Постанова

від 30.05.2023 по справі 914/18/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2023 р. Справа №914/18/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівР.І. Марка

О.І.Матущака,

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького б/н від 13.03.2023 (вх. № 01-05/732/23 від 13.03.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.02.2023 (повний текст рішення складено 02.03.2023, м. Львів, суддя М.М. Синчук)

у справі № 914/18/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛК ЕНД ФУД», м. Луцьк

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, село Віжомля Яворівського району Львівської області

про стягнення 880 704,80 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мартинюк О.І.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛК ЕНД ФУД» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького з вимогою про стягнення 880 704, 80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором купівлі-продажу № 07042022/1 від 07.04.2022, відповідач не здійснив своєчасну та повну оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого в нього виникла заборгованість в розмірі 651 800, 00 грн. За неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за договором, позивач нарахував відповідачу 95 598, 77 грн пені, 73 260, 00 грн штрафу та 48 574, 20 грн інфляційних втрат.

Відповідач основну суму заборгованості визнав, крім того зазначив, що неналежне виконання зобов`язання спричинене настанням форс - мажорних обставин для покупця про, що відповідач повідомляв позивача, у зв`зку з чим просив суд відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.02.2023 позов товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛК ЕНД ФУД» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Данила Галицького на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛК ЕНД ФУД» 880 704,80 грн заборгованості, з яких: 651 800,00 грн вартість неоплаченого товару, 95 598,77 грн пені, 73 260,00 грн штрафу, 48 574,20 грн. інфляційних втрат, 11 471,83 грн, процентів річних. та 13 210,57 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заборгованість відповідача підтверджується належними доказами, які наявні в матеріалах справи, про що не заперечує відповідач.

Разом з тим, суд першої інстанції не взяв до уваги посилання відповідача на те, що прострочення виконання зобов`язання за договором зумовлене впливом форс-мажорних обставин (ведення в Україні військового стану) враховуючи те, що сам по собі факт введення на території України воєнного стану, без засвідчення такої обставини Торгово-промисловою палатою України за зверненням суб`єкта господарської діяльності у кожному конкретному випадку, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань

Не погоджуючись з даним рішенням суду Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 27.02.2023 року у справі № 914/18/23 в частині стягнення з відповідача 95 598,77 грн пені, 73 260,00 грн штрафу, 48 574,20 грн інфляційних втрат та 11 471,83 грн процентів річних скасувати частково та прийняти нове судове рішення у цій частині, яким стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Данила Галицького на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛК ЕНД ФУД» 77 908,35 грн пені, 67 320,00 грн штрафу, 42 618,20 грн. інфляційних втрат, 9 349,01 грн, процентів річних.

Подану апеляційну скаргу скаржник обгрунтовує тим, що в своєму рішенні від 27.02.2023 року у справі 914/18/23 суд першої інстанції не надав оцінки та жодним чином не зазначив про розрахунок який надав відповідач, що дає підстави вважати, що суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував всі обставини справи, що є наслідком неправильного дослідження та оцінки доказів.

Разом з тим, відповідач просив суд, у випадку неприйняття його доводів щодо безпідставно нарахованих штрафних санкцій в сумі 31 709, 24 грн, зменшити розмір нарахованих санкцій на 90%.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

На електронну адресу суду 29.05.2023 від відповідача надійшло клопотання (вх.№01-04/3616/23) про закриття провадження в частині стягнення основної суми заборгованості.

Клопотання мотивоване тим, що під час апеляційного розгляду справи, відповідач сплатив позивачу суму основного боргу, відтак, посилаючись на п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України просить суд закрити апеляційне провадження в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що закриття провадження у справі, підстави та порядок якого регламентовано ст.231 ГПК України, не є тотожними із закриттям апеляційного провадження, яке визначено ст.264 названого кодексу.

Окрім того, ГПК України не передбачено закриття апеляційного провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета оскарження.

Приписами ст. 264 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, після після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Згідно з ч.4 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Разом з тим, станом на момент розгляду клопотання про закриття апеляційного провадження у справі, суду не надано відмови скаржника - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького від апеляційної скарги. Не вбачається такої відмови і зі змісту самого клопотання. В зв`язку з чим та за відсутності підстав передбачених ГПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє вказане клопотання.

У судове засідання 30.05.2023 представник позивача з`явився, надав пояснення, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У судове засідання 30.05.2023 представник відповідача не з`явився, на електронну адресу суду 30.05.2023 подав клопотання (вх.№01-04/3634/23) про розгляд справи у відсутності представника.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

07 квітня 2022 між ТОВ «MIЛK ЕНД ФУД» (Продавець, Позивач) та СТзОВ імені Данила Галицького (Покупець, Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №07042022/1, за умовами якого позивач зобов`язався поставляти та передавати у власність відповідача хімічну продукцію (мінеральні добрива), а відповідач приймати та оплачувати її ціну на умовах та в порядку передбаченому цим договором.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що вартість однієї тони товару вказана в договорі та/або в накладних, специфікаціях, які є невід' ємними частинами цього договору на кожну партію товару, яка не може бути змінена в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 3.5 Договору Покупець зобов`язується оплатити поставлений товар у термін, що визначається сторонами у специфікації на поставку кожної конкретної партії товару.

Підпунктом 6.3 Договору визначено, що за порушення термінів оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення), нарахованої на неоплачену суму в річному розрахунку (відсотки річних) за кожен день прострочення.

В пункті 6.6. Договору сторони домовилися, що строк позовної давності за цим Договором, в тому числі і щодо стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України становить один рік.

Відповідно до п. 8.3 Договору сторони за цим Договором звільняються від відповідальності при настанні форс-мажорних обставин (невиконання або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим Договором було викликано обставинами непереборної сили, шо виникли після підписання Договору внаслідок причин надзвичайного характеру, які неможливо було передбачити або запобігти розумними засобами. Такі обставини включають події, на які Сторони не мають впливу і за які Сторони не можуть відповідати - як то стихійні лиха, інші екстремальні погодні умови, пожежі, воєнні дії, страйки, громадські заворушення, рішення державних органів і т.п.

Сторона, що посилається на дію обставин непереборної сили, повинна негайно письмово проінформувати іншу Сторону про ці обставини та їхній вплив на виконання відповідних зобов`язань. На вимогу іншої Сторони факт і момент настання обставин непереборної сили підтверджуються відповідною Торгово-Промисловою палатою. При настанні обставин непереборної сили і належного інформування про це іншої Сторони термін виконання відповідних зобов`язань відсувається на час дії цих обставин. Якщо такі обставини непереборної сили триватимуть більше п`яти місяців, то будь яка з Сторін може припинити дію цього Договору).

Згідно специфікації від 11.05.2022 №2 до Договору поставки №07042222/1 від 07.04.2022 визначено, що постачальник постачає наступний товар: Аміачна селітра в кількості 186 на загальну суму 5 022 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3 Специфікації №2 Оплата за поставлений товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки Товару на склад Покупця і підписання Сторонами видаткових накладних на товар. За порушення строку оплати більше ніж на 3 (три/ календарних днів. Покупець додатково сплачує Постачальникові штраф в розмірі 1% від вартості несвоєчасного оплаченого Товару.

В усьому іншому що не передбачено цією Специфікацією, Сторони керуються положеннями вищевказаного Договору (Пункт 4 Специфікації).

Позивач здійснив наступні поставки товару: Згідно видаткової накладної №122 від 07.06.2022 на суму 594 000,00; Згідно видаткової накладної №129 від 15.06.2022 на суму 594 000,00; Згідно видаткової накладної №130 від 21.06.2022 на суму 594 000,00.

Вказане також підтверджується долученими до матеріалів справи товаро-транспортними накладними.

Згідно специфікації від 28.06.2022 №3 до Договору поставки №07042222/1 від 07.04.2022 визначено, що постачальник постачає наступний товар: Аміачна селітра № 34% в кількості 22 на загальну суму 613 800, 00 грн.

Відповідно до п. 3 Специфікації №3 Оплата за поставлений товар -здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника Протягом 1 (одного) банківського дня з дати поставки Товару на склад Покупця і підписання Сторонами видаткових накладних на товар. За порушення строку оплати більше ніж на 2 (два) календарних днів. Покупець додатково сплачує Постачальникові штраф в розмірі 10 % від вартості несвоєчасного оплаченого Товару.

В усьому іншому що не передбачено цією Специфікацією, Сторони керуються положеннями вищевказаного Договору (Пункт 4 Специфікації).

Згідно видаткової накладної №134 від 29.06.2022 позивач поставив товар на суму 613 800, 00 грн.

Позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 2 395 800, 00 грн.

Відповідач частково оплатив поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжним дорученням №2070 від 08.06.2022 на суму 115 000,00 грн.; платіжним дорученням №111 від 08.06.2022 на суму 170 000,00 грн.; платіжним дорученням №2056 від 08.06.2022 на суму 202 600,00 грн.; платіжним дорученням № 112 від 09.06.2022 на суму 42 400,00 грн.; платіжним дорученням №122 від 09.06.2022 на суму 64 000,00 грн.; платіжним дорученням № 163 від 21.06.2022 на суму 150 000,00 грн.; платіжним дорученням №169 від 23.06.2022 на суму 150 000,00 грн.; платіжним дорученням №181 від 24.06.2022 на суму 250 000,00 грн.; платіжним дорученням №9 від 06.07.2022 на суму 100 000,00 грн.; платіжним дорученням №10 від 14.07.2022 на суму 100 000,00 грн.; платіжним дорученням №11 від 14.07.2022 на суму 100 000,00 гри.; платіжним дорученням №2255 від 19.07.2022 на суму 100 000,00 грн.; платіжним дорученням №2510 від 02.09.2022 на суму 150 000,00 грн.; платіжним дорученням №83 від 16.09.2022 на суму 50 000,00 грн. Відповідач сплатив позивачу 1 744 000, 00 грн.

В подальшому, СТзОВ ОСОБА_1 звернувся з листом №317/22 від 18.08.2022 та запропонувало погасити наявну на той час заборгованість у розмірі 851 800,00 грн до 10.10.2022, посилаючись на дію форс-мажорних обставин.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Так, судом встановлено, що між сторонами у даній справі був укладений договір поставки купівлі-продажу №07042022/1 від 07.04.2022.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань з поставки обумовленого сторонами товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних та товаро - транспортними накладними.

Позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 2 395 800, 00 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень, відповідач сплатив позивачу 1 744 000, 00 грн, отже неоплаченими залишилось 651 800, 00 грн.

Відповідач не заперечує факт невиконання ним умов договору щодо оплати за поставлений товар.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підпунктом 6.3 Договору визначено, що за порушення термінів оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення), нарахованої на неоплачену суму в річному розрахунку (відсотки річних) за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування штрафних санкцій за визначений позивачем період, перевіривши поданий відповідачем розрахунок, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛК ЕНД ФУД» про стягнення з відповідача 95 598,77 грн пені, 73 260,00 грн штрафу, 48 574,20 грн. інфляційних втрат, 11 471,83 грн, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідач у апеляційній скарзі також просив зменшити розмір нарахованих санкцій на 90%.

В обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкцій відповідач вказує те, що доказів понесення позивачем збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах позивачем суду не наведено, у зв`язку з чим для позивача не матиме негативних наслідків позбавлення його можливості стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та % річних у повному розмірі, заявленому до стягнення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що:

- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу;

- якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила господарське зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з: інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язань боржником; причини (причин) неналежного виконання зобов`язання; незначності прострочення; наслідків порушення зобов`язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в т.ч. вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу, пені) є правом суду; за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та встановлені обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із статтею 86 названого Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У спірних правовідносинах, пов`язаних з укладенням та виконанням договору (контракту) поставки продукції, позивач і відповідач виступали як господарюючі суб`єкти, і вони несуть відповідний ризик під час здійснення такої господарської діяльності. Зменшення за клопотанням сторони розміру заявлених до стягнення пені, яка нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої відповідна санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів, згідно із статтею 74 ГПК України, статтею 233 Господарського кодексу України, те, що вони не бажали вчинення таких порушень і що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.

Саме лише посилання відповідача на те, що внаслідок прострочення виконання ним грошових зобов`язань за договором позивачу не завдано збитків не можуть бути підставою для зменшення судом розміру пені. Відповідач не подав жодних доказів в обгрунтвання своїх вимог.

А відтак, клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій не підлягає до задоволення.

Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 27.02.2023 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні суду.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького б/н від 13.03.2023 (вх. № 01-05/732/23 від 13.03.2023) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.02.2023 у справі № 914/18/23 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.06.2023.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяР.І. Марко

Суддя О.І.Матущак