Справа № 357/2360/13-ц
Провадження № 4-с/357/21/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя Цукуров В. П.,
секретар судового засідання Чайка О.В.,
за участю представника заявника адвоката Проценко О.В., державного виконавця Бітюкової М.О., стягувача ОСОБА_1 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.БілаЦерква Київськоїобласті скаргу ОСОБА_2 надії державноговиконавця Білоцерківськогоміського відділудержавної виконавчоїслужби Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Бітюкової МариниОлександрівни,стягувач ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
У травні 2023 року ОСОБА_2 (далі «Заявник») звернувся до суду з даною скаргою на дії старшого державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бітюкової М.О. (далі «БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ)», «державний виконавець»), стягувач ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених вимог Заявник зазначив наступне.
На виконанні БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) перебувало виконавче провадження №37333094 із примусового виконання виконавчого листа №2/357/1438/13 від 12.03.2013 року про стягнення з Заявника на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з 18.02.2013 року до зміни матеріального становища сторін.
22.06.2018 року державним виконавцем БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюковою М.О. винесено постанову у виконавчому провадженні №37333094 про арешт майна Заявника. Даною постановою накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , а також на земельні ділянки (паї) з кадастровим номером 3220484100:01:011:0020 та 3220484100:01:011:0043, які належали Заявнику на праві власності.
22.12.2022 року державним виконавцем БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюковою М.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Даною постановою: виконавче провадження №37333094 закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом); припинено чинність арешту на все майно боржника, який був накладений державним виконавцем постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №15074520 від 22.06.2016 року; припинено чинність арешту майна боржника, який був накладений державним виконавцем постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №26752791 від 22.06.2018 року в частині зняття арешту з земельної ділянки за кадастровим номером 3220484100:01:011:0020 та 3220484100:01:011:0043. На все інше майно боржника арешт залишено чинним.
28.03.2023 року представник Заявника звернулася до БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) із заявою про зняття арешту, який було накладено на житловий будинок АДРЕСА_1 , та який належить Заявникові на праві приватної власності.
Згідно з листом БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) від 04.04.2023 року №11288 арешт на майно боржника накладено у межах виконавчого провадження №37333094, згідно виконавчого листа 2/357/13 від 12.03.2013 року. Водночас на виконанні БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) перебуває виконавче провадження №69068147 щодо виконання виконавчого листа №2/357/3428/20 від 03.05.2022 року, відносно зменшення аліментів, що стягуються з Заявника на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої непрацездатної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 3000,00 гривень до 1500,00 гривень щомісячно, починаючи з 31.08.2020 року до зміни матеріального становища сторін. Заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 1500,00 гривень за березень 2023 року. З огляду на відсутність у Заявника грошових коштів на рахунках банківських установ, виконання рішення суду не може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
За таких умов, із посиланням на ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» Заявник просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюкової М.О. щодо не скасування арешту на майно ОСОБА_2 , який було накладено постановою про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження №37333094 від 22.06.2018 року, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 ; зобов`язати державного виконавця БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюкову М.О. скасувати арешт на майно ОСОБА_2 , який було накладено постановою державного виконавця БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюковою М.О. про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження №37333094 від 22.06.2018 року.
05.05.2023 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання на 17.05.2023 року (а.с. 32).
11.05.2023 року до канцелярії суду ОСОБА_1 подано клопотання, у якому остання просила залучити її до участі в справі, оскільки вона є стягувачем у відповідних виконавчих провадженнях. З огляду на наявність заборгованості у ОСОБА_2 зі сплати їй аліментів, просила не задовольняти вимоги скарги (а.с. 34-35).
12.05.2023 року до канцелярії суду державним виконавцем БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюковою М.О. подано клопотання від 11.05.2023 року №37333094. У клопотанні державний виконавець просила перенести розгляд даної справи через її перебування у щорічній відпустці (а.с. 46).
17.05.2023 року у судовому засіданні представник Заявника адвокат Проценко О.В. зазначила, що у вирішенні питання щодо залучення до участі у даній справі ОСОБА_1 покладається на розсуд суду. Наголосила, що права ОСОБА_1 жодним чином не порушуються, адже виконавче провадження №37333094, у межах якого було накладено арешт, є закінченим. Сума заборгованості виплачена Заявником ОСОБА_1 у повному обсязі.
17.05.2023 року у судове засідання державний виконавець БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюкова М.О. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 55).
17.05.2023 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, ОСОБА_1 залучено до розгляду даної справи у якості заінтересованої особи (а.с. 49, зворот).
06.06.2023 року до канцелярії суду державним виконавцем БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюковою М.О. подано відзив на скаргу, у якому остання просила відмовити у її задоволенні у повному обсязі. Зазначила, що у БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) на примусовому виконанні перебувало декілька виконавчих проваджень, боржником по яких є ОСОБА_2 . У межах одного з таких виконавчих проваджень, а саме №37333094, на усе майно боржника було накладено арешт. Після закінчення указаного виконавчого провадження у зв`язку із повною сплатою заборгованості, арешт було знято лише із земельних ділянок, які належали боржнику. На все інше майно арешт залишено без змін. Постанову про закінчення виконавчого провадження №37333094 від 22.12.2022 року ОСОБА_2 не оскаржував. Інше майно, крім будинку, який належить ОСОБА_2 на праві власності, відсутнє. Зауважила, що жоден з державних органів (у тому числі суд) не вправі зобов`язувати державного виконавця вчиняти дії, вчинення яких передбачено на законодавчому рівні (а.с. 59-62).
06.06.2023 року у судовому засіданні представник Заявника адвокат Проценко О.В. підтримала вимоги скарги, просила їх задовольнити. Надала пояснення аналогічні за змістом скарзі.
06.06.2023 року у судовому засіданні державний виконавець БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюкова М.О. заперечувала проти задоволення вимог скарги у повному обсязі. Надала пояснення аналогічні за змістом відзиву на скаргу. Пояснила, що на виконанні БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) у різний час перебувало декілька виконавчих проваджень, боржником по яких є ОСОБА_2 . Усі виконавчі провадження стосувалися сплати аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Арешт на майно ОСОБА_2 було накладено виключно у межах виконавчого провадження №37333094. Дане виконавче провадження було закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. По інших виконавчих провадженнях арешт на майно ОСОБА_2 не накладався. При винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №37333094, державний виконавець свідомо не припиняла арешт, який було накладено на житловий будинок АДРЕСА_1 . Своїх дії пояснила тим, що ОСОБА_2 раніше неодноразово ухилявся від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 . Насьогодні на виконанні БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) перебуває лише одне виконавче провадження (№69068147), боржником у якому є ОСОБА_2 . Дане виконавче провадження стосується сплати останнім аліментів на користь ОСОБА_1 . Заборгованість у даному виконавчому провадженні складає лише 1500,00 гривень. Указане не дозволяє державному виконавцю накласти арешт на майно боржника. З огляду на відсутність іншого майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення, державним виконавцем було прийнято рішення залишити чинним арешт на указаний житловий будинок, не дивлячись на те, що виконавче провадження є закінченим. Це було потрібно для того, щоб у майбутньому, якщо боржник не сплачуватиме аліменти у межах іншого виконавчого провадження, звернути стягнення на указане майно, а також не дозволити до того часу здійснити його відчуження. Пояснити на підставі яких норм матеріального права діяла державний виконавець ухвалюючи таке рішення остання не змогла. Наголосила, що у даному випадку керувалася заявою ОСОБА_1
06.06.2023 року у судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення вимог скарги у повному обсязі. Пояснила, що ОСОБА_2 був її чоловіком. Вже тривалий час він сплачує їй аліменти на утримання їхньої дитини, яка має інвалідність. Раніше ОСОБА_2 неодноразово ухилявся від сплати аліментів, у результаті чого виникала відповідна заборгованість у великих розмірах. На сьогодні ОСОБА_2 дійсно сплатив у повному обсязі заборгованість у межах виконавчого провадження №37333094. Саме тому воно і було закінчене. Проте вона має перестороги, що у подальшому ОСОБА_2 також не буде сплачувати аліменти, стягнення яких відбувається у межах виконавчого провадження №69068147. Заборгованість у даному виконавчому провадженні становить 1500,00 гривень. З огляду на це, ОСОБА_1 зверталася до державного виконавця БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюкової М.О. із заявою, у якій просила залишити чинним арешт, який накладено на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Суд, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи приходить до висновку про те, що вимоги скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та зміст спірних правовідносин.
01.04.2013 року державним виконавцем БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Найдою Т.Ю. було відкрито виконавче провадження №37333094 із примусового виконання виконавчого листа №2/357/1438/13 від 12.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з 18.02.2013 року до зміни матеріального становища сторін (а.с. 66).
22.06.2018 року державним виконавцем БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюковою М.О. винесено постанову у виконавчому провадженні №37333094 про арешт майна ОСОБА_2 . Даною постановою накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику, у тому числі на житловий будинок АДРЕСА_1 , а також на земельні ділянки (паї) з кадастровим номером 3220484100:01:011:0020 та 3220484100:01:011:0043, які належали Заявнику на праві власності (а.с. 13).
22.12.2022 року державним виконавцем БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюковою М.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Даною постановою: виконавче провадження №37333094 закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом); припинено чинність арешту на все майно боржника, який був накладений державним виконавцем постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №15074520 від 22.06.2016 року; припинено чинність арешту майна боржника, який був накладений державним виконавцем постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №26752791 від 22.06.2018 року в частині зняття арешту з земельної ділянки за кадастровим номером 3220484100:01:011:0020 та 3220484100:01:011:0043. На все інше майно боржника арешт залишено чинним (а.с. 17).
28.03.2023 року представник ОСОБА_2 звернулася до БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) із заявою про зняття арешту, який було накладено на житловий будинок АДРЕСА_1 , та який належить йому на праві приватної власності (а.с. 9-10).
Згідно з листом БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) від 04.04.2023 року №11288 арешт на майно боржника накладено у межах виконавчого провадження №37333094, згідно виконавчого листа 2/357/13 від 12.03.2013 року. Водночас на виконанні БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) перебуває виконавче провадження №69068147 щодо виконання виконавчого листа №2/357/3428/20 від 03.05.2022 року, відносно зменшення аліментів, що стягуються з Заявника на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої непрацездатної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 3000,00 гривень до 1500,00 гривень щомісячно, починаючи з 31.08.2020 року до зміни матеріального становища сторін. Заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 1500,00 гривень за березень 2023 року. З огляду на відсутність у Заявника грошових коштів на рахунках банківських установ, виконання рішення суду не може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника (а.с. 14-15).
У межах інших виконавчих проваджень, які перебувають на примусовому виконанні у БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) та боржником у яких є ОСОБА_2 , арешт на майно останнього не накладався.
Указані обставини не заперечувалися учасниками даної справи.
Розглядаючи дану скаргу суд керується наступними нормами права.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з приписами ч.1, ч.2 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 2 ст.321 ЦК передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
За правилами ч.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
У даній справі виконавче провадження №37333094, у межах якого було накладено арешт на усе майно ОСОБА_2 , було закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом). За таких умов державний виконавець була зобов`язана зняти арешт, накладений на майно (кошти) боржника. Іншого, чинним законодавством не передбачено.
За таких умов, бездіяльність державного виконавця Бітюкової М.О., яка полягає у незнятті арешту з житлового будинку АДРЕСА_1 , та який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 є неправомірною.
Частиною 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Разом з цим, припинення чинності арешту належить до дискреційних повноважень державного виконавця, суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження державного виконавця.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30.06.2021 року у справі № 201/12569/16.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради від 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної справах «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» від 09 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» від 17.12.2004р., завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, а тому суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» викладено позицію щодо недопустимості суду підміняти собою органи владних повноважень, відповідно до якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.
Такий правовий висновок був підтриманий і Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року по справі № 469/643/17.
За таких умов, у суду немає підстав для задоволення вимог про зобов`язання державного виконавця БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюкової М.О. скасувати арешт на майно ОСОБА_2 , який було накладено постановою державного виконавця БМ ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бітюковою М.О. про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження №37333094 від 22.06.2018 року.
При зверненні до суду Заявник судових витрат не поніс, відтак питання їх відшкодування судом не вирішувалося.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 259, 263, 266, 268, 272, 273 ЦПК України ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Вимоги скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бітюкової Марини Олександрівни, стягувач ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бітюкової Марини Олександрівни щодо незняття арешту на майно ОСОБА_2 , який було накладено постановою про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження №37333094 від 22.06.2018 року, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Зобов`язати державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бітюкову Марину Олександрівну усунути порушення прав ОСОБА_2 .
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Заінтересовані особи: державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бітюкова Марина Олександрівна, місцезнаходження: бульвар Олександрійський, будинок 94, місто Біла Церква, Київська область, 09113.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 07.06.2022 року.
Суддя В. П. Цукуров
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2023 |
Оприлюднено | 09.06.2023 |
Номер документу | 111391393 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Цукуров В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні