Ухвала

від 07.06.2023 по справі 320/2143/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 червня 2023 року

м. Київ

справа № 320/2143/19

адміністративне провадження № К/990/18882/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі № 320/2143/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Будівельна компанія Максібуд Інжиніринг» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023, позов ТОВ «Будівельна компанія Максібуд Інжиніринг» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.01.2019 № 0001021412; здійснено розподіл судових витрат.

24.05.2023 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані вище судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме: неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права (підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248), частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88), та порушення норм процесуального права (статей 90, 211, 242 КАС) без урахування висновків Верховного Суду у постановах від 06.10.2022 (справа № 260/1053/19), від 10.11.2020 (справа №640/25738/19), від 24.05.2019 (справа №816/4537/14), від 05.05.2020 (справа №826/678/16), від 15.04.2020 (справа №826/13929/17), від 19.11.2019 (справа №826/487/16), від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Висновки Верховного Суду, на які посилається ГУ ДПС, зроблені щодо обставин, які підлягають встановленню у справі, предметом спору в якій є право платника податків на відтворення в податковому обліку господарських операцій з контрагентами, що мають ознаки фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності; щодо оцінки доказів, якими підтверджуються такі обставини. Ці висновки, якщо їх узагальнити, полягають в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування в податковому обліку податкового кредиту та/або витрат, і ця обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення справи.

Первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставини, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

ГУ ДПС, навівши у касаційній скарзі висновки Верховного Суду, однак, не зазначає, в чому полягає невідповідність застосування судами першої та апеляційної інстанцій правових норм цим висновкам.

Так, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оскаржуваного ТОВ «Будівельна компанія Максібуд Інжиніринг» податкового повідомлення-рішення від 14.01.2019 № 0001021412 обґрунтований встановленими у справі обставинами щодо здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «АКП-ТРЕЙД» та ТОВ «МОНТАЖБУДФАСАД».

Факт господарських операцій суди першої та апеляційної інстанцій встановили на підставі оцінки доказів (зокрема, договорів поставки, договору оренди нерухомого майна та обладнання, договору оренди транспортних засобів, договору будівельного підряду, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, виписок банку, міжнародних товарно-транспортних накладних та митних декларацій, товарно-транспортних накладних, нотаріально засвідчених заяв керівників ТОВ «АКП-ТРЕЙД» та ТОВ «МОНТАЖБУДФАСАД», які засвідчили реальність здійснених господарський операцій).

Доводи ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, фактично лежать у площині оспорювання правильності оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі та встановлення на підставі цієї оцінки обставин у справі щодо здійснення господарських операцій, фінансові показники яких Товариство відобразило у податковому обліку з податку на додану вартість.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Що ж до підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 1 частини другої статті 353 КАС, то ГУ ДПС обґрунтовує її, зокрема доводом, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили акт перевірки на підставі якого можна встановити відсутність технічної, технологічної та трудової можливості здійснити господарські операції.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини другої статті 353 КАС передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 1 частин другої статті 353 КАС, ГУ ДПС не наведено у касаційній скарзі перелік доказів, які не досліджені судами попередніх інстанцій.

ГУ ДПС також наводить довід, що суди першої та апеляційної інстанцій врахували нотаріально засвідчені заяви керівників ТОВ «АКП-ТРЕЙД» та ТОВ «МОНТАЖБУДФАСАД», які засвідчили реальність здійснених господарський операцій, однак, такі заяви є недопустимими доказами.

Такий довід може відповідати підставі касаційного оскарження, передбаченій пунктом 4 частини другої статті 353 КАС, яка, однак, у касаційній скарзі не зазначена.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене вище, відповідачем не зазначено підстави касаційного оскарження, як того вимагає норма абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Ця норма, безумовно, презюмує не тільки формальне зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС, а й фактичне викладення підстави касаційного оскарження, яка відповідає нормі частини четвертої статті 328 КАС. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини другої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко