Ухвала

від 07.06.2023 по справі 120/9639/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 червня 2023 року

м. Київ

справа №120/9639/22

адміністративне провадження № К/990/18927/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі №120/9639/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький районний автобусний парк" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа ТОВ за позовом «Вінницький автобусний парк №1» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов.

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2023 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі №120/9639/22 повернуто особі, яка її подала.

25 травня 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено зі змісту оскаржуваної ухвали, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 квітня 2023 року залишив апеляційну скаргу відповідача без руху та запропонував скаржнику в строк до 17 квітня 2023 року виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

14 квітня 2023 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18 квітня 2023 року продовжено термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

26 квітня 2023 року скаржник повторно звернувся до суду із клопотанням, в якому просив надати додатковий час для усунення недоліків апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявнику було встановлено строк, достатній для усунення недоліків апеляційної скарги термін, який був продовжений судом.

У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги, позаяк колегія суддів дійшла висновку, що недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Скаржник зазначає, що на даний час, у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на рахунку Державної служби України з безпеки на транспорті за КЕКВ 2800, за яким здійснюються видатки для сплати судового збору, фінансування не здійснюється.

Заявник касаційної скарги зазначив, що судом апеляційної інстанції не враховано доводи відповідача щодо поважності причин відсутності сплати судового збору для подання апеляційної скарги, чим, як вказує скаржник, порушено норми процесуального права.

Тому, на думку скаржника, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин для задоволення клопотання про відтермінування судового збору на апеляційне оскарження, є безпідставним та необґрунтованим.

Проте Верховний Суд не погоджується з цими доводами.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, яка в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховується судом апеляційної інстанції.

Так, частиною п`ятою статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до приписів статті 298 КАС України у випадку оформлення апеляційної скарги з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, до такої скарги застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору, правильно застосував норми процесуального права (статті 169, 298), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 13, 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі №120/9639/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький районний автобусний парк" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов.

Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова