Постанова

від 06.06.2023 по справі 823/1856/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1856/16 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій ГАРАНЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Єгорової Н.М.

Собківа Я.М.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Агро-Шанс" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Агро-Шанс" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Агро-Шанс" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Смілянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаської області (далі - відповідач, Інспекція), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2016 року № 0007561700 та № 0007551700.

В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що під час проведеної Інспекцією перевірки не було взято до уваги, що частина земельних ділянок Підприємством не використовується, а право оренди на них зареєстровано за іншими юридичними особами, у зв`язку з чим сплачувати податок з доходів фізичних осіб із земель, які не орендуються Підприємством, позивач не зобов`язаний. Крім цього, Підприємство посилалося на те, що перевіряючими не було здійснено перевірку всіх первинних документів і декларацій, що призвело до встановлення хибних висновків про порушення Підприємством норм податкового законодавства в частині сплати податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати та з оренди земельних часток (паїв).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в ході розгляду справи було з`ясовано, що перевірка позивача була проведена на підставі документів, які були надані останнім та які були пов`язані з обчисленням та сплатою податку з доходів фізичних осіб, що підтвердили своїми підписами директор та головний бухгалтер Підприємства, що свідчить про те, що порушення норм податкового законодавства були встановлені перевіряючими саме на підставі наданих Підприємством документів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Інспекції від 13 червня 2016 року № 0007551700 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Інспекції від 13 червня 2016 року № 0007561700 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням у розмірі 125935,85 грн. та в частині збільшення суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 31483,97 грн. У скасованій частині ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 13 червня 2016 року № 0007551700 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 13 червня 2016 року № 0007561700 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням у розмірі 125935,85 грн. та в частині збільшення суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 31483,97 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що в акті перевірки відсутні відомості про те, у чому саме полягало подання позивачем не в повному обсязі розрахунків за формою № 1-ДФ, яких саме розрахунків (номер, дата, період тощо) це стосується, яких даних у цих розрахунках не було зазначено позивачем тощо; норми податкового законодавства не передбачають права податкового органу збільшувати (донараховувати) суму грошових зобов`язань платників у зв`язку з виявленням обставин невчасної сплати ними податку, оскільки у цьому випадку норми Податкового кодексу України передбачають інші заходи реагування контролюючих органів на виявлені факти нарахованої, однак не сплаченої суми податків, які у відповідності до статті 54 Податкового кодексу України є узгодженими, з огляду на що збільшення позивачу грошового зобов`язання у розмірі 125935,85 грн. та нарахування у зв`язку із цим на підставі абзацу 1 пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України штрафу у розмірі 31483,97 грн. є необґрунтованим.

Постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008561700 від 13 червня 2016 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 31483,97 грн., а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року залишено без змін.

Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що суд апеляційної інстанції не встановив, за яке саме порушення прострочення сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб чи неперерахування податку з доходів фізичних осіб, контролюючий орган застосував до Підприємства штрафні (фінансові) санкції (штраф) та, відповідно, не встановив склад порушення, за який Підприємство було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та його розмір, тоді як зазначені обставини входять до предмету доказування та підлягають обов`язковому встановленню судом.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 січня 2023 року.

Сторони до суду не з`явилися, фіксація судового процесу не здійснювалася на підставі ч. 4 статті 229 КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року замінено відповідача - Смілянську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаської області (код ЄДРПОУ 39620821) його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44131663).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області (ВП) подати до суду пояснення з підтверджуючими їх доказами щодо того, яке саме порушення прострочення сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб чи неперерахування податку з доходів фізичних осіб, контролюючий орган застосував до Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Агро-Шанс" штрафні (фінансові) санкції (штраф) та що становить склад порушення, за який позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та їх розмір, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18 жовтня 2022 року.

Надалі судом отримано пояснення від податкового органу та призначено справу до розгляду у відкрите судове засіданні в режимі відео конференції на 06 червня 2023 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2023 року задоволено клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon». Однак, у судовому засіданні 06 червня 2023 року через поганий інтернет зв`язок не вдалося провести відеоконференцію. Представник відповідача не заперечувала проти розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області була проведена документальна планова виїзна перевірка СПОП «Агро-Шанс» з питань правильності обчислення, повноти і своєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 30 травня 2016 року № 412/23-04-13-02/36036974, відповідно до висновків якого за позивачем встановлено порушення:

- п.п.163.1.2. п.163.1 ст.163, п.п.164.1.2 п.164.1 ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2.а ст.171 та п.п.176.2.а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (далі - ПК) в результаті чого занижено ПДФО з доходів інших ніж заробітна плата (орендна плата за земельні частки (паї)) в сумі 125 935,85 грн;

- п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163, п.п.164.1.2 п.164.1. ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1.1 п.171.2.а ст.171 та п.п.176.2.а п.176.2 ст.176 ПК в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування ПДФО із заробітної плати в сумі 5 030,00 грн та з ПДФО з доходів інших ніж заробітна плата (орендна плата за земельні частки (паї)) в сумі 73 953,95грн;

- п.п.176.2.б п.176.2 ст.176 ПК та розділ 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020, а саме: подання не в повному обсязі, по формі 1-ДФ виплачених доходів самозайнятим особам за ознакою доходу « 157» та фізичним особа від надання майна в оренду за ознакою доходу « 106» за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 13 червня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0007561700, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з ПДФО та пені на загальну суму 198 781,14 грн, у тому числі за основним платежем 125 935,85 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 49 972,45 грн та пені 22 872,84 грн.

- № 0007551700, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 767,58 грн, пеня 109,24 грн.

Відповідно до п. 163.1 статті 163 Податкового кодексуУкраїни об`єктом оподаткування резидента податком на доходи фізичних осіб є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

У відповідності до п. 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п. 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема: 164.2.1. доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); 164.2.5. дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, дохід від заробітної плати та надання майна в оренду підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп. 162.1.1, 162.1.3 п. 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.

Згідно пп. 14.1.180 п. 14.1 статті 14 ПК податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 статті 170 Кодексу передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Отже обов`язок зі сплати податку на доходи фізичних осіб від заробітної плати та надання майна в оренду покладається на податкових агентів - роботодавця та, відповідно, орендаря.

Відповідно до пп. 168.1.1, 168.1.5 п. 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно п. 168.3 статті 168 ПК України розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).

У постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року колегією суддів було встановлено, що відповідачем на підставі аналізу податкової звітності позивача (розрахунків форми 1 ДФ) та відомостей інформаційних ресурсів ДФС було зроблено висновок про невчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати за період з 01 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року у сумі 5030,30 грн. На підставі вказаного порушення відповідачем 13 червня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007551700, яким на позивача накладено штраф у розмірі 1 257 грн та нараховано пеню в сумі 109 грн.

Також відповідачем було зроблено висновок про невчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб із орендної плати за 2014-2015 роки у сумі 73 953,95 грн. На підставі вказаного порушення відповідачем 13 червня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007561700, яким на позивача накладено штраф у розмірі 18 488,48 грн та нараховано пеню в сумі 22 872,84 грн.

Крім того, у ході перевірки відповідачем також було встановлено порушення п.п.176.2.б п.176.2 ст.176 ПК та розділ 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року № 1020, а саме: подання не в повному обсязі по формі 1-ДФ виплачених доходів самозайнятим особам за ознакою доходу «157» та фізичним особам від надання майна в оренду за ознакою доходу « 106» за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року.

З огляду на це відповідач на підставі п. 119.2 статті 119 ПК наклав на позивача штраф у розмірі 510 гривень.

Щодо нарахування позивачу податкового зобов`язання у розмірі 125 935,85 грн та 31 483,97 грн штрафу у податковому повідомленні-рішенні № 0007561700, то приймаючи податкове повідомлення-рішення у цій частині, відповідач посилався на те, що за 2014-2015 роки за позивачем рахується недоплачений податок у розмірі 125 935,85 грн. Тобто, на думку відповідача, несплата позивачем податку є підставою для донарахування йому такого податку.

Суд зазначив, що у даному випадку, відповідач, виявивши, що позивачем не було сплачено нарахованого податку на суму 125 935,85 грн, донарахував позивачу зазначену суму, тобто фактично подвоїв суму грошових зобов`язань. Норми податкового законодавства не передбачають права податкового органу збільшувати (донараховувати) суму грошових зобов`язань платників у зв`язку з виявленням обставин невчасної сплати ними податку. У цьому випадку норми ПК передбачають інші заходи реагування контролюючих органів на виявлені факти нарахованої, однак не сплаченої суми податків, які у відповідності до ст. 54 ПК є узгодженими. У зв`язку з цим колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що збільшення позивачу грошового зобов`язання у розмірі 125 935,85 грн та нарахування у зв`язку із цим на підставі абз. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК штрафу у розмірі 31 483,97 грн є необґрунтованим.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року визначено, що відповідно до абзацу 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на платника податку накладається штраф у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу.

Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 цього Кодексу.

Статтею 127 Податкового кодексу України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

За висновком касаційного суду, суд апеляційної інстанції інстанцій не надав належної правової оцінки тому, що неперерахування податковим агентом податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати є порушенням, відповідальність за яке встановлена у статті 127 ПК України.

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою встановлено, що: сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб з оренди земельних часток (паїв) за 2014 рік з урахуванням здійснених Підприємством сплат у 2014 та 2015 роках станом на 30 травня 2016 року становить 47392,55 грн.; сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб з оренди земельних часток (паїв) за 2015 рік становить 78543,30 грн., а всього - 125935,85 грн. Крім того, в акті перевірки також зазначено, що несвоєчасно перерахований податок на доходи фізичних осіб з оренди земельних часток (паїв) за 2013 - 2014 роки становить 73983,95 грн.

В свою чергу, як слідує з податкового повідомлення-рішення № 0007561700, сума донарахованих позивачу податкових зобов`язань становить 125935,85 грн., а сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) - 49972,45 грн., що не відповідає розміру 25% (у разі нарахування таких санкцій на суму 125935,85 грн.) на підставі абзацу 1 пункту 127.1 статті 127 ПК України. При цьому, розрахунку визначених грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) вказане податкове повідомлення-рішення не містить. Не містять такого розрахунку і матеріали справи. Надані Інспекцією пояснення та докази дублюють зміст викладених у акті перевірки обставин та не містять розрахунку визначених грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Отже, суду слід встановити, за яке саме порушення прострочення сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб чи неперерахування податку з доходів фізичних осіб, контролюючий орган застосував до Підприємства штрафні (фінансові) санкції (штраф) та встановити склад порушення, за який Підприємство було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та його розмір, у зв`язку з чим від апелянта було витребувано відповідні пояснення.

Так, ГУ ДПС у Черкаській області подало до суду письмові пояснення, де зазначило, що Акт перевірки має вичерпну інформацію щодо встановлених порушень, а відповідачем надано до суду всі можливі документи, які стосувалися справи №823/1856/16.

Зокрема, зазначено, що заробітна плата за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року видавалась на підприємстві з порушенням граничних термінів видачі, а саме: заробітна плата за березень 2014 року в сумі 3959,59 грн. видана 05 травня 2014 року, заробітна плата за травень 2015 року в сумі 7333,96 грн. видана 27 липня 2015 року, заробітна плата за жовтень 2015 року в сумі 8166,68 грн., за листопад 2015 року в сумі 8166,68 грн. та за грудень 2015 року в сумі 8166,68 грн. видана 19 лютого 2016 року. Станом на 31 грудня 2015 року у СПОП «АГРО-ШАНС» обліковувалась заборгованість по заробітній платі в сумі 24500,04 грн., яка погашена 19 лютого 2016 року.

Перевіркою дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати встановлено порушення граничних термінів сплати податку на доходи фізичних осіб із виплаченої заробітної плати у період з 01 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року в сумі 5030,30 грн.

Враховуючи викладене, відповідачем встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати в сумі 5030,30 грн., чим порушено вимоги підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176, пункту 171.1 статті 171 Податкового Кодексу України.

Перевіркою дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, нарахованого із виплат за надання в оренду земельних часток (паїв) встановлено порушення граничних термінів сплати податку на доходи фізичних осіб з оренди земельних часток (паїв) у період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2015 року в сумі 73 953,95 грн.

Також перевіркою встановлено несплату СПОП «АГРО-ШАНС» податку на доходи фізичних осіб з доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) в загальній сумі 125935,85 грн., у тому числі за 2014 рік на 47392,55 грн., за 2015 рік на 78543,30 грн.

В аті перевірки встановлено подання в неповному обсязі податкових розрахунків, сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ), а саме: в податкових розрахунках за формою №1-ДФ в перевіряємому періоді не відображені суми виплачених доходів фізичним особам - підприємцям за ознакою доходу « 157» та фізичним особам від надання майна в оренду за ознакою доходу « 106», чим порушено вимоги пункту 51.1 статті 51, пункту 176.2 статті 176_Податкового кодексу України, та, відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в сумі 510,00 гривень.

При цьому відповідач наголошує на тому, що до позивача має бути застосована відповідальність, передбачена пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, згідно якого ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Проте, касаційним судом у своєму рішенні зазначено, що згідно податкового повідомлення-рішення № 0007561700 сума донарахованих позивачу податкових зобов`язань становить 125935,85 грн., а сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) - 49972,45 грн., що не відповідає розміру 25% (у разі нарахування таких санкцій на суму 125935,85 грн.) на підставі абзацу 1 пункту 127.1 статті 127 ПК України. При цьому, розрахунку визначених грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) вказане податкове повідомлення-рішення не містить.

Не надано такого розрахунку апелянтом і на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року. При цьому, наявні у справі пояснення та докази дублюють зміст викладених у акті перевірки обставин та не містять розрахунку визначених грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). Вказане унеможливлює встановлення судом того, за яке саме порушення прострочення сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб чи неперерахування податку з доходів фізичних осіб, контролюючий орган застосував до Підприємства штрафні (фінансові) санкції (штраф) та, відповідно, встановлення складу порушення, за яке Підприємство було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та його розміру.

Відповідно до ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, апелянтом такого обов`язку не виконано та, як зазначено вище, розрахунку визначених штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та пені не надано.

При цьому суд не має ані права, ані зобов`язання перебирати на себе дискреційні повноваження податкового органу та самостійно розраховувати суми штрафних санкцій та пені, що підлягають стягненню з платника податків, та обґрунтовувати такий розрахунок. Тож з урахуванням наявних матеріалів справи, висновків суду касаційної інстанції та наданих з їх урахуванням пояснень контролюючого органу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення Смілянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 13 червня 2016 року № 0007561700 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 49972,45 грн. та пенею в розмірі 22872,84 грн.

За таких обставин, судом першої інстанції при ухваленні рішення в частині відмови у скасуванні податкового повідомлення-рішення №0007561700 неповно з`ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення питання щодо застосування до позивача штрафної санкції та пені, у зв`язку з чим скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню у цій частині з прийняттям нової постанови про задоволення позову у відповідній частині.

В решті ж рішення судом першої інстанції судом було правильно встановлено обставини справи та дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Агро-Шанс" - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Смілянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 13 червня 2016 року № 0007561700 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 49 972,45 грн. та пенею в розмірі 22 872,84 грн. - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 13 червня 2016 року № 0007561700 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 49 972,45 грн. та пенею в розмірі 22 872,84 грн.

В решті постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 06 червня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Н.М. Єгорова

Я.М. Собків