Рішення

від 06.06.2023 по справі 367/6851/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6851/21

Провадження №2/367/2043/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

06 червня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

при секретарі Валюх В.І.,

представник позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Приватного закладу освіти "Ірпінська початкова школа "Кембрідж Фемілі" до ОСОБА_3 , треті особи: Приватне підприємство "Нові горизонти", ТОВ "Заклад дошкільної освіти "Петіт Шато", про визнання майнових прав,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує по тим підставам, що 01.03.2021 року між ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ 2021» та ТОВ «ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ «ПЕТІТ ШАТО» укладено договір оренди № 01/03-21, за яким в оренду передано нерухоме майно - майновий комплекс дитячого садка загальною площею 2586,8 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі також об`єкт оренди).

Зазначає, що на момент укладення договору, об`єкт оренди належав трьом співвласникам: ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ 2021» в розмірі 90/100; ОСОБА_4 , в розмірі 5/100; ОСОБА_3 в розмірі 5/100. Та за вищезазначеним договором оренди ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ 2021» діяло як орендодавець від імені та в інтересах інших співвласників, в порядку передбаченому ст.13, 358, 1158 ЦК України.

Вказує, що ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ 2021» володіє часткою 90/100 частин об`єкта оренди, при цьому Товариство самостійно несло витрати по утриманню майнового комплексу, не отримуючи ніяких доходів від даного об`єкту оренди. Також ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ 2021» та ОСОБА_4 не отримували доходу від використання майнового комплексу, а виключно несли витрати через неможливість домовитись з ОСОБА_5 . Крім того, вказує, що не приймаючи участі в утриманні нерухомого майна, ігноруючи пропозиції інших співвласників ОСОБА_5 фактично обмежила ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ 2021» та ОСОБА_4 в їх праві вільно користуватись та розпоряджатись належними їм частками, що фактично призвело до фінансових збитків для них та порушення права на здійснення права власності, гарантованого ст. 319 ЦК України.

Зазначає, що ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ 2021», діючи в інтересах всіх співвласників нерухомого майна, було укладено вищезазначений договір оренди з ТОВ «ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ «ПЕТІТ ШАТО» та в подальшому договором N 05/08/21 від 05.08.2021 року (далі також - спірний договір) ТОВ «ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ «ПЕТІТ ШАТО» майновий комплекс дитячого садка передано в суборенду ПРИВАТНОМУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ «ІРПІНСЬКА ПОЧАТКОВА ШКОЛА «КЕМБРІДЖ ФЕМІЛІ».

Згідно з п. 7.1. договору оренди 01/03-21 ТОВ «ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ «ПЕТІТ ШАТО» отримано від орендодавця згоду на передачу майнового комплексу в суборенду на період, що не перевищує строк дії договору оренди. Договір оренди № 01/03-21 укладено до 01 квітня 2024 року, а договір суборенди укладено до 31 березня 2024 року, тобто в межах дії первинного договору.

Тому вважають, що ТОВ «ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ «ПЕТІТ ШАТО» володів достатнім обсягом права та дієздатності для укладення спірного договору виходячи з умов діючого договору оренди № 01/03-21 та договір суборенди № 05/08/21 укладено з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, є діючим та виконується сторонами.

У зв`язку з чим просять, визнати за ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ «ІРПІНСЬКА ПОЧАТКОВА ШКОЛА «КЕМБРІДЖ ФЕМІЛІ» право строкового володіння та користування майновим комплексом дитячого садка загальною площею 2586,8 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Виговського, будинок 1 Ш, на умовах договору суборенди №05/08/21 від 05.08.2021 року та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити Приватному закладу освіти «Ірпінська початкова школа «КЕМБРІДЖ ФЕМІЛІ» в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем обґрунтовано у чому саме полягає суть порушеного права та відсутній зв`язок між підставами та предметом позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову та просила стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 120000,00 гривень.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 1, 2 ст. 13 ЦК України, встановлює цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Звертаючись до суду з позовною заявою, в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає вищезазначені обставини, які не стосуються прав та обов`язків позивача та, заявлених ним позовних вимог, а також не надає жодних належних та обґрунтованих доказів того, що у ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ 2021» чи у ТОВ «ПЕТІТ ШАТО» є які-небудь претензії чи спори з ОСОБА_3 щодо договору оренди №01/03-21 від 01.03.2021 року.

Частина 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 317 ЦК України визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1, 3 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1158 ЦК України, якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.

Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов`язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

До своєї позовної заяви, позивач долучає копію листа ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ» №1-2/2021 від 22.02.2021 р. адресованого директору НВК «ХЕППІ ЛЕНД» - ОСОБА_3 .

З аналізу такого листа вбачається, що в даному листі ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ 2021» повідомляє ОСОБА_3 , що визнає обставини того, що договір оренди приміщення №01/04-18 від 01.04.2018, укладений із НВК «ХЕППІ ЛЕНД» щодо оренди будівлі дитячого садка, діє до 24.02.2021 року.

А тому, суд приходить до висновку, що укладаючи договір оренди з ТОВ «ПЕТІТ ШАТО», ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ 2021» достовірно розуміло те, що у нього є вже правові відносини, щодо передачі в оренду приміщення дитячого садка з іншою юридичною особою, і, фактично, в цей же час повторно передало в оренду приміщення дитячого садка.

Крім того, як вбачається з копії листа ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ» №2-2/2021 від 22.02.2021 р. адресованого ОСОБА_3 , підписуючи 01.03.2021 року договір оренди з ПНЗ «ПЕТІТ ШАТО», ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ 2021» достовірно розуміло, що у нього наявний діючий договір оренди з НВК «ХЕППІ ЛЕНД» (до 24.03.2021 р.), та запропонували ОСОБА_3 25.03.2021 р. підписати договір з ПНЗ «ПЕТІТ ШАТО», але 01.03.2021 р. підписали такий договір самостійно.

У своїй позовній заяві Позивач здійснює посилання на те, що ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ» уклало договір оренди, на підставі якого, в подальшому, укладено договір суборенди, в порядку, передбаченому ст. 1158 ЦК України.

Як вбачається з листа від 31.05.2021 року ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ» отримало листа 17.06.2021 від ОСОБА_3 , в якому вона повідомила, що просить негайного розірвання договору оренди та забороняє вчиняти дії в її інтересах.

З аналізу даних правових норм вбачається, що особа може вчиняти дії в інтересах власника без її доручення на підставі цієї статті, лише за умови подальшого схвалення таких дій власником.

Тобто, даний договір укладено після того, як ПП «НОВІ ГОРИЗОНТИ» отримало від ОСОБА_3 листа про те, що вона заперечує проти укладення договору оренди з ТОВ «ПЕТІТ ШАТО».

Крім того, спільна часткова власність передбачає наявність згоди інших співвласників на право володіння, користування та розпорядження майном, яке перебуває у спільній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що становить зміст права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням вищевикладеного, звертаючись до суду з вимогою визнати за ПЗО «ІРПІНСЬКА ПОЧАТКОВА ШКОЛА «КЕМБРІДЖ ФЕМІЛІ» право строкового володіння та користування майновим комплексом дитячого садка загальною площею 2586,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах договору суборенди №05/08/21 від 05.08.2021 року», позивач не довів наявності спору з відповідачем щодо вказаного договору суборенди, а тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, вирішуючи питання щодо розміру понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Зі змісту статті 58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, у відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з наданого представником відповідача розрахунку витрат за надання професійної правничої допомоги, сума витрат включає наступні види послуг: консультація - 1 год. - 5000,00 грн., підготовка відзиву на позовну заяви - 4 год. - 10000,00 грн., підготовка клопотань процесуального характеру - 3 год. - 10000,00 грн., участь адвоката в засіданнях суду першої інстанції - 10 год. - 30000,00 грн., підготовка апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу - 2 год. - 6000,00 грн., участь адвоката в засіданнях суду апеляційної інстанції - 3 год. - 9000,00 грн., «гонорар успіху» - 50000,00 грн., всього 120000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано: Договір №2 про надання правничої (правової) допомоги від 23.06.2020 року, укладений між АО «Право захисту» в особі заступника голови Накутної С.О. та Софронової А.Г., Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 21.06.2020 року, Додаткова угода №6 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 23.06.2020 року, Додаткова угода №10 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 23.06.2020 року, Акт приймання-передачі наданих послуг №8 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 23.06.2020 року.

Враховуючи надані представником відповідача докази, суд задовольняє вимоги щодо стягнення судових витрат в частині: консультація - 1 год. - 5000,00 грн., підготовка позовної заяви - 4 год. - 10000,00 грн., підготовка клопотань процесуального характеру - 3 год. - 10000,00 грн., участь адвоката в засіданнях суду першої інстанції - 10 год. - 30000,00 грн. В частині стягнення витрат на підготовку апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу - 2 год. - 6000,00 грн., участь адвоката в засіданнях суду апеляційної інстанції - 3 год. - 9000,00 грн., суд відмовляє в цій частині вимог, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, такого виду послуги адвокатом не надавались, справа не перебувала на розгляді в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18; провадження № 12-171гс19). Також у цій постанові вказано, що «гонорар успіху» є сумою, обумовленою сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, і тому належить до судових витрат.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат. У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

Таким чином зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату «гонорару успіху» не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат та покладення таких витрат на іншу сторону справи, оскільки в такому випадку суд застосовуючи відповідні положення процесуального законодавства, зокрема частин четвертої - п`ятої статті 137 ЦПК України, може оцінювати необхідність, розумність та інші критерії співмірності цих витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у даному спорі є розумність заявлених витрат, тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат, а стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.

Аналогічний висновок викладений у поставі Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 127/9918/14-ц.

Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19)).

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, врахувавши реальність та необхідність понесених стороною відповідача витрат на правничу допомогу, у задоволенні клопотання про стягнення з позивача судових витрат в частині «гонорару успіху» слід відмовити.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог, а саме підлягає стягненню з позивача на користь відповідача сума витрат на правову допомогу в розмірі 55000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 316, 317, 319, 321, 355, 356, 358, 1158 ЦУ України, ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Приватного закладу освіти "Ірпінська початкова школа "Кембрідж Фемілі" до ОСОБА_3 , треті особи: Приватне підприємство "Нові горизонти", ТОВ "Заклад дошкільної освіти "Петіт Шато", про визнання майнових прав - відмовити.

Стягнути з Приватного закладу освіти "Ірпінська початкова школа "Кембрідж Фемілі" (код ЄДРПОУ 44371668) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 55000,00 (п`ятдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Повний текст судового рішення складено 07.06.2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Л.В. Мерзлий