Постанова

від 30.05.2023 по справі 160/18299/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/18299/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.

за участю представників: позивача Буря О.Є., відповідача Засипка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 ( суддя першої інстанції Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі №160/18299/22 за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулося до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000/195/32-00-07-01-03 від 29.08.2022 року, прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП на підставі висновку Акту перевірки № 192/32-00-07-01-03-27/00186520 від 29.07.2022 року, яким Товариству було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2022 року на 72 660 грн..

Позивач зазначив, що контрагенти-постачальники на момент проведення господарських операції мали господарську правосуб`єктність, були належним чином зареєстровані в якості суб`єктів господарювання та платників ПДВ. Свідоцтва платника ПДВ у контрагентів не були анульовані, вони мали право виписувати податкові накладні та реєструвати їх в ЄРПН відповідно до вимог чинного законодавства. Контрагенти задекларували податкові зобов`язання з ПДВ по взаємовідносинах з АТ НЗФ. Відносно контрагентів відсутні рішення суду, які б свідчили про нереальний або удаваний характер укладених договорів, про здійснення фіктивної підприємницької діяльності або встановлювали неможливість проведення господарських операцій, а також які б встановлювали не чинність тих чи інших первинних документів. Також відсутня інформація про кримінальні провадження чи вироки судів відносно посадових осіб контрагентів. Вказівка в Акті перевірки на неможливість встановити походження товару та його виробника "по ланцюгу постачання", не підтверджує висновку про порушення АТ НЗФ вимог податкового законодавства, оскільки АТ НЗФ не зобов`язане встановлювати походження товару та виробника товару в "ланцюгу" його постачання для отримання права на податковий кредит з ПДВ. АТ НЗФ не зобов`язане контролювати господарську діяльність та податкову дисципліну інших платників податків та безпосередніх контрагентів та відповідно не несе відповідальності за можливі порушення вимог чинного законодавства іншими суб`єктами господарювання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

За містом апеляційна скарга вмотивована тим, що згідно з товарно-транспортною накладною №241221 від 24.12.2021 року перевізником вказано ПП «Колбі», проте відсутні нарахування на водія ОСОБА_1 , як працівника ПП «Колбі» або докази його працевлаштування на підставі цивільно-правового договору.

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Восток-Плюс» придбавало товарно-матеріальні цінності у ПП «Восток-Плюс». ОСОБА_2 одноосібно до одночасно є засновником ТОВ «Науково-виробнича фірма «Восток-Плюс» та ПП «Восток-Плюс». Податковий кредит ПП «Восток-Плюс» формується за рахунок послуги з оренди нерухомого майна, послуги доступу до мережі Інтернет, послуги рухомого (мобільного) зв`язку. Тому існує обрив ланцюга постачання господарської операції та неможливо встановити фактичного виробника товару.

Щодо взаємовідносин позивача та ТОВ «Лсіпро» представником Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків вказано, що стосовно ТОВ «Лсіпро» наявне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №878 від 04.01.2022 року. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, ІТС «Податковий блок» ТОВ «Лсіпро» податковий кредит формує за рахунок придбання ущільнення блока до котла, перехідників, бензину, муфт, труб, хомутів. Окрім того, у ТОВ «Лсіпро» відсутній відповідний код економічної діяльності для надання зазначеної роботи.

За результатами апеляційного перегляду справи, апелянт просив скасувати рішення суджу першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені справи в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Під час апеляційного перегляд справи встановлено, перевірка проведена на підставі Наказу №36 від 01.06.2022 року Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у період з 20.06.2022 року по 08.07.2022 року. (термін проведення перевірки продовжувався на підставі Наказу №62-п від 05.07.2022 року на 5 робочих днів з 11.07.2022 року).

Відповідно до Акту №192/32-00-07-01-03-27/00186520 від 29.07.2022 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТА «НЗФ» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (№9033228612 від 16.02.2022 року) з урахуванням уточнюючого розрахунку (№9048875322 від 28.04.2022 року) (далі Акт перевірки)

За результатами перевірки встановлено, що у контрагентів позивача ТОВ «Науково-виробнича фірма «Восток-Плюс», ТОВ «Лсіпро», ПП «Колбі», не прослідковується ланцюг постачання та декларування господарських операцій за відсутності можливості їх здійснення, що є підставою стверджувати про нереальність господарських операцій. Під відсутністю можливості здійснення господарських операцій відповідачем у Акті вказано: недостатня кількість персоналу для надання послуг / виконання робіт; відсутність (або незначна наявність) основних засобів; відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/послуг, постачання ТМЦ; неможливість виробництва ТМЦ, відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання / реалізації товарів, робіт / послуг; неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, тощо.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року у Декларації з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення:

- пп. «а» п.198.1, абз. 1-3, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, з урахуванням норм п. 44.1 ст.44, п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, АТ «НЗФ» завищено податковий кредит за січень 2022 року всього у сумі 72660,00 грн.

- п. 201.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 розділу V ПК України в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 72660,00 грн.

Також за результатами перевірки встановлено, що зазначені контрагенти здійснювали діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, а саме: АТ «НЗФ».

Надалі, позивач скористався правом на подання заперечень (№2022.08.11/28-6601/4017) на висновки Акту, відповідно до якого заперечує проти таких висновків у повному обсязі.

За результатами розгляду заперечень, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками листом №168/32-00-07-01-03-09 від 22.08.2022 року повідомило, що висновки Акту перевірки щодо порушень АТ «НЗФ» є правомірними та відповідають нормам діючого законодавства.

29.08.2022 року відповідачем винесено ППР №000/195/32-00-07-01-03, відповідно до якого сума завищення від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 72660,00 грн.

Представником АТ «НЗФ» подано скаргу до ДПС України про скасування ППР.

ДПС України листом №10643/6/99-00-06-01-02-06 від 08.09.2022 року винесено рішення про продовження строку розгляду скарги.

26.10.2022 року ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги, згідно з яким: залишено без змін ППР Східного МУ по роботі з ВПП від 29.08.2022 року №000/195/32-00-07-01-03, №000/196/32-00-07-01-03, а скаргу АТ «НЗФ» - без задоволення.

Таким чином, у ході перевірки контролюючий орган установив, що не підтверджено господарську діяльність по взаємовідносинам з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Восток-Плюс», ТОВ «Лсіпро», ПП «Колбі», в результаті чого порушено пп. «а» п. 198.1, абз.1-3, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України та завищено податковий кредит за січень 2022 року, на загальну суму ПДВ у розмірі 72660,00 грн.

Правомірність податкового повідомлення-рішення від 29.08.2022 №№000/195/32-00-07-01-03 є предметом судового розгляду у даній справі.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/або трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи умови для отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи визнання понесених витрат.

Посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, який викладено в постанові від 06.02.2018 року у справі № 804/4940/14, зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Крім того, судом зазначено, що відповідач посилається на відсутність у контрагентів ТОВ «Науково-виробнича фірма «Восток-Плюс», ТОВ «Лсіпро», ПП «Колбі» ресурсів для здійснення господарських операцій, що є підставою стверджувати про їх нереальність.

Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження неможливості залучення трудових ресурсів за цивільно-правовими угодами.

При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо формування витрат, які ним понесені. Відсутність у контрагентів транспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Суд першої інстанції також врахував те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов`язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Так, згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; ) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктами 200.7, 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон № 996-ХIV).

За визначенням статті 1 Закону № 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість з`ясуванню підлягають, зокрема, такі обставини як: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідачем заперечується реальність господарських операцій позивача з визначеними контрагентами, посилаючись на відсутність у контрагентів ТОВ «Науково-виробнича фірма «Восток-Плюс», ТОВ «Лсіпро», ПП «Колбі» ресурсів для здійснення господарських операцій.

Дослідивши господарські операції позивача із зазначеним контрагентом у перевіряємий період, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У грудні 2021 року ПП "КОЛБІ" поставило на адресу AT «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» ТМЦ яке було придбано у контрагентів, по яким не прослідковується ланцюг постачання, відсутній власний імпорт, отже походження ТМЦ не встановлено. Відповідно до інформаційних систем ДПС України (ЄРПН, ІТС «Податковий блок») встановлено що постачальник ПП "КОЛБІ" який у паперових носіях декларується як виробник товару, придбає ТМЦ у контрагентів, який декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення (недостатня чисельність працюючих, відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність технічної та матеріальної бази для виробництва товару, відсутність фактичних виконавців робіт по ланцюгу придбання/реалізації тощо), (детальний опис порушень наведено у додатку 3 до акту перевірки).

У грудні 2021 року ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА «ВОСТОК-ПЛЮС» поставило на адресу АТ«НІКОПОЛЬСЬКИЙЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» ТМЦкоронка пластинчата діам. 104 з випереджаючим лезом кр. 1-203-03-00СБу кількості -11 шт., по ціні 3216 грн/шт., який було придбано у контрагента, по якому не прослідковується ланцюг постачання, від ТОВ «ДЗС» (код ЄДРПОУ 35807135), який у паперових носіях декларується як виробник товару, (детальний опис порушень наведено у додатку 3 до акту перевірки).

Перевіркою встановлено невідповідність даних та показників між наданими до перевірки паперовими носіями та інформаційними системами податкового органу (ІТС «Податковий блок», ЄРПН), відсутність трудових ресурсів, матеріально-технічного забезпечення у фактичних виконавців робіт, та надання послуг з будівництва багатоквартирного житлового будинку, влаштування комплексу робіт по внутрішньому опаленню, комплексу робіт з монтажу котельні, ремонт не гарантійний з заміною комплектуючих лічильника іншим контрагентам, в період який надавались послуги на адресу АТ «НЗФ», що дає змогу стверджувати про неможливість здійснення господарської діяльності, та реальності здійснення господарських операцій ТОВ «ЛСІПРО» у період за жовтень 2021 року з урахуванням сукупності обставин (детальний опис порушень наведено у додатку 3 до акту перевірки).

Щодо господарських взаємовідносин із Приватним підприємством «КОЛБІ»

Для забезпечення власних господарських потреб, в процесі здійснення звичайної господарської діяльності AT НЗФ придбало у ПП «КОЛБІ» (код 30442251) на підставі договору товари промислово-технічного призначення.

Між AT НЗФ та ПП «КОЛБІ» було укладено Договір поставки №2105236 від 12.10.2021 року.

Згідно з умовами договору ПП КОЛБІ як постачальник взяло на себе зобов`язання передати у власність AT НЗФ товар згідно специфікації (додатку) до договору, а AT НЗФ, як покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених договором

Відповідно до умов Договору поставки AT НЗФ придбало у ПП КОЛБІ у грудні 2021 року товари промислово-технічного призначення:

-Звено праве вихлопного колектору ЗА-6Д49.169.1 спч у кількості - 2 шт.;., по ціні 34250 грн/шт.

-Звено ліве вихлопного колектору ЗА-6Д49.169.2 спч у кількості - 2 шт., по ціні 34250 грн/шт.

-Вал ТЭМ2.10.61.112 у кількості - 2 шт.; по ціні 3850 грн/шт.

-Форсунка Д49.85.СПЧ-1 у кількості - 16 шт.; по ціні 4425 грн/шт.

-Фільтр щільовий Д50.34.101сб-1А у кількості - 2 шт.; по ціні 9250 грн/шт.

-Компенсатор ЗА-6Д49.189.3спч у кількості - 8 шт.; по ціні 9925 грн/шт.

-Кільце МПВП К4 у кількості - 600 шт.; по ціні 12,5 грн/шт.

-Заглушка Д50.04.004-1 у кількості - 4 шт.) по ціні 645 грн/шт..

З метою документального оформлення постачання вказаного товару сторонами були оформлені наступні первинні документи:

1.Договір поставки;

2.Рахунок на оплату;

3.Видаткова накладна;

4.Прибутковий ордер;

5.Товаро-транспортна накладна;

6.Картка складського обліку матеріалів;

7.Податкова накладна.

ПП «КОЛБІ» здійснило постачання товару відповідно до умов договору у грудні 2021 року автомобільним транспортом, що підтверджується товаро-транспортною накладною та передало товар AT НЗФ відповідно до видаткової накладної.

АТ НЗФ» провело оплату за поставлений ПП «КОЛБІ» товар згідно з умовами Договору в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагента-постачальника, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Станом на 01.01.2022 року, по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТМЦ ПП «КОЛБІ» обліковувалось сальдо по бухгалтерському рах.631 - 0 грн.

ПП «КОЛБІ» було виписано на адресу AT НЗФ та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 226 від 24.12.2021 року, згідно з якою підтверджено сплату ПДВ в ціні товару в розмірі 64 696 грн.

Сума ПДВ, сплачена в ціні поставленого ПП «КОЛБІ» товару, 64 696 грн. була включена AT НЗФ до складу податкового кредиту з ПДВ у січні 2022 року.

Таким чином, між AT НЗФ та ПП «КОЛБІ» відбулася звичайна господарська операція з постачання товару. Проведений в додатку до Акту перевірки аналіз «ланцюга постачання товару», аналіз податкової інформації про постачальника, неможливість встановити походження товару та його виробника, не є належними та допустимими доказами, які могли б підтверджувати висновок про порушення податкового законодавства та припущення про те, що господарська операція з постачання товару від ПП «КОЛБІ» на адресу AT НЗФ не відбулася.

