Постанова

від 08.07.2010 по справі 4-1166/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№4-1166\10

ПОСТАНОВА

8 липня 2010 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., при секретарі Шейчук О.Ю., з участю прокурора Скварчицького В.І., розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про скасування постанов про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1 звернулась до суду зі вказаною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України Парового В.І. від 06.04.2010 р. про скасування постанов, винесених старшим слідчим в особливо важливих справах ГСУ СБ України Букрєєвим О.І. 18.03.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.201, ч.3 ст.212 КК України та порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 212 КК України.

В обгрунтування скарги вказано, що порушення кримінальної справи є незаконним, не ґрунтується на фактичних обставинах справи, не відповідає вимогам ст.94 КПК України, в матеріалах справи відсутні будь які дані, які б вказували на наявність ознак обєктивної та субєктивної сторони зазначених злочинів в діях ОСОБА_2.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи скарги за наведених в ній підстав.

Прокурор в судовому засіданні проти вимог скарги заперечував, вважаючи, що в даному випадку є наявний факт контрабанди, а тому порушення кримінальної справи є необхідним.

Дослідивши посторінково матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, заслухавши сторони, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно положень ст.236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення відповідної постанови.

Приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, про що зазначено в постанові від 06.04.2010 року. Зі змісту ст. 94 КПК України, яка вказує на те, що справу можна порушити лише у випадку достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, безпосереднє виявлення ознак злочину не може бути приводом для порушення кримінальної справи у разі, коли відсутні підстави для порушення кримінальної справи.

Відповідно до положень ст.236-8 КПК України суд при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи не повинен вирішувати ті питання, які вирішуються при розгляді судом справи по суті, зокрема, не вправі надавати оцінку доказам, однак це не звільняє його від обовязку повного, всебічного та обєктивного встановлення всіх обставин справи на момент її порушення.

У відповідності до оскаржуваної постанови ОСОБА_7 05.09.2009 року отримав у аеропорту м. Відень (Австрія) від громадянина ФРН ОСОБА_2 годинники, ювелірні вироби та інші товари.

Того ж дня близько 13 год. 50 хв. ОСОБА_7 з метою незаконного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів у великих розмірах прибув з цими предметами літаком сполученням „Відень - Донецьк" до України.

Державний та митний кордон України ОСОБА_7 перетнув через VIP зал „САВІ" у пункті пропуску „Міжнародний аеропорт Донецьк".

У аеропорту ОСОБА_7 при проходженні митного контролю заявив співробітникам митниці ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про відсутність у нього товарів, які підлягають декларуванню.

ОСОБА_7 на виході із КП „МА Донецьк" було зупинено співробітниками прикордонного наряду Державної прикордонної служби України і направлено для переогляду, під час якого виявлено та вилучено вищевказані товари.

Згідно з висновками експертів вартість товарів становить 27 182 764 27 грн., що у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром.

Протягом досудового слідства ОСОБА_7 заявляв, що після перельоту до Донецька з метою подальшого отримання додаткових коштів самостійно вирішив перетнути митний кордон України в режимі «зеленого коридору», однак був затриманий.

Згідно ст.94 КПК України кримінальну справу може бути порушено тільки у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Недопустимим є порушення кримінальної справи без достатніх даних, що свідчать про наявні ознаки злочину з метою отримання таких даних в подальшому, під час розслідування справи.

Рішення про порушення кримінальної справи повинно ґрунтуватись на результатах повної, всебічної та обєктивної перевірки обставин справи, без посилань на ті, чи інші обставини, які за своїм характером є припущеннями.

Разом з тим, прокурор при порушенні кримінальної справи зазначених вимог не дотримався.

З моменту затримання ОСОБА_7 неодноразово заявляв, що вчинив, контрабанду, тобто в даному випадку переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, самостійно ( т.1 а.с.26-29, 121-123, 124-126, 146-148,149-154)

Окрім цього, будучи допитаним 18.09.2009 року як обвинувачений ОСОБА_7 заявив, що зазначені товари 05.09.2009 року він отримав в м.Відень від ОСОБА_2, який попросив його доставити їх на територію України через аеропорт м. Донецьк, при цьому вказував, що при проходженні митного контролю вказані предмети необхідно задекларувати. Вказані товари згідно чинного законодавства залишать на митному складі, визначать суми до сплати, а через деякий час ОСОБА_2 надасть необхідні документи, сплатить кошти, після чого товари можна буде забрати зі складу. Однак ОСОБА_7 вирішив приховати ці товари від митного контролю шляхом проходження «зеленого коридору» і таким чином, отримати від ОСОБА_2 значно більшу винагороду, про що останнього не повідомив.

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_2 показання ОСОБА_7 підтвердив повністю (т.2 а.с.160-171).

Зазначив, що повідомив ОСОБА_7 про необхідність декларування товарів і залишення їх на митному складі в м. Донецьку за процедурою, аналогічній тій, якою скористався він особисто в січні 2008 року.

Оскаржувана постанова вказує на наступні дані, які на думку прокурора, вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів.

Так, свідок ОСОБА_8 (т.2 а.с. 15-18, 86-89) показав, що зустріч ОСОБА_7 через термінал VIP „САВІ" у аеропорту м. Донецька була вчасно замовлена та оплачена невідомим чоловіком.

Зазначене посилання не містить жодних даних на вчинення відповідних дій саме ОСОБА_2, разом з тим замовлення VIP „САВІ" на прохання ОСОБА_2 теж не містить даних, які б вказували на обізнаність останнього щодо наміру ОСОБА_7 скористатись «зеленим коридором» під час проходження митного огляду.

Також оскаржувана постанова містить посилання на показання свідка ОСОБА_9 (т.2 а.с. 5-8, 30-34), який пояснив, що на вимогу митника, ОСОБА_7 відкрив свою чорну валізу, у якій було виявлено велику кількість ручних годинників швейцарського виробництва та велику кількість ювелірних виробів. На запитання митника, що кому належать вказані речі, ОСОБА_7 повідомив, що годинники та коштовності належать його знайомому. У ході подальшого, ОСОБА_7 повідомив, що зазначений знайомий передав йому валізу у аеропорту Відня 05.09.2009 і попросив відвезти її до м. Дніпропетровськ, зазначивши, що вилітати потрібно авіарейсом „Відень-Донецьк", у аеропорту м. Донецьк його зустрінуть на виході з літака з табличкою і він вийде з аеропорту у терміналі „САВІ". Потім ОСОБА_7 повинен відвезти валізу до м. Дніпропетровськ, де вказаний знайомий і забере валізу у нього.

Зазначені показання мають своїм джерелом пояснення ОСОБА_7, в яких він не називає прізвища знайомого, який надав йому відповідні товари. Окрім цього, відповідні пояснення не мають посилань на те, що такий знайомий надав вказівку, чи хоча б був повідомлений про намір проходження митного контролю ОСОБА_7 саме через «зелений коридор».

Будь яких інших даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак якого небудь злочину матеріали справи не містять.

Не посилається на них і прокурор в постанові, яка є предметом судового розгляду.

Аналізуючи наявність підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_10 за ч.2 ст. 201, ч.3 ст.212 КК України суд приходить до висновку про їх відсутність та передчасність порушення кримінальної справи відносно вказаної особи, відповідні висновки прокурора за своїм характером є припущеннями.

Окрім цього, відсутність ознак обєктивної сторони вказаних злочинів виключає можливість порушення кримінальної справи згідно положень ст.98 КПК України.

За наведених вище обставин, оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст.98 КПК України, винесена передчасно, за результатами неповного встановлення фактичних обставин справи, а тому в цій частині постанова прокурора від 06.04.2010 року підлягає скасуванню.

Разом з тим, вимоги скарги про скасування зазначеної постанови в повному обсязі не ґрунтуються на Законі, скарга подана лише в інтересах ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст.94, 98,236-7, 236-8 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України Парового В.І. від 06.04.2010 р. про скасування постанов, винесених старшим слідчим в особливо важливих справах ГСУ СБ України ОСОБА_4 18.03.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.201, ч.3 ст.212 КК України та порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 212 КК України скасувати в частині порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 212 КК України.

На постанову може бути подана апеляція протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя О.Білоцерківець