Рішення

від 08.06.2023 по справі 711/2690/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2690/23

Номер провадження2/711/1183/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.,

позивача адвоката Лежух Т.І.,

представника відповідача адвоката Яцюк М.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Лежух Тетяни Іванівни до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит-187» про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Придніпровського районного суду м. Черкаси звернулась з позовом адвокат Лежух Т.І. до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФАВОРИТ-187» зобов`язання надати інформацію. У позові зазначає, що вона, як адвокат надає правову допомогу клієнтові ОСОБА_2 , який є власником кв. АДРЕСА_1 та співвласником будинку в розумінні Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Балансоутримувачем будинку є відповідач.

17.11.2020 ОСОБА_2 подав до ОСББ «ФАВОРИТ-187» заяву у якій просив надати на ознайомлення ряд документів, що стосуються діяльності ОСББ. Відповідь надійшла лише у квітні 2021 року, вже після відкриття провадження у судовій справі щодо надання документів для ознайомлення.

У подальшому ОСББ «ФАВОРИТ-187» продовжувало порушувати права позивача, тому адвокат почала їх витребовувати шляхом надсилання на адресу відповідача адвокатських запитів, оскільки це було єдиною можливістю отримати інформацію. Часто відповіді на адвокатські запити містили відписки або не надавали повної інформації, тому адвокат вимушена була подавати ряд різних запитів.

Поряд з цим, позивач, діючи і інтересах ОСОБА_2 , надіслала на адресу відповідача ряд адвокатських запитів, відповідь на які була надано не в повному обсязі, зокрема: адвокатський запит № 17 від 25.08.2022, не надано відповідь на питання 1.5,1.6,.1.7, адвокатський запит № 20 від 25.08.2022, не надано відповідь на питання 1.1-1.4.

Саме тому позивач звернулась до Ради адвокатів Київської області. Як вбачається з відповіді Ради адвокатів Київської області від 15.11.2022 в діях голови ОСББ «ФАВОРИТ-187» ОСОБА_1 встановлено ознаки вчинення адміністративного правопорушення та направлено на адресу відповідача відповідний лист- -попередження про необхідність складення протоколу, проте голова проігнорувала його і він повернувся у Раду.

18.11.2022, діючі в інтересах ОСОБА_2 , позивачем було направлено на адресу відповідача адвокатський запит № 34 від 18.11.2022 з проханням протягом 5 днів надати інформацію, можливість якої передбачена законом. До вказаного листа було долучено належним чином завірені копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність то ордеру адвоката. 24.11.2022 запит був отриманий відповідачем, проте жодної відповіді адвокат не отримала. Саме тому вона вимушена було звернутися до Ради адвокатів Київської області та уповноваженою особою було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно голови ОСББ «ФАВОРИТ-187» ОСОБА_1

16.02.2023 Придніпровським районним судом м. Черкаси було визнано винною голову ОСББ «ФАВОРИТ-187» ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-2 КУпАП, вказана постанова не була оскаржена та набрала законної сили.

Просить суд зобов`язати ОСББ «ФАВОРИТ-187» надати відповіді на адвокатський запит № 34 від 18.11.2022, адвокатський запит № 17 від 25.08.2022 на питання 1.5-1.7, адвокатський запит № 20 від 25.08.2022 на питання 1.1-1.4.

Відповідач, скориставшись своїм правом, надіслав до суду відзив у якому зазначає, що не визнає позовні вимоги оскільки 06.05.2023 відповідачем направлено відповідь на адвокатський запит № 34 від 18.11.2022, за відсутність відповіді на який голову правління було притягнуто до відповідальності. У позивача не було жодної перешкоди звернутися повторно з запитом, відповідь на який не можливо було надати через повітряну тривогу. Щодо інших запитів зазначає, що голову правління не було притягнуто до відповідальності внаслідок ненадання відповіді чи ненадання відповіді не у повному обсязі. Відсутність постанови унеможливлює посилання позивача на не дання відповіді на адвокатський запит.

У судовому засіданні позивач підтримала вимоги та просила їх задоволити. Пояснила, що відповідь на адвокатський запит № 34 отримала після звернення до суду на адвокатський запит № 17 відповідь є не повною та на № 20 відповіді не було взагалі.

Представники відповідача заперечували щодо задоволення позову. Не заперечували щодо притягнення голови правління до адміністративної відповідальності. Повідомили, що у одній відповіді міститься відповідь на адвокатські запити № 17 та № 20.

Заслухавши учасників процесу, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно ч.ч.1, 5-7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 59 Конституції України передбачає, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 2 цього Закону закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Адвокат Лежух Т.І. здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4321/10 від 08.11.2021, виданого відповідно до рішення Ради адвокатів Київської області від 27.10.2010 № 206.

Згідно досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що адвокат Лежух Т.І. здійснює представництво інтересів ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 09.07.2020, указане зазначено у ордері адвоката.

Однак, як встановлено з досліджених матеріалів справи адвокатом не надано до позовної заяви копії договору, на підставі якого вона здійснює представництво інтересів клієнта ОСОБА_2 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Абзацом 1 частини 2 вказаної статті передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Таким чином, подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв`язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.

Вимоги до подання адвокатського запиту є однаковими для всіх адвокатів, незалежно від організаційних форм, в яких вони здійснюють адвокатську діяльність - індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання.

Адвокатський запит має відповідати вимогам статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою, зокрема, встановлено, що до нього додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Адвокат вправі направити адвокатський запит не для задоволення особистих інтересів, а лише в межах виконання договору з клієнтом з метою надання останньому правової допомоги.

Подавати адвокатські запити з метою одержання консультацій і роз`яснень положень законодавства заборонено.

Однак жодної обов`язкової вимоги щодо зазначення доцільності, мети отримання необхідної інформації в чинному законодавстві не визначено (абзац 3 частини 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до позовної заяви та пояснень позивача остання не отримала відповіді на адвокатські запити та отримала не повну відповідь на нього.

У свою чергу стороною відповідача не заперечується звернення з адвокатськими запитами адвоката Лежух Т.І. за № 17 від 25.08.2022 та № 20 від 25.08.2022.

Відповідно до копії постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.11.2023 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Окрім цього, як вбачається матеріалів цивільної справи відповідачем 06.05.2023 направилась відповідь на адвокатський запит № 34 від 18.11.2022, про що свідчить копія опису вкладення цінного листа.

Також, відповідно до матеріалів справи відповідачем надавалась відповідь на указані вище адвокатські запити, про що свідчить копія відповіді від 03.09.2022 № 16, що надана позивачем до матеріалів позовної заяви, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надати відповіді на питання в адвокатських запитах № 17 від 25.08.2022 та № 20 від 25.08.2022 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст.24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Разом з тим, під час розгляду справи позивачем не надано відомостей щодо притягнення до відповідальності будь-кого за ненадання відповіді на адвокатські запити за № 17 від 25.08.2022 та № 20 від 25.08.2022.

Крім цього, суд бере до уваги те, що у адвокатських запитах, не було зазначено, яким чином витребовувана інформація щодо, зокрема, графіку роботи відповідача, підтримання в актуалізованому стані контактної інформації, інформацію щодо особи відповідальної за приймання телефонних дзвінків тощо, впливає на інтереси особи, яку вона представляє, тобто не зазначено в чому виникла необхідність в отриманні такої інформації.

Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Виходячи із вищевикладеного, оцінюючи докази в їх сукупності, судом встановлено, що дійсно позивач не отримала відповідь на адвокатський запит № 34, однак після відкриття провадження у справі відповідь позивачу надана була, а тому суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі в частині ненаданні відповіді на указаний запит, однак і не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача оскільки відповідь позивачу видана та вимушений в позові відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32, 34Конституції України, ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ст.14 ЗУ «Про захист персональних даних», ст.21 ЗУ «Про інформацію»,ст.24ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,ст.ст. 12, 13, 19, 76-83, 141, 200, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов адвоката Лежух Тетяни Іванівни до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит-187» про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом п`яти робочих днів.

Головуючий: Н. М. Кондрацька