Рішення

від 06.06.2023 по справі 140/3835/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/3835/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-0262» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-0262» (далі ТзОВ «АТП-0262») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.12.2022 №0065670701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 163151,1 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на суму 16 315,10 грн; №0065690701 про визначення податкового зобов`язання з ПДВ та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 109 998,90 грн; №0065680701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 504 424 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 06.10.2022 по 14.10.2022 працівниками ГУ ДПС у Волинській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «АТП-0262» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло за період з лютого 2020 року по травень 2022 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами якої складено Акт від 21.10.2022 №7478/07-01/42456765.

Позивач, не погодившись із Актом перевірки, подав заперечення на нього, однак, вони не були взяті до уваги контролюючим органом.

На підставі вказаного акту перевірки від 21.10.2022 №7478/07-01/42456765 ГУ ДПС у Волинській області 01.12.2022 прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0065670701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 163151,10 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 16315,10 грн;

-№0065690701, яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 109 998,90 грн;

-№0065680701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 504424,00 грн.

Товариство, подало скаргу на дані податкові-повідомлення-рішення, однак, рішенням від 21.02.2023 №4261/6/99-00-06-01-03-06 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках, зроблених в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 21.10.2022 №7478/07-01/42456765, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам податкового законодавства.

Вказує, що твердження відповідача про порушення вимог податкового законодавства грунтуються на тому, що позивачем при визначенні показників податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року були включені, на думку контролюючого органу, нереальні операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг» та ТзОВ «Континенталь Трейд».

Усі фактичні витрати на використання придбаного у контрагентів пального при наданні послуг з перевезення пасажирів підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З врахуванням викладеного позивач просить задовольнити позов повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 позовну заяву залишено без руху, ухвалою від 04.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі; вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.

У відзиві на позовну заяву від 20.04.2023 №1508/03-20-05-02-04 представник відповідача заперечила проти заявлених позовних вимог.

В обгрунтування своїх доводів зазначила, що товариством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 767574 грн у зв`язку з включенням до податкових декларацій протягом лютого 2020 року травня 2022 року нереальних господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у контрагентів ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ «Континенталь Трейд» та ТзОВ «Український аграрно- промисловий холдинг».

Стосовно неправомірності відображення даних податкового обліку по фінансово- господарських операціях з ТзОВ «Синергія 1999» зазначає, що, як було встановлено перевіркою, дане товариство віднесено до категорії ризикових платників податків. Аналізом податкових декларацій з ПДВ ТзОВ «АТП 0262» за період з 01.02.2020 по 31.05.2022 встановлено, що платником до складу податкового кредиту за вказаний період по взаємовідносинах з ТзОВ «Синергія 1999» включено 684935,00 грн. Проте, аналізом податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), не встановлено відображення ТзОВ «Синергія 1999» податкових зобов`язань з ПДВ від реалізації палива дизельного на суму 48262,00 грн позивачу за період з 01.02.2020 по 31.05.2022.

На виконання умов Договору поставки нафтопродуктів, укладеного між ТзОВ «Синергія 1999» та ТзОВ «АТП-0262» послуги з перевезення дизельного палива надавались ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ПП «Волиньтрансойл», ПП «Транс Петроль», ТзОВ «Рікс-Транс», ТзОВ «Ортеко Транс», ТзОВ «Укртрассервіс», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , перевіркою податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, вказаних перевізників, не встановлено відображення ними податкових зобов`язань з ПДВ від реалізації транспортних послуг по перевезенню вантажу позивачу за адресами, які зазначені в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних.

Аналізом наданих до перевірки документів та співставленням їх з даними баз даних та документами контрагента позивача, встановлено, що господарська операція між позивачем та ТзОВ «Синергія 1999» фактично не відбулась, відсутнє придбання товару, документи не відповідають фактичному руху активів, та не можуть враховуватись в даних податкового обліку при декларуванні взаємовідносин з ТзОВ «Синергія 1999». Позивачем порушено вимоги пункту 44.2 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до завищення суми податкового кредиту (р.16.1 та р.17) за травень 2022 року па суму ПДВ 684585,00 грн, завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19), від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21) на 521434 грн та заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету (р. 18 ) на 163151,00 грн.

Стосовно неправомірності відображення даних податкового обліку по фінансово- господарських операціях з ТзОВ «Континенталь Трейд» зазначає, що дане товариство відповідає критерію ризикових платників податків.

Згідно даних ЄРПН вказаним товариством за період з 01.02.2020 по 31.05.2022 виписано та зареєстровано в адресу позивача ряд податкових накладних. На виконання умов Договору поставки нафтопродуктів від 14.02.2022 №31П/02/2022, укладеного між ТзОВ «Континенталь Трейд» та ТзОВ «АТП-0262» послуги з перевезення дизельного палива надавались ТзОВ «Укртрассервіс» та ФОП ОСОБА_1 , однак, аналізом податкових накладних вказаних перевізників не встановлено відображення податкових зобов`язань з податку на додану вартість від реалізації транспортних послуг по перевезенню вантажу ТзОВ «Континенталь Трейд». Співставлення табелів обліку робочого часу позивача та видаткових накладних встановлено, що приймання палива здійснювалось у вихідний неробочий день, крім того, до перевірки не було надано паспорти якості, відповідності на паливо дизельне.

В ході проведеної перевірки встановлено, що господарська операція з придбання у ТзОВ «Континенталь Трейд» товарно-матеріальних цінностей фактично не відбулася, а відтак, первинні документи позивача не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку при декларуванні взаємовідносин між ТзОВ «Континенталь Трейд» та позивачем. ТзОВ «АТП 0262» порушено вимоги пункту 44.2 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту (р. 10.2, р. 16.1 та р.1 7) за травень 2022 року на суму ІІДВ 34374.90 грн., завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.1.9), від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21) на суму 34374,90 грн.

Стосовно неправомірності відображення даних податкового обліку по фінансово- господарських операціях з ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг» зазначає, що дане товариство відповідає критерію ризикових платників податків. До перевірки позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 20.01.2022 №14911/01/2022, однак аналізом податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_6 , які надавали послуги з перевезення нафтопродуктів, не встановлено відображення податкових зобов`язань з податку на додану вартість від реалізації транспортних послуг з перевезення вантажу ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг». Приймання дизельного палива директором ТзОВ «АТП-0262» здійснювалось у вихідний неробочий день. Також до перевірки не були надані паспорти якості, відповідності на придбане у даного контрагента пальне.

Таким чином, в ході перевірки було встановлено лише документальне оформлення даних господарських операцій, які фактично не відбулись, а, відтак, вони не можуть бути враховані при декларуванні взаємовідносин з ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг». ТзОВ «АТП-0262» порушено вимоги пункту 44.2 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту (р.16.1 та р.17) за травень 2022 року на суму ПДВ 48614,00 грн. завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19), від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21) па 48614,00 грн.

За таких обставин в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимогистатті 262 КАС Українисудом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ТзОВ» АТП-0262» зареєстроване16.07.2021, видами економічної діяльності якого є: 43.41 вантажний автомобільний транспорт (основний); 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 42.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів (а.с. 27, зворот, т.1).

З матеріалів справи слідує, що 21.06.2022 ТзОВ «АТП-0262»» подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за травень 2022 року із зазначенням у рядку 18 позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду), яке сплачується до державного бюджету суми 604423,00 грн; в рядку 20.2.1 - суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на поточний рахунок платника податку 99999,00 грн; в рядку 21 - суми від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації 504424,00 грн (а.с. 51-52, зворот, т.1).

В період з 06.10.2022 по 14.10.2022 посадовими особами відповідача на підставі направлення від 20.09.2022 №2681 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «АТП-0262» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету. За результатами перевірки було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 21.10.2022 № 7478/07- 01/42456765 (далі-Акт перевірки) (а.с. 14 33, зворот, т.1).

Згідно висновків акту перевірки контролюючим органом перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, яке виникло за період з лютого 2020 року по травень 2022, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення ТзОВ «АТП-0262» пункту 44.2 статті44, пунктів198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до: заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до Державного бюджету (показник рядка 18 Декларації) на 163151,00 грн; завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на поточний рахунок платника податку (показник рядка 20.2.1 Декларації) в розмірі 99999,00 грн; завищення суми від`ємного значення що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації (показник рядка 21 Декларації) в сумі 504424 грн.

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки, подав заперечення на нього від 11.11.2022 №1/11/22 (а.с. 34 38, т.1).

За результатами розгляду заперечення відповідачем прийнято рішення про відмову в задоволенні вимог товариства, про що було проінформовано листом від 28.11.2022 №2831/12/03-20-07-01-12 (а.с. 39, т.1).

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області 01.12.2022 винесено податкові повідомлення-рішення :

-№0065670701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 179466,40 грн, з яких: 163151,00 грн - основного платежу, 16315,10 грн штрафні (фінансові) санкції (штраф) (а.с. 9 10, т.1);

-№0065690701, яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 109 998,90 грн (а.с. 10, зворот 11, зворот, т.1);

-№0065680701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 504424,00 грн (а.с. 12 13,т.1).

Позивач оскаржив дані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, подавши скаргу до Державної податкової служби України від 22.12.2022 №3/12/22 (а.с. 4045, т.1), однак, рішенням від 21.02.2023 №4261/6/99-00-06-01-03-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові-повідомлення-рішення без змін (а.с. 47-50, т.1).

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1-3статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту 200-1-3статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами статті 200 ПК України сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов`язання та податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом Vцього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 185.1. статті 185 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до підпунктуапункту 198.1 статті198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно зпунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт198.3статті198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту44.2 статті 44 ПК Українидля обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9даного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з частиною другою статті 3вказаного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 №88(далі -Наказ №88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1 Наказу №88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави зробити висновок, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, зокрема при формуванні витрат, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогамЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Наказу №88.

Із змісту статті 9Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.10.2015 № 21-1555а15 та від 22.09.2015 № 21-1526а15 та узгоджуються з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №814/328/15.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ Український аграрно-промисловий холдинг», ТзОВ «Континенталь Трейд».

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів відповідача, судом при розгляді справи підлягали з`ясуванню обставини щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій з цими контрагентами.

Зокрема, як слідує з акту перевірки, на формування даних податкової звітності за період з 01.02.2020 по 31.05.2020 вплинули операції з придбання палива дизельного та послуг користування обладнанням (пункт паливозаправний (укомплектований) у ТзОВ «Синергія 1999» (до складу податкового кредиту за вказаний період включено 684935,00 грн: 684858,00 грн з придбання палива, 350,00 грн з послуг користування обладнанням).

Так, судом встановлено, що 01.07.2019 між ТзОВ Синергія 1999» та ТзОВ «АТП-0262» укладено Договір поставки нафтопродуктів №7АС94П/07/2019 (а.с. 58 60, т. 1), згідно якого продавець зобов`язується поставляти покупцю нафтопродукти - дизельне пальне (товар), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати нафтопродукти - дизельне пальне в обсягу (в літрах), по цінах, в терміни відповідно до умов Договору.

Згідно з пунктами 1.6, 1.7 умов даного Договору Сторони погоджуються, що видаткова накладна на передачу партії товару є документом, що засвідчує факт передачі у власність партії товару, право власності на товар (партію товару виникає у покупця з моменту його передачі(поставки) та оформлення видаткової накладної.

Відповідно до пункту 3.5 цього Договору постачальник вважається таким, що належно виконав сої зобов`язання з момент передачі товару покупцю. Факт передачі товару підтверджується відповідними видатковими накладними. Датою поставки (передачі у власність) товару вважається дата, вказана у видатковій накладній.

З матеріалів справи слідує, що 18.03.2020 між ТОВ «Синергія 1999» (продавець) та ТОВ «АТП-0262» (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №703П/03/2020 (а.с. 53 57, т.1), згідно якого продавець зобов`язується поставляти покупцю нафтопродукти - дизельне пальне (товар), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати нафтопродукти - дизельне пальне в обсягу (в літрах), по цінах, в терміни відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору поставки нафтопродуктів №703П/03/2020 - поставка товару здійснюється продавцем автомобільним транспортом за адресою встановлення обладнання покупця: Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Заводська, 7.

Згідно п. 3.1. Договору поставки нафтопродуктів №703П/03/2020 поставка товару здійснюється партіями на умовах DAP згідно з замовленнями Покупця на конкретну партію товару. У тлумаченні базисів поставки Товару за цим Договором мають силу міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року, в частині, що не суперечить цьому Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору поставки нафтопродуктів №703П/03/2020 датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідному документі - ТТН та / або видатковій накладній.

Згідно з базисом DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати покладаються на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Як слідує із матеріалів справи, постачальником на адресу одержувача ТзОВ «АТП 0262» виписано ряд видаткових накладних, зокрема: від 12.01.2022 №18, від 30.01.2021 №163, від 15.02.2021 №351, від 23.02.2021 №419, від 13.03.2021 №627, від 18.03.2021 №669, від 21.03.2021 №719, від 03.04.2021 №899, від 08.04.2021 №924, від 15.04.2021 №988, від 22.04.2021 №1038, від 29.04.2021 №1184, від 07.05.2021 №1213, від 16.05.2021 №1266, від 23.05.2021 №1341, від 03.06.2021 №1462, від 09.06.2021 №1498, від 16.06.2021 №1548, від 24.06.2021 №1602, від 03.07.2021 №1761, від 10.07.2021 №1796, від 14.07.2021 №1834, від 27.07.2021 №1932, від 04.08.2021№2047, від 15.08.2021 №2120, від 27.08.2021 №2177, від 04.08.2021 №2288, від 12.09.2021 №2320, від 12.09.2021 №2319, від 17.09.2021 №2361, від 23.09.2021 №2415, від 01.10.2021 №2533, від 05.10.2021 №2555, від 21.10.2021 №2651, від 28.10.2021 №2774, від 10.11.2021 №2848, від 16.11.2021 №2891, від 23.11.2021 №2926, від 07.12.2021 №3095, від 15.12.2021 №3122, від 25.12.2021 №3175, від 30.12.2020 №4920, від 15.12.2020 №4748, від 10.12.2020 №4697, від 27.11.2020 №4495, від 06.11.2020 №4238, від 21.10.2020 №3958, від 13.10.2020 №3871, від 02.10.2020 №3967, від 29.09.2020 №3624, від 11.09.2020 №3440, від 08.09.2020 №3381, від 05.09.2020 №3362, від 21.08.2020 №3125, від 15.08.2020 №3035, від 08.08.2020 №2911, від 06.08.2020 №2885, від 31.07.2020 №2731, від 24.07.2020 №2623, від 14.07.2020 №2511, від 05.07.2020 №2396, від 27.06.2020 №2221, від 27.06.2020 №2222, від 05.06.2020 №2044, від 13.06.2020 №2110, від 17.06.2020 №2131, від 20.05.2020 №1785, від 13.05.2020 №1688, від 08.05.2020 №1661, від 08.05.2020 №1662, від 26.04.2020 №1434, від 15.04.2020 №1342, від 02.04.2020 №1231, від 12.03.2020 №916, від 03.03.2020 №802, від 22.02.2020 №606, від 09.02.2020 №456, від 09.02.2020 №457(а.с. 62 215, т.1).

Перевезення придбаного палива дизельного здійснювалось на підставі наступних товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти): від 12.01.2022 №1291, від 30.01.2021 №50-300121, від 15.02.2021 №22-150221, від 23.02.2021 №23-230221, від 13.03.2021 №07-130321, від 18.03.2021 №08-180321, від 24.03.2021 №09-240321, від 03.04.2021 №62-030421, від 08.04.2021 №63-080421, від 15.04.2021 №64-150421, від 22.04.2021 №65-220421, від 29.04.2021 №66-290421, від 07.05.2021 №26-070521, від 16.05.2021 №27-160521, від 23.05.2021 №28-230521, від 03.06.2021 №89-030621, від 09.06.2021 №91-090621, від 16.06.2021 №92-160621, від 24.06.2021 №93-240621, від 03.07.2021 №05-030721, від 10.07.2021 №06-100721, від 14.07.2021 №07-140721, від 27.07.2021 №08-270721, від 04.08.2021 №38-040821, від 15.08.2021 №39-150821, від 27.08.2021 №40270821, від 04.09.2021 №16-040921, від 12.09.2021 №18-120921, від 12.09.2021 №17-120921, від 17.09.2021 №19-170921, від 23.09.2021 №20-230921, від 01.10.2021 №20-011021, від 05.10.2021 №21-051021, від 21.10.2021 №22-211021, від 28.10.2021 №23-281021, від 10.11.2021 №37-101121, від 16.11.2021 №38-161121, від 23.11.2021 №29-231121, від 07.12.2021 №09-071221, від 15.12.2021 №10-151221, від 25.12.2021 №11-251221, від 30.12.2021 №25-301221, від 15.12.2020 №24-151220, від 10.12.2020 №23-101220, від 27.11.2020 №98-271120, від 06.11.2020 №96-061120, від 21.10.2020 №38-211020, від 13.10.2020 №37-131020, від 02.10.2020 №36-021020, від 29.09.2020 №98-290920, від 11.09.2020 №96-110920, від 08.09.2020 №94-080920, від 05.09.2020 №93-050920, від 21.08.2020 №71-210820, від 15.08.2020 №69-150820, від 08.08.2020 №67-080820, від 06.08.2020 №66-060820, від 31.07.2020 №23-310720, від 24.07.2020 №22-240720, від 14.07.2020 №21-140720, від 05.07.2020 №20-050720, від 27.06.2020 №72-270620, від 27.06.2020 №72-270620, від 05.06.2020 №49-050620, від 13.06.2020 №50-130620, від 17.06.2020 №71-170620, від 20.05.2020 №16-200520, від 13.05.2020 №15-130520, від 08.05.2020 №13-080520, від 08.05.2020 №14-080520, від 26.04.2020 №26-260420, від 15.04.2020 №23-150420, від 02.04.2020 №22-020420, від 12.03.2020 №78-120320, від 03.03.2020 №77-030320, від 22.02.2020 №52-220220, від 09.02.2020 №50-090220, від 09.02.2020 №27-090220 (а.с. 63- 216, т. 1).

З акту перевірки слідує, що контролюючим органом під час проведення перевірки були проаналізовані податкові накладні ТзОВ «Синергія 1999» за період з 01.02.2022 по 31.05.2022, які зареєстровані в ЄРПН. За результатами даного аналізу не було підтверджено податкових зобов`язань з ПДВ від реалізації палива дизельного на суму 48262,00 грн згідно видаткових накладних від 15.12.2021 №3122, від 25.12.2021 №3175, від 12.01.2022 №18.

Крім того, 18.03.2020 між позивачем та ТзОВ «Синергія 1999» укладено договір суборенди обладнання №703С/03/2020 (а.с. 217-223, т.1).

Згідно з пунктом 1.1 умов даного Договору суборендодавець передає, у суборендар приймає у строкову платне користування пункт паливозаправний (укомплектований).

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 умов Договору обладнання передається з метою заправки виключно транспортних засобів Суборендаря нафтопродуктами, що постачаються виключно суборендодавцем, адреса встановлення обладнання: Волинська обл., Ковельський р-н, смт Люблинець, вул. Заводська, 7.

Пунктом 5.1, умов Договору встановлено, суборендна плата сплачується в повному розмірі на поточний рахунок суборендодавця до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло зобов`язання.

Факт надання послуг з суборенди обладнання підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг: від 31.06.2020 №94, від 30.04.2020 №1504, від 29.05.2020 №1880, від 30.06.2020 №2259, від 31.07.2020 №2755, від 31.08.2020 №3218, від 30.09.2020 №3638, від 30.10.2020 №4099, від 30.11.2020 №4524, від 30.12.2020 №4931, від 31.01.2021 №172, від 28.02.2021 №456, від 31.03.2021 №765, від 30.042021 №1067, від 31.05.2021 №1319, від 30.06.2021 №1644, від 31.07.2021 №1940, від 31.08.2021 №2200, від 30.09.2021 №2456, від 31.10.2021 №2675, від 30.11.2021 №2971, від 31.12.2021 №3215 (а.с. 230- 250, т.1).

Таким чином, по взаємовідносинах з контрагентом ТзОВ «Синергія 1999» позивачем не підтверджено суму податкового кредиту 48262,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 20.01.2022 між ТОВ «Український аграрно-промисловий холдинг» (продавець) та ТОВ «АТП-0262» (покупець) укладено Договір №149П/01/2022 купівлі-продажу товарів (а.с. 1-5, т.2), згідно якого продавець зобов`язується передати нафтопродукти: дизельне пальне (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість)

Відповідно до п. 2.2. Договору №149П/01/2022 купівлі-продажу товарів - поставка товару покупцю здійснюється окремими партіями автомобільним або залізничним транспортом на умовах поставки СРТ - пункт призначення Покупця.

Пунктом призначення покупця є адреса встановлення обладнання покупця: Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Заводська, 7.

Умови СРТ (Carriage Paid То - перевезення оплачено до) передбачають, що продавець оплачує перевезення і знімає з себе відповідальність за вантаж після його передачі перевізнику.

Відповідно до п. 2.6. Договору №149П/01/2022 купівлі-продажу товарів факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього Договору може підтверджуватися або актами приймання-передачі, або видатковими накладними на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Датою поставки (передачі у власність) партії товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній або в акті приймання-передачі товару.

Відповідно до видаткових накладних, протягом січня лютого 2022 року продавець поставив покупцю паливо дизельне у загальній кількості 10000 л на суму 291 684,00 грн. (у тому числі ПДВ 48614,00 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: від 26.01.2022 №59, від 21.01.2022 №49, від 05.02.2022 №134 (а.с. 6,8,10, т.2).

Перевезення дизельного палива здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів: від 26.01.2022 №6017-59, від 21.01.2022 №5735-49, від 05.02.2022№1246-134 (а.с. 7,9,11, т.2).

З акту перевірки слідує, що контролюючим органом під час проведення перевірки були проаналізовані податкові накладні ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг» за період з 01.02.2022 по 31.05.2022, які зареєстровані в ЄРПН. Зауваження до вказаних податкових накладних у контролюючого органу відсутні.

Разом з тим, як встановлено судом, 14.02.2022 між ТОВ «Континенталь трейд» (продавець) та ТОВ «АТП-0262» (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №31П/02/2022 (а.с. 12-16, т.2), згідно якого продавець зобов`язується поставляти покупцю нафтопродукти - дизельне пальне (товар), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати нафтопродукти - дизельне пальне в обсягу (в літрах), по цінах, в терміни відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору поставки нафтопродуктів №31П/02/2022- поставка товару здійснюється продавцем автомобільним транспортом за адресою встановлення обладнання покупця: Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Заводська, 7.

Згідно п. 3.1. Договору поставки нафтопродуктів №31 П/02/2022 поставка товару здійснюється партіями на умовах DAP згідно з замовленнями Покупця, на конкретну партію товару. У тлумаченні базисів поставки Товару за цим Договором мають силу міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року, в частині, що не суперечить цьому Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору поставки нафтопродуктів №31 П/02/2022датою передачі партії товару вважається дата прийому-передач і товару, зазначена у відповідному документі - ТТН та / або видатковій накладній.

Згідно з базисом DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Відповідно до видаткових накладних, протягом лютого квітня 2022 року продавець поставив покупцю паливо дизельне у загальній кількості 10000 л на суму 291 684,00 грн. (у тому числі ПДВ 48 614,00 грн.): від 14.02.2022 №20, від 23.03.2022 №113, від 17.04.2022 №144, від 17.04.2022 №132 (а.с. 17, 19, 21,23, т.2).

Перевезення придбаного дизельного палива здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти): від 14.02.2022 №14022022, від 23.03.2022 №23032022, від 17.04.2022 №17042022 від 17.04.2022 №17042022 (а.с. 18, 20, 22, 24, т.2).

З акту перевірки слідує, що контролюючим органом під час проведення перевірки були проаналізовані податкові накладні ТзОВ «Континеталь Трейд» за період з 01.02.2022 по 31.05.2022, які зареєстровані в ЄРПН. Зауваження до вказаних податкових накладних у контролюючого органу відсутні.

Первинні бухгалтерські документи щодо здійснення поставки товару та надання послуг за договорами поставки нафтопродуктів від 01.07.2019 №7АС94П/07/2019, від 18.03.2020 №703П/03/2020, від 20.01.2022 №149П/01/2022, від 14.02.2022 №149П/01/2022 та за договором суборенди обладнання від 18.03.2020 №703С/03/2020 відповідно до вимог чинного законодавства та вказаних договорів: містять усі необхідні реквізити - найменування підприємств, від імені яких складений документ, назва документа, дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (літри), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис.

Вказані первинні документи відповідають вимогам, встановленимЗаконом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

При цьому зазначені первинні документи досліджувалися під час проведення перевірки, недоліки в їх оформлені відсутні, про що не заперечує відповідач.

Відтак, первинними бухгалтерськими документами підтверджується здійснення господарських операцій з поставки дизельного палива та оренди обладнання, що свідчить про належне документальне підтвердження господарських операцій, відповідно, позивачем підтверджено показники щодо визначення суми податкового кредиту за вказаними операціями, окрім суми 48262,00 грн по взаємовідносинах з ТзОВ «Синергія 1999», яка не підтверджена зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Як слідує із акту перевірки, висновки відповідача про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ Український аграрно-промисловий холдинг», ТзОВ «Континенталь Трейд» ґрунтуються на наступному.

В акті перевірки зазначено, що ТзОВ «АТП-0262» в податковій звітності відображено взаємовідносини з ризиковими контрагентами: відповідно до рішення від 18.01.2022 №5288 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку ТзОВ «Синергія 1999», відповідно до рішень від 21.10.2022 №328994, від 28.09.2022 №315176 ТзОВ «Континенталь Трейд», від 28.06.2022 №158243 ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг».

В обгрунтування своїх доводів позивач зазначив, що ТзОВ «Синергія 1999» було визнане таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків лише 28.06.2022, а поставка товару здійснювалась протягом 2020 2021 років, ТзОВ «Континенталь Трейд» - 28.09.2022 , поставка товару здійснювалась у лютому квітні 2022 року, ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг» - 28.06.2022, поставка товару здійснювалась у січні лютому 2022 року .

Однак, в ході розгляду даної адміністративної справи на обґрунтування своїх доводів представником відповідача надані суду рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку ТзОВ «Синергія 1999» - від 22.12.2020 №152748, від 29.12.2021 №152491, від 08.12.2021 №145262, від 18.01.2022 №5288, ТзОВ «Континенталь Трейд» - від 22.11.2022 №350192, від 08.11.2022 №339676, від 21.10.2022 №328994, від 28.09.2022 №315176, від 18.07.2022 №269003, від 01.07.2022 №159420, ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг» - від 28.06.2022 №158243, від 22.12.2020 №152753.

Також доводи відповідача про не підтвердження господарських операцій ґрунтуються на тому, що проведеним в ході перевірки аналізом товарно-транспортних накладних було встановлено, що послуги з перевезення дизельного палива за період з 01.02.2020 по 31.05.2022 ТЗОВ «Синергія 1999» надавали ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ПП «Волиньтрансойл», ПП «Транс Петроль», ТзОВ «Рікс-Транс», ТзОВ «Ортеко Транс», ТзОВ «Укртрассервіс», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 ; ТзОВ «Контитенталь Трейд» - ФОП ОСОБА_1 , ТзОВ «Укртассервіс»; ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг» - ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_6 .

Вказані суб`єкти господарської діяльності зареєстровані платниками податку на додану вартість, проте, аналізом податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, за період з 01.02.2020 по 31.05.2020 не встановлено відображення вказаними перевізниками податкових зобов`язань з податку на додану вартість від реалізації транспортних послуг по перевезенню вантажу ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ «Континенталь Трейд», ТзОВ Український аграрно-промисловий холдинг» за адресами, які зазначені в наданих до перевірки ТТН.

Відповідно до інформації з платформи для роботи з відкритими державними даними Opendatabot ліцензія на перевезення палива дизельного ТзОВ «Синергія 1999» не видавалась на транспортні засоби, що належать вказаним перевізникам.

Проведеним аналізом баз даних ДПС України встановлено відсутність відомостей про трудові відносини, відносини цивільно-правового характеру з водіями даних перевізників та відомостей про нарахування заробітної плати, аналізом баз даних НАІС УМВС України та звітів форми 1ДФ не встановлено виплати власникам транспортних засобів певними перевізниками, які надавали послуги з перевезення дизельного пального.

Співставленням табелів обліку робочого часу та видаткових накладних встановлено, що приймання палива дизельного директором ТзОВ «АТП-0262» ОСОБА_7 здійснювалось у вихідні, неробочі дні.

Крім того, до перевірки не було надано паспорти якості, відповідності на паливо дизельне, що придбавалось у ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ «Континенталь Трейд», ТзОВ Український аграрно-промисловий холдинг».

Суд не бере до уваги такі доводи відповідача, як обставини, що підтверджують відсутність господарської операції між позивачем та його контрагентами, оскільки такі висновки податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, а також з огляду на наступне.

При провадженні своєї діяльності платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договору має керуватися належною обачністю, однак, при провадженні своєї діяльності платник податків не зобов`язаний здійснювати перевірку легальності чи правомірності діяльності своїх контрагентів, дотримання ними законодавства України, повноваження їх представників тощо, - для цього платнику податків не надано відповідних повноважень та компетенції й він позбавлений ефективної можливості уникати чи попереджувати співпрацю із несумлінними платниками податків. У той же час, співпраця та наявність господарських відносин із особами, які допустили порушення законодавства, не свідчить автоматично про допущення порушень самим позивачем, за умови якщо ним особисто порушень закону допущено не було. Допущені порушення податкового законодавства постачальником товару, робіт чи послуг тягнуть негативні наслідки саме для такої особи.

Суд також звертає увагу, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання іншими платниками податків податкових обов`язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов`язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця - платника податку права на податковий кредит і не може свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Крім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 826/6280/13-а, від 27.03.2018 № 816/809/17.

Будь-яких доказів, що позивач при здійсненні господарської діяльності із вищезгаданими контрагентами діяв недобросовісно, контролюючий орган суду не надав.

Враховуючи вищевказане, платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

За таких обставин суд не бере до уваги доводи представника відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами у зв`язку з віднесенням останніх до критеріїв ризиковості.

Суд зазначає, що ТОВ «АТП - 0262» виступало у всіх господарських операціях покупцем товару, причому місцем поставки та передачі товару виступає адреса встановлення обладнання покупця: Волинська обл., Ковельський р- н, смт. Люблинець, вул. Заводська, 7, тобто право власності та ризики до покупця переходять у момент отримання товару за вказаною адресою, а питання доставки даного товару до цієї адреси - відповідальність і компетенція постачальника (продавця). Фактично, покупець у вказаних правовідносинах не замовляє, не контролює, не вирішує питань доставки товару до місця передачі, а тому за жодних обставин немає законних підстав зобов`язувати покупця перевіряти чи контролювати договірні відносини, у яких він не виступає стороною.

Таким чином, твердження контролюючого органу щодо належності транспортних засобів, сплати податків, оформлення трудових відносин, робочого часу третіх осіб не мають жодного відношення до господарської діяльності ТОВ «АТП - 0262» та не можуть бути доказом відсутності господарської операції.

Також суд зауважує, що порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема в постановах від 20.03. 2020 по справі №813/5407/15, від 10.04. 2020 по справі №440/1082/19, від 30.06. 2020 по справі №440/426/19, від 10.07.2020 по справі №815/146/13-а.

Крім того, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством. Отже, позивач не повинен зазнавати негативних наслідків від імовірних порушень, допущених його контрагентом та контрагентами останнього.

У свою чергу, висновки відповідача про відсутність згідно ЄРПН відображення автомобільними перевізниками ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ПП «Волиньтрансойл», ПП «Транс Петроль», ТзОВ «Рікс-Транс», ТзОВ «Ортеко Транс», ТзОВ «Укртрассервіс», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 податкових зобов`язань з податку на додану вартість від реалізації транспортних послуг по перевезенню вантажу ТзОВ «Синергія 1999» ТзОВ «Контитенталь Трейд», «Український аграрно-промисловий холдинг» суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем податковий кредит сформовано за фактом придбання товару, а не транспортних послуг, тому докази транспортування є додатковими (допоміжними, факультативними) щодо підтвердження обставин господарських операцій з постачання палива дизельного, але не є документами, на підставі яких формується податковий кредит позивачем.

Не можуть бути взяті до уваги судом посилання відповідача в акті перевірки та і у відзиві на позов про відсутність інформації у платформі для роботи з відкритими державними даними Opendatabot про видачу ліцензії на перевезення палива дизельного ТзОВ «Синергія 1999» на певні транспортні засоби, що належать перевізникам ПП «Волиньтрансойл», ПП «Транс Петроль», ТзОВ «Рікс-Транс», ТзОВ «Укртрассервіс», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_5 ; про відсутність відомостей про трудові відносини, відносини цивільно-правового характеру з водіями даних перевізників та відомостей про нарахування заробітної плати згідно з проведеним аналізом баз даних ДПС України , а також відсутність даних щодо виплати власникам транспортних засобів певними перевізниками, які надавали послуги з перевезення дизельного пального за результатами аналуом баз даних НАІС УМВС України та звітів форми 1ДФ з огляду на таке.

Вказані висновки контролюючого органу зроблено на підставі проведеного аналізу інформаційних баз контролюючих органів, інших суб`єктів владних повноважень, баз з відкритими державними даними, які не є доказом, що підтверджують або спростовують правильність формування позивачем податкового кредиту. Суд дійшов висновку, що податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а, відтак, посилання податкового органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача чи перевізників, які здійснювали постачання послуг перевезення палива не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом у розумінністатті 69 КАС України.

Стосовно доводів податкового органу про відсутність паспортів якості, відповідності на паливо дизельне, що придбавалось у ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ «Континенталь Трейд», ТзОВ Український аграрно-промисловий холдинг» суд зазначає, що вказані документи є документами, які що містять дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості продукції виробника, однак, вони не є первинними документами бухгалтерського обліку, на підставі яких здійснюється податковий облік на підприємстві.

Крім того, суд зазначає, що отримання поставленого палива директором товариства в його неробочий, вихідний день не спростовує факту реальної поставки товару.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій ТзОВ «АТП-0262» цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно дост. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Таким чином, доводи ГУ ДПС у Волинській області про відсутність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ Український аграрно-промисловий холдинг», ТзОВ «Континенталь Трейд» не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а отже, дані податкового обліку по результатах цих операцій позивачем сформовані правомірно.

Водночас позивач не підтвердив суду правильність формування податкового кредиту на суму 48262,00 грн по взаємовідносинах з ТзОВ «Синергія 1999» у грудні 2021 року та у січні 2022 року.

Вказані суми податкового кредиту вплинули на правильність відображення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до Державного бюджету (показник рядка 18 Декларації); суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на поточний рахунок платника податку (показник рядка 20.2.1 Декларації); суми від`ємного значення що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації (показник рядка 21 Декларації) у податковій декларації з ПДВ за травень 2022 року.

Однак, з наявного в матеріалах справи розрахунку сум грошового зобов`язання за результатами перевірки ТзОВ «АТП-0262» щодо дотримання податкового законодавства при декларування за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникнуло за період з лютого 2020 року по травень 2022 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (а.с. 13, зворот) суд не вбачає за можливе встановити, як не підтверджена сума податкового кредиту 48262,00 грн. вплинула на визначення суми податкового зобов`язання в оскаржуваних податкових-повідомленнях рішеннях.

З огляду на наведене, з урахуванням обставин даної справи та враховуючи принцип правомірності рішень платника податків, встановлений пунктом 4.1.4 статті 4, пунктом 56.21 статті 56 ПК України даний адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Згідно частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у розмірі 8052,00 грн згідно із платіжним дорученням від 09.03.2023 р. №2676. Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 8052,00 грн.

Питання стягнення витрат на правничу допомогу вирішити за умови подання доказів на їх підтвердження в установлений КАС України строк.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-0262» (45034, Волинська область, Ковельський район, селище міського типу Люблинець, вулиця Заводська, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 42456765) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, адміністративний позов майдан Київський, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01.12.2022 №0065670701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 163151 гривень 10 копійок та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на суму 16315 гривень 10 копійок; №0065690701 про визначення податкового зобов`язання з ПДВ та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 109998 гривень 90 копійок; №0065680701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 504 424 гривні.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-0262» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський