Постанова

від 14.09.2023 по справі 915/174/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/174/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023

по справі №915/174/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"

до Приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком."

про стягнення коштів в сумі 136 643, 13 грн,

(суддя першої інстанції: Олейняш Е.М. дата та місце ухвалення рішення: 02.06.2023 року, Господарський суд Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська,14),

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком." (далі відповідач), в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за активну електроенергію у сумі 136 643, 13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про неналежне виконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №44/7695 від 30.10.2020, а саме: зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за активну електроенергію за період березень-серпень 2022 року в сумі 136 643, 13 грн. в строки, встановлені умовами Договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі.

Позивач у своєму позові посилався на положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії", Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умовами Договору.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 (суддя Олейняш Е.М.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з Приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" 136 643, 13 грн. заборгованості по оплаті за активну електроенергію, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.

Суд дійшов висновку, що договір, укладений сторонами по справі, в силу ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим до виконання. Умовами Договору встановлено чіткі строки проведення оплати за отриману електричну енергію та обов`язок відповідача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії. В порушення умов Договору та вимог законодавства відповідачем не проведено оплату за отриману електричну енергію, у зв`язку з чим у відповідача за період з березня 2022 року по серпень 2022 року (включно) виникла заборгованість в розмірі 136 643, 13 грн., а отже вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Компанія "Крокус-Ком." звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд повністю скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 по справі №915/174/23 в та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія".

На думку скаржника, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та наданим документам, рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач зазначає, що з 27.02.2022 Приватне підприємство "Компанія "Крокус-Ком." зупинило свою виробничу діяльність через військову агресію рф в Україні та фізично не могло використовувати електроенергію у подальшому. З 27.02.2022 Приватне підприємство "Компанія "Крокус-Ком." не отримувало та не споживало електроенергію.

Під час військової агресії з 26.02.2022 по грудень 2022 року виробничі та інші приміщення відповідача були зайняті та використовувались без згоди відповідача Збройними Силами України (військовою частиною). Діяльність підприємства була зупинена, вхід на територію працівникам відповідача було заборонено.

Апелянт вважає, що судом визначено суму заборгованості на підставі припущень, без врахування належних показників лічильника споживача електричної енергії, оскільки доказів про обсяг споживання позивачем надано не було, крім того, відповідачем не підтверджено факт отриманої активної електричної енергії.

На переконання заявника, позивачем та судом порушено принцип рівності юридичних осіб перед законом і судом, закріплений у ст. 7 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачу відповідно до норм ст. 164 Господарського процесуального кодексу України не була направлена поштовим відправленням позовна заява та матеріали доданої до неї. Відповідач вважає, що його було обмежено в реалізації своїх процесуальних прав.

Крім того, скаржник вважає, що судом було порушено норми, встановлені ст. ст. 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, оскільки докази, які були прийняті судом першої інстанції є недопустимими та недостовірними.

В обґрунтування вищевикладеного, апелянт зазначає, що відповідачем не підписано акти про приймання-передавання товарної продукції та печатка відповідача на актах відсутня, тобто не підтверджено та не погоджено обсяг послуги, яку начебто позивач надав Приватному підприємству "Компанія "Крокус-Ком.".

На думку заявника, постачання електричної енергії по обсягам значно перевищує очікувані обсяги споживання, визначені в Договорі та комерційній пропозиції. Відповідач не згоден з обсягами електричної енергії, оскільки кількість спожитої електричної енергії визначалась за приборами обліку, розташованих на підприємстві, дані з приборів обліку щомісячно передавались працівниками підприємства постачальній організації. За спірний період часу у відповідача не було можливості передавати та контролювати показники приборів обліку.

Суми рахунків суперечливі, сформовані у різні періоди часу, що є безумовним порушенням Договору постачання та не відображають фактичне споживання електричної енергії.

Відповідач зазначає, що споживання електричної енергії іншим споживачем не зумовлює виникнення зобов`язань за існуючим Договором про постачання електричної енергії у відповідача, оскільки відповідач повинен сплачувати саме за спожиту електричну енергію, а не за всю електричну енергію, яку постачає позивач (п. 2.1 Договору, п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії №312).

Апелянт також вважає, що в результаті критичної оцінки місцевим господарським судом обставин справи, в рішенні зроблено помилковий висновок про відсутність форс-мажорних обставин, оскільки існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим і не потребує додаткових листувань та повідомлень контрагентів про наявність форс-мажору.

Враховуючи вищезазначене, апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 по справі №915/174/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія".

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком." на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 по справі №915/174/23; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; зупинено дію рішення; витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/174/23.

11.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На переконання позивача, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, з огляду на що слід відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

14.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/174/23.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючись ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - Правила роздрібного ринку), та ознайомившись з умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.10.2020 №44/7695 на сайті електропостачальника в мережі Інтернет за адресою: https://elektropostach.mk.ua* відповідач приєднався до умов Договору на умовах комерційної пропозиції постачальника №1/21 (ЕІС-код суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором 62Х5681300052939) шляхом підписання 18.11.2020 Заяви-приєднання до Договору.

Із заяви-приєднання до Договору вбачається, що початок постачання - з 01.01.2021. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.

У додатку до заяви-приєднання зазначено перелік точок комерційного обліку споживача: м. Миколаїв, Вв. №1, цех, вул. Кірова, 240-А (ЕІС-код 62Z8458835859865); м. Миколаїв, Вв. №2, цех, вул. Кірова, 240-А (ЕІС-код 62Z5145958125488).

Між сторонами також укладено Додаткову угоду від 07.12.2021 до Договору, якою сторони внесли зміни до п. 2 Комерційної пропозиції в частині визначення порядку оплати.

Відповідно до п. 1.1. Договору цей Договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну або господарську діяльність.

Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної та підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3.1. Договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

У пункті 5.1. Договору зазначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов:

1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання постачальнику письмової заяви споживачу про незгоду/неприйняття змін;

2) зміненим на запропонованих постачальником умовах - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.

Відповідно до п. 5.3. Договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно з п. 5.4 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок).

При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п. 5.6. Договору оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації для подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з п. п. 8, 10 п. 6.1. Договору споживач має право, зокрема:

- вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку;

- вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей Договір у встановленому цим Договором та чинним законодавством порядку.

Відповідно до п. п. 1 п. 6.2. Договору споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору.

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (п. п. 1 п. 7.1. Договору).

Відповідно до п. п. 2 п. 7.2. Договору постачальник зобов`язується, зокрема, нараховувати і виставляти споживачу рахунки за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором.

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Згідно з п. 12.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п. 12.2. Договору під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору.

Строк виконання зобов`язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п. 12.3. Договору).

Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства (п. 12.4. Договору).

Відповідно до п. 12.5. Договору виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.

Згідно з п. 13.1. Договору цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

До Договору складено Додаток №2 "Комерційна пропозиція №1/21" (а.с.15).

Відповідно до п. 2. Комерційної пропозиції (в редакції додаткової угоди від 07.12.2021, яка набрала чинності 01.01.2022) оплата за електричну енергію здійснюється за фактичними обсягами споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Рахунок на оплату за фактично спожиту за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

Датою оплати рахунка вважається дата надходження коштів на рахунок постачальника.

Згідно з п. 3. Комерційної пропозиції постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: elektropostach.mk.ua (далі - сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, "Акт прийняття-передавання товарної продукції" та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.

Платіжний документ формується постачальником безкоштовно, згідно з обраною комерційною пропозицією до Договору. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті постачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому Договором.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу та споживач вважається таким, що з ним ознайомлений.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Використання сервісу надає споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи електронно-цифровий підпис (ЕЦП) для забезпечення виконання умов цього договору.

Відповідно до п. 8. Комерційної пропозиції Договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання споживачем заяви-приєднання до Договору і укладається на строк до 31 грудня 2021 року (включно) та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, а в частині розрахунків Договір діє до повного їх завершення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач за період з березня 2022 року по серпень 2022 року (включно) відпустив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 136 643, 13 грн., що підтверджується актами про прийняття-передавання товарної продукції, а саме:

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.03.2022 на суму 34 587, 00 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 30.04.2022 на суму 54 993, 73 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.05.3022 на суму 3 323, 17 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 30.06.2022 на суму 3 180, 14 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.07.2022 на суму 43 509, 80 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.08.2022 на суму 25 778, 78 грн. з ПДВ;

- акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.08.2022 на суму - 28 729, 49 грн. з ПДВ.

Всі акти підписано постачальником та скріплено печаткою. Зі сторони споживача акти не підписано.

Для проведення оплати за фактично надану електричну енергію позивачем відповідачу було виставлено рахунки на загальну суму 136 643, 13 грн., які наявні в матеріалах справи, а саме:

- рахунок № 44/7695/3/1 від 19.04.2022 на суму 34 587, 00 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/4/1 від 03.05.2022 на суму 54 993, 73 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/5/1 від 10.06.2022 на суму 3 323, 17 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/6/1 від 04.07.2022 на суму 3 180, 14 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/7/1 від 05.08.2022 на суму 43 509, 80 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/8/1 від 04.09.2022 на суму 25 778, 78 грн. з ПДВ;

- рахунок № 44/7695/8/1 від 04.09.2022 на суму - 28 729, 49 грн. з ПДВ.

16.11.2022 позивач на адресу відповідача направив лист №01-13/3161 від 16.11.2022, в якому зазначив про повторне надання для сплати рахунків за спожиту електричну енергію та актів про прийняття-передавання товарної продукції (а.с.31).

Факт надіслання листа №01-13/3161 від 16.11.2022 підтверджується фіскальним чеком.

16.01.2023 позивач направив на електронну адресу АТ «Миколаївобленерго» лист №03/08-50 з проханням надати інформацію щодо обсягів споживання електричної енергії ПП "Компанія "Крокус-Ком." за березень-серпень 2022 року помісячно, а також повідомити підстави для визначення обсягів споживання в зазначений період за Договором про постачання електричної енергії споживачу №44/7695 від 30.10.2022.

01.02.2023 АТ «Миколаївобленерго» на запит позивача ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" №03/08-50 від 16.01.2023 щодо надання інформації по обсягам споживання електричної енергії ПП "Компанія "Крокус-Ком." за березень-серпень 2022 року, листом №01.01/01-21-570 від 01.02.2023 надано інформацію про обсяги споживання електричної енергії ПП "Компанія "Крокус-Ком." за Договором про постачання електричної енергії споживачу від 30.10.2020 № 44/7695, а саме:

- за березень та квітень 2022 року розрахунок виконано згідно внесених показників через Вебінтерфейс (в березні 2022 року нараховано 9 985 кВт/год; в квітні 2022 року нараховано 16 137 кВт/год.);

- за травень та червень 2022 року нарахування проведено розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання (в травні 2022 року нараховано 978 кВт/год; в червні 2022 року нараховано 932 кВт/код);

- за липень та серпень 2022 року, а також перерахунок за травень-липень 2022 року виконано згідно акту про використану електричну енергію основним споживачем (в липні 2022 року нараховано 11 698 кВт/год; в серпні 2022 - 0 кВт/год).

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем вищевказаної заборгованості за спожиту електричну енергію.

Натомість, в матеріалах справи відповідачем на підтвердження факту припинення господарської діяльності подано до суду наказ №30 від 27.02.2022 за підписом директора ПП "Компанія "Крокус-Ком." Чередніковим С.О., відповідно до якого призупинено діяльність ПП "Компанія "Крокус-Ком." та оголошено призупинення трудових відносин з працівниками відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (а.с.61).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає наступне.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі Договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до п. 3.1.1 Правил №312 (в редакції від 01.01.2022) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8 Правил №312).

Пункт 3.1.9 Правил №312 передбачає, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до п. 3.1.10 Правил №312 споживач має право вільно обирати електропостачальників.

Згідно з п. 4.2 Правил №312 послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Відповідно до п. 4.3 Правил №312 дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника або поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку (п. 4.4 Правил №312).

Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку (п. 4.7 Правил №312).

За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Відповідно до п. 4.8 Правил №312 форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Згідно з п. 4.12 Правил №312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.13 Правил №312 для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, рахунки та акти приймання-передавання товарної продукції, зокрема в частині обсягів споживання електричної енергії, сформовано постачальником відповідно до вимог п.п.4.12, 4.13 Правил №312 на підставі даних комерційного обліку Оператора системи розподілу АТ «Миколаївобленерго». В матеріалах справи відсутні докази оскарження даних комерційного обліку та спростування обсягів споживання.

Відповідно до абз. 1 п. 4.19 Правил №312 розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

Згідно з п. 4.21 Правил №312 оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

У разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно (абз. 1, 4 п. 4.27 Правил №312).

Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось раніше, 30.10.2020 між ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (постачальник) та ПП "Компанія "Крокус-Ком." (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №44/7695 від 30.10.2020. Договір в силу ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим до виконання. Умовами договору встановлено чіткі строки проведення оплати за отриману електричну енергію та обов`язок відповідача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії. В порушення умов Договору та вимог законодавства відповідачем не проведено оплату за отриману електричну енергію, у зв`язку з чим у відповідача за період з березня 2022 року по серпень 2022 року (включно) виникла заборгованість в розмірі 136 643, 13 грн.

Рахунки на оплату та акти направлено позивачем відповідачу згідно супровідного листа від 16.11.2022. В силу умов п. 3 Комерційної пропозиції, якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу та споживач вважається таким, що з ним ознайомлений.

Судом встановлено, що протягом березня-серпня 2022 року рахунки з актами приймання-передавання товарної продукції направлялись споживачу на електронну пошту, а у листопаді 2022 року всі рахунки з актами повторно були направлені споживачу поштовою кореспонденцію.

Отже, посилання заявника на те, що зазначені акти відповідачем не підписані, а отже начебто не підтверджено та не погоджено обсяг послуг, наданий позивачем, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки постачальник виконав всі вимоги, передбачені Правилами та Договором. При цьому, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, у відповідача утворилась заборгованість за активну електроенергію спожиту у березні-серпні 2022 року в сумі 136 643,13 грн.

Щодо посилань скаржника на те, що споживання електричної енергії відбулось не самим відповідачем, а військовою частиною, то судом встановлено наступне.

21.12.2022 відповідач направив на адресу позивача лист №224 від 21.12.2022, в якому зазначив, що 27.02.2022 на територію ПП "Компанія "Крокус-Ком." силоміць самочинно увійшли військовослужбовці особового складу військової частини НОМЕР_1 , не пред`явивши ніяких дозвільних документів Миколаївської військової адміністрації чи письмових рішень самого командування чи вищого командування про вилучення виробничих приміщень та майна підприємства, у самовільному порядку вилучили все нерухоме, рухоме майно підприємства, бухгалтерську, облікову та іншу документацію, приміщення, автомобільний транспорт, обладнання та матеріали. Тільки третього грудня, після залишення даною військовою частиною підприємства відповідача, працівники підприємства були допущені до вільного входу та одразу викликали перевіряючого співробітника позивача для фіксування показів енергоспоживаючих лічильників.

26.12.2022 відповідач направив на адресу Інгульського відділу поліції ГУНП у Миколаївській області заяву про злочин відповідно до якого просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати та провести досудове слідство по фактам, зазначеним у заяві.

28.12.2022 слідчим Відділення поліції №2 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152040001346 про вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 «Крадіжка» Кримінального кодексу України, які в період з 27.02.2022 по 03.12.2022, перебуваючи на території ПП "Компанія "Крокус-Ком.", діючи в умовах воєнного стану, таємно викрали майно, яке належить компанії, чим заподіяли матеріального збитку сума якого встановлюються (а.с.92).

27.12.2022 відповідачем на адресу Миколаївського Зонального відділу військової служби правопорядку направлено листи №302 та №301 щодо підтвердження перебування на території ПП "Компанія "Крокус-Ком." військової частини з 27.02.2022 по 03.12.2022 та вжиття заходів із законного оформлення правовідносин, а також щодо вивезення боєприпасів. До листа №302 додано додаток, а саме заяву про злочин, яку подано до Інгульського відділу поліції ГУНП у Миколаївській області без додатків.

Факт направлення листа №301 підтверджується фіскальним чеком від 16.11.2022 та витягом з сайту «Укрпошти» за поштовим ідентифікатором №5405509519437 про вручення за довіреністю.

28.02.2023 відповідачем на адресу Військової частини НОМЕР_1 направлено претензію з вимогою негайно здійснити оформлення документів для примусового відчуження або вилучення майна та підготувати висновок для отримання компенсації за примусове відчужене майно на суму 3 109 042, 47 грн. з ПДВ.

03.03.2023 відповідачем на адресу Миколаївського обласної військової адміністрації направлено лист №17 щодо підтвердження перебування військової частини на території підприємства відповідача, оплати її боргів та допомозі в відновленні підприємства.

03.01.2023 Миколаївський Зональний відділ військової служби правопорядку направив на адресу відповідача лист №802/39/1, в якому зазначив, що питання підтвердження перебування (як постійно, так і тимчасово) військових частин протягом чітко визначеного періоду часу та за конкретно визначеними адресами не входить до компетенції Миколаївського Зонального відділу військової служби правопорядку.

27.02.2023 відповідачем на адресу філії АТ «Миколаївобленерго» направлено заяву №15 про особливості постачання електричної енергії споживачу за Договором про розподіл електричної енергії №44/7695 від 01.12.2018, відповідно до якої відповідач просив філію АТ «Миколаївобленерго» розглянути заяву, не припиняти постачання електричної енергії, провести спільні консультації з підприємством по визначенню розміру зобов`язань відповідача, скласти реальний акт звірки та відновити спільну роботу по розподілу електричної енергії.

03.03.2023 позивачем на заяву відповідача №16 від 27.02.2023 направлено лист №03/08-410, яким позивач зазначив, що у зв`язку із неналежним виконанням споживачем зобов`язань за Договором утворилась заборгованість за активну електроенергію, спожиту за період з березня по серпень 2022 року в сумі 136 643, 13 грн.; 30.08.2022 товариством позивача було підготовлено та 31.08.2022 направлено на адресу відповідача повідомлення про припинення здійснення постачання електричної енергії з 01.10.2022, додатково повідомлено постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» та оператора системи розподілу АТ «Миколаївобленерго».

На підтвердження обставин непереборної сили відповідач посилається на лист ТПП.

Так, листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, адресованим "Всім кого це стосується", Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з тим, договір постачання електричної енергії укладається між суб`єктами, тобто постачальником та споживачем, відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії тощо. В свою чергу постачання електричної енергії (товарної продукції) здійснюється до певного визначеного сторонами у договорі об`єкту (п. 3.1.8 Правил № 312), який належить на праві власності (користування) суб`єкту (споживачу) та якому (об`єкту) присвоюється відповідний код (ЕІС-код).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.

Враховуючи, що Договір укладено між сторонами у справі, внаслідок чого у сторін за договором виникли взаємні права та обов`язки, виходячи з обов`язковості умов договору для сторін (ст. 629 Цивільного кодексу України), враховуючи, що постачання електричної енергії здійснювалось на підставі Договору до об`єкта споживача, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним висновком місцевого господарського суду, що обов`язок з оплати повинен виконуватись споживачем перед постачальником.

Правовідносини з питань відшкодування (компенсації) за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану між власником майна та військовим командуванням врегульовано Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". Оскільки питання відшкодування збитків, компенсації вартості майна тощо не входить у предмет доказування у даній справі, судом не надається правова оцінка правовідносинам відповідача з третіми особами.

Матеріали справи не містять доказів сплати вказаної заборгованості за відпущену в період з березня 2022 року по серпень 2020 року (включно) електричну енергію в сумі 136 643, 13 грн., як і не спростовано факту наявності заборгованості, строк оплати якої настав в силу приписів ст. 530 Цивільного кодексу України та умов п. 5.1, п. 5.5, п. 5.6, п. 6.2 Договору, п. 2 Комерційної пропозиції до Договору.

Щодо посилань апелянта на форс-мажорні обставини, то суд зазначає, що місцевим господарським судом була надана оцінка зазначеним аргументам, інших доводів в суді апеляційної інстанції заявник не наводить.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з вірними висновками суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.

Таким чином, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення суду відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком." на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 по справі №915/174/23 задоволенню не підлягає, а рішення залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "Крокус-Ком." на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 по справі №915/174/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 по справі №915/174/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України

Головуючий суддя:Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош