Постанова

від 07.06.2023 по справі 360/2115/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року справа №360/2115/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 360/2115/22 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» в частині звільнення відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області ОСОБА_2 ;

- поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області;

- зобов`язати начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області оголосити простій позивачу, як робітнику, якого неможливо забезпечити роботою;

- стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі середнього місячного заробітку з 21 квітня 2022 року по день постановлення рішення;

- стягнути відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 4 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» в частині переведення з 4 квітня 2022 року позивача з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на посаду начальника управління внутрішнього контролю та аудиту;

- визнано протиправним та скасовано розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» в частині звільнення з 20 квітня 2022 року у зв`язку з реорганізацією Кремінської міської ради відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України позивача з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області;

- відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Окремою ухвалою суду від 20.02.2023 року повідомлено Луганську обласну державну адміністрацію Луганську обласну військову адміністрацію про встановлені під час розгляду справи № 360/2115/22 порушення Кремінською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області вимог законодавства для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Представником позивача подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені вимог про:

- зобов`язання начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області оголосити простій позивачу, як робітнику, якого неможливо забезпечити роботою;

- стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі середнього місячного заробітку з 21 квітня 2022 року по день постановлення рішення;

- стягнення моральної шкоди 100000 грн., прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову.

Суд дійшов висновку, що з 1 квітня 2022 року повноваження начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради Сафо С.О., як посадової особи місцевого самоврядування, припинені достроково з підстав, зазначених в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2-1 статті 28 Закону № 389-VIII, що має наслідком звільнення позивача з посади без видання будь-яких додаткових рішень (локальних актів) про припинення повноважень начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради.

Апелянт вважає, хибними такі висновки суду, оскільки суд керувався абз. 4 пп. 1 п. 2-1 Закону № 389-VIII, однак, зазначена норма прийнята в травні 2015 року після набрання чинності Законом України «Про військово-цивільні адміністрації», згідно п. 9 ч. 1 ст. 7 якого з дня внесення запису про державну реєстрацію новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад розформованих територіальних громад шляхом їх приєднання до юридичної особи - новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи, яка тимчасово здійснює повноваження відповідних органів місцевого самоврядування на затвердженій Кабінетом Міністрів України території територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Працівники військово-цивільних адміністрацій населених пунктів (крім військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів України, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах без виключення зі списків особового складу), які здійснюють посадові обов`язки, безпосередньо пов`язані з виконанням цими військово-цивільними адміністраціями повноважень органів місцевого самоврядування, є посадовими особами місцевого самоврядування, на яких поширюється дія Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (абз. 2 ч. 4 ст. 3 Закону № 141).

В прикінцевих положеннях Закону №389 такі норми відсутні.

Апелянт, посилаючись на ст. 13 Європейської конвенції з прав людини, ст. 4, ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», вважає, що станом на 20.04.2022 року у начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області не було повноважень зі звільнення позивача з займаної посади.

Також, зазначив, що копію розпорядження № 01-02/26 від 20.04.2022 року позивачу не вручено, розрахунок, належних до виплат сум не надано, розрахунок не проведено, трудову книжку не видано, чим порушено норми КЗпП України.

Крім того, апелянт, посилаючись на ч. 2 ст. 235 КЗпП України, вважає, що навні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Посилаючись наст. 34 КЗпП України, постанову Верховної Ради України від 1 липня 2022 року № 2333-IX «Про здійснення начальниками Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»», заявник вважає, що начальник Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області зобов`язаний затвердити тимчасову структуру та тимчсаовий штатний розпис виконавчих органів Кремінської міської ради та виокнати вимоги закону про оголошення простою позивачу, як робітнику, якого неможливо забезпечити роботою.

В апеляційній скарзі відсутні доводи незгоди з рішенням суду в частині вимог про стягнення моральної шкоди, при цьому, в прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить скасувати рішення суду в цій частині.

Також, представником позивача подано клопотання про долучення додаткових доказів та пояснень, в якому просив задовольнити апеляційну скаргу.

Відповідачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити у її задоволенні.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, додаткових пояснень, заперечень на апеляційну скаргу, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За витягом з розпорядження міського голови від 18 лютого 2021 року № 07-01/50 «Про призначення ОСОБА_2 » та відомостями з електронної трудової книжки, яка розміщена в особистому кабінеті позивача на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) станом на 23 листопада 2022 року, позивач з 18 лютого 2021 року працював на посаді начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради (т. 1 а.с. 23-24, 82).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 23 січня 2023 року Кремінська міська рада (ідентифікаційний код 21757011, місцезнаходження: пр. Дружби, буд. 13, м. Кремінна, Сєвєродонецький район, Луганська область, 92900) є органом місцевого самоврядування та у процесі припинення юридичної особи не перебуває (т. 1 а.с. 181-183).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 15 лютого 2023 року Виконавчий комітет Кремінської міської ради (ідентифікаційний код 04051750, місцезнаходження: пр. Дружби, буд. 13, м. Кремінна, Сєвєродонецький район, Луганська область, 92900) є органом місцевого самоврядування та у процесі припинення юридичної особи не перебуває (т. 2 а.с. 19-21).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 31 березня 2022 року № 192/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області», який згідно з пунктом 3 набирає чинності з дня його оприлюднення, на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено: Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області та Рубіжанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/2022#Text).

Зазначений указ опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» за 1 квітня 2022 року № 75.

Таким чином, Указ Президента України від 31 березня 2022 року № 192/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області» набрав чинності 1 квітня 2022 року.

Розпорядженням Президента України від 31 березня 2022 року № 47/2022-рп «Про призначення О. Дунця начальником Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області» призначено Дунця Олександра Євгенієвича начальником Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47/2022-%D1%80%D0%BF#Text).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 24 січня 2023 року Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (ідентифікаційний код 44789075, місцезнаходження: пр. Дружби, буд. 13, м. Кремінна, Сєвєродонецький район, Луганська область, 92900) є органом державної влади, державна реєстрація створення юридичної особи проведена 07 квітня 2022 року, номер запису: 1010611020000000002 (т. 1 а.с. 184-186).

Отже, Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області набула правосуб`єктності, прав та обов`язків 7 квітня 2022 року - з дня внесення запису про її державну реєстрацію як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Розпорядженням міського голови від 3 квітня 2022 року № 01-01/01 «Про набуття повноважень» начальник Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області Олександр Дунець приступив до повноважень начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (т. 1 а.с. 83).

За розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 4 квітня 2022 року № 01-01/02 «Про організацію роботи та діловодства у Кремінській військовій адміністрації» встановлено, що до затвердження структури і штатного розпису Кремінської міської військової адміністрації тимчасово використовувати структуру та штатний розпис Кремінської міської ради та її структурних підрозділів (т. 1 а.с. 84).

Розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 4 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради», керуючись Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у зв`язку з реорганізацією Кремінської міської ради переведено працівників Кремінської міської ради з залишенням на займаних посадах відповідно до штатного розпису Кремінської міської ради з 4 квітня 2022 року в Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області до затвердження штатного розпису та структури Кремінської міської військової адміністрації Головнокомандувачем Збройних Сил України серед інших ОСОБА_2 з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради на посаду начальника управління внутрішнього контролю та аудиту з 04.04.2022 року (т. 1 а.с. 85-89).

Судом встановлено, що позивач заяву про прийняття на роботу до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області не подавав, трудовий договір, укладений у письмовій формі, між ним та відповідачем також відсутній.

Докази ознайомлення позивача з розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 4 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» суду не надані.

Розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-01/07 «Про введення в дію штатного розпису Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області», керуючись статтею 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у зв`язку з затвердженням Головнокомандувачем Збройних Сил України штатного розпису, введено в дію штатний розпис та структуру Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з 20 квітня 2022 року (т. 1 а.с. 93; т. 2 а.с. 9-10, 11).

Розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, керуючись статтею 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з реорганізацією Кремінської міської ради звільнено з 20 квітня 2022 року працівників, зокрема ОСОБА_2 з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту. У примітці: з розпорядженням ознайомлений зазначено «У зв`язку з відсутністю можливості особистого ознайомлення працівника з розпорядженням у встановленому законом порядку, ознайомити по закінченню воєнного стану в передбачені законом строки» (т. 1 а.с. 94).

20 квітня 2022 року посадовими особами Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області складено акт про направлення через систему обміну швидкими повідомленнями (Viber) розпорядження від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» та повідомлення про його звільнення (т. 1 а.с. 95).

Судом першої інстанції визнано протиправним та скасовано розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 4 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» в частині переведення з 4 квітня 2022 року позивача з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на посаду начальника управління внутрішнього контролю та аудиту; визнано протиправним та скасовано розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» в частині звільнення з 20 квітня 2022 року у зв`язку з реорганізацією Кремінської міської ради відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України позивача з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

В цій частині рішення суду сторонами не оскаржено, тому апеляційний суд, враховуючи положення ч. 1 ст. 308 КАС України, не надає оцінку рішенню суду в зазначеній частині.

За ч. 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України).

При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Таким чином, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено, що узгоджується з правовою позицією в постанові Великої Палати Верховного суду від 22 травня 2018 року у справі № П/9901/101/18, постанові Верховного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 823/604/16.

Оскільки спірним розпорядженням позивача звільнено з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (з посади тимчасового державного органу), правові підстави для поновлення позивача на посаді начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради (на посаді в органі місцевого самоврядування) відсутні, у зв`язку з чим суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в цій частині, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Щодо середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до положень «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.)

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Враховуючи відмову в задоволенні позову про поновлення позивача на посаді начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради (на посаді в органі місцевого самоврядування), колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні похідних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Щодо позовних вимог про зобов`язання начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області оголосити простій позивачу, як робітнику, якого неможливо забезпечити роботою.

За ст. 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

За п. 1 ч. 2 статті 10 Закону № 389-VIII у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації: крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови; може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Згідно постанови Верховної Ради України від 1 липня 2022 року № 2333-IX «Про здійснення начальниками Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»», яка набрала чинності 5 липня 2022 року, у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальники Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області: крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснюють повноваження відповідних міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних міських голів; можуть затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідної міської ради (для працівників, посади яких не включено до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Норму про затвердження тимчасової структури виконавчих органів сільської, селищної, міської ради закріплено законодавцем не як обов`язок, а як дискреційне повноваження начальника військової адміністрації, на що вказує слово «може» затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Оскільки повноваження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області є дискреційними та останнім не затверджувались тимчасова структура та тимчасовий штатний розпис виконавчих органів Кремінської міської ради, а повноваження позивача як посадової особи місцевого самоврядування припинені 01 квітня 2022 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області оголосити простій ОСОБА_2 як робітнику, якого неможливо забезпечити роботою.

Щодо позовних вимог про стягнення з Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на користь позивача моральної шкоди в сумі 100000 грн.

За ст. 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд має надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд зазначає, що сам факт визнання протиправними дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. В кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв`язок з протиправними діями відповідача.

За ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст.ст. 72-74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Надані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.

Представник позивача зазначив, що незаконним звільненням позивачу завдана моральна шкода, яку останній оцінює у 100000 грн., яка полягає у стражданнях, заподіяних незаконним звільненням, що призвело до погіршення стану здоров`я та позбавлення можливостей реалізації своїх звичок, бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Суд зазначає, що в позовній заяві представник позивача зазначив, що про існування розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників», яким позивача звільнено з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту, останній випадково дізнався 16 листопада 2022 року на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Довідки про звернення за медичною допомогою телефоном до сімейного лікаря датовані 25 квітня 2022 року, 3 травня 2022 року, 11 червня 2022 року та 27 червня 2022 року, тобто задовго до тієї дати, з якої позивач дізнався про своє звільнення, а отже погіршення стану здоров`я не можна вважати таким, що викликано незаконним звільненням.

З довідок сімейного лікаря від 25 квітня 2022 року № рн 56/24, від 3 травня 2022 року № рн 56/32, від 11 червня 2022 року № рн 56/36 та від 27 червня 2022 року № 56/44 встановлено, що позивач звертався до сімейного лікаря телефоном з приводу сильного болю в області гомілкового суглобу з діагнозом «Артроз гомілкового суглобу», з приводу болю та абсцесу після неоднократних ін`єкцій, з приводу високого тиску, з приводу високого тиску та серцебиття, якими страждає довгий час (з зазначенням діагнозу) та з приводу високого тиску, яким страждає довгий час (т. 1 а.с. 58-61).

В письмових поясненнях від 23 січня 2023 року б/н представник позивача зазначив, що позивач перебував на лікарняному з 3 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року та з 26 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року та у відпустці з 1 березня 2022 року по 21 березня 2022 року та з 22 березня 2022 року по 8 квітня 2022 року. Відпустка була пов`язана з загостренням хронічних захворювань поперекового відділу хребта та суглобів після стаціонарного лікування (т. 1 а.с. 187-189).

Зазначене свідчить про те, що позивач має давні хронічні хвороби, які виникли задовго до виникнення спірних правовідносин з відповідачем.

Таким чином, погіршення стану здоров`я внаслідок незаконного звільнення позивачем не доведено.

Щодо посилання представника позивача про втрату позивачем нормальних життєвих зв`язків та не отримання заробітної плати 8 місяців, у зв`язку з чим позивач не має можливості лікуватися та сплатити операцію по заміні стегнового суглоба, змушений економити на харчах, одязі, позбавлений можливості придбати дороговартісні медичні препарати, що призвело до значних душевних страждань, суд зазначає, що така ситуація виникла внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, а не з вини відповідача.

Твердження представника позивача про завдання позивачу моральної шкоди моральними стражданнями внаслідок приниження честі, гідності, ігнорування його прав, втратою у зв`язку з цим престижу і ділової репутації серед знайомих, друзів та родичів, є досить абстрактними та такими, що наведені без зазначення об`єктивних підстав з посиланням на належні докази на їх підтвердження.

Виходячи з доводів представника позивача про завдання позивачу моральної шкоди, суд вважає їх недостатніми, що свідчить про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди.

За п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягненя моральної шкоди.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 360/2115/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 7 червня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв