Ухвала
від 05.06.2023 по справі 361/753/22
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 361/753/22

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 червня 2023 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Федотов І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора відділу провадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Заньківське" про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Статтею 286 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року була подана апелянтом 12 травня 2023 року, що свідчить про сплив встановленого законодавством десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення визначеної категорії справ з моменту його проголошення.

Разом з цим, апелянт звертається до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на введення на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, що опубліковані Радою суддів України 02.03.22.

Зауважує, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, частим оголошенням сигналів «повітряної тривоги» та запровадженням дистанційного режиму роботи працівників відповідача у останнього була відсутня можливість подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у строк встановлений ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Необхідно зазначити, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.

При цьому, апелянтом не надано будь-яких належних доказів, пов`язаних із введенням на території України воєнного стану, які б перешкоджали відповідачу звернутися із апеляційною скаргою в межах строку, встановленого КАС України.

З огляду на наведене, оскільки доводи апелянта у клопотанні спростовуються матеріалами справи та враховуючи відсутність належних доводів та доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання.

При цьому поновлення строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення та наданням належних доказів.

Крім того, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - «Закон № 3674-VI»).

Відповідно до п. п. 2 п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо доводів апелянта про визначення належного до сплати розміру судового збору, суд зазначає наступне.

При визначенні належного до сплати розміру судового збору у даній справі слід застосовувати пункт 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», який визначає ставки судового збору за подання документів до адміністративного суду, а не пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», який визначає розмір судового збору у випадках, коли постанова про накладення адміністративного стягнення ухвалюється судом.

Регулювання пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на подання позовних заяв та апеляційних скарг в адміністративних справах, а тому його застосування у взаємозв`язку із підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є неможливим.

Пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» стосується виключно випадків, коли рішення про притягнення до адміністративної відповідальності приймаються судом (статті 221 та 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)), а не іншими органами. У спірних же правовідносинах постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення прийнято не судом, а уповноваженою особою ДМС України.

Пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», який визначає ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення слід застосовувати виключно у взаємозв`язку із частиною сьомою статті 283 КУпАП, яка передбачає, що постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Щодо правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.03.2020 по справі № 543/775/17, то суд касаційної інстанції у цьому рішенні вказав, що за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, справа, що розглядається, не є справою щодо накладення адміністративного стягнення (глава 22 КУпАП), а є адміністративною справою з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (накладення адміністративного стягнення) (стаття 286 КАС).

Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі 1488,60 грн. ( 992,40 х 150% = 1488,60 грн.).

В порушення вимог зазначеної статті КАС України апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору в повному обсязі.

Натомість апелянтом долучено квитанцію № 1239 від 16 травня 2023 року на суму 744,30 грн. як доказ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, вбачається, що для сплати судового збору в повному обсязі апелянту необхідно сплатити недоплачену суму в розмірі 744,3 грн.

Несплачену суму судового збору належить перерахувати за реквізитами: : отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - судовий збір, Шостий апеляційний адміністративний суд, № справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням необхідного строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарженнґ рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя: Федотов І.В.

Дата ухвалення рішення05.06.2023
Оприлюднено08.06.2023
Номер документу111355378
СудочинствоАдміністративне
Сутьадміністративне правопорушення

Судовий реєстр по справі —361/753/22

Ухвала від 16.08.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 26.06.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 05.06.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 22.05.2023

Адміністративне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Сердинський В. С.

Ухвала від 12.05.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Рішення від 08.11.2022

Адміністративне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Сердинський В. С.

Ухвала від 17.07.2022

Адміністративне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Сердинський В. С.

Ухвала від 21.02.2022

Адміністративне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Сердинський В. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні