Постанова

від 06.06.2023 по справі 811/1726/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року

м. Київ

справа № 811/1726/13-а

адміністративне провадження № К/990/6503/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.08.2022 (суддя Черниш О.А.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 (судді: Круговий О.О. (головуючий), Прокопчук Т.С., Шлай А.В.) у справі №811/1726/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2013 №0000042210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 4 217 343 грн, в тому числі за основним платежем 2 811 562 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 405 781 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, оскільки у спірний період на позивача поширювався спеціальний режим оподаткування ПДВ, передбачений статтею 209 Податкового кодексу України, а наведені в акті перевірки від 19.12.2012 №20/2210/30974785 розрахунки відповідача щодо перевищення питомої ваги несільськогосподарських товарів/послуг не ґрунтуються на первинних документах.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено до Кіровоградського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Приймаючи вказану постанову, Верховний Суд виходив з того, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства, з огляду на не дослідження та не надання оцінки обставинам які мають значення для правильного вирішення спору по суті, зокрема обставинам, що встановлені вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2014 у справі № 393/76/14-к, яким ОСОБА_1 , директора ТОВ «Кримський», визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, що передбачені частиною першою статті 212, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України.

4. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.08.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.

Рішення суду обґрунтовано висновком про те, що позивачем не перевищено 25 % питомої ваги поставки товару невласного виробництва протягом 12 послідовних звітних періодів, відтак не порушено вимоги п. 209.6, 209, 11 ст. 209 Податкового кодексу України. Зокрема, суди вказали, що встановлені обставини справи свідчать, що розрахунки наведені контролюючим органом в акті перевірки про реалізацію позивачем упродовж 2011 року насіння соняшника невласного виробництва (невідомого походження) вагою 2947,9 тон на суму 9 353 532 грн не базуються на первинних документах позивача та даних його бухгалтерського обліку, оскільки такі взагалі не досліджувались під час проведення позапланової невиїзної перевірки. Тобто під час судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень належними доказами з посиланням на досліджені первинні документи, дані бухгалтерського та податкового обліку, не підтвердив висновки акту перевірки №20/2210/30974785 від 19.12.2012 про перевищення Товариством у грудні 2011 році критерію питомої ваги обсягу поставки несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг), який за розрахунками контролюючого органу склав 40,4%.

Крім того, суди також надали оцінку вироку Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2014 у справі №393/76/14-к (кримінальне провадження №32013120000000003), яким затверджено угоду про визнання винуватості від 31.01.2014 та визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, та призначено йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу. Суди вказали, що у вказаному вироці відсутні відомості про перевищення Товариством у грудні 2011 року питомої ваги обсягу поставки несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг), внаслідок реалізації упродовж 2011 року насіння соняшника невласного виробництва та невідомого походження. Обставини встановлені вироком стосуються іншого періоду, а саме лютого 2012 року.

Враховано також судами і висновок судово-економічної експертизи №25/14-23 від 30.01.2014, що була призначена судом в межах кримінального провадження №32013120000000003, згідно якого висновки акту документальної позапланової невиїзної №20/2210/30974785 від 19.12.2012 не підтверджуються в повному обсязі у зв`язку з тим, що такі висновки ґрунтуються на даних статистичних спостережень ТОВ «Кримський», які складені та подані до відділу статистики, та не відповідають даним бухгалтерського обліку Товариства, а також суперечать висновкам попередньої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кримський» (акт №20/2210/30974785 від 26.03.2012), які ґрунтуються на дослідженні первинних документів та даних бухгалтерського обліку. За висновком експерта, ТОВ «Кримський» у період з 01.01.2011 по 30.11.2012 року при дотриманні п.209.6, п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України обґрунтовано використовувало спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, встановлений статтею 209 ПК України. Так, за розрахунками експерта, у загальній сумі постачання усіх товарів/послуг за період з 01.01.2011 по 30.11.2012 (62 073 506 грн) питома вага сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва (58 398 506 грн) склала 94,08%, а товарів/послуг, що не належать до сільськогосподарських (3 675 000 грн.) 5,92%.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.08.2022, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки №20/2210/30974785 від 19.12.2012, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.10.2012, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:

- п.209.6, п.209.11 ст.209, п.15 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (ряд. 27 (25) загальної декларації з ПДВ) у періоді грудень 2011 року - жовтень 2012 року на загальну суму 2 811 562 грн;

- п.209.6, п.209.11 ст.209, п.15 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню, в періоді грудень 2011 року - жовтень 2012 року на загальну суму 7 656 691 грн.

За висновками контролюючого органу, наведеними в акті перевірки №20/2210/30974785 від 19.12.2012, з 01.12.2011 на позивача не поширюється спеціальний режим оподаткування, усі операції з цього часу повинні відображатися у загальній декларації з ПДВ, призначеній для розрахунків з бюджетом, а суми податку на додану вартість повинні розраховуються та сплачуватися до бюджету за загальними правилами. З 01.12.2011 позивач безпідставно застосовував спеціальний режим оподаткування, передбачений статтею 209 Податкового кодексу України, та не визначав податкові зобов`язання з ПДВ за операціями з постачання товарів у загальній декларації з ПДВ, що і призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягав нарахуванню до сплати в бюджет у період з грудня 2011 року по жовтень 2012 року на суму 2811562 грн.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване у цій справі податкове повідомлення - рішення від 04.01.2013 №0000042210, яке за результатами адміністративного оскарження було залишено без змін.

Також на підставі вказаного акту перевірки комісією Долинської МДПІ Кіровоградської області ДПС прийнято рішення про виключення ТОВ «Кримський» з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування №1 від 20.12.2012.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 01.01.2009 позивач зареєстрований як суб`єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з податковими деклараціями з фіксованого сільськогосподарського податку, Товариство мало у користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) у 2009 році площею 1471 га, у 2010 році площею 1471 га, у 2011 році площею 1167 га, у 2012 році 1099 га.

У 2011 - 2012 роках позивач подавав до контролюючого органу податкову звітність з ПДВ двох видів: загальну податкову декларацію з ПДВ, яка відображає результати операцій з реалізації несільськогосподарських товарів (послуг) та призначена для розрахунків з бюджетом, а також скорочену податкову декларацію з ПДВ (спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства), яка відображає результати операцій з реалізації сільськогосподарських товарів (послуг).

У березні 2012 року контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 29.02.2012, про що складено акт №20/2210/30974785 від 26.03.2012 та встановлено, що позивач всупереч вимогам пунктів 209.6, 209.7 статті 209 Податкового кодексу України включив до скороченої податкової декларації ПДВ у сумі 6879 грн, у т.ч. за липень 2011 року - 3267 грн, за серпень 2011 року - 3612 грн за реалізоване борошно, яке не є продуктом власної переробки, тому відповідні суми податкових зобов`язань повинні бути включені до загальної податкової декларації з ПДВ. При цьому перевіркою не було встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування пільги з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся.

У грудні 2012 року контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку вже за період 01.01.2011 по 31.10.2012, оформленої актом №20/2210/30974785 від 19.12.2012 (перевірка на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення) та встановлено, що з 01.12.2011 позивач втратив право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість і повинен був перейти на загальну систему оподаткування, оскільки у грудні 2011 року питома вага несільськогосподарських товарів, постановлених позивачем, склала 40,4% та перевищила 25%, передбачені пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу України.

Контролюючий орган дійшов до висновку про перевищення позивачем критерію питомої ваги несільськогосподарських товарів у вартості всіх поставлених товарів/послуг на підставі наступного

Згідно з декларацією про обсяги зберігання зерна Товариства станом на 01.02.2011 залишок насіння соняшника складав 71 т (а.с. 87, т.1). За інформацією Управління агропромислового розвитку Новгородківської райдержадміністрації, наданою на запит Новгородківського відділення Долинської ДППІ Кіровоградської області ДПС у листі №02-20/126 від 03.12.2012, за 2011 рік посівна площа ТОВ «Кримський» по соняшнику склала 326 га, середня врожайність 39 ц/га, валовий збір 1271,4 т. (а.с. 72 - 73, т.1) Згідно з даними форми №50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» за 2011 рік та форми №21-заг «Реалізація сільськогосподарської продукції» за 2011 рік ТОВ «Кримський» у 2011 році реалізовано 42903 ц (4290,3 т) соняшника на суму 13 612 897 грн (а.с. 76 78, 83 86, т.1).

Таким чином контролюючий орган констатував, що Товариство у 2011 році реалізувало лише 1342,4 т (71 т + 1271,4 т) соняшника власного виробництва. Решта 2947,9 т (4290,3 т 1342 т) це соняшник невласного виробництва та невідомого походження, а його вартість становить 9 353 532 грн (2947,9 т х (13 612 897 грн : 4290,3 т). Таким чином, обсяг постачання товару невідомого проходження без ПДВ (9 353 532 грн: 6 х 5 = 7794610 грн) слід враховувати до вартості постачання товарів/послуг, що не належать до сільськогосподарських, у грудні 2011 року.

З урахуванням вказаного відповідач провів розрахунок питомої ваги вартості несільськогосподарських товарів /послуг до вартості усіх товарів/послуг і така склала 40,4%.

Судами також встановлено, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.12.2012 №20/2210/30974785 слідчим СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області розпочато кримінальне провадження №32013120000000003 від 03.01.2013, щодо директора ТОВ «Кримський» ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2014 у справі №393/76/14-к затверджено угоду про визнання винуватості від 31.01.2014 та визнано винним ОСОБА_1 (директор ТОВ «Кримський») у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України, та призначено йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень не врахували відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.11.2021 у справі № 520/1769/19, від 27.01.2022 у справі №620/3596/18.

У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує, що всупереч відповідних правових позицій Верховного Суду щодо обов`язковості врахування вироку суду, що набрав законної сили у кримінальній справі, судами при прийнятті рішень не враховано наявність вироку Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2014 у справі №393/76/14-к, яким директора ТОВ «Кримський» визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України, що має наслідком неправильну оцінку обставин справи.

9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому позивач вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено всі обставини справи та надано їм юридично правильну оцінку, у зв`язку з чим, Товариство просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

11. Вимоги та доводи касаційної скарги контролюючого органу стосуються неврахування судами при прийнятті рішень наявного вироку Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2014 у справі №393/76/14-к, яким директора позивача визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, що в свою чергу, на думку скаржника, має наслідком неправильну оцінку обставин справи.

За змістом частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи та наявності вироку суду в кожній конкретній справі.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно частини сьомої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Судами встановлено, що вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2014 у справі №393/76/14-к затверджено угоду про визнання винуватості від 31.01.2014 та визнано винним директора ТОВ «Кримський» гр. ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)), ч.1 ст.366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України, та призначено йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу.

Суди першої та апеляційної інстанції при прийнятті рішень у цій справі врахували наявність такого вироку, надали оцінку спірним правовідносинам з урахуванням обставин, що ним встановлені та дійшли висновку, що наявність вироку у справі №393/76/14-к не доводить вчинення позивачем податкових правопорушень, описаних в акті перевірки від 19.12.2012 №20/2210/30974785, а саме перевищення у грудні 2011 року питомої ваги обсягу поставки несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг) та заниження податку на додану вартість за період з грудня 2011 року по жовтень 2012 року на суму 2811562 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій.

Так, дійсно вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2014 у справі №393/76/14-к директора позивача визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.212, ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

При цьому судами було встановлено, згідно змісту вироку, судовий розгляд проводився лише в межах того обвинувачення, яке висунуте в обвинувальному акті, а саме ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що будучи службовою особою підприємства, у січні - лютому 2012 року здійснив придбання у невстановлених осіб сільськогосподарської продукції та в подальшому реалізував її як власновирощену, внаслідок чого реалізацію 875 тон насіння соняшнику на суму 2 675 000 грн було відображено у скороченій декларації з ПДВ за лютий 2012 року замість загальної декларації з ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за лютий 2012 року на суму 612 500 грн.

У вироку відсутні відомості про перевищення ТОВ «Кримський» у грудні 2011 року питомої ваги обсягу поставки несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг), внаслідок реалізації упродовж 2011 року насіння соняшника невласного виробництва та невідомого походження.

Тобто, службове підроблення та ухилення від сплати податків, вчинені директором ТОВ«Кримський» гр. ОСОБА_1 , щодо якого ухвалено вирок у справі №393/76/14-к, не пов`язані з подіями та обставинами податкових правопорушень, описаними в акті перевірки від 19.12.2012 №20/2210/30974785, а саме перевищення у грудні 2011 року питомої ваги обсягу поставки несільськогосподарських товарів від обсягу всіх поставлених товарів (послуг), внаслідок реалізації упродовж 2011 року насіння соняшника невласного виробництва та невідомого походження вагою 2947,9 тон на суму 9 353 532 грн.

Таким чином суди обґрунтовано виходили з того, що вироком встановлено обставини, які стосувались іншого періоду.

З урахуванням вказаного, доводи контролюючого органу відносно неврахування судами та ненадання оцінки спірним правовідносинам в контексті наявності вироку не знайшли свого підтвердження.

Крім того, суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень також врахували те, що постановою слідчого від 15.01.2014 у кримінальному провадженні №32013120000000003 було призначено та проведено судово-економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені питання, зокрема, чи підтверджуються висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.12.2012 №20/2210/30974785.

Відповідно до висновку експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №25/14-23 від 30.01.2014, за наслідками дослідження матеріалів кримінального провадження №32013120000000003, даних податкових декларацій з ПДВ (загальна), податкових декларацій з ПДВ (скорочена) з відповідними додатками, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкових накладних, даних про рух коштів на банківських рахунках Товариства, даних його бухгалтерського обліку, встановлено, що висновки акту документальної позапланової невиїзної №20/2210/30974785 від 19.12.2012 не підтверджуються в повному обсязі у зв`язку з тим, що такі висновки ґрунтуються на даних статистичних спостережень ТОВ «Кримський», які складені та подані до відділу статистики з даними, що не відповідають даним бухгалтерського обліку підприємства, а також суперечать висновкам попередньої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кримський» (акт №20/2210/30974785 від 26.03.2012, які ґрунтуються на дослідженні первинних документів та даних бухгалтерського обліку. За висновком експерта, ТОВ «Кримський» у період з 01.01.2011 по 30.11.2012 при дотриманні п.209.6, п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України обґрунтовано використовувало спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства. За розрахунками експерта, у загальній сумі постачання усіх товарів/послуг за період з 01.01.2011 по 30.11.2012 (62 073 506 грн.) питома вага сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва (58 398 506 грн) склала 94,08%, а товарів/послуг, що не належать до сільськогосподарських (3 675 000 грн) 5,92%.

12. Враховуючи межі перегляду судових рішень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, та доводи касаційної скарги, які стосувались виключно неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо обов`язковості вироку суду, що набрав законної сили у кримінальній справі, та не надання судами оцінки спірним правовідносинам саме в контексті такого, колегія суддів позбавлена можливості надавати оцінку рішенням судів в частині правильності застосування ними норм статті 209 Податкового кодексу України, оскільки касаційна скарга інших доводів та обґрунтувань, окрім наявності вироку, в цій частині не містить (підстав передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства в касаційні скарзі не зазначено).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

13. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.08.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 слід залишити без задоволення.

14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.08.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №811/1726/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер Р.Ф. Ханова І.А. Гончарова