Рішення

від 07.06.2023 по справі 916/1091/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1091/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Якових Є.В. на підставі ордеру;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Ексте (вх. №2-687/23 від 18.05.2023р.) про розподіл судових витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ексте до товариства з обмеженою відповідальністю „Будлайн-Одеса про стягнення 121 853,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2023р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Ексте (далі по тексту ТОВ „Ексте) було задоволено шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Будлайн-Одеса (далі по тексту ТОВ „Будлайн-Одеса) грошових коштів у розмірі 119120,30 грн., збитків від інфляції у розмірі 1 793,48 грн., 3% річних у розмірі 939,91 грн., судового збору у розмірі 4 026,00 грн.

18.05.2023р. до суду від ТОВ „Ексте надійшла заява про ухвалення додаткового рішення шляхом присудження до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 46 000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2023р. заява ТОВ „Ексте була призначена до розгляду в судовому засіданні на 07.06.2023р. о 13:45 год. При цьому, судом було зобов`язано позивача направити заяву про розподіл судових витрат з додатками на адресу відповідача засобами поштового зв`язку.

22.05.2023р. до суду від ТОВ „Ексте надішли докази направлення заяви про розподіл судових витрат з додатками на адресу відповідача засобами поштового зв`язку

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

ТОВ „Будлайн-Одеса було повідомлено про призначення судового засідання для розгляду заяви позивача шляхом направлення ухвали суду від 19.05.2023р. на юридичну адресу відповідача. Крім того, додатково ухвала від 19.05.2023р. була направлена судом на електронну пошту відповідача, повідомлену позивачем у позовній заяві.

Проте, відповідач у судове засідання не з`явився, письмові пояснення на подану позивачем заяву до суду також не надходили.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Слід зазначити, що ТОВ „Ексте у поданій до суду позовній заяві було повідомлено, що попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складає 46 000,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 15.05.2023р., представником позивача було повідомлено, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Рішенням суду від 15.05.2023р. позовні вимоги ТОВ „Ексте було задоволено.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

18.05.2023р. до суду від ТОВ „Ексте надійшла заява про ухвалення додаткового рішення шляхом присудження до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 46 000,00 грн.

Таким чином, ТОВ „Ексте з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення було подано до суду докази понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

01.07.2021р. між адвокатським об`єднанням „Якових та партнери (Адвокат) та ТОВ „Ексте (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1 якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе обов`язки надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу - діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення в усіх підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, та в тому числі, але не виключно, користуватися правами, передбаченими КАС України, ЦПК України, ГПК України та КПК України.

24.01.2023р. між адвокатським об`єднанням „Якових та партнери та ТОВ „Ексте було укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, згідно умов якого гонорар Адвоката за представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області складає 46 000,00 грн. та підлягає сплаті протягом 10 днів з дня виставлення рахунку. Представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області включає в себе: підготовку та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості; супровід справи та участь у судових засіданнях в суді першої інстанції.

12.03.2023р. між адвокатським об`єднанням „Якових та партнери (Адвокат) та ТОВ „Ексте (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1 якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе обов`язки надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу - діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення в усіх підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, та в тому числі, але не виключно, користуватися правами, передбаченими КАС України, ЦПК України, ГПК України та КПК України.

16.05.2023р. між адвокатським об`єднанням „Якових та партнери та ТОВ „Ексте було підписано акт виконаних робіт, згідно якого вартість наданих Клієнту послуг складає 46 000,00 грн. та включає в себе наступну правову допомогу: ознайомлення із документами та іншими матеріалами справи, попередні консультації 10 000,00 грн.; вивчення судової практики у подібних справах 6 000,00 грн.; виконання попереднього розрахунку заборгованості за договором поставки 2 500,00 грн.; підготування та подання позовної заяви 15 000,00 грн.; підготування та подання заяви про забезпечення позову 5 000,00 грн.; подання заяви про примусове виконання ухвали суду 1250,00 грн.; підготування і подання до суду заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді 1250,00 грн.; участь у судовому засіданні 2500,00 грн.; підготовка акту виконаних робіт 2500,00 грн.

На підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу ТОВ „Ексте було надано суду платіжну інструкцію №2514 від 23.02.2023р. на суму 33 000,00 грн. та платіжну інструкцію №2544 від 16.03.2023р. на суму 13 000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29).

Господарський суд, керуючись ч. ч. 5-7 ст. 129 ГПК України, враховуючи предмет спору, характер та обсяг доказів, поданих позивачем, а також ціну позову дійшов висновку про необхідність зменшення за власною ініціативою заявлених ТОВ „Ексте до стягнення витрат на правову допомогу.

При наданні оцінки наданим стороною доказам на підтвердження понесення витрат на правову допомогу суд має оцінювати розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Дана справа є малозначною, що було враховано судом під час відкриття провадження по справі та призначення її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Таким чином, оцінена позивачем та адвокатом вартість послуги із ознайомлення з документами та матеріалами у сумі 10 000,00 грн. є неспівмірною із обсягом наданих суду доказів; вивчення судової практики, з якою адвокат вочевидь є ознайомлений, оскільки адвокат зобов`язаний підвищувати кваліфікацію, та здійснення розрахунку заборгованості (вартістю 2500,00 грн.), яка, як правило, розраховується за допомогою спеціальних та доступних в мережі Інтернет калькуляторах, у своїй сукупності не дозволяють суду покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу витрати на правову допомогу у розмірі 46 000,00 грн.

Крім того, написання позовної заяви на семи сторінках та заяви про забезпечення позову на шести сторінках, за переконанням суду, також не може бути оцінено у сумі 20 000,00 грн., оскільки вочевидь така ціна не відповідає критерію розумності.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи обсяг та зміст підготовлених адвокатом документів, а також ціну даного позову, суд доходить висновку, що реальними та співмірними витратами з огляду на складність справи та витрачений адвокатом час є витрати у розмірі 23 000,00 грн. Суд зазначає, що розмір вказаних витрат є справедливим, а, отже, не матиме наслідком покладення на позивача надмірного тягаря.

З огляду на задоволення заявлених позивачем вимог, господарський суд, керуючись приписами ч. ч. 5-7 ст. 129 ГПК України, доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Будлайн-Одеса на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ексте витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 23 000,00 грн. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення поданої позивачем заяви про розподіл судових витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 238, 244, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Ексте про розподіл судових витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Будлайн-Одеса /67573, Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул. Чехова, буд. 2, корпус 1, офіс 40; ідентифікаційний код 44556346/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ексте /65031, м. Одеса, вул. В. Кирилова, буд. 5-А; ідентифікаційний код 39518391/ витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 23 000,00 грн. /двадцять три тисячі грн. 00 коп./.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 07.06.2023р.

Суддя С.П. Желєзна