Вирок

від 03.06.2023 по справі 752/10952/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/10952/23

провадження №: 1-кс/752/4326/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №42023102030000106, відомості щодо якого внесені 01.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 135 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий обґрунтовує подане клопотання тим, що слідчим відділом Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023102030000106, відомості щодо якого внесені 01.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 135 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документи та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також знаючи про тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.06.2023 о 02 год. 49 хв. у місті Києві оголошено сигнал «повітряна тривога», а саме сигнал оповіщення населення про загрозу атаки з повітря, який вмикається у разі ризику авіаудару або запуску ракет країною-агресором рф у напрямку населеного пункту чи області. 01.06.2023 після отримання сигналу «повітряна тривога», мешканці прилеглих будинків направилися в найближче укриття, яке знаходиться у підвальному приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Деснянського району м. Києва (поліклініка) по вулиці Ореста Левицького, 18-А, однак двері до приміщення були зачиненими. На вимогу та стукіт громадян ніхто не відреагував та двері в приміщення поліклініки лишались зачиненими. В цей час біля поліклініки відбувся вибух балістичної ракети. У результаті застосування російською федерацією балістичної ракети, яка влучила між будинками 14-А (заклад дошкільної освіти № 514) та 18-А (дитяча поліклініка) по вулиці Ореста Левицького (попередня назва вул. Курчатова, Деснянський район), у місті Києві постраждало 11 осіб, з яких загинуло 3 особи. Внаслідок падіння уламків ракет 8 осіб травмовано.

В ході досудового розслідування встановлено, що балансоутримувачем будівлі дитячої поліклініки по вулиці Ореста Левицького, 18-А, в якому розташоване бомбосховище є Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Деснянського району м. Києва. Слідчими Деснянського УП ГУНП у м. Києві проведено обшук у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Деснянського району м. Києва, в ході якого встановлено, що двері в бомбосховище вибиті вибуховою хвилею. Оглядом зламаних вхідних дверей зафіксовано замок, який знаходився в зачиненому стані і під час обшуку його відкрили працівники поліції за допомогою ключа з кімнати охоронця.

Допитаний як свідок ОСОБА_9 , повідомив, що 01.06.2023 після отримання сигналу «повітряна тривога», він разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 та малолітньою дитиною направилися в найближче укриття, яке знаходиться у підвальному приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Деснянського району м. Києва (поліклініка) по вулиці Ореста Левицького, 18-А. Підійшовши до вхідних дверей, вони побачили близько 10 осіб, які намагались потрапити всередину, але вхідні двері були зачинені. Враховуючи вищевикладене, він залишивши дружину та дитину на вході у Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Деснянського району м. Києва (поліклініка) пішов вздовж стіни будівлі стукаючи по вікнам та кличучи охоронця. Обійшовши будівлю проти часової стрілки та перебуваючи за правою стіною, відносно входу, він почув вибух, після чого побіг до центрального входу поліклініки, де побачив мертву дружину. При цьому, від вибухової хвилі замкнені двері були вибиті, а частина людей побігла всередину поліклініки.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_11 , повідомив, що 01.06.2023 приблизно о 02 год. 49 хв., після отримання сигналу «повітряна тривога», він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_12 направилися в найближче укриття, яке знаходиться у підвальному приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Деснянського району м. Києва (поліклініка) по вулиці Академіка Курчатова 18-а. Підійшовши до центрального входу, побачив жінку віком близько 30 років та дитину віком близько 12 років, які стукали у вікна та двері зі сторони центрального входу до приміщення поліклініки, щоб потрапити у середину та направитись до укриття. В подальшому до входу поліклініки підійшло ще троє осіб та один з чоловіків направився шукати ще один вхід в поліклініку з іншої сторони. Приблизно о 03 год 00 хв., перебуваючи зі своєю дівчиною та іншими людьми біля входу в поліклініку, ОСОБА_11 почув вибух та гострий біль в правій області обличчя та правої ноги, після чого вибуховою хвилею вибило шибки у вікнах та вхідних дверей до поліклініки, після чого він разом зі своєю дівчиною ОСОБА_12 потрапили в середину приміщення.

Так, перебуваючи на посаді першого заступника голови Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_6 , яка наділення повноваженнями на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, неналежно виконала свої службові обов`язки, що спричинило тяжкі наслідки інтересам окремих громадян та державним інтересам.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу директора КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги №3» ОСОБА_13 № 301 від 30.12.2022 «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3», відповідальність за своєчасне відкриття підвальних приміщень комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3», під час повітряної тривоги - покладено на сторожа будівлі центру.

ОСОБА_14 , 01.06.2023, перебуваючи в приміщенні КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги №3», що за адресою: м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 18-а, виконував свої функціональні обов`язки сторожа, покладені на нього наказом № 315/к від 31.10.2022 та наказом № 301 від 30.12.2022. Так, у період часу з 02 години 49 хвилин по 03 годину 10 хвилин, 01.06.2023, ОСОБА_14 , під час оголошення повітряної тривоги у місті Києві, у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу, внаслідок збройної агресії рф, не виконав наказ № 301 від 30.12.2022 та не вжив заходи щодо надання допуску населенню до підвального приміщення КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги №3», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 18-а, яке входить до фонду захисних споруд цивільного захисту та відноситься до найпростішого укриття (далі укриття). Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_14 достовірно знаючи та усвідомлюючи, що під час оголошення повітряної тривоги у місті Києві, особам, які прибули до укриття приблизно об 03 годині 00 хвилин, яке в підвальному приміщені КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» під час ракетного обстрілу, загрожує небезпека життю та здоров`ю, не відчиняв двері та не вжив заходи для своєчасного проходу ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_4 в укриття, тим самим завідомо залишив без допомоги останніх, які перебували в небезпечному для життя стані. Так, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 залишились на відкритій дільниці місцевості та опинившись у небезпечному для життя становищі, потрапили під ракетний обстріл та дістали поранення, несумісні із життям, що спричинило смерть останніх.

02.06.2023 ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.

Під час огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 18, встановлено, що двері в т.ч. аварійні та запасні до укриття постійно зачиненні, відповідних указників на укритті немає. Разом з тим, через формальний підхід до виконання своїх службових обов`язків, контроль за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту Деснянського району міста Києва та отримання безперешкодного доступу населення до них здійсненний не був, в наслідок чого доступу для населення до підвального приміщення КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги №3», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 18, яке входить до фонду захисних споруд цивільного захисту та відноситься до найпростішого укриття (далі укриття) не забезпечено.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_6 своїх службових обов`язків щодо здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту Деснянського району міста Києва та отримання безперешкодного доступу для населення до укриття, під час ракетної обстрілу, внаслідок збройної агресії Російської Федерації, не вжито заходів для своєчасного проходу ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_4 в укриття, що призвело до смерті ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим спричинено тяжкі наслідки інтересам окремих громадян та державним інтересам.

За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України 01.06.2023 затримано в порядку ст. 208 КПК України наступних осіб: директора «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3» Деснянського району м. Києва ОСОБА_13 ; заступника директора «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3» Деснянського району м. Києва ОСОБА_18 ; заступника голови Деснянської РДА ОСОБА_6 .

Застосування більш м`яких видів запобіжних заходів є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, не зможуть запобігти спробам підозрюваної перешкоджати здійсненню кримінального провадження, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, спробам переховатись від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, слідчий зазначив, що застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 менш суворі запобіжні заходи, а ніж домашній арешт не є достатніми для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки перебування останньої під домашнім арештом зможе забезпечити запобігання можливості ухилення останньої від органів розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати іншим чином, у зв`язку з цим виникла обґрунтована необхідність у застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши обґрунтування прокурорів, думку підозрюваної та її захисника, які заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити, оскільки обґрунтованість підозри не доведена, а ризики передбачені ст. 177 КПК України не встановлені.

Разом з цим, в судовому засіданні захисник підозрюваної просив долучити заяви поручителів про взяття підозрюваної ОСОБА_6 на особисту поруку із зобов`язанням забезпечити виконання останньою передбачених КПК України вимог. При цьому, заяви про взяття підозрюваної на особисту поруку подали депутати, а саме: народний депутат України IX скликання ОСОБА_19 та депутати Київської міської ради IX скликання ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 , зазначивши, що вони підозрювану ОСОБА_6 знають як доброзичливу та порядну людину і посадовця, яка жодного разу не притягувалась до кримінальної відповідальності, неодноразово надавала волонтерську допомогу та сприяла обороноздатності столиці, проте тісно не спілкуються, однак вони беруть на себе зобов`язання забезпечити її явку до слідчого, прокурора чи суду на першу вимогу.

Прокурори заперечували проти задоволення заяв та взяття підозрюваної на особисту поруку, посилаючись на те, що особиста порука не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної з огляду на ризики, які існують та вказані у клопотанні.

Дослідивши письмове зобов`язання, детально роз`яснивши особам, які виявили бажання взяти підозрювану на поруки, вимоги ст.180 КПК України та з`ясувавши їх стосунки з підозрюваною, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Вимогами статті 180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Разом з цим, кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваної, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за неї поручилися.

Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість слідчого судді в тому, що поручитель дійсно може впливати на поведінку підозрюваної та забезпечити її доставлення до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу. При цьому, важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваної до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.

Однак, сторона захисту не надала суду характеризуючих доказів на вказаних поручителів, з яких би суд міг встановити, чи заслуговують поручителі на його довіру, чи здатні поручителі (в силу особливих моральних якостей, авторитету, фізичного і психічного стану здоров`я тощо) достатньо впливати на підозрювану, щоб забезпечити її належну процесуальну поведінку.

При цьому, наявність характеризуючих даних про особу підозрюваної, зокрема те, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має постійну роботу та постійне місце проживання, що підтверджується характеристиками, заміжня, має ряд медичних захворювань, неодноразово надавала волонтерську допомогу та сприяла обороноздатності столиці, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді не виключають наявність зазначених вище ризиків, зокрема ризику перешкоджання кримінального провадження, а саме: здійснювати незаконний вплив на свідків, інших осіб, перешкоджати виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі за надуманими приводами, в тому числі здійснювати тиск на орган досудового розслідування.

Разом з тим, взаємовідносини поручителів з підозрюваною ОСОБА_6 , з якою вони перебувають виключно в робочих стосунках, а також враховуючи введений воєнний стан в Україні на даний час та надмірна зайнятість у зв`язку з виконанням службових обов`язків, не гарантує реальний вплив на поведінку підозрюваної, значно ускладнить її контроль за повним та своєчасним виконанням підозрюваною своїх процесуальних обов`язків і, як наслідок, не виключає наявних вищевказаних ризиків, зокрема, ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом погроз, вмовляння, підкупу до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення заяв поручителів про взяття підозрюваної ОСОБА_6 на поруки.

Слідчий суддя, дослідивши копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, вважає необхідним задовольнити подане клопотання, виходячи з наступного.

02.06.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках вказаного кримінального провадження, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на думку слідчого, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку, проведеного за адресою : м. Київ, вул. Ореста Левицького, 18-А (стара назва Академіка Курчатова) у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Деснянського району м. Києва, код ЄРДПОУ 38960413, відповідно до якого було встановлено, що найпростіше укриття, що за вказаною адресою належним чином не обладнане, на будівлі стрілки-покажчики, що вказують населенню на розташування укриття відсутні, що свідчить про відсутність будь якого контролю з боку керівництва за вказаним укриттям в умовах воєнного стану ; речовими доказами, що були вилучені під час обшуку, а саме частинами від дверей, що пошкоджені вибухом, замки на яких знаходяться в положенні зачинено, ключами до вказаних дверей, що були вилучені з кімнати відпочинку охорони, які знаходились у ключовій шафі; протоколом обшуку, що був проведений у Деснянській районній в м. Києві державній адміністрації, що розташована за адресою : м. Київ, пр-т Червоної Калини, 29; вилученими в ході обшуку документами з посадовими обов`язками, розпорядженнями, ОСОБА_6 , протоколами доручень; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_23 від 01.06.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 01.06.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_24 від 01.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 01.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_26 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_27 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_28 та іншими матеріалами в сукупності.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує положення п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Разом з тим, прокурорами в судовому засіданні доведені обставини, якими слідчий обґрунтовує наявність ризиків, на підставі ст. 177 КПК України, викладених у клопотанні.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Докази та обставини, на які послався в своєму клопотанні слідчий, про те, що ОСОБА_6 є особою, яка підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя приймає до уваги посилання на наявність ризику знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що негативного вплине на хід досудового розслідування.

Також, слідчим в клопотанні та наданих в судовому засіданні поясненнях прокурорів наведено обставини, які свідчать, що застосування більш м`якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам.

Разом з цим, сторона захисту надала письмові заперечення, зокрема, наявність характеризуючих даних про особу підозрюваної, а саме те, що ОСОБА_6 має позитивну репутацію, користується заслуженим авторитетом у колективі, антисоціальних зв`язків не має, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, неодноразово відзначалась подяками та нагородами.

Однак, слідчий суддя вважає, що наведені доводи не можуть свідчити на користь зменшення встановлених ризиків та запобігти іншим способам неналежної процесуальної поведінки підозрюваної.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 367 КК України, особу підозрюваної, матеріальне становище, стійкість соціальних зв`язків, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з цим виникла обґрунтована необхідність у застосуванні до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваній ОСОБА_6 , залишати цілодобово своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування.

Покласти на підозрювану ОСОБА_6 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

У задоволенні заяв поручителів ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 про взяття підозрюваної ОСОБА_6 на поруки - відмовити.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу Управління поліції за місцем проживання підозрюваної та зобов`язати останніх негайно поставити її на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1