Рішення

від 31.05.2023 по справі 914/2133/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2023 Справа № 914/2133/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш, с. Старий Кропивник Дрогобицького району Львівської області

до відповідача: Дочірнього підприємства ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія, м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 800 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Рождественська Л.П. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1122185 від 11.10.2022 р.

від відповідача: Альховська С.В. адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000854 від 22.01.2018 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш до відповідача: Дочірнього підприємства ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія про стягнення заборгованості в розмірі 800 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2022 р., справу № 914/2133/22 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 12.09.2022 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 12.10.2022 р.

28.09.2022 р. представником відповідача подано на електронну адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 19982/22, відповідно до якого, просить суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, викладених у поданому відзиві.

12.10.2022 р. від представника відповідача на електронну адресу суду надійшла заява (за вх. № 20932/22) про застосування строків позовної давності у справі № 914/2133/22.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 12.10.2022 р., підготовче засідання призначено на 02.11.2022 р.

Протокольною ухвалою суду від 02.11.2022 р., продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/2133/22 на тридцять днів, за клопотанням представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 02.11.2022 р., підготовче засідання призначено на 07.12.2022 р.

04.11.2022 р. представником позивача подано на адресу суду письмові пояснення у даній справі за вх. № 22985/22.

Крім того, 04.11.2022 р. представником позивача подано пояснення на заяву про поновлення строку звернення до суду за вх. № 22987/22.

07.12.2022 р. від представника відповідача на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення на заяву позивача про поновлення строку звернення до суду за вх. № 25208/22.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 07.12.2022 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/2133/22 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11.01.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 11.01.2023 р. постановлено повернутися до розгляду справи № 914/2133/22 у підготовчому провадженні. Клопотання позивача про витребування доказів за вих. № 34 від 01.09.2022 р. судом задоволено. Витребувано у відповідача - Дочірнього підприємства ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія належно засвідчену копію договору № 03-73/17 від 14.06.2017 р. Підготовче засідання призначено на 25.01.2023 р.

23.01.2023 р. від відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2023 р., на адресу суду надійшов лист за вих. № 01-38/13 від 19.01.2023 р., в якому відповідач зазначає про те, що у липні 2021 року Дочірнє підприємство ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія здійснило переїзд до іншого офісу, який розташований за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 33, та при переїзді до іншого офісу, що забезпечувався підрядниками, було втрачено ряд документів Дочірнього підприємства ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія, серед яких і договір № 03-73/17 від 14.06.2017 р. З огляду на викладене, відповідач не має можливості надати суду засвідчену копію договору № 03-73/17 від 14.06.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 25.01.2023 р., позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш до відповідача: Дочірнього підприємства ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія про стягнення заборгованості в розмірі 800 000,00 грн. у справі № 914/2133/22 залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш строк у 5 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків позовної заяви, а саме: надати суду належно засвідчену копію договору № 03-73/17 від 14.06.2017 р.

30.01.2023 р. представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 25.01.2023 р., подано на адресу суду клопотання з додатком, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 2090/23 від 30.01.2023 р. До вказаного клопотання позивачем долучено належно засвідчену копію договору підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р., який укладений між ДП ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія та ТзОВ Надрагідробурмаш.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 31.01.2023 р., підготовче засідання призначено на 22.02.2023 р.

31.01.2023 р. представником позивача подано на електронну адресу суду доповнення до клопотання з додатками за вх. № 2274/23.

Судове засідання, призначене на 22.02.2023 р. на 10:30 год. не відбулося, у зв`язку із оголошеною повітряною тривогою системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 22.02.2023 р., підготовче судове засідання призначено на 15.03.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 15.03.2023 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/2133/22 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 19.04.2023 р.

В судовому засіданні 19.04.2023 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 17.05.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 17.05.2023 р., розгляд справи по суті призначено на 31.05.2023 р.

Рух справи та причини відкладення розгляду даної справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

31.05.2023 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та поясненнях, наданих в судових засіданнях. Просив суд позов задоволити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача 800 000,00 грн. заборгованості, 30 000,00 грн. витрат на професійну-правничу допомогу та 12 000,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

31.05.2023 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 19982/22 від 28.09.2022 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях. Просив суд відмовити у стягненні судових витрат та стягненні з відповідача витрат на професійну-правничу допомогу.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/2133/22.

В судовому засіданні 31.05.2023 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МТ Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш (позивач у справі) 31.03.2016 р. укладено Договір простого товариства № 2-СД, на підставі якого, Товариством з обмеженою відповідальністю «МТ Груп» залучено позивача до будівництва бурової площадки по свердловині № 1 Акрешорської площі. Відповідно до умов цього договору, ТзОВ Надрагідробурмаш, як оператор, залучив до виконання договору - Дочірнє підприємство ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія, уклавши договір № 03-73/17 від 14.06.2017 року, де останнє зобов`язувалось здійснити, зокрема, будівництво бурової площадки по свердловині № 1 Акрешорської площі. Відповідно до виставленого Дочірнім підприємством ПрАТ «НАК «Надра України» Західукргеологія» рахунку № 1/02 від 26.06.2017 року, ТзОВ Надрагідробурмаш здійснено оплату на адресу ДП ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія суми в розмірі 800 000,00 грн. Позивач зазначає, що згідно виставленого рахунку та банківських виписок, оплата здійснювалась на підставі укладеного договору простого товариства № 2-СД від 31.03.2016 року за «будівництво бурової площадки та мобілізації бурової установки площадки по св. № 1 Акрешорської площі».

За ініціативою ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», між сторонами підписано Акт звіряння розрахунків станом на 01 червня 2019 року, відповідно до якого ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» заборгувало ТзОВ «Надрагідробудмаш» суму 800 000,00 грн.

Позивачем здійснено оплату за договором на користь відповідача в розмірі 800 000,00 грн., про що сторонами підписано Акт звіряння розрахунків. Однак, як зазначає позивач, відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань за Договором від 14.06.2017 р. № 03-73/17 не виконано, будівництво бурової площадки по свердловині № 1 Акрешорської площі, не здійснено.

Крім того, позивачем до позовної заяви долучено заяву про поновлення строку звернення до суду за вих. № 35 від 01.09.2022 р. У вказаній заяві позивач зазначає про те, що за ініціативою ДП ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія сторонами підписано акт звіряння розрахунків станом на 01 червня 2019 року, відповідно до якого ДП ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія заборгувало ТзОВ Надрагідробурмаш суму 800 000,00 грн. Позивач зазначає про поважність причин пропуску строку звернення до суду з огляду на наступне. Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 25.06.2019 р. у справі № 914/1195/19 прийнято заяву Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західекологія» про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 11.09.2019 р. у справі № 914/1195/19 заяву Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство задоволено. Затверджено план санації Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія до відкриття провадження у справі про банкрутство, схвалений рішенням загальних зборів кредиторів Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія, яке оформлено протоколом від 18.06.2019 року, терміном дії 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія. Мораторій поширюється на вимоги кредиторів, що виникли до затвердження плану санації, в томі числі і вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагідробурмаш» як оператор по договору простого товариства № 2-СД від 31.03.2016 р. (код ЄДРПОУ № 37349225, юридична адреса: 82193, Львівська область, Дрогобицький район, с. Старий Кропивник, вул. Першотравнева, буд. 35А), сума заборгованості 800 000,00 грн. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 року у справі № 914/1195/19, ухвалу Господарського суду Львівської області суду від 11.09.2019 р. залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 09.07.2020 року постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.09.2019 у справі №914/1195/19 скасовано, заяву Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду. Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 01.12.2020 р., залишеною без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 р., відмовлено в затвердженні плану санації Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія до відкриття провадження у справі про банкрутство. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Позивач зазначає, що враховуючи вимоги ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності вважається перерваним з вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а саме із поданням 25.06.2019 року заяви Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукреогологія» до Господарського суду Львівської області про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш, як оператора по договору простого товариства № 2-СД від 31.03.2016 р. в розмірі 800 000,00 грн. На підставі наведеного, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску звернення та поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом для звернення ТзОВ Надрагідробурмаш до Господарського суду Львівської області із даною позовною заявою про стягнення з ДП ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія заборгованості в розмірі 800 000,00 грн.

На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 800 000,00 грн. заборгованості, 12 000,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору та 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача.

У поданому відзиві на позовну заяву за вх. № 19982/22 від 28.09.2022 р., відповідач посилається на те, що в обгрунування позовної заяви позивач покликається на підписаний за ініціативою ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» акт звіряння розрахунків станом на 01 червня 2019 року, відповідно до якого, ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» заборгувало ТзОВ «Надрагідробудмаш» суму 800 000,00 грн.

Відповідач зазначає, що з вказаного акту вбачається, що він підписаний між ДП «Західукргеологія» Калуської НГРЕ та ТОВ «Надрагідробудмаш», як оператором по договору простого товариства №2-СД від 31.03.2016 року, про те, що проведено звірку взаємних розрахунків станом на 01 червня 2019 року по будівництву св.№1 Акрешорської площі згідно договору №03-73/17 від 14.06.2017 року. Внаслідок звірки встановлено, що заборгованість на 01 червня 2019 року становить 800 000,00 грн. на користь ТОВ «Надрагідробудмаш». Відповідач зазначає, що вказаний акт звіряння розрахунків від ДП «Західукргеологія» Калуської НГРЕ підписано начальником Калуської НГРЕ Кузьмичом Б.В. та головним бухгалтером Ручанчин Т.М. Відповідач посилається на те, що Наказом Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» затверджено Положення Відокремленого підрозділу «Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція» Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», яке погоджено Протоколом засідання правління Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» (надалі Положення). Положення Відокремленого підрозділу «Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція» Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» та Довіреністю №01-07/13 від 03.01.2019 року чітко визначений перелік повноважень начальника Калуської НГРЕ, які він має право здійснювати без погодження Директора ДП «НАК «Надра України» «Західукргеологія». Акт звірки від ДП «Західукргеологія» Калуської НГРЕ підписано начальником Калуської НГРЕ Кузьмичом Б.В. та головним бухгалтером Ручанчин Т.М. Акт звірки взаєморозрахунків це документ, який відображає стан залишків по розрахунках між двома контрагентами та повинен містити підписи уповноважених осіб.

Відповідач вказує на те, що Положенням Відокремленого підрозділу «Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція» Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» та Довіреністю №01-07/13 від 03.01.2019 року не передбачено право начальника Калуської НГРЕ підписувати акти звірки розрахунків від імені відповідача - ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», за договором №03-73/17 від 14.06.2017 року без погодження ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія». Таким чином відповідач зазначає, що відсутність в акті звірки підпису директора ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» або підписів інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси відповідача, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Крім того, представником відповідача 12.10.2022 р. подано на електронну адресу суду заяву ро застосування строків позовної давності у даній справі за вх. № 20932/22, відповідно до якої відповідач просить суд застосувати позовну давність у справі № 914/2133/22 та за результатами розгляду справи відмовити у задоволенні позову з підстав, які викладені у поданій заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення учасників справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

31.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МТ Груп» (за договором Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш (за договором інвестор) укладено Договір простого товариства № 2-СД.

Пунктом 1.1 Договору № 2-СД від 31.03.2016 р. визначено, що предметом цього Договору є Спільна діяльність Учасників, які беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою: забезпечення організації та виконання умов Спеціального дозволу № 3820 від 14.06.2010 р. та Програми робіт, яка є його невід`ємною частиною, задля здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Ділянки надр на певній території в межах, визначених Спеціальним дозволом № 3820 від 14.06.2010 р., що наданий одному з учасників спільної діяльності та яка вписана до Програми робіт спільної діяльності; реалізації видобутих вуглеводнів та отримання прибутку Учасниками.

Відповідно до умов цього договору, Товариство з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш як оператор, залучив до виконання Договору простого товариства № 2-СД від 31.03.2016 р. відповідача - Дочірнє підприємство ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія, уклавши договір підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 року.

Згідно п.2.1 Договору підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р., замовник (ТзОВ Надрагідробурмаш, позивач у справі0) доручає, а підрядник (ДП ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія, відповідач у справі) зобов`язується, використовуючи працю персоналу Підрядника, своєчасно, якісно, на свій ризик, в порядку та на умовах, що визначені цим договором, виконати комплекс робіт на виконання робіт по бурінню свердловини № 1 Акрешорської площі.

Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати та оплачувати роботи, виконані підрядником належним чином та в узгоджені строки (п. 2.2 Договору).

У п.п. 5.1, 5.2 Договору підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р., сторони передбачили, що орієнтовна загальна вартість робіт згідно Додатку № 1 даного Договору становить 10 566 860,00 грн., в т. ч. ПДВ: 1 761 143,33 грн. (Добова ставка при бурінні свердловини за 1 (одну) добу становить 75 388,00 грн. з ПДВ; Добова ставка при випробуванні свердловини за 1 (одну) добу становить 40 500,00 грн. з ПДВ). Остаточна вартість робіт за Договором залежить від фактично виконаного обсягу робіт, який підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.4 Договору підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р., сторони погодились, що замовник буде здійснювати авансування робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника.

Згідно п.п. 5.4.2, 5.4.3 Договору підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р., замовник проводить поетапне авансування робіт згідно календарного плану-графіку виконання та фінансування робіт, в розмірі 50% від запланованого наступного етапу робіт. Повна оплата за виконані поетапні роботи проводиться після підписання замовником та підрядником Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до виставленого Дочірнім підприємством ПрАТ «НАК «Надра України» Західукргеологія» рахунку № 1/02 від 26.06.2017 року, ТзОВ Надрагідробурмаш здійснено оплату на адресу ДП ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія суми в розмірі 800 000,00 грн. Згідно виставленого рахунку та банківських виписок, оплата позивачем здійснювалась на підставі укладеного договору простого товариства № 2-СД від 31.03.2016 року за «Будівництво бурової площадки та мобілізації бурової установки площадки по св. № 1 Акрешорської площі».

Здійснення оплати ТзОВ Надрагідробурмаш на адресу ДП ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія в розмірі 800 000,00 грн. підтверджується наступними банківськими виписками, які долучені позивачем до матеріалів справи, а саме: 100 000,00 грн. 14.07.2017 р.; 200 000,00 грн. 20.07.2017 р.; 100 000,00 грн. 31.07.2017 р.; 200 000,00 грн. 28.08.2017 р.; 200 000,00 грн. 31.08.2017 р.

Згідно п. 4.6 Договору підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р., підрядник повинен приступити до робіт протягом 5-х діб з дати отримання авансування від Замовника.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт звіряння розрахунків станом на 01 червня 2019 року. Відповідно до вказаного акту заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01 червня 2019 року становить 800 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» не приступило до виконання підрядних робіт, визначених укладеним Договором підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р. Грошові кошти в розмірі 800 000,00 грн. відповідач позивачу не повернув, що і слугувало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку Договору простого товариства № 2-СД від 31.03.2016 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МТ Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 ЦК України визначено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 ЦК України).

Статтею 1133 ЦК України визначено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Правовий режим спільного майна учасників деталізовано в статті 1134 ЦК України. Так, внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду.

Обов`язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням цих обов`язків, встановлюються договором простого товариства.

Статтею 1135 ЦК України визначено ведення спільних справ учасників.

Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень.

Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.

Судом встановлено, що 21.06.2019 р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.06.2019 р. у справі № 914/1195/19, прийнято заяву Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду, розгляд заяви призначено на 17.07.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.09.2019 р. у справі № 914/1195/19 (суддя Чорній Л.З.), задоволено заяву Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство. Затверджено план санації Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія до відкриття провадження у справі про банкрутство, схвалений рішенням загальних зборів кредиторів Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія, яке оформлено протоколом від 18.06.2019 року, терміном дії 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія. Мораторій поширюється на вимоги кредиторів, що виникли до затвердження плану санації, а саме:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37824000, юридична адреса: 77304, м. Калуш, вул. Біласа і Данилишина, 2), сума заборгованості 5 516 636,11 грн.;

- Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10), сума заборгованості 13 300 409,00 грн.;

- Головне управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Стрийська, 35), сума заборгованості 12 379 906,00 грн.;

- Головне управління ДФС у Закарпатській області (код ЄПРПОУ 39393632, юридична адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Волошина, 52), сума заборгованості 11 000,00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш як оператор по договору простого товариства № 2-СД від 31.03.2016 р. (код ЄДРПОУ 37349225, юридична адреса: 82193, Львівська область, Дрогобицький район, с. Старий Кропивник, вул. Першотравнева, буд. 35А), сума заборгованості 800 000,00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Західенергобуд (код ЄДРПОУ 34418636, юридична адреса: 79015, Львівська область, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72), сума заборгованості 15 000,00 грн.;

- Приватне підприємство ДЦ АРТ-САЛОН (код ЄДРПОУ 33372439, юридична адреса: 25006, Кропивницька область, м. Кропивницький, вул. Острівська, буд. 2, корп. 2), сума заборгованості 26 000,00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Сокирницький цеолітовий завод (код ЄДРПОУ 38265010, юридична адреса: 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Мічуріна, буд. 1, кв. 15), сума заборгованості 12 000,00 грн.;

- Приватне підприємство Алекс (код ЄДРПОУ 22378549, юридична адреса: 81460, Львівська область, Самбірський район, село Стрілковичі), сума заборгованості 18 000,00 грн.;

- Приватне акціонерне товариство Інтернафтогазбуд (код ЄДРПОУ 31031086,юридична адреса: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 25/2), сума заборгованості 299 900,00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтогазрембуд-1 (код ЄДРПОУ 33799463, юридична адреса: 79053, Львівська область, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 18), сума заборгованості 2 410 167,34 грн.

- ПАТ НАК Надра України (код ЄДРПОУ 31169745,юридичнаадреса: 03057, м. Київ, вул. Є. Мірошниченко, 10), сума заборгованості 38 858 000,00 грн.

Відтак, суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.09.2019 р. у справі № 914/1195/19, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія». Мораторій поширюється на вимоги кредиторів, що виникли до затвердження плану санації, в тому числі і на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагідробурмаш», як оператора по договору простого товариства № 2-СД від 31.03.2016 р., сума заборгованості 800 000,00 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 р., ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.09.2019 року у справі №914/1195/19 залишено без змін. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.07.2020 р. у справі №914/1195/19, касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.09.2019 у справі №914/1195/19 скасовано, заяву Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №914/1195/19 при новому розгляді розподілено судді Морозюку А.Я.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.12.2020 р. (суддя Морозюк А.Я.), яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 р. у справі № 914/1195/19, відмовлено в затвердженні плану санації Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 р., відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.12.2020 р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 р. у справі № 914/1195/19.

Здійснення оплати ТзОВ Надрагідробурмаш на адресу ДП ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія в розмірі 800 000,00 грн., на виконання укладеногоДоговору підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р., підтверджується наступними банківськими виписками, які долучені позивачем до матеріалів справи, а саме: 100 000,00 грн. 14.07.2017 р.; 200 000,00 грн. 20.07.2017 р.; 100 000,00 грн. 31.07.2017 р.; 200 000,00 грн. 28.08.2017 р.; 200 000,00 грн. 31.08.2017 р.

Згідно п. 4.6 Договору підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р., підрядник повинен приступити до робіт протягом 5-х діб з дати отримання авансування від Замовника.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується як позивачем так і відповідачем, ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» не приступило до виконання підрядних робіт, визначених укладеним Договором підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р. і такі роботи взагалі не виконувались відповідачем. Грошові кошти в розмірі 800 000,00 грн. відповідач позивачу не повернув.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Договір підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р., у зв`язку з чим набули взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

У п.п. 5.1, 5.2 Договору підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р., сторони передбачили, що орієнтовна загальна вартість робіт згідно Додатку № 1 даного Договору становить 10 566 860,00 грн., в т. ч. ПДВ: 1 761 143,33 грн. (Добова ставка при бурінні свердловини за 1 (одну) добу становить 75 388,00 грн. з ПДВ; Добова ставка при випробуванні свердловини за 1 (одну) добу становить 40 500,00 грн. з ПДВ). Остаточна вартість робіт за Договором залежить від фактично виконаного обсягу робіт, який підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно п. 4.6 Договору підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р., підрядник повинен приступити до робіт протягом 5-х діб з дати отримання авансування від Замовника.

Відповідач не заперечував та підтвердив факт отримання авансу від позивача в розмірі 800 000,00 грн.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем робіт за Договором підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стосовно строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно із ч. 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за зобов`язанням з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу строку позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Враховуючи те, що сторони у Договорі підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р. передбачили, що підрядник повинен приступити до робіт протягом 5-х діб з дати отримання авансування від Замовника (п. 4.6 Договору), а здійснення оплати ТзОВ Надрагідробурмаш на адресу ДП ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія суми в розмірі 800 000,00 грн. підтверджується наступними банківськими виписками, а саме: 100 000,00 грн. 14.07.2017 р.; 200 000,00 грн. 20.07.2017 р.; 100 000,00 грн. 31.07.2017 р.; 200 000,00 грн. 28.08.2017 р.; 200 000,00 грн. 31.08.2017 р. Відтак, початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з 06.09.2017 р., так як остання сплата позивачем авансу мала місце 31.08.2017 р. в розмірі 200 000,00 грн.

21.06.2019 р. Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» подано на адресу Господарського суду Львівської області заяву про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.06.2019 р. у справі № 914/1195/19, прийнято заяву Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання, перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, відповідно до положень даної статті, перебіг позовної давності переривається дією, що свідчить про визнання особою свого боргу.

Відтак, відповідач у справі - ДП ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія, звертаючись 21.06.2019 року до Господарського суду Львівської області із заявою про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство та включивши до плану санації, серед інших кредиторів - Товариство з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш, як оператор по договору простого товариства № 2-СД від 31.03.2016 р. суму заборгованості в розмірі 800 000,00 грн., визнав таким чином, заборгованість перед позивачем, тобто вчинив дії, що свідчить про визнання боргу перед ТзОВ Надрагідробурмаш, що є, відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, підставою для переривання перебігу позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.09.2019 р. у справі № 914/1195/19, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія». Мораторій поширюється на вимоги кредиторів, що виникли до затвердження плану санації, в тому числі і вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагідробурмаш» як оператора по договору простого товариства № 2-СД від 31.03.2016 р., сума заборгованості 800 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України, перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (ч.ч. 2, 3 ст. 263 ЦК України).

Суд зазначає, що позивачем не пропущено строк позовної давності, зважаючи на наступне.

11.03.2020 р. у зв`язку з розповсюдженням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вказаною постановою на всій території України запроваджено карантин в період з 12.03.2020 р. по 03.04.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 р. №239, строк карантину продовжено до 24.04.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. №291, строк карантину продовжено до 11.05.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 р. №343, строк карантину продовжено до 22.05.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. №392, строк карантину продовжено з 22.05.2020 р. до 22.06.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 р. №500, строк карантину продовжено до 31.07.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. №641, строк карантину продовжено до 31.08.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 р. №760, строк карантину продовжено до 31.10.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 р. №956, строк карантину продовжено до 31.12.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. №1236, строк карантину продовжено до 28.02.2021 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 р. №104, строк карантину продовжено до 30.04.2021 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. №405, строк карантину продовжено до 30.06.2021 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. №611, строк карантину продовжено до 31.08.2021 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 р. №855, строк карантину продовжено до 01.10.2021 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 р. №981, строк карантину продовжено до 31.12.2021 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 р. №1336, строк карантину продовжено до 31.03.2022 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. №229, строк карантину продовжено до 31.05.2022 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 р. №630, строк карантину продовжено до 31.08.2022 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 р. №928, строк карантину продовжено до 31.12.2022 р.

Законом України від 30.03.2020 р. №540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний закон набрав чинності 02.04.2020 р.

Таким чином, вищевказаним законом трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, продовжено на строк дії карантину.

Враховуючи те, що після набрання чинності положенням ЦК України, яким строк позовної давності на період карантину продовжено, суд вважає що трирічний строк позовної давності щодо вимоги позивача про стягнення коштів з відповідача, не сплинув.

Позовна заява за вих. № 33 від 01.09.2022 р. направлена позивачем засобами поштового зв`язку на адресу Господарського суду Львівської області 02.09.2022 р. (відбиток календарного штемпеля поштовим відділенням зв`язку на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду) та зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 2316 від 07.09.2022 р.

Відтак, позивачем не пропущено строк позовної давності у даній справі.

На підставі наведеного, суд не розглядає заяви позивача про поновлення строку звернення до суду за вих. № 35 від 01.09.2022 р.

Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності у даній справі за вх. № 2093/22 від 12.10.2022 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зі змісту п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України вбачається, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Роз`яснення щодо застосування позовної давності викладені у Постанові Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 р., зокрема, у пункті 2.1 Постанови Пленуму ВГС України"Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 р. зазначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. У пункті 2.2 Постанови Пленуму ВГС України"Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 р. вказано, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності у даній справі, оскільки позивачем строк позовної давності не пропущений, з огляду на викладене вище.

Відтак, у задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності у даній справі за вх. № 2093/22 від 12.10.2022 р., суд відмовляє.

Стосовно заперечень відповідача, які викладено у відзиві на позовну заяву за вх. № 19982/22, що стосується підпису начальника Калуської НГРЕ Кузьмичом Б.В. на акті звіряння розрахунків станом на 01 червня 2019 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи довіреності за вих. №01-07/13, яка видана ДП НАК Надра України Західукргеологія та якою уповноважено Кузьмича Богдана Васильовича, начальника Калуської нафторозвідувальної експедиції ДП «НАК «Надра України» «Західукргеологія», йому надано право представляти Калуську НГРЕ в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також в підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, підписувати чеки, платіжні вимоги та відомості, доручення, інші фінансові та банківські документи Калуської НГРЕ, вести бухгалтерський та податковий облік результатів фінансово-господарської діяльності Калуської НГРЕ та нести відповідальність за достовірність обліку.

Отже, керівнику Калуську НГРЕ надано право на представництво Калуської НГРЕ перед іншими підприємствами, підписання фінансових документів та ведення бухгалтерського обліку. Разом з тим, вказаною довіреністю не встановлено обмежень на підписання певних визначених документів. Отже, Акт звіряння розрахунків станом на 1 червня 2019 року зі сторони Калуської НГРЕ підписано уповноваженою особою та без встановлених обмежень.

Відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

У матеріалах справи відсутні докази, що Договір підряду № 03-73/17 від 14.06.2017 р. визнавався судом недійсним чи неукладеним, договірними сторонами розірваний чи змінений не був.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 800 000,00 грн. заборгованості, є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 12 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 254 від 17.08.2022 р.

На підставі положень ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір необхідно покласти на відповідача в сумі 12 000,00 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві за вих. № 33 від 01.09.2022 р., позивач просить суд стягнути з відповідача 30 000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу

Представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн., долучено до матеріалів справи наступні документи, а саме: договір про надання правової допомоги № 8/08/22 від 08.08.2022 року, який укладений між ТзОВ Надрагідробурмаш та Адвокатським об`єднанням «Парпан і партнери»; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму витрат в розмірі 30 000,00 грн.; платіжне доручення № 253 від 17.08.2022 р. на суму 30 000,00 грн. про сплату ТзОВ Надрагідробурмаш Адвокатському об`єднанню «Парпан і партнери» 30 000,00 грн. згідно договору про надання правової допомоги № 8/08/22 від 08.08.2022 р.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1122185 від 11.10.2022 р., виданий адвокату Рождественській Л.П.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача в судових засіданнях у справі № 914/2133/22 представляв адвокат Рождественська Л.П.

Повноваження адвоката Рождественської Л.П. підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1122185 від 11.10.2022 р., що виписаний Адвокатським об`єднанням «Парпан і партнери» на підставі договору про надання правової допомоги № 8/08/22 від 08.08.2022 року, які містяться в матеріалах справи.

Згідно статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017), необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Так, 08.08.2022 р. між ТзОВ Надрагідробурмаш (за договором клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Парпан і партнери» (за договором Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги № 8/08/22.

У пункті 1.1. договору про надання правової допомоги № 8/08/22 від 08.08.2022 р. передбачено, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання та опрацювання матеріалів, написання та підготовки документів правового характеру, необхідних для належного супроводу справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш до відповідача: Дочірнього підприємства ПрАТ НАК Надра України Західукргеологія про стягнення 800 000,00 грн. та здійснювати представництво інтересів клієнта в Господарського суду Львівської області в межах розгляду справи на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 4.1 договору про надання правової допомоги № 8/08/22 від 08.08.2022 р., за надання правової допомоги, передбаченої цим Договором, клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар в розмірі 30 000,00 грн.

У пункті 4.2 договору про надання правової допомоги передбачено, що оплата вартості правової допомоги здійснюється клієнтом у формі передоплати у розмірі 30 000,00 грн. після підписання договору упродовж трьох календарних днів.

У долученому до матеріалів справи попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу згідно договору № 8/08/22 від 08.08.2022 р. зазначено наступне: опрацювання та вивчення матеріалів кількість витраченого часу - 3 год., вартість однієї години 2 000,00 грн., загальна вартість 6 000,00 грн.; підготовка та написання документів правового характеру до Господарського суду Львівської області - кількість витраченого часу 4 год., загальна вартість 8 000,00 грн.; здійснення представництва інтересів в Господарському суді Львівської області - кількість витраченого часу 8 год., загальна вартість 16 000,00 грн. У загальному підсумку загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 30 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що представник позивача адвокат Рождественська Л.П. брала участь в судових засіданнях у даній справі, подавав на адресу суду клопотання та заяви. Відтак, вказане підтверджує наявність фактичного надання адвокатських послуг представником позивача адвокатом Рождественською Л.П. у даній справі.

Стосовно витрат на професійну-правничу допомогу на загальну суму 30 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Обсяг виконаної роботи та час, витрачений адвокатом, які зазначені в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу, є частково необґрунтованими, оскільки кількість годин, яка зазначена і необхідна була адвокату для вчинення відповідних дій, на думку суду є завищеною.

Крім того, суд зазначає, що при винесенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема у рішеннях у справах: East/West Alliance Limited проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обгрунтованим; Лавенто проти Латвії від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дотримується позиції, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми встановлено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку, суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/15621/19.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2018 у справі N 904/8478/16).

Як зазначено в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації, також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

На думку суду, надані представником позивача докази про надання правової (професійної правничої) допомоги, не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі (30 000,00 грн.) з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові по справі №905/1795/18 від 07.11.2019 року, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатись в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відтак, з врахуванням вищенаведеного, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет та ціну позову, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку в порядку ч.5 ст. 129 ГПК України, зменшити розмір витрат представника позивача на професійну правничу допомогу до 9 000,00 грн., і на переконання суду, є достатнім у даній справі.

Суд звертає увагу, що не втручається в договірні відносини позивача з його адвокатом. Водночас процесуальне законодавство не передбачає повного та безумовного відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених стороною у справі, на користь якої ухвалено рішення, і надає можливість стороні, яка повинна відшкодувати судові витрати, піддати сумніву їх розмір та довести, що витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними, враховуючи визначені законодавцем критерії.

Зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує право на зменшення розміру цих витрат, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково в розмірі 9 000,00 грн. У задоволенні решти суми витрат представника позивача на професійну-правничу допомогу, суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України Західукргеологія (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; код ЄДРПОУ № 01432606) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагідробурмаш (82193, Львівська область, Дрогобицький район, с. Старий Кропивник, вул. Першотравнева, буд. 35 А; код ЄДРПОУ № 37349225) 800 000,00 грн. заборгованості, 9 000,00 грн. витрат на професійну-правничу допомогу та 12 000,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 07.06.2023 р.

Суддя Долінська О.З.