Проведена господарська операція відбулася та підтверджується: належним чином складеними первинними документами, фактичним рухом активів - перевезенням, отриманням товару, використанням товару в господарській діяльності AT НЗФ, сплатою за товар, сплатою ПДВ в ціні товару, належним чином виписаною та зареєстрованими в ЄРПН податковою накладною.

Щодо господарських взаємовідносин із ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ВОСТОК-ПЛЮС

Для забезпечення власних господарських потреб, в процесі здійснення звичайної господарської діяльності AT НЗФ придбало у ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ВОСТОК-ПЛЮС (код 35544737) на підставі договору товар промислово-технічного призначення.

Між AT НЗФ та ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ВОСТОК-ПЛЮС було укладено Договір поставки №2103681 від 20.07.2021 р.

Згідно з умовами договору ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ВОСТОК- ПЛЮС як постачальник взяло на себе зобов`язання передати у власність AT НЗФ товар згідно специфікації (додатку) до договору, а AT НЗФ як покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до умов Договору поставки AT НЗФ придбало у ТОВ НАУКОВО- ВИРОБНИЧА ФІРМА ВОСТОК-ПЛЮС у грудні 2021 року товари промислово-технічного призначення:

- Коронка пластинчата діам. 104 з випереджаючим лезом кр. 1-203-03-00СБ у кількості -11 шт., по ціні 3216 грн/шт.

З метою документального оформлення постачання вказаного товару сторонами були оформлені наступні первинні документи:

1.Договір поставки;

2.Рахунок на оплату;

3.Видаткова накладна;

4.Прибутковий ордер;

5.Товаро-транспортна накладна;

6.Картка складського обліку ТМЦ.

7.Податкова накладна.

ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ВОСТОК-ПЛЮС здійснило постачання товару відповідно до умов договору у грудні 2021 року автомобільним транспортом, що підтверджується товаро-транспортною накладною та передало товар AT НЗФ відповідно до видаткової накладної.

AT НЗФ» провело оплату за поставлений ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ВОСТОК-ПЛЮС товар згідно з умовами Договору в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагента-постачальника, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Станом на 01.01.2022 року, по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТМЦ ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ВОСТОК-ПЛЮС обліковувалось сальдо по бухгалтерському рах. 631-0 грн.

ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ВОСТОК-ПЛЮС було виписано на адресу AT НЗФ та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №10 від 23.12.2021 року, згідно з якою підтверджено сплату ПДВ в ціні товару в розмірі 7 075,20 грн.

Сума ПДВ, сплачена в ціні поставленого ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ВОСТОК-ПЛЮС товару, 7 075,20 грн. була включена AT НЗФ до складу податкового кредиту з ПДВ у січні 2022 року.

Таким чином, між AT НЗФ та ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ВОСТОК- ПЛЮС відбулася звичайна господарська операція з постачання товару.

Проведена господарська операція відбулася та підтверджується: належним чином складеними первинними документами, фактичним рухом активів - перевезенням, отриманням товару, використанням товару в господарській діяльності AT НЗФ, сплатою за товар, сплатою ПДВ в ціні товару, належним чином виписаною та зареєстрованими в ЄРПН податковою накладною.

Щодо господарських взаємовідносин із ТОВ ЛСІПРО

Для забезпечення власних господарських потреб, в процесі здійснення звичайної господарської діяльності АТ НЗФ замовило у ТОВ ЛСІПРО (код 38932119) виконання робіт пов`язаних з демонтажем/монтажем газового обладнання.

Між АТ НЗФ та ТОВ ЛСІПРО було укладено Договір підряду від 19.07.2018 року №1803876.

Згідно з умовами договору ТОВ ЛСІПРО як підрядник взяло на себе зобов язання виконати для АТ НЗФ роботи згідно з умовами договору, а АТ НЗФ як замовник зобов`язався прийняти результати робіт та оплатити їх вартість в порядку і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до умов Договору підряду АТ НЗФ замовило у ТОВ ЛСІПРО у грудні 2021 року роботи (послуги):

- Демонтаж, монтаж ультразвукового лічильника "Курс-01". Налагодження вузла обліку природного газу, розташованого в газовій котельні санаторію-профілакторію "Електрометалург" за адресою: м. Нікополь, вул. Сичова, 53. Додаткова робота. - 2 шт., по ціні 2221,5 грн/шт.

З метою документального оформлення постачання вказаного товару сторонами були оформлені наступні первинні документи:

1.Договір підряду;

2.Рахунок на оплату;

3.Акт приймання-передачі виконаних робіт.

4.Податкова накладна.

ТОВ ЛСІПРО здійснило виконання робіт відповідно до умов договору у грудні 2021 року та передало результати виконаних робіт АТ НЗФ відповідно до акту приймання-передачі.

АТ НЗФ провело оплату за виконані ТОВ ЛСІПРО роботи згідно з умовами Договору в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагента-підрядника, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Станом на 01.01.2022 р., по взаємовідносинам з контрагентом виконавцем робіт ТОВ ЛСІПРО обліковувалось сальдо по бухгалтерському рах. 631-0 грн.

ТОВ ЛСІПРО було виписано на адресу АТ НЗФ та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №10 від 31.10.2021 року, згідно з якою підтверджено сплату ПДВ у вартості виконаних робіт в сумі 888,60 грн.

Сума ПДВ, сплачена у вартості виконаних ТОВ ЛСІПРО робіт, 888,60 грн. була включена АТ НЗФ до складу податкового кредиту з ПДВ у січні 2022 року.

Таким чином, між АТ НЗФ та ТОВ ЛСІПРО відбулася звичайна господарська операція з придбання результатів робіт (послуг). Проведений в додатку до Акту перевірки аналіз «ланцюга постачання товару», аналіз податкової інформації про постачальника, неможливість встановити виконавця робіт, не є належними та допустимими доказами, які могли б підтверджувати висновок про порушення АТ НЗФ податкового законодавства та припущення про те, що господарська операція з виконання робіт (надання послуг) від ТОВ ЛСІПРО на адресу АТ НЗФ не відбулася.

Проведена господарська операція відбулася та підтверджується: належним чином складеними первинними документами, фактичним виконанням робіт, оплатою за виконані роботи (надані послуги), сплатою ПДВ в ціні робіт (послуг), належним чином виписаною та зареєстрованими в ЄРПН податковою накладною.

Отримання товарів та результатів робіт підтверджується первинними документами - договорами, рахунками-фактурами, видатковими накладними, прибутковими ордерами, ТТН, актами, податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, платіжними документами.

Проаналізувавши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність позивача по господарських відносинах з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Восток-Плюс», ТОВ «Лсіпро», ПП «Колбі», колегія суддів дійшла висновку про те, що з останніх можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування придбаного товару, його кількість та вартість, надано докази сплати коштів за нього, що свідчить про належне документальне підтвердження господарських операцій, відповідно, позивачем підтверджено показники, відображені у податковій звітності.

Позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 ПК України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Водночас контролюючим органом висновок про нереальність вказаних господарських операцій зроблено на підставі доводів про те, що операції з контрагентом позивача неможливо підтвердити у зв`язку з відсутністю у ТОВ «Науково-виробнича фірма «Восток-Плюс», ТОВ «Лсіпро», ПП «Колбі» відповідної кількості працівників, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів, спецтехніки тощо.

Вказані висновки апелянт здійснив на підставі інформації з баз даних ІТС «Податковий блок», Архів електронної звітності, Єдиний реєстр податкових накладних, інших баз.

Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 по справі № 811/2154/13-а вказав на те, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи данні отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

З наведеного слідує, що доводи контролюючого органу щодо неспроможності контрагентів позивача виконати заявлений обсяг поставок є твердженнями, які не обґрунтовуються відповідними доказами, зокрема актами перевірки або зустрічної звірки.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Щодо посилань апелянта на внесення ТОВ «БлейдАгротранс», у якого контрагентами позивача придбавався товар (фільтр щільовий), до переліку ризикових платників податку, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Рішення про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості приймається комісією регіонального рівня при відповідності хоча б одному з 8-ми критеріїв (абз. 2 і 3 п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165).

Рішення ж про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі комісія регіонального рівня приймає в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (п.11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520).

Отже, включення платника податків до переліку ризикових платників податку не свідчить про нереальність здійснених ним господарських операцій та само по собі не спростовує наданої таким платником податків інформації щодо такої діяльності, як і не має прямим наслідком відмову в реєстрації чи скасування реєстрації податкових накладних складених зазначеним суб`єктом.

Негативні наслідки, у такому випадку, створює лише рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Водночас суд апеляційної інстанції враховує, що доказів того, що за спірними операціями прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних апелянтом не надано.

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 в адміністративній справі №160/18299/22 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 02 червня 2023 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяС.В. Білак

суддяВ.А. Шальєва