Постанова

від 16.01.2024 по справі 140/3835/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/3835/23 пров. № А/857/12789/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Затолочного В.С., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судових засідань Хомича О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року (головуючий суддя: Лозовський О.А., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-0262» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-0262», 14.03.2023 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2022:

- № 0065670701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 163151,1 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на суму 16 315,10 грн;

- № 0065690701 про визначення податкового зобов`язання з ПДВ та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 109 998,90 грн;

- № 0065680701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 504 424 грн.

Обґрунтовує позов тим, що твердження відповідача про порушення вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що позивачем при визначенні показників податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року були включені, нереальні операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг» та ТзОВ «Континенталь Трейд». Однак, зазначає, що усі фактичні витрати на використання придбаного у контрагентів пального при наданні послуг з перевезення пасажирів підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01.12.2022 № 0065670701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 163151 гривень 10 копійок та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на суму 16315 гривень 10 копійок; № 0065690701 про визначення податкового зобов`язання з ПДВ та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 109 998 гривень 90 копійок; № 0065680701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 504 424 гривні.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-0262» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 8052 гривень 00 копійок.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати та прийняти судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що в ході перевірки було встановлено лише документальне оформлення господарських операцій, які фактично не відбулись, а, відтак, вони не можуть бути враховані при декларуванні взаємовідносин з контрагентами позивача. Отже, ТзОВ «АТП-0262» порушено вимоги пункту 44.2 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту (р.16.1 та р.17) за травень 2022 року на суму ПДВ 48614,00 грн. завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19), від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21) на 48614,00 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ» АТП-0262» зареєстроване 16.07.2021, видами економічної діяльності якого є: 43.41 вантажний автомобільний транспорт (основний); 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 42.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів.

Позивач 21.06.2022 подав до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за травень 2022 року із зазначенням у рядку 18 позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду), яке сплачується до державного бюджету суми 604423,00 грн; в рядку 20.2.1 - суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на поточний рахунок платника податку 99999,00 грн; в рядку 21 - суми від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації 504424,00 грн (а.с. 51-52, зворот, т.1).

У період з 06.10.2022 по 14.10.2022 посадовими особами відповідача на підставі направлення від 20.09.2022 № 2681 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «АТП-0262» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету. За результатами перевірки було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 21.10.2022 № 7478/07- 01/42456765 (далі-Акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки контролюючим органом перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, яке виникло за період з лютого 2020 року по травень 2022, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення ТзОВ «АТП-0262» пункту 44.2 статті44, пунктів198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до: заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до Державного бюджету (показник рядка 18 Декларації) на 163151,00 грн; завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на поточний рахунок платника податку (показник рядка 20.2.1 Декларації) в розмірі 99999,00 грн; завищення суми від`ємного значення що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації (показник рядка 21 Декларації) в сумі 504424 грн.

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки, подав заперечення на нього від 11.11.2022 №1/11/22.

За результатами розгляду заперечення відповідачем прийнято рішення про відмову в задоволенні вимог товариства, про що було проінформовано листом від 28.11.2022 № 2831/12/03-20-07-01-12.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області 01.12.2022 винесено податкові повідомлення-рішення :

-№ 0065670701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 179466,40 грн, з яких: 163151,00 грн - основного платежу, 16315,10 грн штрафні (фінансові) санкції (штраф).

-№ 0065690701, яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 109 998,90 грн.

-№ 0065680701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 504 424,00 грн.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду цієї справи відповідачем не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій ТзОВ «АТП-0262» цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз. 1, 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та / або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно із абзацами 1 та 2 пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними в абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пункт 201.1 статті 200 ПК України передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.2. та 200.4 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Системний аналіз наведених вище правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Разом з тим, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище правових норм викладено у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 380/9662/21.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг», ТзОВ «Континенталь Трейд».

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки безпідставними з огляду на таке.

Так, 01.07.2019 між ТзОВ Синергія 1999» та ТзОВ «АТП-0262» укладено Договір поставки нафтопродуктів № 7АС94П/07/2019 (а. с. 58 60, т. 1), згідно якого продавець зобов`язується поставляти покупцю нафтопродукти - дизельне пальне (товар), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати нафтопродукти - дизельне пальне в обсягу (в літрах), по цінах, в терміни відповідно до умов Договору.

Згідно з пунктами 1.6, 1.7 умов даного Договору Сторони погоджуються, що видаткова накладна на передачу партії товару є документом, що засвідчує факт передачі у власність партії товару, право власності на товар (партію товару виникає у покупця з моменту його передачі(поставки) та оформлення видаткової накладної.

Відповідно до пункту 3.5 цього Договору постачальник вважається таким, що належно виконав свої зобов`язання з моменту передачі товару покупцю. Факт передачі товару підтверджується відповідними видатковими накладними. Датою поставки (передачі у власність) товару вважається дата, вказана у видатковій накладній.

Між 18.03.2020 ТОВ «Синергія 1999» (продавець) та ТОВ «АТП-0262» (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 703П/03/2020 (а. с. 53 57, т. 1), згідно якого продавець зобов`язується поставляти покупцю нафтопродукти - дизельне пальне (товар), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати нафтопродукти - дизельне пальне в обсягу (в літрах), по цінах, в терміни відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору поставки нафтопродуктів № 703П/03/2020 - поставка товару здійснюється продавцем автомобільним транспортом за адресою встановлення обладнання покупця: Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Заводська, 7.

Згідно п. 3.1. Договору поставки нафтопродуктів № 703П/03/2020 поставка товару здійснюється партіями на умовах DAP згідно з замовленнями Покупця на конкретну партію товару. У тлумаченні базисів поставки Товару за цим Договором мають силу міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року, в частині, що не суперечить цьому Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору поставки нафтопродуктів № 703П/03/2020 датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідному документі - ТТН та / або видатковій накладній.

Згідно з базисом DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати покладаються на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що постачальником на адресу одержувача ТзОВ «АТП 0262» виписано ряд видаткових накладних (а. с. 62 215, том 1).

Перевезення придбаного палива дизельного здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) (а. с. 63- 216, т. 1).

Крім того, 18.03.2020 між позивачем (Суборендар) та ТзОВ «Синергія 1999» (Суборендодавець) укладено договір суборенди обладнання № 703С/03/2020. (а. с. 217-223, том 1).

Згідно з пунктом 1.1 умов даного Договору Суборендодавець передає, у суборендар приймає у строкову платне користування окреме індивідуально визначене обладнання відповідно до Специфікації (Додаток № 1), що є об`єктом цього договору для заправки дизельним паливом транспортних засобів Суборендаря.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 умов Договору обладнання передається з метою заправки виключно транспортних засобів Суборендаря нафтопродуктами, що постачаються виключно суборендодавцем, адреса встановлення обладнання: Волинська обл., Ковельський р-н, смт Люблинець, вул. Заводська, 7.

Пунктом 5.1, умов Договору встановлено, суборендна плата сплачується в повному розмірі на поточний рахунок суборендодавця до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло зобов`язання.

Факт надання послуг з суборенди обладнання підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг: від 31.06.2020 № 94, від 30.04.2020 № 1504, від 29.05.2020 № 1880, від 30.06.2020 № 2259, від 31.07.2020 № 2755, від 31.08.2020 № 3218, від 30.09.2020 № 3638, від 30.10.2020 № 4099, від 30.11.2020 № 4524, від 30.12.2020 № 4931, від 31.01.2021 № 172, від 28.02.2021 № 456, від 31.03.2021 № 765, від 30.042021 № 1067, від 31.05.2021 № 1319, від 30.06.2021 № 1644, від 31.07.2021 № 1940, від 31.08.2021 № 2200, від 30.09.2021 № 2456, від 31.10.2021 № 2675, від 30.11.2021 № 2971, від 31.12.2021 № 3215 (а. с. 230- 250, том 1).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що факт оплати за надані послуги, згідно наведених вище договорів, підтверджується платіжними документами, які наявні у матеріалах справи (а. с. 158-160, 167а-225 том 2).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20.01.2022 між ТОВ «Український аграрно-промисловий холдинг» (продавець) та ТОВ «АТП-0262» (покупець) укладено Договір № 149П/01/2022 купівлі-продажу товарів (а. с. 1-5, том 2), згідно якого продавець зобов`язується передати нафтопродукти: дизельне пальне (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість)

Відповідно до п. 2.2. Договору №149П/01/2022 купівлі-продажу товарів - поставка товару покупцю здійснюється окремими партіями автомобільним або залізничним транспортом на умовах поставки СРТ - пункт призначення Покупця.

Пунктом призначення покупця є адреса встановлення обладнання покупця: Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Заводська, 7.

Умови СРТ (Carriage Paid То - перевезення оплачено до) передбачають, що продавець оплачує перевезення і знімає з себе відповідальність за вантаж після його передачі перевізнику.

Відповідно до п. 2.6. Договору № 149П/01/2022 купівлі-продажу товарів факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього Договору може підтверджуватися або актами приймання-передачі, або видатковими накладними на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Датою поставки (передачі у власність) партії товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній або в акті приймання-передачі товару.

Відповідно до видаткових накладних, протягом січня лютого 2022 року продавець поставив покупцю паливо дизельне у загальній кількості 10 000 л на суму 291 684,00 грн (у тому числі ПДВ 48614,00 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: від 26.01.2022 № 59, від 21.01.2022 № 49, від 05.02.2022 №134 (а. с. 6, 8, 10, т.2).

Перевезення дизельного палива здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів: від 26.01.2022 № 6017-59, від 21.01.2022 № 5735-49, від 05.02.2022 № 1246-134 (а. с. 7, 9, 11, т. 2).

З акту перевірки слідує, що контролюючим органом під час проведення перевірки були проаналізовані податкові накладні ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг» за період з 01.02.2022 по 31.05.2022, які зареєстровані в ЄРПН. Зауваження до вказаних податкових накладних у контролюючого органу відсутні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що факт оплати за надані послуги, згідно Договору № 149П/01/2022, підтверджується платіжними документами, які наявні у матеріалах справи (а. с. 161-163 том 2).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14.02.2022 між ТОВ «Континенталь трейд» (продавець) та ТОВ «АТП-0262» (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 31П/02/2022 (а. с. 12-16, т. 2), згідно якого продавець зобов`язується поставляти покупцю нафтопродукти - дизельне пальне (товар), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати нафтопродукти - дизельне пальне в обсягу (в літрах), по цінах, в терміни відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору поставки нафтопродуктів № 31П/02/2022- поставка товару здійснюється продавцем автомобільним транспортом за адресою встановлення обладнання покупця: Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Заводська, 7.

Згідно п. 3.1. Договору поставки нафтопродуктів №31 П/02/2022 поставка товару здійснюється партіями на умовах DAP згідно з замовленнями Покупця, на конкретну партію товару. У тлумаченні базисів поставки Товару за цим Договором мають силу міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року, в частині, що не суперечить цьому Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору поставки нафтопродуктів №31 П/02/2022датою передачі партії товару вважається дата прийому-передач і товару, зазначена у відповідному документі - ТТН та / або видатковій накладній.

Згідно з базисом DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Відповідно до видаткових накладних, протягом лютого квітня 2022 року продавець поставив покупцю паливо дизельне у загальній кількості 10 000 л на суму 291 684,00 грн (у тому числі ПДВ 48 614,00 грн): від 14.02.2022 № 20, від 23.03.2022 № 113, від 17.04.2022 № 144, від 17.04.2022 № 132 (а. с. 17, 19, 21, 23, т.2).

Перевезення придбаного дизельного палива здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти): від 14.02.2022 № 14022022, від 23.03.2022 № 23032022, від 17.04.2022 № 17042022 від 17.04.2022 № 17042022 (а. с. 18, 20, 22, 24, т.2).

З акту перевірки слідує, що контролюючим органом під час проведення перевірки були проаналізовані податкові накладні ТзОВ «Континеталь Трейд» за період з 01.02.2022 по 31.05.2022, які зареєстровані в ЄРПН. Зауваження до вказаних податкових накладних у контролюючого органу відсутні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що факт оплати за надані послуги, згідно Договору № 149П/01/2022, підтверджується платіжними документами, які наявні у матеріалах справи (а. с. 163а-167 том 2).

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що первинні бухгалтерські документи щодо здійснення господарських операцій за договорами поставки нафтопродуктів від 01.07.2019 № 7АС94П/07/2019, від 18.03.2020 № 703П/03/2020, від 20.01.2022 № 149П/01/2022, від 14.02.2022 № 149П/01/2022 та за договором суборенди обладнання від 18.03.2020 № 703С/03/2020 містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що у свою чергу свідчить, про підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентами.

Щодо покликання контролюючого органу, що в податковій звітності позивача відображено взаємовідносини з ризиковими контрагентами відповідно до рішення від 18.01.2022 № 5288 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку ТзОВ «Синергія 1999», відповідно до рішень від 21.10.2022 № 328994, від 28.09.2022 № 315176 ТзОВ «Континенталь Трейд», від 28.06.2022 № 158243 ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг», то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що віднесення платника податку до переліку ризикових, здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Натомість, вказана обставина сама по собі не може бути безумовною підставою для висновку про нереальність операцій позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг» та ТзОВ «Континенталь Трейд».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки контролюючого органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ «Український аграрно-промисловий холдинг», ТзОВ «Континенталь Трейд», оскільки такі висновки відповідача спростовуються, проаналізованими вище, первинними документами.

Щодо покликання контролюючого органу, що до перевірки не було подано сертифікатів якості/відповідності на пальне, що закуповувалося у ТзОВ «Синергія 1999», ТзОВ «Континенталь Трейд», ТзОВ Український аграрно-промисловий холдинг», то суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані документи, за встановлених у цій справі обставин, не можуть слугувати самостійною та безумовною підставою для визнання господарських операцій такими, що не відбулися, до того ж такі документи не є первинними документами в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки надані позивачем документи відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону № 996-XIV до первинних документів, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-0262» з його контрагентами. Натомість, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними цілями.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі № 140/3835/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар У зв`язку з перебуванням судді-доповідача Гінди О.М. у відпустці з 18.01.2024 по 26.01.2024 повний текст судового рішення складено та підписано 02.02.2024.