Постанова

від 31.05.2023 по справі 303/1280/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 303/1280/19

провадження № 61-10434св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства

з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 березня 2019 року у складі судді Кость В. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 липня 2022 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Кожух О. А., Фазикош Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» (далі - СТОВ «Агро-Страбичево») про зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, що внаслідок придбання за договорами купівлі-продажу майнових паїв у колишніх членів КАТП «Великолучківське», яке реорганізоване у СТОВ «Агро-Страбичево», ОСОБА_1 став власником паю

в розмірі 18 728,00 грн, а тому набув тих самих прав, що належали власникам майнових паїв.

Отримавши у Страбичівській сільській раді свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) у розмірі 18 728,00 грн, позивач звернувся із заявою до голови комісії із майнового розпаювання КАТП «Великолучківське» та отримав акт від 11 жовтня 2018 року про виділення йому у власність майна

в натурі, а саме - корівника.

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив підписати акт приймання-передачі майна, але відповідач відмовився отримувати заяву, яка була надіслана рекомендованим листом

з повідомленням про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_1 вказував, що він не може оформити правовстановлювальні документи на майно через відсутність акта приймання-передачі, засвідченого відповідачем, без наявності яких позивач не може реалізувати своє право на реєстрацію корівника, а відповідач уникає процедури підписання вказаного акта.

ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідача на підставі майнового сертифіката серії НОМЕР_1, виданого Страбичівською сільською радою 16 липня

2018 року, виділити в натурі майно, а саме корівник за адресою:

АДРЕСА_1 та підписати акт приймання-передачі вказаного майна.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від

27 березня 2019 року, яке залишене без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 липня 2022 року, позовні вимоги задоволено.

Зобов`язано СТОВ «Агро-Страбичево» виділити в натурі ОСОБА_1 майно,

а саме корівник за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до майнового сертифіката серії

НОМЕР_1, виданого Страбичівською сільською радою 16 липня 2018 року, та підписати акт приймання-передачі вказаного майна.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що майновий пай члена колективного підприємства ОСОБА_1 документально підтверджений свідоцтвом. Позивач звернувся до комісії з майнового розпаювання щодо виділення йому корівника, і комісія таке рішення прийняла (акт від 25 вересня 2018 року). Колективне рішення в силу закону

є обов`язковим для інших членів пайового фонду КАТП «Великолучківське», яке реорганізоване в СТОВ «Агро-Страбичево».

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

20 жовтня 2022 року СТОВ «Агро-Страбичево» через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від

27 березня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від

21 липня 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість розгляду спору в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки спір стосується майна вартістю щонайменше 774 000,00 грн.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року СТОВ «Агро-Страбичево» поновлено строк на касаційне оскарження рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 березня 2019 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 21 липня

2022 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

Зупинено дію рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 березня 2019 року, яке залишене без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 липня 2022 року, до закінчення касаційного провадження.

05 грудня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволеннюз таких підстав.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 був власником паю колективного сільськогосподарського підприємства КАТП «Великолучківське», реорганізованого в СТОВ «Агро-Страбичево», що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії

НОМЕР_1, у розмірі 18 728,00 грн (а. с. 6).

Комісія з майнового розпаювання КАТП «Великолучківське» вирішила передати об`єкт нерухомого майна - корівник загальною вартістю

20 051,00 грн ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_2 , відповідно до належного йому майнового сертифіката, що підтверджується актом комісії від 25 вересня 2018 року, затвердженим головою комісії 11 жовтня 2018 року

(а. с. 5).

У заяві-клопотанні від 23 січня 2019 року ОСОБА_1 просив СТОВ «Агро-Страбичево» підписати та повернути акт приймання-передачі корівника

(а. с. 9).

Заява ОСОБА_1 , направлено на адресу СТОВ «Агро-Страбичево» поштою, повернулася з відміткою «за відмовою одержувача» (а. с. 10).

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідача на підставі майнового сертифіката серії НОМЕР_1, виданого Страбичівською сільською радою 16 липня 2018 року, виділити в натурі майно, а саме корівник за адресою: АДРЕСА_1 та підписати акт приймання-передачі вказаного майна.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від

04 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними

у ній матеріалами.

Проте, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не визначив ціну позову у справі.

У пункті 2 частини першої статті 176 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі) закріплено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідача, згідно з майновим сертифікатом серії НОМЕР_1, виданим Страбичівською сільською радою 16 липня 2018 року, виділити в натурі майно, а саме - корівник за адресою: АДРЕСА_1 , та підписати акт прийому-передачі вказаного майна.

Тобто спір є майновим, у якому ціна позову визначається згідно правил пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом.

У касаційній скарзі заявник вказує, що відповідно до звіту про оцінку майна від 18 жовтня 2022 року, складеного суб?єктом оціночної діяльності

ОСОБА_3 , який додано до касаційної скарги, вартість корівника становить 774 000,00 грн. Вказана сума не включає вартість землі під приміщенням.

Таким чином, фактично спір є щодо майна вартістю щонайменше

774 000,00 грн.

Разом з цим, при зверненні до суду з позовом, позивачем не надано відомостей щодо реальної вартості (станом на час звернення до суду

з позовом) спірного майна.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без визначення ціни позову,

а отже залишив поза увагою вимоги пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на статтю 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

У зв`язку з вказаними порушеннями судом апеляційної інстанції норми процесуального права правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у справі не перевіряється.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова Закарпатського апеляційного суду від 21 липня 2022 року - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» задовольнити частково.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 липня 2022 рокускасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов