Постанова

від 05.06.2023 по справі 910/2670/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2023 р. Справа№ 910/2670/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джотто-фуд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 року

у справі №910/2670/22 ( суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Попова Євгена Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джотто-фуд»

про стягнення 173 674,03 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Попов Євген Миколайович (далі - позтвач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джотто-фуд» (далі - відповідач) про стягнення 173 674,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості поставленого товару та наданих послуг.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джотто-фуд» на користь фізичної особи-підприємця Попова Євгена Миколайовича грн 00 коп. основної заборгованості, 16 594 грн 00 коп. інфляційних втрат, 4 722 грн 02 коп. трьох процентів річних, 5 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 243 грн 78 коп. судового збору.

Рішення обґрунтоване тим, що доказів повної оплати поставленого товару та наданих послуг, станом на день розгляду справи відповідачем до суду не представлено, а тому обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 128 273,00 грн за поставлений товар та надані послуги.

Також суд першої інстанції погодився із здійсненим позивачем розрахунком 3 % річних та інфляційних втрат, однак відмовив у стягненні пені у зв`язку із тим, що сторонами не було визначено відповідальність відповідача у формі пені у разі несвоєчасного виконання зобов`язання (порядок її сплати та розмір).

Також, зважаючи на характер спірних правовідносин, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи малозначність цієї справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути зменшено до 5 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Джотто-фуд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 року у справі №910/2670/22 в частині стягнення судових витрат та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джотто-фуд» 5 000 грн витрат на правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що для підтвердження понесених витрат на правничу (правову) допомогу, позивачем долучено до позовної заяви копію квитанції до прибуткового касового ордеру, що не є належним та достовірним доказом. У зв`язку з чим позивачем не доведено у встановлений законом спосіб фактичне понесення витрат на правничу (правову) допомогу, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні вимоги про стягнення таких витрат з відповідача. Також апелянт вказав на неспіврозмірність наданих адвокатських послуг і визначеної ціни у акті наданих послуг.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/2670/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 27.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Джотто-фуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 року у справі №910/2670/22 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Пункт 2 частини 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Позиції учасників справи

29.03.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції, фізичною особою-підприємцем Поповим Євгеном Миколайовичем поставлено товар та надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Джотто-фуд» послуг на загальну суму 570 218,00 грн., у зв`язку з чим позивачем виставлено відповідачеві наступні рахунки на оплату:

- №07-2301 від 23.07.2020 на суму 32 609,00 грн без ПДВ;

- №07-2301 від 03.08.2020 на суму 505 000,00 грн без ПДВ;

- № 10-23-01 від 23.10.2020 на суму 32 609,00 грн без ПДВ.

Відповідачем частково сплачено на користь позивача грошові кошти згідно вказаних рахунків на оплату:

- 32 609,00 грн без ПДВ згідно рахунку №07-2301 від 23.07.2020;

- 388 109,00 грн без ПДВ згідно рахунку №07-2301 від 03.08.2020;

Як вбачається з матеріалів справи, актом звірки взаєморозрахунків № 1101-01 від 11.01.2021 відповідач визнав заборгованість у розмірі 149 500,00 грн.

До матеріалів справи позивачем додано банківську виписку за період з 14.02.2021 по 14.02.2022, з якої вбачається, що відповідачем 11.02.2022 здійснено плату за виконання робіт у розмірі 21 227,00 грн.

Оскільки відповідачем наявну заборгованість у сумі 128 273,00 грн. погашено не було, позивач звернувся із даним позовом до суду про стягнення 128 273,00 грн. заборгованості, 24 085,01 грн пені, 16 594,00 грн інфляційних втрат та 4 722,02 грн 3 % річних.Також позивачем було заявлено до стягнення 14 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що доказів повної оплати поставленого товару та наданих послуг, станом на день розгляду справи відповідачем до суду не представлено, а тому обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 128 273,00 грн за поставлений товар та надані послуги.

Також суд першої інстанції погодився із здійсненим позивачем розрахунком 3 % річних та інфляційних втрат, однак відмовив у стягненні пені у зв`язку із тим, що сторонами не було визначено відповідальність відповідача у формі пені у разі несвоєчасного виконання зобов`язання (порядок її сплати та розмір).

В частині витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції вказав, що зважаючи на характер спірних правовідносин, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи малозначність цієї справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та часткове задоволення позовних вимог, заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути зменшено до 5 000,00 грн.

Як вбачається із вимог та доводів апеляційної скарги, предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині стягнення 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

14.02.2023 між позивачем (клієнт) та адвокатом Ясинецьким Олегом Анатолійовичем (адвокат) укладено договір про надання професійної правничої допомоги (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого адвокат приймає від клієнта доручення щодо надання правничої (правової) допомоги, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар в розмірі та порядку, визначеному цим договором.

Пунктом 3.1 зазначеного договору передбачено, що за надання правової (правничої) допомоги п. 2.3.1. - 2.3.8. цього договору клієнт зобов`язується сплачувати адвокату гонорар на підставі акту наданих послуг, який підписується сторонами (або їх представниками) та/або виставлених рахунків.

В матеріалах справи міститься долучений позивачем акт наданих послуг від 17.02.2022, з якого вбачається, що адвокатом надано позивачу наступні послуги на загальну суму 14 500,00 грн:

- аналізу документів (2 години, вартість однієї години 1 000,00 грн, загальна вартість 2 000,00 грн);

- вивчення судової практики постанов Верховного Суду, підготовка та подача претензії про сплату заборгованості у сумі - 128 273,00 грн від 14.02.2022 (3,5 годин, вартість однієї години 1 000,00 грн, загальна вартість 3 500,00 грн);

- консультація від 17.02.2022 (30 хвилин, вартість однієї години 1 000,00 грн, загальна вартість 500,00 грн);

- підготовка та подача позовної заяви про стягнення заборгованості, проведення розрахунків в позовній заяві (7 годин 30 хвилин, вартість однієї години 1 000,00 грн, загальна вартість 7 500,00 грн);

- підготовка та подача клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (1 година, вартість однієї години 1 000,00 грн, загальна вартість 1 000,00 грн).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Посилання апелянта на те, що квитанція до прибуткового касового ордера не є доказом понесення витрат на професійну правничу допомогу з підстав порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 № 148, оскільки розрахунок з адвокатом проведений через касу, тоді як суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема між собою, у розмірі до 10 000 грн, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Щодо індивідуальної адвокатської діяльності, слід зауважити, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року визначає адвоката - як фізичну особу, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. У свою чергу, адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частиною 1 статті 13 вказаного Закону передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Податковий кодекс України надає наступне визначення самозайнятої особи - «це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Системний аналіз наведених статей, надає можливість дійти висновку, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Отже, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально у розумінні ст.ст. 3, 55 ГК України не є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

У такому разі підлягають до застосуванню пп. 2 п. 6 постанови від 29.12.2017 № 148, яка передбачає, що суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно.

Більше того, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.

А тому доводи апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Колегією суддів враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У даному випадку колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, надані позивачем документи не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у розмірі 14 500,00 грн з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

А тому, виходячи із критерію складності справи, обсягу наданих адвокатських робіт, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини даної справи, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн., що відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.

Твердження апелянта про неспімрозмірність визначеної судом першої інстанції суми витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів відхиляє, так як доводи відповідача зводяться до несміврозмірності всієї суми заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 500,00 грн., які і були враховані судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

Апелянтом не доведено неспіврозмірності витрат на професійну правничу допомогу, визначену судом першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн., критеріям пропорційності, розумності та справедливості.

А тому, суд першої інстанції дійшов до правомірно висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 року у справі №910/2670/22 у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джотто-фуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 року у справі №910/2670/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/2670/22 в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2670/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко