Рішення

від 25.05.2023 по справі 943/1117/22

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1117/22

Провадження № 2/943/255/2023

25 травня 2023 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пристанська С.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Скоробогатого М.В.

третьої особи ОСОБА_2

позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Задвір`янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, третьої особи директора Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області Максимова Антіна Степановича про поновлення на роботі та оплату за вимушений прогул, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд із позовною заявою до Задвір`янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, третьої особи директора Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області Максиміва Антіна Степановича у якій просить суд визнати незаконним і скасувати Наказ № 5а-К від 19.01.2022 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення, Наказ № 57-К від 29.08.2022 року про звільнення з посади вчителя української мови та літератури з неповним навантаженням (9 годин) з 31.08.2022 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення з посади вчителя, стягнути моральну шкоду в сумі 50000 грн., яка завдана незаконним звільненням та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позову зазначила, що з серпня 1995 року працювала на посаді вчителя української мови та літератури з повним педагогічним навантаженням у школі села Полоничі, яка починаючи з 2019 року стала філією Задвір`янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради, Золочівського району Львівської області. За час своєї багаторічної праці на посаді вчителя до 2021 року у неї не було стягнень за порушення трудової дисципліни, але було ряд заохочень за сумлінну працю. Починаючи з 01 січня 2020 року вона була призначена завідувачем Полоницької філії Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів. З часу призначення на посаду завідувача філії у неї з третьою особою у справі - директором Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів склалися напружені стосунки, директор не бажав вчасно повідомляти її про всі накази, що стосувалися діяльності філії, говорив не виконувати накази відділу освіти, а лише його розпорядження. Згідно із наказом № 79-к від 01 жовтня 2021 року її було звільнено з посади завідувача Полоницької філії Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів та залишення на посаді вчителя української мови та літератури з неповним навантаженням (9 годин). Вона своєчасно звернулася в Буський районний суд з позовом про поновлення на роботі. Тривалий час в провадженні суду перебувала справа про поновлення її на роботі за № 943/2142/21. В судовому засіданні 29.08.2022 року третя особа повідомляв, що вона ще перебуває на роботі, на що той відповів що так. Вважає, що вкотре перенесла стрес через відкладення цієї справи, тому звернулася за медичною допомогою і їй видали лист непрацездатності з 30.08.2022 року по 12.09.2022 року. 31.08.2022 року попередила директора про перебування на лікарняному, лікувалася амбулаторно. 07.09.2022 року від тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу освіти дізналася, що директор школи Максимів А.С. привіз наказ від 29.08.2022 року за № 57-К, згідно якого її звільнено з посади вчителя української мови та літератури з 31.08.2022 року. Покликається на те, що з наказом не ознайомлена. 10.09.2022 року отримала рекомендований лист з даним наказом. Після ознайомлення з наказом вважає звільнення незаконним. Стверджує, що ніколи не укладала строкового трудового договору, оскільки з 1995 року працювала на посаді вчителя української мови та літератури по безстроковому договору, тому такий був укладений на невизначений строк. Стверджує, що наказу № 5а-К ніколи не отримувала і не підписувала, оскільки 16.02.2022 року отримала лише копію наказу № 4-К від 04.01.2022 року та № 5-К від 19.01.2022 року. Також зазначає, що наказ № 5а-К від 19.01.2022 року отримала лише 07.09.2022 року і з ним не згідна. Підпис на ньому у неї викликає сумнів. Зазначає, що в приписі, на який є посилання в наказі, не було вказівки щодо звільнення її з посади. Покликається на те, що строкового договору з відповідачем чи третьою особою ніколи не укладала і була прийнята на посаду вчителя ще в 1995 році на невизначений строк. Її ніхто не попереджав про істотну зміну умов договору. Вважає, що нумерація наказів свідчить про їх фальсифікацію. Вважає, що директор школи ОСОБА_2 вчиняє щодо неї мобінг, чим завдає їй моральних страждань. Щодо наказу № 5а-К зазначає, що у неї не відбиралися письмові пояснення, що є порушенням ст. 149 КЗпП України. Також стверджує, що з нею не було проведено жодного розрахунку, не було вручено трудової книжки, що є порушенням вимог ст. 47 КЗпП України.

Представник відповідача скористався право на подачу відзиву, проти задоволення позову заперечив. Зокрема, покликається на те, що Задвір`янський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області це опорний заклад загальної середньої освіти, до якого увійшли шляхом приєднання Полоницька філія І-ІІ ступенів Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ст. та Полтвівська філія І-ІІ ступенів Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ст. Третя особа у справі є директоромЗадвір`янського ОЗЗСОІ-ІІІст.,який,у відповідностідо статуту Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ст., безпосереднє здійснює керівництво навчальним закладом, призначає та звільняє працівників опорного закладу. Зазначив, що у прохальній частині позовної заяви позивачка просить визнати незаконним та скасувати наказ № 5-а к-К від 19.01.2022 року (аркуш 7 позовної заяви), однак його копії до позовної заяви не долучила. З описової частини позовної відповідач розуміє, що в даному випадку мова йде про наказ № 5а-К від 19.01.2022 року, яким було внесено зміни до наказу № 5-К від 19.01.2022 року, яким у свою чергу, було внесено зміни до наказу № 79-К та викладено його у новій редакції. Наказом № 79-К від 01.10.2022 року, з подальшими змінами, ОСОБА_3 була звільнена з посади завідувача Полоницької філії Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ст. та залишена на посаді вчителя з навантаженням 9 годин з 01.10.2021 року по 31.08.2022 року. Предстанвик відповідача також зазначає, що намагаючись оскаржити вказаний наказ, з яким позивачка ознайомилася ще 16.02.2022 року, остання намагається ввести суд в оману, покликаючись на отримання цього наказу лише 07.09.2022 року, однак не спростовує факту його підписання. Зазначив, що позивачкою пропущено строки на оскарження такого наказу, вона штучно намагається поновити пропущений строк, покликаючись на отримання наказу лише 07.09.2022 року, навіть без підтвердження цього будь-якими належними доказами, що може свідчити про недобросовісність поведінки позивачки з покликанням на правову позицію, викладену у постанові ВС/КЦС від 03.11.2021 року при розгляді справи № 387/326/20. Покликається на те, що є безспірним факт ознайомлення ОСОБА_3 з наказом ще 16.02.2022 року, позовна ж заява подана 13.09.2022 року, за спливом майже сім місяців після ознайомлення з наказом. Звертає увагу суду на те, що позивачка покликається на факт розгляду Буським районним судом Львівської області справи № 943/2142/21 про оскарження нею наказу № 79-К від 01.10.2021 року про звільнення її з посади завідувача Полоницькою філією Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ст. та наводить факти, які мали бути розглянуті у ній, досліджені судом та встановлені у відповідному рішенні. Вважає, що позивачка повторно просить суд дослідити одні і ті ж факти. Щодо прийняття ОСОБА_3 на роботу та укладення з нею трудового договору зазначає, що ОСОБА_3 була прийнята на роботу на посаду вчителя, на той час вчителем НВК «Полоницька ЗОШ І-ІІ ступені - ДНЗ» на підставі заяви, відповідно до наказу № 45 від 15.08.1995 року по 15.08.1996 року за контрактом. У зв`язку із реорганізацією закладів середньої освіти, як зазначалося вище, НВК «Полоницька ЗОШ І-ІІ ступені - ДНЗ» увійшла до складу Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ст. як філія. Відповідно трудовий договір припинив свою дію. Вчителі, відповідно були переведені на відповідні посади вже реорганізованої філії. Отже, у зв`язку із цим з працівниками було укладено нові контракти, які затверджено відповідним наказом. В подальшому, 27.12.2019 року наказом № 147-К ОСОБА_3 було призначено на посаду завідувача Полоницької філії Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ст. з правом читання уроків української мови та літератури з навантаженням 9 годин. Підставою для цього стала її заява від 27.12.2019 року. Це підтверджує, що в даному випадку трудовий контракт з позивачкою, як вчителем, припинив свою дію, через зміну посади, та свідчить про укладення нового трудового договору. Після звільнення ОСОБА_3 з посади завідувача філії 01.10.2021 року, останню було залишено на посаді вчителя з визначеним навантаженням, оскільки в Полоницькій філії не було можливості замістити відповідну посаду до кінця навчального року. У зв`язку із тим, що ОСОБА_3 відмовлялася написати заяву про призначення її на посаду вчителя, тобто від укладення нового трудового договору, що сама і підтверджує, наказом 5а-К було визначено час перебування її на посаді вчителя (строк трудового договору), що не суперечило вимогам КЗпП. По закінченню терміну дії вказаного трудового договору ОСОБА_3 була звільнена із займаної посади. Факт згоди на роботу за визначеними в наказі умовами, підтверджується фактом виконання ОСОБА_3 трудових обов`язків в період з 01.10.2021 року, фактом отримання заробітної платні. Зазначає, що ОСОБА_3 до позовної заяви не долучено копії безстрокового, як вона зазначає, трудового договору ні інших документів.

Правом відповіді на відзив позивачка не скористалася.

Заслухавши доводи сторін у справі, їх представників, пояснення третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У прохальній частині позовної заяви позивачка вважає незаконними та просить скасувати Наказ № 5а-К від 19.01.2022 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення, Наказ № 57-К від 29.08.2022 року про звільнення з посади вчителя української мови та літератури з неповним навантаженням (9 годин) з 31.08.2022 року.

Відповідно до наказу № 5а-К від 19.01.2022 року, який долучено до матеріалів справи сторонами, такий викладено у наступній редакції: «на виконання припису №ЛВ/12600/397/АВ/П Головного управління Держпраці у Львівській області. та на вимогу Державної служби якості освіти у Львівській області, Наказую: Наказ № 79-К викласти у такій редакції: Звільнити ОСОБА_3 з посади завідувача Полоницької філії Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України, залишивши на посаді вчителя української мови та літератури з неповним навантаженням (9годин) з 01.10.2021 року до 31.08.2022 року.» Зазначено відповідні підстави звільнення.

З даного приводу суд зауважує, що в провадженні Буського районного суду Львівської області знаходилась справа № 943/2142/21 за позовом ОСОБА_3 до Задвір`янського опорного закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, третя особа на стороні відповідача директор Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області Максимів А.С. про визнання незаконним та скасування наказу № 78-К від 29.09.2021 року про накладення дисциплінарного стягненняоголошення догани, наказу № 79-К від 01.10.2021 року про звільнення з посади завідувача філії, залишенням на посаді вчителя української мови і літератури з неповним навантаженням (9 годин) з 01.10.2021 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 гривень, яка завдана незаконним звільненням.

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 29.11.2022 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Задвір`янського опорного закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, третя особа на стороні відповідача директор Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області Максимів А.С. про визнання незаконним та скасування наказу № 78-К від 29.09.2021 року про накладення дисциплінарного стягнення оголошення догани, наказу № 79-К від 01.10.2021 року про звільнення з посади завідувача філії, залишенням на посаді вчителя української мови і літератури з неповним навантаженням (9 годин) з 01.10.2021 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 гривень, яка завдана незаконним звільненням - задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 78-К від 29.09.2021 року про накладення дисциплінарного стягнення оголошення догани. В інший частині позов залишити без задоволення.

Вказане рішення оскаржили в апеляційному порядку ОСОБА_3 та представник Задвір`янського опорного закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області.

Постановою Львівського апеляційного суду від 15.05.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Апеляційну скаргу Задвір`янського опорного закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської областізадоволено. Рішення Буського районного суду Львівської області від 29.11.2022 року в частині визнання незаконним та скасування наказу № 78-К від 29.09.2021 року про накладення дисциплінарного стягнення скасовано та постановлено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова Львівського апеляційного суду мотивована наступним:

«Матеріалами справи та судом встановлено, що наказом №78-К від 29.09.2021 року ОСОБА_3 оголошено догану за порушення трудової дисципліни.

Наказом №79-к від 01.10.2021 року ОСОБА_3 звільнено з посади завідувача Полоницької філії Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів, залишивши на посаді вчителя української мови та літератури з неповним навантаженням (9годин) з 01.10.2021 року

Даний наказ прийнятий на підставі наказу про оголошення догани від 29.09.2021 року №78-К за порушення трудової дисципліни, за порушення посадової інструкції завідувача філії, а саме:

- п. 2.15 невиконання наказів і розпоряджень директора опорного закладу, що проявилося у тому, що ОСОБА_3 самовільно оголосила в школі карантин та перехід на дистанційне навчання Полоницької філії. Не зважаючи на мої вказівки, не провела моніторинг захворюваності та не повідомила держпроспоживслужбу.

- п. 2.26. не виявляла обставин нещасних випадків, що сталися з працівниками, учнями, вихованцями, а саме обставин захворювання учня 2 класу ОСОБА_5 , який захворів на корона вірусну хворобу (COVID-19), про що також не повідомила мене як директора опорного закладу.

- п. 2.31. - не дотримання санітарно-гігієнічних вимог у навчальному закладі, що підтверджується Протоколом № 5 позачергового засідання Красненської селищної комісії з питань ТЕБ і НС;

- п. 7.1. не дотримання графіку, встановленим відповідно до 40-годинного робочого тижня, затвердженим директором школи, що підтверджується актом про відсутність на робочому місці.

- п. 7.2. не подала мені, як директору, на затвердження план роботи на навчальний рік та навчальний семестр.

Статтею 43 Конституції передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до положень ст.142 КЗпП України трудовий розпорядок в організації визначається правилами внутрішнього розпорядку.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Трудовою дисципліною передбачено додержання працівниками норм, закріплених КЗпП України, правилами внутрішнього трудового розпорядку, уставів, положень, посадових інструкцій, за порушення якої до працівника можливо застосування положень ст.147 КЗпП України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Порушення трудової дисципліни - це невиконання або виконання на неналежному рівні працівником покладених на нього трудових обов`язків. Крім того, порушенням трудової дисципліни вважається недотримання під час виробничого процесу правил поведінки, встановлених чинним законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями, наказами і розпорядженнями роботодавця.

Відповідно до ч.1 ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП Українивизначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Водночас, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами (Постанова ВСУ від 19.10.2016 року у справі №6-2801цс15).

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Закон не вимагає, щоб таке порушення обов`язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення. Водночас наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є:

- дії (бездіяльність) працівника;

- порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків;

- вина працівника;

- наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2021 року складено акт про те, що 14.09.2021 року ОСОБА_3 відсутня на робочому місці.

Відповідно до графіку роботи працівників Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів на 2021-2022 навчальний рік, робочий час завідувача філії встановлено з 9.00. по 18.00. (обідня перерва з 13.00. по 14.00.)

Згідно акту від 29.09.2021 року, ОСОБА_3 була відсутня на роботі без попередження 14.09.2021 року з 14.10. год. по 18.00. год.

Відповідно до акту від 29.09.2021 року ОСОБА_3 відмовилась давати письмові пояснення причин відсутності на робочому місці 14.09.2021 року.

Згідно акту від 29.09.2021 року, ОСОБА_3 відмовилась підписувати наказ №78-К від 29.09.2021 року про оголошення їй догани.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не був порушений порядок застосування до позивача дисциплінарного стягнення, визначенийст.149 КЗпП України, оскільки таке було застосовано уповноваженою посадовою особою, перед його застосуванням позивачу було запропоновано надати пояснення з приводу відсутності на робочому місці, однак така відмовилась давати пояснення про що було складено відповідний акт, на підставі актів про відсутність на роботі та акту про відмову від пояснень до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення, вид обраного стягнення, який відповідає тяжкості вчиненого порушення трудової дисципліни, а тому при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани були дотримані вимоги трудового законодавства.

Враховуючи наведене, рішення суду в частині визнання незаконним та скасування наказу № 78-К від 29.09.2021 року про накладення дисциплінарного стягнення слід скасувати та постановити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу № 79-К від 01.10.2021 року про звільнення з посади завідувача філії, залишенням на посаді вчителя української мови і літератури з неповним навантаженням (9 годин) з 01.10.2021 року, то слід вказати наступне.

Наказом директора Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області Максиміва А.С. №5-К від 19.01.2022 року внесено зміни в наказ №79-к від 01.10.2021 року та викладено його в такій редакції: «Звільнити ОСОБА_3 з посади завідувача Полоницької філії Задвір?янського 033СО І-Ш ступенів у зв?язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України, залишивши на посаді вчителя української мови та літератури з неповним навантаженням (9 годин) з 01.10.2021 року.»

Наказом директора Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області Максиміва А.С. №5а-К від 19.01.2022 року внесено зміни до наказу 5-К від 19.01.2022 року та наказ №79-Л викладено у такій редакції: «Звільнити ОСОБА_3 з посади завідувача Полоницької філії Задвір?янського ОЗЗСО I-IIІ ступенів у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 К3пП України, залишивши на посаді вчителя української мови та літератури з неповним навантаженням (9 годин) з 01.10.2021 року до 31.08.2022 року.»

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до Буського районного суду Львівської області ще з одним позовом до Задвір`янського опорного закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, третя особа на стороні відповідача директор Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області Максимів А.С. про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

З заявлених позовних вимог вбачається, що позивачка серед всіх заявлених позовних вимог, просить суд скасувати наказ № 5а-К від 19.01.2022 року, який винесений на виконання припису № ЛВ /12600/397/АВ/П головного управління Держпраці у Львівській області та на вимогу Державної служби якості освіти у Львівській області.

Відтак, згідно наказу № 5а-К від 19.01.2022 року «Про внесення змін до наказу 5-К від 19.01.2022 року, наказ № 79-К викладено у новій редакції, який є предметом оскарження в даній цивільній справі.

Враховуючи наведене суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування наказу № 79-К від 01.10.2021 року, оскільки такий наказ викладено у новій редакції та оскаржується в іншій справі».

Під час судового розгляду, за клопотанням позивачки та її представника, на підтвердження доводів позовної заяви, судом було допитано як свідка ОСОБА_3 , яка надала суду показання, тотожні змісту доводів позовної заяви.

Отже, аналізуючи доводи позивачки, викладені у позовній заяві та висловлені у судовому засіданні, з приводу визнання незаконним та скасування наказу № 5а-К від 19.01.2022 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення, надані суду з позовом, та досліджені докази, суд приходить до висновку, що такі позовні вимоги є недоведеними. Позивачкою, окрім незгоди з даним наказом та прийнятим відповідачем рішенням, а у позовній заяві лише зазначено, що «даного наказу ніколи раніше до 07.09.2022 року я і не отримувала і не ознайомлювалася з ним, підпис від мого імені на даному наказі викликає у мене сумнів. Я вважаю, що мною не пропущено строк для оскарження даного наказу № 5а-К від 19.01.2022 року, так як лише 07.09.2022 року мені було надано копію даного наказу у відділі освіти. Я категорично не згідна з даним наказом № 5а-К від 19.01.2022 року, оскільки по-перше, в приписі, на який посилається директор школи, не було вказівки щодо звільнення мене з посади завідувача у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов`язків. По-друге, строкового трудового договору з відповідачем чи третьою особою я ніколи не укладала і була прийнята на посаду вчителя ще в 1995 році на невизначений строк ніхто не попереджав мене завчасно про істотну зміну умов договору, що стосується саме зміни виду договору з договору, укладеного на невизначений строк (безстрокового договору) на строковий трудовий договір. По-третє, сама нумерація оскаржуваного мною наказу 5а-К свідчить про те, що він просто сфабрикований третьою особою ОСОБА_2 вже після 29.08.2022 року, оскільки, як я вже вказувала вище, 29.08.2022 року в кабінеті судді на її запитання, чи я ще продовжую працювати на посаді вчителя, він відповів ствердно і не ознайомлював мене з наказом про моє звільнення з посади вчителя.» «Перед видачею наказу № 5а-К в мене взагалі не відбиралися письмові пояснення, в порушення вимог ст. 149 КЗпП України, про його існування мені взагалі не було нічого відомо до 07.09.2022 року», жодних тверджень, а тим більше доказів на підтвердження незаконності звільнення з посади завідувача Полоницької філії Задвір?янського ОЗЗСО I-IІI ступенів суду не надано.

Щодо сумнівів Позивачки по відношенню до її підписів, які містяться на копіях наказів суд зазначає, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2, 6 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативиможе витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З даного приводу судом було витребувано для огляду в судовому засіданні у відповідача оригінали наказів, що стосуються справи та книги реєстрації наказів.

На вимогу суду відповідачем надано зазначені накази та книгу реєстрації наказів.

Судом встановлено, що книга реєстрації наказів є прошитою та пронумерованою, розпочата 30.09.2019 року, містить порядкову нумерацію, номери наказів, назву наказу, дату його винесення. Спірні накази знаходяться на аркушах 28, 32. Після внесення до книги спірних наказів нумерація не порушена, до книги внесено інші накази в хронологічному порядку з інших питань. Ознак пошкоджень книги, дописувань «між рядків» не вбачається. Підписи позивачки на спірних наказах, зазначення власноручного прізвища та дати « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не викликають у суду сумнівів щодо їх автентичності, тим більше не спростовані позивачкою, яка висловилася лише, що підписи викликають у неї сумнів.

Для перевірки достовірності фактів, на які покликається Позивачка, за клопотанням відповідача, судом було допитано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

В ході допиту зазначених свідків встановлено, що вони є працівниками відділу освіти. Для підтвердження фактів ознайомлення з наказами, на прохання Позивачки, вони поїхали з нею до Задвір?янського ОЗЗСО I-IІI, де в приміщенні кабінету, директор ОСОБА_2 надав позивачці ряд наказів для ознайомлення. Кількості наказів не пригадують, їх змісту не читали, однак наказ про звільнення з посади завідувача філії серед них точно був, крім того писала розписку щодо отримання шкільного ноутбука.

Суд також вважає необґрунтованими твердження позивачки про не проведення з нею розрахунку при звільненні, оскільки такі спростовуються наданими суду доказами, а саме розрахунковим листом ОСОБА_3 відділу освіти.

Недоречними суд вважає і доводи щодо неотримання трудової книжки, оскільки позивачка не з`являлася для її отримання та передачі отриманого майна, належного відповідачу, про що свідчать надані в розпорядження суду поштові рекомендовані листи.

Щодо оскаржуваного наказу № 57-К від 29.08.2022 року про звільнення з посади вчителя української мови та літератури з неповним навантаженням (9 годин) з 31.08.2022 року суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю, укладаючи трудовий договір про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, в тому числі трудовий договір у формі контракту.

Відповідно до ч. 1 ст. 21КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

Серед трудових договорів, які безпосередньо впливають на факт виникнення трудових правовідносин, особливе місце посідає контракт.

Відповідно до частини 3 статті 21КЗпПУкраїни контракт - це особлива форма трудового договору, в якому строк його чинності, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Сторонами контракту є:

-працівник, який повинен особисто виконувати покладені на нього трудові обов`язки; такі обов`язки не можна здійснювати через представника;

-власник або уповноважений ним орган.

Відмінність контракту від звичайного трудового договоруполягає в наступному:

-обов`язкова письмова форма контракту,

-у контракті можуть установлюватися додаткові (крім зазначених законодавством) підстави щодо його розірвання;

-контракт має строковий характер;

-у разі дострокового розірвання контракт має передбачати, зобов`язання власника або уповноваженого ним органу щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові;

-сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 23КЗпПУкраїни контрактукладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строкз урахуванням характеру майбутньої роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Порядок укладання контрактівпід час прийняття (наймання) на роботу працівників на підприємство, в установу, організацію незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також щодо громадян визначено Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті на роботу працівників, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 (із змінами, далі Положення № 170).

Відповідно до пункту 3 Положення №170 прийняття (наймання) на роботу працівників через укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом може відбуватися у випадках, прямо передбачених законами.

Якщо укладення контракту законом не передбачене, то власник або уповноважений ним орган не має права укладати з працівником контракт, навіть якщо є наявна обопільна згода.

Відповідно до статті 24КЗпП України контракт укладається в письмовій форміі підписується власником або уповноваженим ним органом та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

Контракт оформляєтьсяу двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються в кожної із сторін контракту.

Працевлаштовуючись за контрактом, працівник подає пакет документів, як і під час працевлаштування за звичайним трудовим договором.

За ч. 2 ст. 24КЗпП України, укладаючи трудовий договір, громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Від претендента на займання посади під час укладання контракту заборонено вимагати документи (відомості), що підтверджують його партійну, національну належність, походження, реєстрацію, місце проживання чи перебування, а також інші документи, подання яких не передбачено законодавством.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженнямвласника або уповноваженого ним органу.

Для складання контракту з працівником, якого вже було прийнято на роботу раніше, потрібно видати наказ (розпорядження) відповідно до ч. 3 ст. 32КЗпП України.

Якщо працівник, з яким відповідно до законодавства обов`язково потрібно укладати контракт,не погоджується на його укладення, такий працівник підлягає звільненню.

В даному випадку судом приймаються до уваги заперечення відповідача щодо фактів укладення безстрокового трудового договору (контракту) з позивачкою, на які вона покликається у своїх доводах.

Так, відповідно до наказу № 45 від 15.08.1995 року ОСОБА_3 була прийнята за контрактом вчителем НВК «Полоницька ЗОШ І-ІІ ступені - ДНЗ по 15.08.1996 року. Підставою для прийняття її на роботу вчителя була відповідна заява.

По закінченню строку дії контракту, такий вважався продовженим на невизначений термін.

У зв`язку із реорганізацією закладів середньої освіти, НВК «Полоницька ЗОШ І-ІІ ступені - ДНЗ» увійшла до складу Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ст. як філія. Відповідно безстроковий трудовий договір припинив свою дію, а відповідно до вимог законодавства укладався новий.

27.12.2019 року наказом № 147-К ОСОБА_3 було призначено на посаду завідувача Полоницької філії Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ст. з правом читання уроків української мови та літератури з навантаженням 9 годин. Підставою для цього стала її заява від 27.12.2019 року, що свідчить про укладення нового трудового договору у зв`язку із зайняттям іншої посади.

Після звільнення ОСОБА_3 з посади завідувача філії 01.10.2021 року, останню було залишено на посаді вчителя з визначеним навантаженням, оскільки, а це не заперечувалось позивачкою, вона відмовлялася написати заяву про призначення її на посаду вчителя, тобто і від укладення нового трудового договору.

Наказом № 5а-К від 19.01.2022 року ОСОБА_3 було визначено час перебування на посаді вчителя (строк трудового договору), що не суперечило вимогам КЗпП з причин, на які наголошував відповідач, до закінчення навчального року.

Судом приймається до уваги твердження відповідача, що ОСОБА_3 продовжувала працювати на посаді вчителя, виконувала покладені на неї обов`язки, отримувала заробітну платню.

По закінченню терміну дії вказаного трудового договору ОСОБА_3 була звільнена із займаної посади.

Наведені обставини, на думку суду, не суперечать вимогам КЗпП України, а щодо їх незаконності позивачкою не надано суду жодних доказів.

Крім того щодо трудової діяльності ОСОБА_3 , за заявою останньої, Головним управлінням Держпраці у Львівській області проведено у Полоницькій філії Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів, за результатами якої складено припис інспектра щодо порушень трудової діяльності школи та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЛВ12600/397/АВ/П/ПТ від 16.12.2021 року відносно директора школи ОСОБА_2 ..

Постановою судді Буського районного суду Львівської області від 03 березня 2022 року у справі № 943/9/22, яка не оскаржувалася та набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень 00 копійок) в дохід держави, вирішено питання судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вище наведені обставини справи, встановлені під час розгляду трудового спору в порядку цивільного судочинства (справа № 943/2142/21) та справи про адміністративне правопорушення (943/9/22) судом не оспорюються та беруться в основу даного рішення.

У відповідності дост.19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставіст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Також, суд вказує, що матеріалами справи не підтверджено обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Щодо судових витрат, то такі розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 3, 4,81,83, 141, 259,263,264,265,268,354ЦПК України, суд -

ухвалив :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Задвір`янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, третьої особи директора Задвір`янського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області Максимова Антіна Степановича про поновлення на роботі та оплату за вимушений прогул, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Повний текст рішення виготовлено 05 червня 2023 року.

Суддя: Б. М. Журибіда