Ухвала

від 07.06.2023 по справі 907/754/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" червня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/754/17

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву відповідача від 12.05.2023 (Вх. № 02.3.1-02/3503/23) про відстрочення виконання судового рішення у справі № 907/754/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мігр", с. Родникова Гута Мукачівського району Закарпатської області,

до відповідача Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, м. Ужгород,

про стягнення 607 705,02 грн

Секретар судового засідання Райніш М.І.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мігр" звернулося до Господарського суду з позовом про стягнення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області 60 7705,02 грн, посилаючись на те, що останнім всупереч зобов`язань за укладеним сторонами договором підряду від 27.03.2017 на виконання робіт по реконструкції будівлі Іршавського районного суду по вул. Шевченка, 23 (об`єкт) не оплачено виконані позивачем будівельні роботи з улаштування дахового покриття об`єкту на суму 254250,96 грн., додаткові роботи на суму 163564,06 грн., оформлені актами виконаних робіт за серпень, вересень 2017р. та не відшкодовано витрати на придбання матеріалів на суму 189890,00 грн. за актом приймання-передачі будівельних матеріалів.

25 травня 2021 року у справі 907/754/17 Господарський суду Закарпатської області (суддя Ушак І.Г.) ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково та ухвалив стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, м. Ужгород на користь товариства з обмеженою відповідальністю МІГР, с. Родникова Гута Свалявський район суму 254250,96 грн та у відшкодування судових витрат суму 6111,16 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 13 грудня 2021 року відповідно до постанови Західного апеляційного суду від 13 грудня 2021 року.

17 січня 2022 року на виконання рішення Господарський суду Закарпатської області у справі 907/754/17 суд видав відповідний наказ.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 12.05.2023 надійшла заява Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про відстрочення виконання вказаного судового рішення.

Ухвалою суду від 16.05.2023 заяву призначено до розгляду та запропоновано стягувачу (позивачу) до дня розгляду заяви подати суду письмові пояснення щодо зазначених у ній обставин.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 02.06.2023 надійшло пояснення стягувача на заяву про відстрочення виконання судового рішення. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мігр" зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення

зобов`язання, а також затримка виконання судового рішення шляхом відстрочення його виконання може бути за певних обставин, але не за рахунок звуження суті права позивача на отримання належного йому, яке захищається законом. Відтак, стягувач просить відмовити у задоволенні заяви боржника про відстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали поданої заяви боржника з доданим до неї документами, а також пояснення стягувача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Таким чином, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Заявником (боржником) виявлено намір добровільно виконати рішення суду, однак на сьогоднішній день відповідач (боржник) перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виплату суми заборгованості.

Заявник зазначає, що обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.05.2021 року та роблять його виконання неможливим, на які ТУ ДСА України у Закарпатській області посилалось при поданні заяв від 28.04.2022 року та 17.11.2022 року, продовжують існувати.

Стягнення з територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГР» суми 254 250,96 грн необхідно здійснювати з КЕКВ 3142 «Реконструкція та реставрація інших об`єктів», а стягнення суми 6 111,16 грн. - з КЕКВ 2800 «Інші видатки». Однак, станом на 12.05.2023 року на реєстраційних рахунках загального і спеціального фондів ТУ ДСА України в Закарпатській області, відкритих в органах Казначейства, кошти для здійснення безспірного списання суми 254 250,96 грн по КЕКВ 3142 «Реконструкція та реставрація інших об`єктів» та суми 6 111,16 грн по КЕКВ 2800 «Інші видатки» відсутні (заявник надає відповідні копії виписки).

Отже, для виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.05.2021 у справі №907/754/17 після закінчення терміну відстрочки виконання цього рішення призведе до необхідності блокування рахунків ТУ ДСА, що в свою чергу призведе до негативних наслідків для фінансування роботи з відправлення правосуддя місцевими загальними судами Закарпатської області.

На противагу доводам позивача про те, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, суд зауважує, що відстрочення виконання рішення суду не звільняє відповідача від відповідальності, натомість забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Приймаючи рішення про відстрочку виконання судового рішення, суд зазначає, що законодавством України передбачається можливість збалансувати інтереси держави в особи боржника ТУ ДСА та стягувача, що полягає в такому.

Згідно ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Таку позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 04.06.2019 у справі № 916/190/18).

Частина друга статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, відстрочення господарським судом виконання судового рішення не є звільненням боржника від такої відповідальності.

Також, суд бере до уваги наступні обставини.

Суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), 11 лютого Президентом підписано Закони щодо продовження строку дії воєнного стану та мобілізації з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб: № 8419 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні. 19 травня, набув чинності Закон від 02.05.2023 № 3057-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Відтак, режим воєнного стану свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладнюється виконання судового рішення відповідачем.

Окрім цього, загальна значна сума до стягнення поставить під загрозу можливість відновлення фінансового становища Боржника, становить для нього надмірне навантаження.

Між цим суд вважає, що відстрочення виконання рішення для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а є лише намаганням відповідача через існування певних обставин забезпечити повне виконання рішення суду, шляхом погашення заборгованості перед позивачем в спосіб, який є найбільш реальним та можливим для відповідача, з огляду на його фінансовий стан та джерело надходження коштів.

Враховуючи встановлені вище обставини неможливості наразі виконати рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №907/754/17 від 25.05.2021, з огляду на принципи розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд вважає, що часткове відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача, майнові інтереси і баланс інтересів сторін, а слугуватиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Таким чином, заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 25.05.2021 у справі № 907/754/17 слід задоволити частково шляхом відстрочення його виконання на 3 місяці.

Керуючись ст. ст. 42, 121, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву відповідача від 12.05.2023 (Вх. № 02.3.1-02/3503/23) про відстрочення виконання судового рішення у справі № 907/754/17 - задоволити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.05.2021 по справі № 907/754/17 до 07 вересня 2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук