 15-17).

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 , 12 серпня 2021 року направив на адресу учасників ТОВ «Совки Девелопмент» ОСОБА_2 та Холберг Альянс ЛТД заяву про звільнення його з посади Генерального директора за власним бажанням та повідомлення про скликання Загальних зборів учасників ТОВ «Совки Девелопмент» об 11 год. 00 хв. 15 вересня 2021 року(а.с. 18-19, 20-21).

В подальшому, 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Загальних зборів ТОВ «Совки Девелопмент» із заявою про звільнення його з посади Генерального директора за власним бажанням (а.с. 22)

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що загальні збори учасників Товариства не відбулися, а отже, можливість вирішити питання щодо припинення трудових відносин між ним та ТОВ ««Совки Девелопмент» відсутня.

Так, з протоколу Загальних зборів ТОВ ««Совки Девелопмент» № 15/09/2021 від 15 вересня 2021 року вбачається, що учасники Товариства на Загальні збори не з`явились (а.с. 23).

Актом від 15 вересня 2021 року підтверджується факт того, що Загальні збори ТОВ «Совки Девелопмент» не відбулись у зв`язку із неявкою учасників Товариства, які володіють 100% Статутного капіталу.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Положеннями ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 910/7164/19.

Згідно зі статтею 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

У ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вказано, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

За редакцією ч.ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Частинами 1-3 ст. 99 ЦК України передбачено, що загальні збори товариства, своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган попередивши власника письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що таке звільнення відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18).

Пунктом 9.16 Статуту ТОВ «Совки Девелопмент» передбачено, що питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, а відтак, позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

У ст. 43 Конституції України зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 звернув увагу на те, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18).

З наданих позивачем доказів, зокрема, копій заяв про звільнення надісланих позивачем на адресу учасників Товариства, та на адресу Загальних зборів Товариства, а також копій повідомлень про скликання Загальних зборів ТОВ «Совки Девелопмент» вбачається, що ОСОБА_1 вчинив всіх необхідних заходів, передбачених законодавством, для вирішення питання щодо його звільнення з посади Головного директора ТОВ «Совки Девелопмент».

Частиною 1 ст. 38 КЗпП України визначений порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора, який передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому, на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Аналізуючи викладені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, дотримання ним порядку встановленого статтею 38 КЗпП України щодо повідомлення учасників товариства про свій намір бути звільненим та про дотримання порядку скликання загальних зборів для вирішення питання про його звільнення, однак, учасники Товариства не виконали покладений на них статтею 38 КЗпП України обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 4, 5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того колегія суддів вважає що датою звільнення директора може бути дата прийняття рішення про звільнення, так як відповідно до статуту Товариства звільнення директора відбувається лише за рішенням загальних зборів, а оскільки загальні збори товариства не відбулись у зв`язку з неявкою учасників Товариства, директор не може вважатись звільненим з вказаної дати.

Таким чином, не зазначення дати, з якої позивач просить визнати трудові відносини припиненими, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 376 ЦПІК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, враховуючи, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, під час перегляду справи апеляційним судом встановлено неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вважає, що заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року є безпідставним та незаконним, а тому, підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

За правилами ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Цимейко Г.О., підлягає задоволенню, а заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог, з ТОВ ««Совки Девелопмент»» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 908 гривень та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 362 гривні, а всього - 2 270 грн. судового збору.

Керуючись статтями 141, 259, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цимейко Ганна Олегівна, задовольнити.

Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Совки Девелопмент» про визнання трудових відносин припиненими задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю ««Совки Девелопмент»» (код ЄДРПОУ 38490370) на підставі пункту 1 статті 38 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««Совки Девелопмент»» (код ЄДРПОУ 38490370) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 908 гривень та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 362 гривні, а всього

- 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П. Коцюрба

Судді: І.М. Білич

Т.А. Слюсар