Постанова

від 05.06.2023 по справі 910/10751/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

QXh7VH0HD4AbgПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2023 р. Справа№ 910/10751/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Шапрана В.В.

Гаврилюка О.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023

у справі № 910/10751/22 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська набережна 19А"

про стягнення 47 110,29 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

14.06.2022 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач, ПрАТ «АК Київводоканал») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська набережна 19А" (далі - відповідач, ОСББ «Дніпровська набережна 19А») суми заборгованості в розмірі 43 505,89 грн, пені в розмірі 239,30 грн, 3% річних у розмірі 46,06 грн та інфляційних втрат у розмірі 3 319,04 грн за невиконання відповідачем умов Договору з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньо будинкових систем) №01477/7-02 від 12.01.2021 року в частині оплати наданих позивачем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі № 910/10751/22 у позові відмовлено.

В обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи позивачем не подано жодних доказів на підтвердження обставин нарахування саме відповідачу суми в розмірі 45 449,79 грн, враховуючи, що абонент КП «Житло-сервіс» не є стороною укладеного між сторонами Договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу ПрАТ «АК «Київводоканал» та відкрити апеляційне провадження у справі № 910/10751/22 і здійснювати розгляд справи з викликом сторін. Задовольнити апеляційну скаргу ПраАТ «АК «Київводоканал», скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі № 910/10751/22 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСББ «дніпровська набережна 19-А» на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 43 505,89 грн основного боргу, 3319,04 грн інфляційних втрат, 46,06 грн 3% річних, 239,30 грн пені. Стягнути з ОСББ «Дніпровська набережна 19-А» на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» судові витрати. Поновити ПрАТ «АК «Київводоканал» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі № 910/10751/22.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апелянта зводяться до того, що при вирішенні спору судом першої інстанції було проігноровано докази подані позивачем, не з'ясовано всіх обставин справи та не надано відповіді на аргументи позивача на думку апелянта: Господарським судом не досліджені умови укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення від 12.01.2021 № 01477/7-02, що призвело до порушення права позивача на справедливий суд.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 09.05.2023, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023, справу № 910/10751/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Шапран В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 витребувано справу № 910/10751/22 у Господарського суду міста Києва.

06.03.2023 справа № 910/10751/22 надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/10751/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/10751/22, ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено учасникам справ строк для подання пояснень, клопотань, заперечень протягом 7 днів з дня вручення ухвали.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів 12.01.2021 позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) укладено Договір з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньо будинкових систем) №01477/7-02 (надалі - Договір), відповідно до п. 1. якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки і на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 2. Договору межі експлуатаційної відповідальності щодо зовнішніх водопровідних та каналізаційних мереж оформлюються сторонами «Актами розмежування балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж» за формою, встановленою виконавцем.

Пунктом 4 договору передбачено, що інформація про споживача, який є власником нежитлового приміщення, про адресу (-си) об'єкту (-ів) водоспоживання та/або водовідведення, абонентський номер та характеристика вузлів розподільного обліку води, зазначається у додатку №1 «Характеристика об'єкту водоспоживання та вузлів розподільного обліку води», який є невід'ємною частиною цього Договору.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено Договором. Розрахунки на оплату послуг формуються виконавцем на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільчого обліку відповідно до ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». (пункт 18 Договору).

Договір укладається строком на один рік. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про припинення його дії або перегляд його умов. (п. 57 Договору).

В Додатку №1 до Договору зазначено характеристику вузлів розподільного обліку води, зокрема, абонентські номери споживача (коди вводу): 02-128-488 (заводський номер 200519637А), 02-128-214 (заводський номер 200519652А), 02-128-103 (заводський номер 200662107), 02-128-102 (заводський номер 201402003611), 02-128-393 (заводський номер 9200374413), 02-128-392 (заводський номер 201802006460), 02-128-391 (заводський номер 201802006426), 02-128-394 (заводський номер 201802006421).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем спожито послуг у період з 01.02.2021 по 31.10.2021 року на суму в розмірі 31 784,81 грн, з яких відповідачем сплачено 33 728,04 грн, проте, позивачем проведено перерахунок за березень 2021 року на суму 45 449,72 грн, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість на суму 43 505,89 грн.

В обґрунтування причин здійснення перерахунку вартості послуг за березень 2021 року на суму 45 449,72 грн позивач зазначив, що їх здійснено за період від дати остаточних розрахунків із попереднім абонентом КП «Житло-сервіс» (10.02.2020) і прийняття будинкових засобів обліку на баланс відповідача до дати початку проведення розрахунків із відповідачем (11.01.2021).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначав, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 43 505,89 грн, у зв'язку з чим йому нарахована до стягнення також суму пені в розмірі 239,30 грн, суму 3% річних в розмірі 46,06 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 3 319,04 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав, що позивач нараховує споживання послуг по вузлу обліку, який використовується іншими споживачами. Окрім того, всі оплати за визначений період відповідачем були проведені в повному обсязі.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу послуги за договором, що підтверджується актами обстеження та зняття показань з вузла обліку, а саме:

- акт №2-128-394 за жовтень 2021 року - попередні показання 214, поточні показання 219;

- акт №2-128-391 за жовтень 2021 року - попередні показання 192, поточні показання 290;

- акт №2-128-102 за жовтень 2021 року - попередні показання 1354, поточні показання 1389;

- акт №2-128-214 за жовтень 2021 року - попередні показання 13, поточні показання 13;

- акт №2-128-394 за вересень 2021 року - попередні показання 208, поточні показання 214;

- акт №2-128-393 за вересень 2021 року - попередні показання 44, поточні показання 45;

- акт №2-128-392 за вересень 2021 року - попередні показання 223, поточні показання 224;

- акт №2-128-391 за вересень 2021 року - попередні показання 183, поточні показання 192;

- акт №2-128-103 за вересень 2021 року - попередні показання 1668, поточні показання 1830;

- акт №2-128-102 за вересень 2021 року - попередні показання 1282, поточні показання 1354;

- акт №2-128-103 за жовтень 2021 року - попередні показання 1830, поточні показання 2037;

- акт №2-128-394 за серпень 2021 року - попередні показання 197, поточні показання 208;

- акт №2-128-393 за серпень 2021 року - попередні показання 38, поточні показання 44;

- акт №2-128-392 за серпень 2021 року - попередні показання 217, поточні показання 223;

- акт №2-128-391 за серпень 2021 року - попередні показання 167, поточні показання 183;

- акт №2-128-103 за серпень 2021 року - попередні показання 1556, поточні показання 1668;

- акт №2-128-102 за серпень 2021 року - попередні показання 1019, поточні показання 1282;

- акт №2-128-394 за червень 2021 року - попередні показання 191, поточні показання 197;

- акт №2-128-391 за червень 2021 року - попередні показання 160, поточні показання 167;

- акт №2-128-103 за червень 2021 року - попередні показання 1241, поточні показання 1395;

- акт №2-128-102 за червень 2021 року - попередні показання 1004, поточні показання 1019;

- акт №2-128-399 за травень 2021 року - попередні показання 214, поточні показання 217;

- акт №2-128-391 за травень 2021 року - попередні показання 153, поточні показання 180;

- акт №2-128-393 за травень 2021 року - попередні показання 33, поточні показання 38;

- акт №2-128-103 за травень 2021 року - попередні показання 1159, поточні показання 1241;

- акт №2-128-214 за травень 2021 року - попередні показання 12, поточні показання 13;

- акт №2-128-394 за травень 2021 року - попередні показання 186, поточні показання 194;

- акт №2-128-488 за травень 2021 року - попередні показання 2, поточні показання;

- акт №2-128-102 за травень 2021 року - попередні показання 991, поточні показання 1004.

Проте, позивач зазначив, що відповідачем спожито послуг у період з 01.02.2021 по 31.10.2021 на суму в розмірі 31 784,81 грн, з яких відповідачем сплачено 33 728,04 грн. Проте, позивачем проведено перерахунок за березень 2021 на суму 45 449,72 грн (за період від дати остаточних розрахунків із попереднім абонентом КП «Житло-сервіс» (10.02.2020) і прийняття будинкових засобів обліку на баланс відповідача до дати початку проведення розрахунків із відповідачем (11.01.2021), у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість на суму 43 505,89 грн.

Як зазначено вище, відмовляючи у задоволені позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можливо встановити, утворення такої заборгованості, перевіривши матеріали справи, було встановлено, що позивач не надав відповідні докази.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять обґрунтованих доказів на підтвердження обставин нарахування саме відповідачу суми в розмірі 45 449,79 грн, враховуючи, що абонент КП «Житло-сервіс» не є стороною укладеного між сторонами Договору.

Окрім того, матеріали справи не містять розрахунків на оплату послуг, сформованих виконавцем на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільчого обліку відповідно до ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», що передбачено пунктом 18 Договору, за період дії Договору між позивачем та відповідачем, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість тверджень та вимог позивача про споживання відповідачем у спірний період послуг на суму 45 449,79 грн.

За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи обґрунтованих та первинних доказів на підтвердження отримання відповідачем послуг із водопостачання та водовідведення на заявлену позивачем суму, колегія судів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі з приводу того, що судом взагалі не досліджувались умови укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення від 12.01.2021 № 01477/7-02, колегією суддів відхиляється так як вони не відповідають дійсності, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції було досліджено та проаналізовано Договір та його суть, також суд першої інстанції у своєму рішенні посилався на норми Договору, було встановлено кількість та номери вузлів вводів та абонентські номери споживачів за якими відбувалось споживання холодної води.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі, що суд безпідставно звільнив відповідача від виконання обов'язку зі сплати спожитих послуг, колегією суддів відхиляється, оскільки колегія суддів констатує, що заборгованість у відповідача відсутня, що підтверджується розрахунками відповідача, що були подані разом з відзивом до позовної заяви та у запереченнях на відповідь на відзив.

Щодо посилань в апеляційній скарзі стосовно того, що внаслідок неповного дослідження матеріалів справи суд дійшов безпідставних висновків щодо обліку послуг за особовим рахунком 128-103 і щодо лічильника №200662107.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що споживання холодної води за лічильником № 200662107 не здійснювалося відповідачем, що підтверджується листом № 13299/8/8/02-21 від 20.10.2021 з якого вбачається, що після проведення спільного обстеження мереж та складання відповідного акту, особовий рахунок відповідача за вузлом вводу № 02-128-103 було закрито.

В Акті було зазначено наступне: «Проведено обстеження внутрішньо будинкової мережі ХВП нежитлових приміщень в житловому будинку. Встановлено, що до вводу з о/р 128-03 приєднані приміщення що належать юридичним особам та комерційним підприємствам, що мають договори з ПрАТ «АК «Київводоканал».

Таким чином, твердження позивача у апеляційній скарзі жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки суд дійшов таких висновків на підставі фактичних даних, якими є повідомлення позивача про споживання води за допомогою лічильника № 200662107 іншими споживачами що мають індивідуальні договори з позивачем, також інформація викладена позивачем у Акті встановлює обставину у відповідності до якої відповідач не споживає воду через лічильник № 200662107, та все це фактично підтверджено позивачем шляхом закриття особового рахунку 128-103.

Отже, діями, документами та інформацією надано у поясненнях до суду першої інстанції, скаржник сам зазначав, що лічильник № 200662107 використовується для обліку споживання вводу, до якого підключені інші споживачі у яких є окремі договори з позивачем, а також споживачі що не мають таких договорів.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю з вищевикладених підстав.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі № 910/10751/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/10751/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі № 910/10751/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал».

4. Матеріали справи №910/10751/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

QXh7VH0HD4AbgСудді В.В. Шапран

QXh7VH0HD4Abg О.М. Гаврилюк

QXh7VH0HD4Abg