Ухвала

від 06.06.2023 по справі 911/1284/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" червня 2023 р. Справа № 911/1284/23

Суддя Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КАМПА-ПАРК", 08292, Київська область, Бучанський район, місто Буча, вулиця Лісова, будинок 1

про визнання укладеною додаткової угоди

у справі № 911/1284/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ЛТД", 08292, Київська область, місто Буча, вулиця Лісова, будинок 1

до Бучанської міської ради, 08292, Київська область, Бучанський район, місто Буча, вулиця Енергетиків, будинок 12

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Обслуговуючий кооператив "Житлово - будівельний кооператив "КАМПА-ПАРК", 08292, Київська область, місто Буча, вулиця Лісова, будинок 1

про визнання укладеною додаткової угоди

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ЛТД" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Бучанської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2015, у редакції, викладеній в позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач маючи намір поновити договір оренди земельної ділянки від 10.08.2015, укладений між ТОВ "КОМФОРТ ЛТД" та Бучанською міською радою на новий термін направив відповідачу лист-повідомлення від 20.05.2020 про поновлення договору оренди та договору суборенди земельної ділянки, який укладено 16.09.2015 між ТОВ "КОМФОРТ ЛТД" та ОК "ЖБК "КАМПА-ПАРК", однак відповідач за відсутності заперечень проти поновлення договору оренди землі безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.06.2023.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КАМПА-ПАРК".

29 травня 2023 року до відділу канцелярії суду відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 10475/23), за змістом якого просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

01 червня 2023 року до канцелярії суду Обслуговуючим кооперативом "Житлово - будівельний кооператив "КАМПА-ПАРК" подано позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України), в якому просить суд змінити процесуальний статус третьої особи та задовольнити позовні вимоги Обслуговуючого корпоративну шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 10.08.2015 та договору суборенди земельної ділянки від 16.09.2015, в запропонованій редакції.

Розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справу врегульованого нормами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

При цьому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини п`ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Подібна позиція сформована у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Предметом позову у справі № 911/1284/23 є визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, відповідно до редакції якої, ТОВ "КОМФОРТ ЛТД" просить поновити договір оренди земельної ділянки від 10.08.2015, укладеного між ТОВ "КОМФОРТ ЛТД" та Бучанською міською радою на тих самих умовах і на той самий строк.

Разом з тим позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України) за своїм змістом дублює позовні вимоги позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ЛТД", які полягають у визнанні укладеної додаткової угоди, однак в редакції третьої особи додаткова угода містить пункти про поновлення договору оренди земельної ділянки від 10.08.2015 та договору суборенди земельної ділянки від 16.09.2015, правовідносини яких виникають із різних договорів.

Таким чином, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України) не містить самостійних вимог щодо предмета позову, а тому вказана позовна заява у розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України не може бути прийнята в якості позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

При цьому, суд зазначає що ОК "ЖБК "КАМПА-ПАРК" залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки рішення у справі може вплинути на їх права або обов`язки, та відповідно до вимог статті 168 Господарського процесуального кодексу України має право викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову та подати їх до суду.

Як вбачається із аналізу положень статей 49, 180 Господарського процесуального кодексу України, законодавцем встановлено правові наслідки подання третьою особою позовної заяви, яка не відповідає вимогам статті 49 цього Кодексу, - повернення позовної заяви.

Відповідно до приписів частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1, 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За наведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позовну заяву ОК "Житлово - будівельний кооператив "КАМПА-ПАРК" з урахуванням приписів статей 49, 180 Господарського процесуального кодексу України, слід повернути заявнику.

Керуючись статтями 49, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "КАМПА-ПАРК", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору від 01.06.2023 № 1/05-1 з долученими до неї документами повернути заявнику.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 06.06.2023