Постанова

від 06.06.2023 по справі 540/971/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/971/22

Головуючий в І інстанції: Вовченко О.А.

Дата та місце ухвалення рішення: 03.10.2022 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Домусчі С.Д.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Генічеське автотранспортне підприємство № 1» до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Генічеське автотранспортне підприємство № 1» звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову від 11.01.2022 року № 301659 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.01.2022 № 301659.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Генічеське автотранспортне підприємство № 1» зареєстроване в якості юридичної особи 01.04.2015 року та здійснює, зокрема, наступний вид діяльності за КВЕД: 49.31 пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, а також має ліцензію на внутрішні перевезення пасажирів автобусами, яка видана Державною службою України з безпеки на транспорті, номер і дата прийняття рішення: № 83 від 12.03.2016 року.

Згідно тимчасового реєстраційного талону ДХХ № 115686, виданого 26.06.2019 року та терміном дії до 24.06.2024 року, ТОВ «Генічеське автотранспортне підприємство № 1» має право користування автобусом марки MITSUBISHI PRESTIG, реєстраційний номер MITSUBISHI PRESTIG.

23.11.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонська область проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт № 325021, відповідно до якого перевірка здійснена щодо транспортного засобу марки MITSUBISHI PRESTIG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , перевізник - ТОВ «Генічеське автотранспортне підприємство № 1».

Під час перевірки виявлене порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»: під час здійснення регулярних перевезень за маршрутом «Генічеськ-Чонгар КПВВ» перевізник не забезпечив водія документами, передбаченими статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме реєстраційним документом на транспортний засіб перевізника, таблицею вартості проїзду.

В акті № 325021 від 23.11.2021 року зазначено, що водій від надання пояснень та підпису відмовився.

Позивач заперечує обставини відсутності у водія реєстраційного документу на транспортний засіб перевізника, таблиці вартості проїзду та під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Генічеське автотранспортне підприємство № 1» надано відповідачу тимчасовий реєстраційний талон ДХХ № 115686, виданий 26.06.2019 року, таблицю вартості проїзду, що визнається відповідачем.

На підставі акту № 325021 від 23.11.2021 року, відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 301659 від 11.01.2022 року, відповідно до якої, враховуючи, що ТОВ «Генічеське автотранспортне підприємство № 1» допущено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час перевірки виявлене порушення, а саме під час здійснення регулярних перевезень за маршрутом «Генічеськ-Чонгар КПВВ» перевізник не забезпечив водія документами, передбаченими статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»: реєстраційним документом на транспортний засіб перевізника, таблицею вартості проїзду.

Водночас, суд першої інстанції зазначив, що позивач у позовній заяві вказує на те, що такі документи у водія під час здійснення перевірки були та окрім цього надавались під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність порушення, та якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач (наприклад, матеріали фото- та відеофіксації, доказів здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути, тощо), а акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом не є беззаперечним доказом вчинення порушення.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не надав до суду достатніх та беззаперечних доказів, та не навів доводів, що підтверджують наявність з боку позивача порушень, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на викладене.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах.

Приписами частини 14 статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами 17-19 статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

За приписами пункту 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1567) рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення визначені у статті 39 Закону № 2344-III, згідно абз. 3 ч. 2 якої, документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Згідно з п.п. 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З аналізу наведених норм слідує, що непред`явлення водієм під час проведення перевірки, зазначених у статті 39 Закону № 2344-III документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому, Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно обставин даної справи, контролюючим органом, на підставі акту від 23.11.2021 року № 325021, винесено оскаржувану постанову від 11.01.2022 року № 301659, якою застосовано до позивача, як перевізника, адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн., за порушення, яке полягає у незабезпеченні під час здійснення регулярних перевезень за маршрутом «Генічеськ-Чонгар КПВВ» водія документами, передбаченими статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме реєстраційним документом на транспортний засіб перевізника, таблицею вартості проїзду, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частиною 1 статті 60 Закону № 2344-III.

Разом з цим, позивач у цій справі заперечує вчинення порушення під час проведення перевірки, вказуючи про те, що всі належні документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, що передбачені у статті 39 Закону № 2344-III, водієм транспортного засобу надавались.

До матеріалів справи позивачем надано тимчасовий реєстраційний талон ДХХ № 115686, виданий 26.06.2019 року, таблицю вартості проїзду.

Також, позивач звертає увагу суду на те, що під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Генічеське автотранспортне підприємство № 1» надано відповідачу тимчасовий реєстраційний талон ДХХ № 115686, виданий 26.06.2019 року, таблицю вартості проїзду, що визнається відповідачем.

Отже, спірним у цій справі питанням є необхідність встановлення факту вчинення порушення під час перевірки.

Колегія суддів зазначає, що положеннями частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Так, в акті перевірки від 23.11.2021 року № 325021 відсутній підпис водія транспортного засобу та у графі «пояснення водія про причини порушень» відповідачем зазначено, що водій з актом ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

Інших доказів допущення порушення, встановленого суб`єктом владних повноважень, відповідачем не надано.

Натомість, позивач заперечує факт ненадання водієм транспортного засобу необхідних документів під час перевірки.

За приписами статті 6 Закону № 2344-III під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.

Наведене свідчить, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.

Проте, в матеріалах справи такий відеозапис відсутній.

При цьому, судом першої інстанції витребовувались у відповідача матеріали та докази, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову, однак, будь-яких фото чи відеоматеріалів не надано.

В свою чергу, в апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що у спірному випадку акт перевірки є достатнім доказом, який підтверджує правомірність прийнятої постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Водночас, враховуючи зміст акту перевірки, докази надані з боку позивача, з огляду на приписи частини 2 статті 77 КАС України, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних, достатніх та беззаперечних доказів, на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки 23 листопада 2021 року допущено перевезення пасажирів за відсутності документів, визначених статтею 39 Закону № 2344-III.

Висновки суду у даній справі відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постанові від 29 березня 2023 року у справі № 620/19132/21.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 06.06.2023 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: І.О. Турецька