Рішення

від 02.06.2023 по справі 915/174/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2023 року Справа № 915/174/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888)

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком", вул. Кірова, 240-А/1, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 25376479)

електронна пошта: office@crocuscom.com

про стягнення коштів в сумі 136 643, 13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сурікова І.А.,

від відповідача: Чередніков С.О., директор

від відповідача: Віштал Л.В., юрист

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком" заборгованість по активній електроенергії у сумі 136 643, 13 грн.

Судовий збір в сумі 2 684, 00 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2023 клопотання відповідача (вх. № 3629/23 від 23.03.2023) про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено. Продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 23.03.2023 (включно).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2023 клопотання відповідача (вх. № 3626/23 від 23.03.2023) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено. Призначено судове засідання по справі на 02.06.2023.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

В судовому засіданні 02.06.2023 судом відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

02.06.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 7143/23 від 02.06.2023), в якому відповідач просить суд витребувати з відділення поліції № 2 Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Миколаївській області матеріали кримінального провадження № 12022152040001346, початок провадження 29.12.2022.

В клопотанні відповідач просив суд врахувати, що відповідач не міг самостійно надати ці докази суду та що проведення дії слідчим підприємству стало відомо після 30.03.2023.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що у грудні 2022 відповідач звернувся до правоохоронних органів з заявою про злочин щодо зловживання службовим становищем військовослужбовцями, угону автотранспорту, викрадання майна підприємства, у тому числі і електричної енергії в період з березня 2022 по грудень 2022.

В ході проведення досудового розслідування було здійснено допит свідків, проведено огляд місця скоєння злочину, призначено експертизи. Слідчі дії проводились, починаючи з січня 2022, тому про наявність цих доказів відповідачу стало відомо після подання відзиву на позовну заяву у даній справі. Відповідач не може надати витребувані докази через норми КПК України.

Відповідач зазначає, що у матеріалах кримінального провадження є докази, які свідчать про перебування на території підприємства у спірний час сторонніх осіб, а саме військовослужбовців військової частини та користування ними електричною енергією, які мають форму свідчень осіб, які були учасниками дій щодо крадіжки майна.

В судовому засіданні 02.06.2023 представники відповідача клопотання підтримали, просили суд його задовольнити. Позивач заперечив проти клопотання.

Розглянувши клопотання відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 8 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про пропуск, встановленого ч. 3 ст. 80, ч. 1 ст. 81 ГПК України строку, та можливість відповідача ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, оскільки відповідач є заявником у вищевказаному провадженні. Крім того, в силу ч. 6 ст. 75 ГПК України саме обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок. Враховуючи викладене, судом відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Інші заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

3.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 44/7695 від 30.10.2020, а саме: зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за активну електроенергію за період березень-серпень 2022 року в сумі 136 643, 13 грн. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, ст. 525, 526, 530, 610, 625, 714 ЦК України, ст. 193 ГК України та умовами договору.

3.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 3627/23 від 23.03.2023) просив суд відмовити ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» у стягненні заборгованості по активній електроенергії в сумі 136 643, 13 грн.

В період дії договору про постачання електричної енергії з листопада 2020 по лютий 2022 включно відповідачем зобов`язання виконувалось своєчасно та у повному обсязі. Останній період, коли позивач відпустив, а відповідач отримав електричну енергію - лютий 2022 у сумі 2 408, 45 грн., яка була сплачена 07.03.2022.

З 27.02.2022 ПП «Компанія «Крокус-Ком.» зупинило свою виробничу діяльність через військову агресію Росії в Україні та фізично не могло використовувати електроенергію у подальшому. З 27.02.2022 ПП «Компанія «Крокус-Ком.» не отримувало та не споживало електроенергію.

Під час військової агресії з 26.02.2022 по грудень 2022 виробничі та інші приміщення відповідача були зайняті та використовувались без згоди відповідача Збройними Силами України (військовою частиною). Діяльність підприємства була зупинена, вхід на територію працівникам відповідача було заборонено.

Відповідач в грудні 2022 мав змогу повернутись до власних приміщень.

Відповідач зазначає, що належний відповідачу об`єкт нерухомості використовувася підрозділами Збройних Сил України та саме ними здійснювалось споживання електричної енергії.

Листування між власником об`єкта нерухомості, на який здійснюється постачання електричної енергії, з відповідними органами щодо надання документів, які легалізують розміщення відповідних підрозділів ЗСУ у таких приміщеннях, знаходиться у стадії розгляду, поширення такої інформації в ході судового розгляду може мати негативні наслідки, зокрема для оборони країни.

Відповідач зазначає, що споживання електричної енергії іншим споживачем не зумовлює виникнення зобов`язань за існуючим договором про постачання електричної енергії у відповідача, оскільки відповідач повинен сплачувати саме за спожиту електричну енергію, а не за всю електричну енергію, яку постачає позивач (п. 2.1 договору, п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії № 312).

Відповідач наполягає, що акти прийняття-передавання товарної продукції за період березня-серпня 2022 позивачем не направлялися на адресу відповідача та не підписувались відповідачем. Дані про обсяги спожитої електроенергії відповідачем позивачу не надавались.

Постачання електричної енергії по обсягам значно перевищує очікувані обсяги споживання, визначені в договорі та комерційній пропозиції. Відповідач не згоден з обсягами електричної енергії, оскільки кількість спожитої електричної енергії визначалась за приборами обліку, розташованих на підприємстві, дані з приборів обліку щомісячно передавались працівниками підприємства постачальній організації. За спірний період часу у відповідача не було можливості передавати та контролювати показники приборів обліку.

Суми рахунків суперечливі, сформовані у різні періоди часу, що є безумовним порушенням договору постачання та не відображають фактичне споживання електричної енергії.

В грудні 2022 відповідач звернувся до правоохоронних органів щодо злочинів, які було вчинено під час користування майном підприємства, в тому числі крадіжки електричної енергії за березень 2022-грудень 2022.

Відповідач неодноразово звертався до різних органів державної влади та до позивача з питань крадіжки та безпідставного користування електричною енергією. Відповідач повідомляв позивача про те, що майно, яке є об`єктом постачання електричної енергії, використовується іншими особами.

Існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим та не потребує додаткових листувань та повідомлень контрагентів про наявність форс-мажору.

Відповідач до відзиву на позовну заяву долучив претензію до підрозділу ЗСУ військової частини на суму 3 109 042, 47 грн., звернення до Миколаївської ОВА з приводу компенсування спожитої електричної енергії, звернення до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку.

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 614, 617 ЦК України, розділом 12 Типового договору про постачання електричної енергії споживачу.

31.03.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 3985/23 від 31.03.2023), в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування відповіді на відзив позивач зазначає наступне.

Між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та ПП «Компанія «Крокус-Ком» 30.10.2020 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №44/7695 за точками обліку, визначеними у заяві-приєднанні.

Пунктом 12.4 договору передбачено, що сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Відповідач протягом періоду, за який проводиться стягнення заборгованості, не повідомляв постачальника електричної енергії про настання форс-мажорних обставин та неможливість виконання договірних зобов`язань з позивачем. Перше звернення від відповідача позивач отримав лише у грудні 2022 року, вже після припинення договірних відносин між сторонами та після звернення постачальника до Господарського суду Миколаївської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу.

Позивач звертає увагу на той факт, що у відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому згідно п. 12.3 договору строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин, тобто заборгованість по договору не може бути скасована, а може бути тільки відтерміновано її оплату.

Форс-мажорні обставини не звільняють від виконання договірного зобов`язання, а можуть звільняти від відповідальності у разі неможливості виконання зобов`язання.

Позивач зазначає, що формування рахунків на сплату електричної енергії відповідачу відбувалось на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії, отриманих від адміністратора комерційного обліку та на підставі цих даних складались акти приймання-передавання послуг.

Протягом березня-серпня 2022 оператор системи розподілу АТ «Миколаївобленерго» надавав відомості щодо споживання електричної енергії споживачем ПП «Компанія «Крокус-Ком», на підставі яких позивач виставляв відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію.

Посилаючись на п. 3 комерційної пропозиції, позивач зазначає, що якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового - він вважається таким, що вручений постачальнику споживачу та споживач вважається таким, що з ним ознайомлений.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" з 01.01.2019 року ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" є електропостачальником, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постанови НКРЕКП від 14.06.2018 року № 429).

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 3.1.1 постанови № 312 (в редакції від 27.06.2020) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.

30.10.2020 між ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" та ПП "Компанія "Крокус-Ком" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 44/7695 від 30.10.2020.

Керуючись ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила роздрібного ринку), та ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.10.2020 № 44/7695 на сайті електропостачальника в мережі Інтернет за адресою: http:elektropostach.mk.ua* відповідач ПП «Компанія «Крокус-Ком» приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника № 1/21 (ЕІС-код суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором 62Х5681300052939) шляхом підписання 18.11.2020 Заяви-приєднання до договору.

В Заяві-приєднання зазначено, що початок постачання 01.01.2021. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Перелік точок комерційного обліку Споживача:

- м. Миколаїв, Вв. № 1, цех, вул. Кірова, 240-А (ЕІС-код 62Z8458835859865);

- м. Миколаїв, Вв. № 2, цех, вул. Кірова, 240-А (ЕІС-код 62Z5145958125488).

До договору між сторонами також укладено додаткову угоду від 07.12.2021, якою сторони внесли зміни до п. 2 Комерційної пропозиції в частині визначення порядку оплати.

Заява-приєднання, комерційна пропозиція, додаткова угода підписані сторонами.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору передбачено наступне.

Відповідно п. 1.1 договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну або господарську діяльність.

Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної та підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов:

1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання постачальнику письмової заяви споживачу про незгоду/неприйняття змін;

2) зміненим на запропонованих постачальником умовах - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.

Відповідно до п. 5.3 договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до п. 5.4 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.5 договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок).

При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спец рахунок Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п. 5.6 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації для подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п.п. 8, 10 п. 6.1 договору споживач має право, зокрема:

- вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку;

- вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку.

Відповідно до п.п. 1 п. 6.2 договору споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.п. 1 п. 7.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

Відповідно до п.п. 2 п. 7.2 договору постачальник зобов`язується, зокрема, нараховувати і виставляти споживачу рахунки за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.

Відповідно до п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 12.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п. 12.2 договору під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору.

Відповідно до п. 12.3 договору строк виконання зобов`язань за цим ддоговором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Відповідно до п. 12.4 договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 12.5 договору виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.

Відповідно до п. 13.1 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком № 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

До договору складено Додаток «Комерційна пропозиція № 1/21».

Відповідно до п. 2 Комерційної пропозиції (в редакції додаткової угоди від 07.12.2021, яка набрала чинності 01.01.2022) оплата за електричну енергію здійснюється за фактичними обсягами споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Рахунок на оплату за фактично спожиту за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

Датою оплати рахунка вважається дата надходження коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3 Комерційної пропозиції Постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає Споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: elektropostach.mk.ua (далі - Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, "Акт прийняття-передавання товарної продукції" та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку Споживача без зауважень.

Платіжний документ формується Постачальником безкоштовно, згідно з обраною комерційною пропозицією до Договору. Платіжні документи на оплату надаються Споживачам у відповідних структурних підрозділах Постачальника, через персональну сторінку Споживача на веб-сайті Постачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому Договором.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий Споживачем ні через Персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у Постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового - він вважається таким, що вручений Постачальником Споживачу та Споживач вважається таким, що з ним ознайомлений.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Використання Сервісу надає споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи електронно-цифровий підпис (ЕЦП) для забезпечення виконання умов цього договору.

Відповідно до п. 8 Комерційної пропозиції договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання Споживачем заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31 грудня 2021 року (включно) та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач за період з березня 2022 по серпень 2022 (включно) відпустив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 136 643, 13 грн., що підтверджується актами про прийняття-передавання товарної продукції, а саме:

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.03.2022 на суму 34 587, 00 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 30.04.2022 на суму 54 993, 73 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.05.3022 на суму 3 323, 17 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 30.06.2022 на суму 3 180, 14 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.07.2022 на суму 43 509, 80 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.08.2022 на суму 25 778, 78 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.08.2022 на суму - 28 729, 49 грн. (пеперахунок).

Всі акти підписано постачальником та скріплено печаткою. Зі сторони споживача акти не підписано.

Для проведення оплати за фактично надану електричну енергію позивачем відповідачу було виставлено рахунки на загальну суму 136 643, 13 грн., які наявні в матеріалах справи, а саме:

- рахунок № 44/7695/3/1 від 19.04.2022 на суму 34 587, 00 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/4/1 від 03.05.2022 на суму 54 993, 73 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/5/1 від 10.06.2022 на суму 3 323, 17 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/6/1 від 04.07.2022 на суму 3 180, 14 00 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/7/1 від 05.08.2022 на суму 43 509, 80 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/8/1 від 04.09.2022 на суму 25 778, 78 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/8/1 від 04.09.2022 на суму - 28 729, 49 грн. з ПДВ.

16.11.2022 позивач на адресу відповідача направив лист № 01-13/3161 від 16.11.2022, в якому зазначив про повторне надання для сплати рахунків за спожиту електричну енергію та актів про прийняття-передавання товарної продукції.

Факт надіслання листа № 01-13/3161 від 16.11.2022 підтверджується фіскальним чеком.

16.01.2023 позивач направив на електронну адресу АТ «Миколаївобленерго» лист № 03/08-50 з проханням надати інформацію щодо обсягів споживання електричної енергії ПП «Компанія «Крокус-Ком» за березень-серпень 2022 помісячно а також повідомити підстави для визначення обсягів споживання в зазначений період за договором про постачання електричної енергії споживачу № 44/7695 від 30.10.2022.

01.02.2023 АТ «Миколаївобленерго», на запит позивача ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" № 03/08-50 від 16.01.2023 щодо надання інформації по обсягам споживання електричної енергії ПП «Компанія «Крокус-Ком» за березень-серпень 2022, листом № 01.01/01-21-570 від 01.2023 надано інформацію про обсяги споживання електричної енергії ПП «Компанія «Крокус-Ком» за період березень-серпень 2022 за договором про постачання електричної енергії споживачу від 30.10.2020 № 44/7695, а саме:

- за березень та квітень 2022 розрахунок виконано згідно внесених показників через Вебінтерфейс (в березні 2022 нараховано 9 985 кВт/год; в квітні 2022 нараховано 16 137 кВт/год.);

- за травень та червень 2022 нарахування проведено розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання (в травні 2022 нараховано 978 кВт/год; в червні 2022 нараховано 932 кВт/код);

- за липень та серпень 2022, а також перерахунок за травень-липень 2022 виконано згідно акту про використану електричну енергію основним споживачем (в липні 2022 нараховано 11 698 кВт/год; в серпні 2022 - 0 кВт/год).

Судом встановлено, що обсяги споживання, зазначені Оператором системи розподілу, відповідають обсягам, зазначеним в актах приймання-передавання товарної продукції та рахунках.

Суду не подано доказів оплати відповідачем вищевказаної заборгованості за спожиту електричну енергію як на дату звернення позивача до суду із даним позовом, так і станом на день розгляду справи.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач, заперечуючи проти позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, на підтвердження власної правової позиції подав суду наступні докази.

Так, на підтвердження факту припинення господарської діяльності відповідачем подано суду наказ № 30 від 27.02.2022 за підписом директора ПП «Компанія «Крокус-Ком» Чередніковим С.О. , відповідно до якого призупинено діяльність ПП «Компанія «Крокус-Ком» та оголошено призупинення трудових відносин з працівниками відповідно до ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

21.12.2022 відповідач направив на адресу позивача лист № 224 від 21.12.2022, в якому зазначив, що 27.02.2022 на територію ПП «Компанія «Крокус-Ком» силоміць самочинно увійшли військовослужбовці особового складу військової частини, не пред`явивши ніяких дозвільних документів Миколаївської військової адміністрації чи письмових рішень самого командування чи вищого командування про вилучення виробничих приміщень та майна підприємства, у самовільному порядку вилучили все нерухоме, рухоме майно підприємства, бухгалтерську, облікову та іншу документацію, приміщення, автомобільний транспорт, обладнання та матеріали. Тільки 03 рудня 2022 року, після залишення даною військовою частиною підприємства відповідача, працівники підприємства були допущені до вільного входу та одразу викликали перевіряючого співробітника позивача для фіксування показів енергоспоживаючих лічильників.

26.12.2022 відповідач направив на адресу Інгульського відділу поліції ГУНП у Миколаївській області заяву про злочин відповідно та просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати та провести досудове слідство по фактам, зазначеним у заяві.

28.12.2022 слідчим Відділення поліції № 2 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152040001346 про вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 «Крадіжка» КК України, які в період з 27.02.2022 по 03.12.2022, перебуваючи на території ПП «Компанія «Крокус-Ком», діючи в умовах воєнного стану, таємно викрали майно, яке належить компанії, чим заподіяли матеріального збитку сума якого встановлюються.

27.12.2022 відповідачем на адресу Миколаївського Зонального відділу військової служби правопорядку направлено листи № 302 та № 301 щодо підтвердження перебування на території ПП «Компанія «Крокус-Ком» військової частини з 27.02.2022 по 03.12.2022 та вжиття заходів з законного оформлення правовідносин, а також щодо вивезення боєприпасів. До листа № 302 додано додаток, а саме заяву про злочин, яку подано до Інгульського відділу поліції ГУНП у Миколаївській області без додатків.

Факт направлення листа № 301 підтверджується фіскальним чеком від 16.11.2022 та витягом з сайту «Укрпошти» за поштовим ідентифікатором № 5405509519437 про вручення за довіреністю.

28.02.2023 відповідачем на адресу Військової частини НОМЕР_1 направлено претензію з вимогою негайно здійснити оформлення документів для примусового відчуження або вилучення майна та підготувати висновок для отримання компенсації за примусове відчужене майно на суму 3 109 042, 47 грн. з ПДВ.

03.03.2023 відповідачем на адресу Миколаївського обласної військової адміністрації направлено лист № 17 щодо підтвердження перебування військової частини на території підприємства відповідача, оплати її боргів та допомозі в відновленні підприємства.

03.01.2023 Миколаївський Зональний відділ військової служби правопорядку направив на адресу відповідача лист № 802/39/1, в якому зазначив, що питання підтвердження перебування (як постійно, так і тимчасово) військових частин протягом чітко визначеного періоду часу та за конкретно визначеними адресами не входить до компетенції Миколаївського Зонального відділу військової служби правопорядку.

27.02.2023 відповідачем на адресу філії АТ «Миколаївобленерго» направлено заяву № 15 про особливості постачання електричної енергії споживачу за договором про розподіл електричної енергії № 44/7695 від 01.12.2018, відповідно до якої відповідач просив філію АТ «Миколаївобленерго» розглянути заяву, не припиняти постачання електричної енергії, провести спільні консультації з підприємством по визначенню розміру зобов`язань відповідача, скласти реальний акт звірки та відновити спільну роботу по розподілу електричної енергії.

03.03.2023 позивачем на заяву відповідача № 16 від 27.02.2023 направлено лист № 03/08-410, яким позивач зазначив, що у зв`язку із неналежним виконанням споживачем зобов`язань за договором утворилась заборгованість за активну електроенергію, спожиту за період з березня по серпень 2022 року в сумі 136 643, 13 грн. 30.08.2022 товариством позивача було підготовлено та 31.08.2022 направлено на адресу відповідача повідомлення про припинення здійснення постачання електричної енергії з 01.10.2022, додатково повідомлено постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» та оператора системи розподілу АТ «Миколаївобленерго».

На підтвердження обставин непереборної сили відповідач посилається на лист ТПП.

Так, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, адресованим "Всім кого це стосується", Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

5.1. Щодо стягнення суми заборгованості за електричну енергію.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до п. 3.1.1 Правил № 312 (в редакції від 01.01.2022) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 3.1.8 Правил № 312 договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Відповідно до п. 3.1.9 Правил № 312 споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до п. 3.1.10 Правил № 312 споживач має право вільно обирати електропостачальників.

Відповідно до п. 4.2 Правил № 312 послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Відповідно до п. 4.3 Правил № 312 дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п. 4.4 Правил № 312 датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника або поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.

Відповідно до п. 4.7 Правил № 312 оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Відповідно до п. 4.8 Правил № 312 форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Відповідно до п. 4.12 Правил № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:

протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;

протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;

в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.13 Правил № 312 для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до абз. 1 п. 4.19 Правил № 312 розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

Відповідно до п. 4.21 Правил № 312 оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Відповідно до абз. 1, 4 п. 4.27 Правил № 312 у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.2. Щодо обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України:

відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації;

засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб;

засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників);

веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (п. 5.48 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Подібна правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21.

Сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (п. 75-77 постанови Об`єднаної палати КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17; п. 5.19-5.21 постанови КГС ВС від 21.09.2022 у справі № 911/589/21; п. 47 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 року у справі № 904/6463/14; п. 44 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (п. 52 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).

Неналежне повідомлення сторони договору може позбавити права іншу сторону посилатися на форс-мажорні обставини.

Верховний Суд звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (п. 33, 46, 50, 52 постанови КГС ВС від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

VI. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. 30.10.2020 між ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (постачальник) та ПП "Компанія "Крокус-Ком" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 44/7695 від 30.10.2020. Договір в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковим до виконання. Умовами договору встановлено чіткі строки проведення оплати за отриману електричну енергію та обов`язок відповідача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії. В порушення умов договору та вимог законодавства відповідачем не проведено оплату за отриману електричну енергію, у зв`язку з чим у відповідача за період з березня 2022 року по серпень 2022 (включно) виникла заборгованість в розмірі 136 643, 13 грн.

Судом встановлено, що рахунки та акти приймання-передавання товарної продукції, зокрема в частині обсягів споживання електричної енергії, сформовано постачальником відповідно до вимог п. 4.12, п. 4.13 Правил № 312 на підставі даних комерційного обліку Оператора системи розподілу АТ "Миколаївобленерго". Матеріали даної господарської справи не містять доказів оскарження даних комерційного обліку та спростування обсягів споживання.

Рахунки на оплату та акти направлено позивачем відповідачу згідно супровідного листа від 16.11.2022. В силу умов п. 3 Комерційної пропозиції якщо рахунок за електроенергію не був отриманий Споживачем ні через Персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у Постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового - він вважається таким, що вручений Постачальником Споживачу та Споживач вважається таким, що з ним ознайомлений.

Щодо посилань відповідача на те, що споживання електричної енергії відбулось не самим відповідачем, а військовою частиною, то суд зазначає наступне.

Договір постачання електричної енергії укладається між суб`єктами, тобто постачальником та споживачем, відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії тощо. В свою чергу постачання електричної енергії (товарної продукції) здійснюється до певного визначеного сторонами у договорі об`єкту (п. 3.1.8 Правил № 312), який належить на праві власності (користування) суб`єкту (споживачу) та якому (об`єкту) присвоюється відповідний код (ЕІС-код).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Враховуючи, що договір укладено між сторонами у справі, внаслідок чого у сторін за договором виникли взаємні права та обов`язки, виходячи з обов`язковості умов договору для сторін (ст. 629 ЦК України), враховуючи, що постачання електричної енергії здійснювалось на підставі договору до об`єкта споживача, суд дійшов висновку, що обов`язок з оплати повинен виконуватись споживачем перед постачальником.

Правовідносини з питань відшкодування (компенсації) за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану між власником майна та військовим командуванням врегульовано Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". Оскільки питання відшкодування збитків, компенсації вартості майна тощо не входить у предмет доказування у даній справі, судом не надається правова оцінка правовідносинам відповідача з третіми особами.

Щодо усних посилань відповідача на неправомірність дій постачальника (позивача), внаслідок яких споживача (відповідача) підключено в жовтні 2022 до постачальника "останньої надії", то суд не надає правову оцінку вказаним обставинам у даній справі, оскільки ці обставини не входять у предмет доказування у даній справі.

Суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості за відпущену в період з березня 2022 по серпень 2020 (включно) електричну енергію в сумі 136 643, 13 грн., як і не спростовано факту наявності заборгованості, строк оплати якої настав в силу приписів ст. 530 ЦК України та умов п. 5.1, п. 5.5, п. 5.6, п. 6.2 договору, п. 2 Комерційної пропозиції до договору.

Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини, то суд зазначає, що в силу приписів ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України не вважаються обставинами непереборної сили, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів. Вказаними нормами закону передбачено можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, натомість в спірному випадку позивачем не застосовувалась відповідальність до боржника, а заявлено позовну вимогу про стягнення основного боргу (вартість товарної продукції). Крім того, відповідачем не подано суду відповідного сертифікату про засвідчення відповідних обставин саме за його зверненням до ТПП; не подано суду доказів повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин (п. 12.4 договору); не доведено, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами саме укладеного з позивачем договору.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 136 643, 13 грн. - заборгованості за спожиту електроенергію є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

VIІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 2 684, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком", вул. Кірова, 240-А/1, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 25376479) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888) на р/р № НОМЕР_2 в МОУ АТ "Ощадбанк" України, МФО 326461, код 42129888, отримувач ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія":

- 136 643, 13 грн. (сто тридцять шість тисяч шістсот сорок три грн. 13 коп.) - заборгованості по активній електроенергії.

3. Стягнути з відповідача Приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком", вул. Кірова, 240-А/1, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 25376479) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888) на р/р № НОМЕР_3 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123, код 42129888, отримувач ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія":

- 2 684, 00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.06.2023

Суддя Е.М. Олейняш