Повістка

від 25.09.2023 по справі 120/9639/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 вересня 2023 р. Справа № 120/9639/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ТОВ «Вінницький автобусний парк №1» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ТОВ «Вінницький автобусний парк №1» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №120/9639/22 адміністративний позов задоволено.

19.05.2023 від представника позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення, у якій останній просить суд винести додаткове рішення щодо визнання протиправною та скасування постанови від 23.08.2022 №33731, оскільки судом прийнято рішення щодо скасування лише однієї із постав, які просив скасувати позивач.

Ухвалою суду від 12.06.2023 вирішено здійснювати розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 12.09.2023 витребувано у Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області матеріали справи, які стали підставою для винесення Постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу №337318 від 05.08.2022.

21.09.2023 на виконання вимог ухвали суду відповідач надав витребувані матеріали.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення по суті, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд звертає увагу, що зазначений перелік є вичерпним.

У постанові Пленуму ВАСУ «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року №7 зазначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яким закінчено судовий розгляд в суді першої інстанції, внаслідок чого залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі, з приводу яких досліджувалися докази.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, у якому просив визнати протиправними та скасувати постанови від 11.10.2022 №337554 та від 23.08.2022 №337318.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №120/9639/22 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.10.2022 за №337554 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Таким чином, судом не вирішено позовну вимогу в частині визнання протиправною та скасування постанови від 23.08.2022 №337318.

Вирішуючи по суті дану позовну вимогу, суд керується наступним.

Судом установлено, що 05.08.2022 уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області в рамках проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, шляхом проведення рейдової перевірки на А/Д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине перевірено транспортний засіб Mersedes-Benz реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складено акт від 05.08.2022 №335151, у якому зазначено про те, що відповідальними особами Укртрансбезпеки зафіксовано порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутність тимчасового реєстраційного талону. Водій ОСОБА_1 .

У повідомленні від 10.08.2022 №24221/21/21-22 відповідач запропонував ТОВ «Вінницький районний автобусний парк №1» взяти участь у розгляді справи за наслідками складеного акту від 05.08.2022.

23.08.2022 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №337318 за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та вирішено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Вважаючи протиправною постанову від 23.08.2022 за №337318 про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-III), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. (п. 15 Порядку № 1567).

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

Відповідно до абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи:

- перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 39 Закону від 05.04.2001 №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III - автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Абз. 2 та 3 ч. 2 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як встановлено судовим розглядом та підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова прийнята органом державного контролю за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Водночас, підставою прийняття оскаржуваної постанови є матеріали здійснених посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області заходів державного контролю щодо транспортного засобу Mercedes benz д.н.з. НОМЕР_1 .

Щодо відсутності Тимчасового реєстраційного талону на ТЗ на вищезазначений транспортний засіб, водій в акті перевірки заперечень не навів.

Разом з тим, виходячи із аналізу приписів статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність передбачена цією нормою за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовується до автомобільних перевізників.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

В акті від 05.08.2022 №335151 водієм зазначено ОСОБА_1 . Однак транспортний засіб Mercedes benz за реєстраційним номером НОМЕР_1 належить іншій особі ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобі серії НОМЕР_2 .

Відповідачем також надано паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень Сподахи-Вінниця АС «Грош» ч/з Ковалівка затвердженого директором ТОВ «Вінницький автобусний парк №1» О.М. Діхтяруком.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в статті першій Закону від 05.04.2001 № 2344-III наведено визначення поняття паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо.

З аналізу наведеного в Законі від 05.04.2001 № 2344-III поняття "Паспорт маршруту" слідує, що вказаний документ не є належним підтвердженням належності транспортного засобу певному перевізнику, а фактично є дозвільним документом для здійснення пасажирських перевезень певним маршрутом у визначений проміжок часу.

Так, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач ТОв «Вінницький автобусний парк №1» є автомобільним перевізником в розумінні Закону від 05.04.2001 № 2344-III, суд дійшов висновку, що посадові особи відповідача діяли без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення, а наведені в акті перевірки висновки щодо належності транспортного засобу Mercedes benz д.н.з. НОМЕР_1 ТОВ "Вінницький районний автобусний парк №1" базувались на припущеннях посадових осіб відповідача.

Викладене жодним чином не спростоване відповідачем.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивач не був належним суб`єктом відповідальності, в розумінні ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що в межах спірної ситуації позивач не є автомобільним перевізником, а отже не може бути суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Тому, відповідач не мав правових підстав для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про ухвалення додаткового рішення у цій справі, тому постанова від 23.08.2022 №337318 про застосування адміністративно-господарського штрафу визнається судом протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

З огляду на наведене, заява про прийняття додаткового судового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №120/9639/22 задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.08.2022 за №337318 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяВіятик Наталія Володимирівна