Постанова

від 29.05.2023 по справі 442/374/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/374/22 Головуючий у 1 інстанції: Крамара О.В.

Провадження № 22-ц/811/412/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді: Ванівського О.М.,

суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: представника апелянта Мацюра Я.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справуза апеляційною скаргою Дрогобицької окружної прокуратури на ухвалу Дрогобицького міськрайонногосуду Львівськоїобласті від11 лютого 2022року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів,-

в с т а н о в и в:

В січні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до Дрогобицької міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів.

11 лютого 2022 року представником відповідача Г. Костик подано до суду спільну письмову заяву про затвердження мирової угоди з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та міським головою Кучма Тарасом Ярославовичем оскільки вони дійшли згоди щодо врегулювання спору.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонногосуду Львівськоїобласті від11 лютого 2022року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Дрогобицькою міською радою, за якою:

1. Укладенням даної Угоди Позивачі та Відповідач підтверджують факт добровільного врегулювання спору, що є предметом розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради про стягнення грошових коштів.

2. Сторони погодили, що Позивачі відмовляються від грошових претензій до Відповідача, що є предметом спору у даній справі та складаються в загальній сумі 37309,78 гривень, які виникли внаслідок визнання недійсним та скасування пункту 1 рішення Дрогобицької міської ради №1051 від 30.01.2018 року «Про включення в перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу» та Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 21.08.2018 року загальною площею 20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2021 року у справі №914/294/21.

3. Сторони погодили, що Відповідач визнає безумовне та беззаперечне право Позивача-2 ОСОБА_2 - на нерухоме майно, а саме - нежитлове приміщення площею 20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

4. Сторони погодили, що дана Ухвала суду про затвердження даної Мирової угоди є правовстановлюючим документом, який підтверджує речові права Позивача-2 - ОСОБА_2 - на нерухоме майно, а саме - нежитлове приміщення площею 20 кв.м. (гараж) за адресою: АДРЕСА_2 .

5. Укладенням даної Угоди сторони підтверджують відсутність одна до одної в майбутньому будь-яких претензій відносно майна, яке являється предметом даної Угоди.

6. Усі судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу та судовий збір, покладаються на сторону, яка їх понесла, та іншою стороною не відшкодовується.

7. У випадку невиконання або неналежного виконання Угоди стороною, що прийняла на себе зобов`язання, її виконання здійснюється згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження".

8. У випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань однією із сторін, інші сторони по даній Угоді вправі призупинити виконання взятих на себе обов`язків на термін такого невиконання або неналежного виконання.

З процесуальними наслідками, передбаченими ст. 256 ЦПК України, сторони ознайомлені і вважають, що умови Мирової угоди не суперечать закону та не порушують їх прав та інтересів.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів - закрито.

Ухвалу суду оскаржила Дрогобицька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та неповним з`ясуванням усіх обставин справи. Зокрема покликається на те, що рішенням господарського суду Львівської області від 25.05.2021 у справі No914/294/21, задоволено позовні вимоги заступника керівника Дрогобицької окружної прокуратури до Дрогобицької міської ради, Виконавчого комітету ради та ОСОБА_1 , визнано недійсним та скасовано п. 1 рішення Дрогобицької міської ради No1051 від 30.01.2018 «Про включення в перелік об?єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу» в частині включення переліку, що підлягає приватизації шляхом викупу нежитлового приміщення площею 20 кв.м на АДРЕСА_2 , визнано недійсним договір купівлі-продажу вищевказаного приміщення, укладений між Виконавчим комітетом ради та ОСОБА_1 . Вимогами чинного законодавства України передбачено процедуру відчуження майна комунальної власності. Враховуючи вищезгадане рішення суду, Позивачі втратили право на викуп спірного об`єкта нерухомості, а в матеріалах цивільної справи відсутні будь-які документи, які підтверджують повторну приватизацію згаданого об?єкта нерухомості, яка була б розпочата органом місцевого самоврядування.

Крім цього, законодавчо врегульовано і питання повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкти приватизації, який відповідно до Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України, на підставі рішення суду з коштів, які надійшли від повторного продажу таких об`єктів (зменшених на суму збитків, неустойки, штрафів та будь-яких інших платежів, які належать до сплати покупцем згідно з цим Законом та/або договором купівлі-продажу), протягом п?яти робочих днів після надходження коштів від повторного продажу на рахунок державного органу приватизації.

Затверджуючи мирову угоду, суд не врахував, що вирішення питання про передачу Позивачу-2 - ОСОБА_3 нежитлового приміщення належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».

Крім цього, позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стосувалась стягнення грошових коштів, в тому числі і моральної шкоди, а не прав на об`єкт нерухомості, у зв`язку з чим вбачається порушення інтересів держави, в тому числі економічних, що полягає у незаконності відчуження об`єкта комунальної власності, адже оцінка нежитлового приміщення здійснювалась, відповідно до висновку про вартість майна, затвердженого міським головою м. Дрогобича ще у квітні 2018 року та становила 26161,2 грн. з ПДВ. Листами органу місцевого самоврядування No3-35/445 від 25.01.2023, та листом Управління майна громади виконавчих органів Дрогобицької міської ради No49 від 17.01.2023 повідомлено окружну прокуратуру про те, що спірне нежитлове приміщення в перелік об?єктів, які підлягають продажу на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону не включалось, оцінка нежитлового приміщення не проводилась, наміру оскаржувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду від 11.02.2022 не виявлено.

Просять рішення суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судове засідання 29 травня 2023 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явилися, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

Від представника Дрогобицької міської ради Львівської області надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке вмотивовано тим, що уповноважений представник перебуває у щорічній відпустці.

Від представника Управління майна громади виконавчих органів Дрогобицької міської ради надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке вмотивовано тим, що представник перебуває на лікарняному.

Розглянувши клопотання, судова колегія дійшла до висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно дост. 372 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявники реалізували своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін у справі.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід задовольнити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи заяву про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що укладена сторонами мирова угода не суперечить закону, її здійснено на користь обох сторін, виконання мирової угоди не порушує інтересів інших осіб.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із заявою про стягнення з Дрогобицької міської ради безпідставно збережених грошових коштів в сумі 37309,78 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову позивачами зазначено, що між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради було укладено Договір купівлі-продажу приміщення шляхом викупу, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.I., реєстраційний номер 201, відповідно до якого ОСОБА_1 набув у власність нежитлове приміщення гараж № НОМЕР_1 (загальною площею 20 кв.м., позначений у плані будівель літерою «В»), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому ОСОБА_1 було відчужено вищевказаний об?єкт нерухомого майна на користь ОСОБА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 21.01.2021 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С., реєстраційний номер 40.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.05.2021 у справі №914/294/21, задоволено позовні вимоги заступника керівника Дрогобицької окружної прокуратури до Дрогобицької міської ради, Виконавчого комітету ради та ОСОБА_1 , а зокрема: визнано недійсним та скасовано п.1 рішення Дрогобицької міської ради No1051 від 30.01.2018 про включення в перелік об?єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу» в частині включення переліку, що підлягає приватизації шляхом викупу нежитлового приміщення площею 20 кв.м. (гараж) та визнано недійсним договір купівлі-продажу вищевказаного приміщення, укладений між Виконавчим комітетом ради та ОСОБА_1 .

Позивачі вважали, що фактично на даний час відпала первинна правова підстава, згідно якої нерухоме майно вибуло з власності первинного власника, а отже у останнього наявні права щодо повернення спірного майна.

На думку позивачів, враховуючи, що укладений між міською радою в особі виконавчого комітету і Позивачем-1 Договір купівлі-продажу приміщення шляхом викупу розірвано в судовому порядку, сплачені позивачем кошти, як оплата вартості майна за вказаним договором зберігаються у Відповідача безпідставно.

11 лютого 2022 року представником відповідача Г. Костик подано до суду спільну письмову заяву про затвердження мирової угоди з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та міським головою Кучмою Тарасом Ярославовичем оскільки вони дійшли згоди щодо врегулювання спору.

Ухвалою Дрогобицькогоміськрайонногосуду Львівськоїобластівід 11лютого 2022року затверджено мирову угоду.

Відповідно дост. 207 ЦПК Українимирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, зокрема, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.

Отже, визнаючи мирову угоду між сторонами, суд першої інстанції вважав встановленим, що умови цієї мирової угоди не суперечать закону і не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Так, вимогами ст.26 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.05.2021 у справі №914/294/21, задоволено позовні вимоги заступника керівника Дрогобицької окружної прокуратури до Дрогобицької міської ради, Виконавчого комітету ради та ОСОБА_1 , визнано недійсним та скасовано п.1 рішення Дрогобицької міської ради Nel051 від 30.01.2018 «Про включення в перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу» в частині включення переліку, що підлягає приватизації шляхом викупу нежитлового приміщення площею 20 кв.м на АДРЕСА_2 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу вищевказаного приміщення, укладений між Виконавчим комітетом ради та ОСОБА_1 .

Разом з цим, вимогами чинного законодавства України передбачено процедуру відчуження майна комунальної власності.

Законом України «Про приватизацію державного та комунального майна» (надалі Закон) передбачено, що приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні та шляхом викупу об`єктів приватизації.

Органи приватизації здійснюють відповідно до законодавства комплекс заходів щодо забезпечення прозорості приватизації, висвітлення приватизаційних процесів шляхом оприлюднення в засобах масової інформації (на веб-сайті органів приватизації, в офіційних друкованих виданнях органів приватизації, у мережі Інтернет та/або на радіо, телебаченні, рекламних щитах) повідомлень про хід і результати приватизації. Обов`язковому оприлюдненню підлягають: переліки об`єктів, що підлягають приватизації, інформація про об`єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Враховуючи вищезгадане рішення суду, Позивачі втратили право на викуп спірного об`єкта нерухомості, а в матеріалах цивільної справи відсутні будь-які документи, які підтверджують повторну приватизацію згаданого об`єкта нерухомості, яка була б розпочата органом місцевого самоврядування.

Крім цього, законодавчо врегульовано і питання повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкти приватизації, який відповідно до Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України, на підставі рішення суду з коштів, які надійшли від повторного продажу таких об`єктів (зменшених на суму збитків, неустойки, штрафів та будь-яких інших платежів, які належать до сплати покупцем згідно з цим Законом та/або договором купівлі-продажу), протягом п?яти робочих днів після надходження коштів від повторного продажу на рахунок державного органу приватизації.

Повернення коштів покупцям здійснюється в сумі, отриманій державними органами приватизації в результаті повторного продажу об?єктів, але не може перевищувати суми, сплаченої покупцем під час попереднього продажу.

У разі повернення в державну (комунальну) власність об?єктів приватизації орган приватизації приймає рішення про повторний продаж такого об?єкта у порядку, визначеному цим Законом.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, позовну заяву позивачами про стягнення безпідставно збережених коштів з Дрогобицької міської ради подано завчасно та безпідставно, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що нежитлове приміщення площею 20 кв.м на АДРЕСА_2 повторно продано на аукціоні.

Затверджуючи мирову угоду, суд не врахував, що вирішення питання про передачу ОСОБА_2 нежитлового приміщення належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».

Крім цього, позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_4 стосувалась стягнення грошових коштів, в тому числі і моральної шкоди, а не прав на об?єкт нерухомості, у зв?язку з чим вбачається порушення інтересів держави.

Згідно з п.1 ч.5ст.207 ЦПК України, якщо умови мирової угоди суперечить закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Відтак, в силу п.1 ч.5ст. 207 ЦПК України, у суду не було правових підстав для визнання такої мирової угоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу про затвердження мирової угоди скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 379, 381, 382, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Дрогобицької окружної прокуратури - задовольнити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонногосуду Львівськоїобласті від11 лютого 2022року скасувати і справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили здня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Судупротягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текс постанови складено 05.06.2023 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.