Ухвала

від 01.06.2023 по справі 757/40092/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/40092/21-к Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/3214/2023 Суддя - доповідач - ОСОБА_2

Ухвала

Іменем України

01 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12021100060000677 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 у кримінальному провадженні щодо обвинуваченої,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровське Донецької області, громадянки України, з повною вищою освітою, яка не заміжня, працює в ДП «ОК Укрвуглереструктурізація» інженером, зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представника потерпілої ОСОБА_9

в с т а н о в и л а:

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року, було затверджено угоду від 23 липня 2021 року між прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 та обвинуваченою ОСОБА_6 про визнання винуватості.

ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України, та призначено їй покарання, а саме:

- за ч.3 ст. 190 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

- за ч. 4 ст. 190 КК України, у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 3 /три/ роки не вчинить нового кримінального правопорушення.

Покладено на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Як зазначено у вироку, згідно висунутого обвинувачення, досудовим розслідуванням встановлено, що в грудні 2016 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, громадяни Туреччини Особа-1, та Особа-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, знаходячись у кафе «Бестія», що розташовано за адресою: вул. Є. Коновальця, 44, м. Київ, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, вступили в попередню злочинну змову з громадянами України Особою-3, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 , домовились про спільне виконання та розробили план злочинних дій, а також розподілили між собою ролі наступним чином. Так, Особа-1, та Особа-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження відповідно до розподілених ролей 20.12.2016 створили та зареєстрували Товариство з обмеженою відповідальністю «У.Т. Колос» (код ЄДРПОУ 41006957) за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26-А, офіс 116, де засновником став Особа-1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, менеджером, а в подальшому і директором цього Товариства призначено Особа-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, які разом з Особа-3, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, з метою створення уявної для потерпілих законності своїх намірів та бажання отримати довіру потерпілих, укладали договори купівлі-продажу будівельної техніки, яка повинна була доставлятись з Туреччини по нижчій від ринкової вартості, в той же час ОСОБА_6 розробила сайт для ТОВ «У.Т. Колос» з відображенням реклами щодо продажу техніки, а також створила та зареєструвала 20.12.2016 ФОП ОСОБА_6 для зняття грошових коштів, які надходили від ТОВ «У.Т. Колос», якими розпорядились на власний розсуд, таким чином вчинили ряд шахрайських дій за наступних обставин.

Так, 11.02.2017, у не встановлений досудовим розслідуванням час, Особа-1, Особа-2 та Особа-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, знаходячись у офісі №116 ТОВ «У.Т. Колос», що розташований по бульвару Лесі Українки, 26-А у місті Києві, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, діючи узгоджено та обопільно, згідно розподілених ролей, переконали потерпілого ОСОБА_11 , який дізнався про ТОВ «У.Т. Колос» з сайту у мережі Інтернет, розробленого ОСОБА_6 на купівлю екскаватора - навантажувача марки «САТ» загальною вартістю 970 000 гривень, повідомивши останньому завідомо неправдиві відомості щодо можливості поставки вказаної техніки з Туреччини. Реалізуючи свої злочинні наміри, з метою створення уявної для потерпілого законності своїх намірів, Особа-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, надала потерпілому ОСОБА_11 для ознайомлення раніше підготовлений нею договір №11.02.17-03 від 11.02.2017, відповідно до якого вказаний екскаватор повинен був доставлений за місцем мешкання потерпілого впродовж 21 банківського дня, у якому свій підпис поставив Особа-1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження та потерпілий ОСОБА_11 , де також вже містився підпис директора ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_12 , яка не була обізнана у злочинних намірах Особа-1, Особа-2 та Особа-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 . В той же час, ОСОБА_11 , будучи введений в оману Особою-1, Особою-2 та Особою-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 щодо добропорядності намірів останніх, які переконали його у справжності своїх дій та, сприймаючи їх наміри як реальні, передав Особі-1 та Особі-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, грошові кошти у сумі 339 500 гривень, як часткову оплату за екскаватора - навантажувача марки «JCB» тобто 35% від загальної вартості товару згідно укладеного договору, після чого Особа-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, відразу надала потерпілому квитанцію до прибуткового касового ордеру №5 від 11.02.2017 з наявними підписами директора ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_12 , яка не була обізнана у злочинних намірах Особи-1, Особи-2 та Особи-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 . Отримані від ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 339 500 гривень вказані особи привласнили та розпорядились ними на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди у великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України.

Крім того, 13.02.2017, у не встановлений досудовим розслідуванням час, Особа-1, Особа-2 та Особа-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, знаходячись у офісі №116 ТОВ «У.Т. Колос» по бульвару Лесі Українки, 26-А у місті Києві, повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, діючи узгоджено та обопільно, згідно розподілених ролей, переконали потерпілого ОСОБА_13 , який дізнався про ТОВ «У.Т. Колос» з сайту у мережі Інтернет, розробленого ОСОБА_6 , на купівлю екскаватора - навантажувача марки «JCB» загальною вартістю 960 000 гривень, повідомивши останньому завідомо неправдиві відомості щодо можливості поставки вказаної техніки з Туреччини. Реалізуючи свої злочинні наміри, з метою створення уявної для потерпілого законності своїх намірів, Особа-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження надала потерпілому ОСОБА_13 для ознайомлення раніше підготовлений нею договір №13.02.17-04 від 13.02.2017, відповідно до якого вказаний екскаватор повинен був доставлений за місцем мешкання потерпілого впродовж 21 банківського дня, у якому свій підпис поставив Особа-1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження та потерпілий ОСОБА_13 , де також вже містився підпис директора ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_12 , яка не була обізнана у злочинних намірах Особи-1, Особи-2 та Особи-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 . В той же час, ОСОБА_13 , будучи введений в оману Особою-1, Особою-2 та Особою-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 щодо добропорядності намірів останніх, які переконали його у справжності своїх дій, та сприймаючи їх наміри як реальні, передав Особі-1 та Особі-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, грошові кошти у сумі 385 000 гривень, як часткову оплату за екскаватор - навантажувач марки «JCB» тобто 40% від загальної вартості товару згідно укладеного договору, після чого Особа-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, відразу надала потерпілому квитанцію до прибуткового касового ордеру №6 від 13.02.2017 з наявними підписами директора ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_12 , яка не була обізнана у злочинних намірах Особи-1, Особи-2 та Особи-3, матеріали щодо якмх виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 . Отримані від ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 385 000 гривень вказані особи привласнили та розпорядились ними на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди у великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України.

В подальшому, 10.03.2017, у не встановлений досудовим розслідуванням час, Особи-1, Особи-2 та Особи-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, знаходячись у офісі №116 ТОВ «У.Т. Колос» по бульвару Лесі Українки, 26-А у місті Києві, повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, діючи узгоджено та обопільно, згідно розподілених ролей, переконали засновника ТОВ "Багатопрофільна виробнича фірма "Нежданна" (код ЄДРПОУ 22728825) ОСОБА_14 , який дізнався про ТОВ «У.Т. Колос» з сайту у мережі Інтернет, розробленого ОСОБА_6 , на купівлю автокрану марки «ERKIN» на машині марки «FORD CARGO» загальною вартістю 4 500 000 гривень, повідомивши останньому завідомо неправдиві відомості щодо можливості поставки вказаної техніки з Туреччини. Реалізуючи свої злочинні наміри, з метою створення уявної для потерпілого законності своїх намірів, Особа-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, направила поштою «Нова пошта» на адресу ТОВ "Багатопрофільна виробнича фірма "Нежданна" (код ЄДРПОУ 22728825) вже підписаний Особою-2 та директором Товариства ОСОБА_12 , яка не була обізнана у злочинних намірах Особи-1, Особи-2 та Особи-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 , договір купівлі - продажу №10.03.17-10 від 10.03.2017. Отримавши зазначений договір, відповідно до якого вказаний автокран повинен був доставлений за місцем мешкання потерпілого впродовж 21 робочого дня, директор ТОВ "Багатопрофільна виробнича фірма "Нежданна" (код ЄДРПОУ 22728825) ОСОБА_15 , яка є дружиною ОСОБА_14 , підписала його, після чого ОСОБА_14 знову приїхав до вказаного офісу, де віддав вказаний договір Особі-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження. В той же час, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , будучи введені в оману Особою-1, Особою-2 та Особою-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 щодо добропорядних намірів останніх, які переконали їх у справжності своїх дій, та, сприймаючи їх наміри як реальні, 13.03.2017 року перерахували з рахунку ТОВ БВФ «Нежданна» на рахунок ТОВ «У.Т. Колос» грошові кошти на суму 2 250 000 гривень, як часткову оплату за вказаний автокран тобто 50% від загальної вартості товару згідно укладеного договору.

Продовжуючи свої злочинні дії, Особи-1, Особи-2 та Особи-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, у телефонному режимі 03.05.2017 завірили засновника ТОВ "Багатопрофільна виробнича фірма "Нежданна" (код ЄДРПОУ 22728825) ОСОБА_14 , про те, що автокран вже завантажений на паром та 04.05.2017 прибуде у місто Чорноморськ Одеської області, і що для розмитнення необхідні додаткові кошти у сумі 1 125 000 гривень, внаслідок чого засновник ТОВ БВФ «Нежданна» ОСОБА_14 перерахував на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який належить ТОВ «У.Т. Колос» зазначені кошти.

Надалі, отримані від ТОВ "Багатопрофільна виробнича фірма "Нежданна" (код ЄДРПОУ 22728825) грошові кошти на загальну суму 3 375 000 гривень, декількома транзакціями перераховані на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що належить ФОП ОСОБА_6 , які остання перерахувала на свій особистий рахунок № НОМЕР_4 , відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», таким чином вказані особи привласнили та розпорядились грошами коштами на суму 3 375 000 гривень на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, 10.03.2017, у не встановлений досудовим розслідуванням час, Особи-1, Особи-2 та Особи-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, знаходячись у офісі №116 ТОВ «У.Т. Колос» по бульвару Лесі Українки, 26-А у місті Києві, повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, діючи узгоджено та обопільно, згідно розподілених ролей, переконали потерпілого ОСОБА_16 , який дізнався про ТОВ «У.Т. Колос» з сайту у мережі Інтернет, розробленого ОСОБА_6 на купівлю екскаватора - навантажувача марки «JCB» загальною вартістю 950 000 гривень, повідомивши останньому завідомо неправдиві відомості щодо можливості поставки вказаної техніки з Туреччини. Реалізуючи свої злочинні наміри, з метою створення уявної для потерпілого законності своїх намірів, Особа-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження надала потерпілому ОСОБА_16 для ознайомлення раніше підготовлений нею договір №10.03.17-10 від 10.03.2017, відповідно до якого вказаний екскаватор повинен був доставлений за місцем мешкання потерпілого впродовж 21 банківського дня, у якому свій підпис поставив Особа-1, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження та потерпілий ОСОБА_16 , а також директор ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_12 , яка не була обізнана у злочинних намірах Особи-1, Особи-2 та Особи-, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 . В той же час, ОСОБА_16 , будучи введений в оману Особою-1, Особою-2 та Особою-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 щодо добропорядних намірів останніх, які переконали його у справжності своїх дій, та сприймаючи їх наміри як реальні, передав Особі-1 та Особі-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження грошові кошти у сумі 332 500 гривень, як часткову оплату за екскаватор - навантажувач марки «JCB» тобто 35% від загальної вартості товару згідно укладеного договору, після чого Особа-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження відразу надала потерпілому квитанцію до прибуткового касового ордеру №8 від 10.03.2017, на якій поставила свій підпис директор ТОВ «У.Т. Колос» ОСОБА_12 , яка не була обізнана у злочинних намірах Особи-1, Особи-2 та Особи-3, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 . Отримані від ОСОБА_16 грошові кошти у сумі 332 500 гривень вказані особи привласнили та розпорядились ними на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України.

Крім того, 24.04.2017, у не встановлений досудовим розслідуванням час, Особа-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 , знаходячись у офісі №116 ТОВ «У.Т. Колос» по бульвару Лесі Українки, 26-А у місті Києві, повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, діючи узгоджено та обопільно, згідно розподілених ролей, переконали потерпілого ОСОБА_17 , на купівлю трактора марки «John Deere» загальною вартістю 2 400 000 гривень, повідомивши останньому завідомо неправдиві відомості щодо можливості поставки вказаної техніки з Туреччини та завіривши також тим, що уразі невиконання умов договору, грошові кошти будуть повернуті в повному обсязі. Реалізуючи свої злочинні наміри, з метою створення уявної для потерпілого законності своїх намірів, Особа-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, надала потерпілому ОСОБА_17 для ознайомлення раніше підготовлений нею договір №24.04.17-16 від 24.04.2017, відповідно до якого вказаний трактор повинен був доставлений за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с. Заводівка, вулиця Леніна, 114 напротязі 35 робочих днів, у якому свій підпис поставив потерпілий ОСОБА_17 та директор ТОВ «У.Т. Колос» Особа-2. В той же час, ОСОБА_17 , будучи введений в оману Особою-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_6 щодо добропорядності намірів останніх, які переконали його у справжності своїх дій, та, сприймаючи їх наміри як реальні, передав Особі-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, грошові кошти у сумі 45 000 доларів США, що згідно курсу валют складає 1 188 000 гривень, як часткову оплату за трактор марки «John Deere» тобто 50% від загальної вартості товару згідно укладеного договору, після чого Особа-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження надала потерпілому власноручно написану розписку про отримання вказаних грошових коштів. Отримані від ОСОБА_17 грошові кошти у сумі 45 тисяч доларів США вказані особи привласнили та розпорядились ними на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

23 липня 2021 року між прокурором Печерської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_10 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_6 за участі захисника в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, прокурор, захисник та обвинувачена ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_6 ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, обвинувачена ОСОБА_6 під час досудового розслідування беззастережно визнала обвинувачення в обсязі повідомленої підозри у скоєнні кримінальних правопорушень за ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, та погодилась з визначеним в угоді покаранням.

При цьому, ОСОБА_6 погодилась надати викривальні покази щодо злочинних дій інших підозрюваних зі складу учасників групи осіб, спільно з якими вчинено вказані злочини, передбачені ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_6 має понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме, за ч.3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 70 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. Крім того, сторони погодились із звільненням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 та ОСОБА_16 своїми письмовими заявами надали згоду на укладення вказаної угоди між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_6 про визнання винуватості.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2022 - змінити. Виключити з резолютивної частини вироку Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2022 - додаткове покарання у виді конфіскації майна.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що змістом угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченою, з урахуванням всіх обставин справи, категорично та беззаперечно вказують на правильно та обґрунтовано призначене ОСОБА_6 остаточне покарання строком на 5 років позбавлення волі, без застосування конфіскації майна, тобто без застосування додаткового покарання, що узгоджується та відповідає вимогам ст.ст. 75, 77 КК України.

Крім того, апелянт посилаючись на вимоги ст. 77 КК України та на пункт 19 Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику визначення судами кримінального покарання»(зі змінами, внесеними постановою від 10.12.2004 №8), де роз`яснено, що конфіскація майна як додаткове покарання не може бути призначена при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням, вказує, що Печерський районний суд м. Києва затверджуючи угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою, і цим самим звільняючи ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, незаконно застосував додаткове покарання у виді конфіскації майна, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , будучи належним чином повідомленими про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явились, від потерпілого ОСОБА_17 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наведене та вимоги ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, представника потерпілого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вирок суду першої інстанції ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 та обвинуваченою ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. 475 КПК України.

У зв`язку із цим та виходячи із встановлених ч. 4 ст. 394 КПК України особливостей апеляційного оскарження вироку на підставі угоди про визнання винуватості, колегія суддів перевіряє судове рішення в межах апеляційної скарги захисника, щодо призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, а саме призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, адже в своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 не оспорює призначеного обвинуваченій ОСОБА_6 основного покарання за ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 70 КК України у виді 5 років позбавлення волі та правильності застосування до обвинуваченої інституту звільнення від відбування покарання з випробування, регламентованого ст. 75 КК України.

З матеріалів провадження вбачається, що 23 липня 2021 року між прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 та обвинуваченою ОСОБА_6 в присутності захисника останньої, за згодою потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо всіх істотних для цього кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України, яка повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їх злочинів і погодилася з юридичною оцінкою її дій.

Згідно із вказаною угодою про визнання винуватості, сторони погодилися на призначення ОСОБА_6 покарання за ч.3 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч.4 ст. 190 КК України у виді 5 років позбавлення вол, із застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України на призначення остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.2 ст. 75 КК України звільнені ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених ч. 3 ст. 475 КПК України.

У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені ст. 374 КПК України.

При цьому, узгоджена сторонами міра покарання відповідно ст. 472 КПК України є однією із основних елементів (умов) угоди про визнання винуватості, тобто є такою, що складає її зміст та без неї неможливе затвердження відповідної угоди.

Окрім того, відповідно до положень ст.ст. 75, 77 КК України і роз`яснень, викладених у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст. 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

Проте, в порушення зазначених вище вимог закону, затверджуючи угоду від 23 липня 2021 року між прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 та обвинуваченою ОСОБА_6 про визнання винуватості та ухвалюючи вирок, суд першої інстанції, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначив їй, як за ч. 4 ст. 190 КК України, так і за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України, додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке не лише не було узгоджено сторонами угоди, а й взагалі в даному випадку, відповідно до вимог ст. 77 КПК України, не підлягало призначенню, чим на переконання колегії суддів допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну оскаржуваного вироку.

З огляду на викладене, вирок Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року щодо ОСОБА_6 слід змінити, виключивши з резолютивної частини вироку рішення суду про призначення обвинуваченій ОСОБА_6 додаткового покарання у виді конфіскації майна, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2022 у кримінальному провадженні №12021100060000677щодо обвинуваченої ОСОБА_6 за ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190 КК України змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку рішення суду про призначення обвинуваченій ОСОБА_6 додаткового покарання у виді конфіскації майна, як за ч. 4 ст. 190 КК України, так і за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4