Рішення

від 29.05.2023 по справі 908/138/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/30/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2023 Справа № 908/138/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/138/23

за позовом: Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00130926)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Портовик Запоріжжя (вул. Портова, буд. 19, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 25217019)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство Метизи-94 (вул. Портова, буд. 2, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 24911663)

про визнання додаткової угоди укладеною

за участю представників:

від позивача: Капуста А.В., адвокат, довіреність № 335 від 15.12.2023

від відповідача: Шевченко С.В., керівник

від третьої особи: Ралик М.О., власник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Портовик Запоріжжя про визнання додаткової угоди № 3 від 13.07.2022 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 2-123 від 01.12.2013 укладеною між Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Портовик Запоріжжя у редакції, що викладена у позовній заяві.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

В обгрунтування вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 6, 11, 15, 16, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 179, 187 Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правила роздрібного ринку електричної енергії та зазначає, що у зв`язку із здійсненням ліцензійної діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго», між позивачем та ОСББ відповідачем було укладено публічнийдоговір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №8827 від 01.01.2005на умовах Договору про постачання електричної енергії № 8827 від 23.11.2005. Також між позивачем та ПП «Метизи 94» (третя особа) було укладен публічний Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №9044 від 01.01.2019, на умовах Договору про постачання електричної енергії №9044 від 26.04.2006. При цьому, відповідач є власником трансформаторної підстанції №2312 від якої живиться ТОВ «Аверон Плюс», ОСББ «Портова 19-А», а також ПП «Метизи 94». Так для надання послуг з розподілу електричної енергії ТОВ «Аверон Плюс» та ОСББ «Портова 19-А» між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж №2-123 від 01.12.2013. Так само для надання послуг з розподілу електричної енергії третій особі відповідачу було запропоновано включити до договору №2-123 від 01.12.2013 об`єкт ПП «Метизи 94». На адресу відповідача 20.07.2022 було направлено 2 екземпляри додатков угоди № 3 від 13.07.2022 до договору про спільне використання технологічних електричні мереж №2-123 від 01.12.2013, які повернуто до ПАТ «Запоріжжяобленерго» 23.08.2022 у зв`язку закінчення терміну зберігання. Крім того, 05.05.2022 відповідач здійснив відключення будівлі ПП «Метизи 94» за адресою: Портова, 2 літера 3 у м. Запоріжжя, про що було повідомлено НКРЕКП листом 220605/е від 05.06.2022. За наслідками відключення об`єкту ПП «Метизи 94», позивач 17.06.2022 здійснив перевірку живлення будівлі ПП «Метизи 94», за наслідками якої було складено акт від 17.06.2022 про припинення розподілу електричної енергії ПП «Метизи 94» власними технологічними мережами ПП «Мезити 94». На вимогу відновлення розподілу електричної енергії субспоживачу, позивач отримав відмову від голови правління ОСББ «Портовик Запоріжжя». Оскільки відповідач ухиляється від укладання обов`язкового договору, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/138/23 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/30/23. Підготовче судове засідання призначено на 20.02.2023 об 11 год. 30 хв. Також, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство Метизи-94.

Ухвалою від 14.02.2023 перенесено підготовче судове засідання у справі № 908/138/23 на 14.03.2023 о 10 год. 40 хв.

14.03.2023 відповідачем подано клопотання про про залишення позову без розгляду .

Ухвалою суду від 14.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 17.04.2023, відкладено підготовче засідання на 30.03.2023 о 12 год. 30 хв.

15.03.2023 на електронну адресу суду від Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.

23.03.2023 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Портовик Запоріжжя подано до суду клопотання № 22032023 від 22.03.2023 про залучення, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічного акціонерного товариства Судноплавна компанія УКРРІЧФЛОТ, ідентифікаційний код 00017733. Також вказане клопотання 24.03.2023 надійшло на електронну адресу суду.

До того ж, відповідачем 23.03.2023 поданий до суду відзив на позовну заяву за вих. № 22032023 від 22.03.2023. Також вказаний відзив 24.03.2023 надійшов на електронну адресу суду. У відзиві відповідач заперечує проти позову та вказує, зокрема на не дійсні Технічні умови №113/0Є-3 від 29.06.2005, за наслідком яких було укладено договір між позивачем та третьою особою про постачання електричної енергії № 9044. Відповідач звертає увагу на відсутній в матеріалах справи договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладений між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Запорізький річковий порт Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот». Відповідач вказує про невідповідність п. 7.1, п. 7.2 додаткової угоди №3 від 13.07.2022 типовому договору, відсутність відомостей щодо розрахункового періоду за договором, додаток 7 «Забезпечення конфіденційності при виконанні умов договору» не передбачений типовим, що є підставою для відмови у позові. Між іншим відповідач посилається на відсутність ціни у договорі №2-123 від 01.12.2013 та недосягнення усіх істотних умов господарського договору. Крім того, позивач просить суд до спірних правовідносин застосувати строк позовної давності.

Ухвалою суду від 30.03.2023 клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Портовик Запоріжжя про залишення позову без розгляду у справі № 908/138/23, залишено без задоволення, відкладено підготовче засідання на 18.04.2023 о 14 год. 30 хв.

12.04.2023 на електронну адресу суду від Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго надійшла відповідь на відзив на позовну заяву за вих. № 33-33/35 від 12.04.2023.

Ухвалою суду від 18.04.2023 залишено без задоволення клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Портовик Запоріжжя про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічного акціонерного товариства Судноплавна компанія УКРРІЧФЛОТ. Закрито підготовче провадження у справі № 908/138/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 01.05.2023 о 12 год. 30 хв.

В судовому засіданні 01.05.2023 оголошена перерва до 10.05.2023 об 11 год. 00 хв., про що судом винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 10.05.2023 перенесено судове засідання у справі № 908/138/23 на 16.05.2023 о 12 год. 30 хв., в якому оголошено перерву до 29.05.2023.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання 29.05.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.

В засіданні 29.052.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З 01 січня 2019 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415.

Тобто з 01.01.2019 позивач не здійснює постачання електричної енергії споживачам Запорізької області, оскільки є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» у здійсненні ліцензійної діяльності керується Законами України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (зі змінами та доповненнями), Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310 (зі змінами та доповненнями), Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (зі змінами та доповненнями), постановами Кабінету Міністрів України, НКРЕКП та іншими нормативно-правовими документами з питань електроенергетики.

У зв`язку із здійсненням ліцензійної діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго», між позивачем та ОСББ «Портовик Запоріжжя» (відповідач) було укладено публічнийдоговір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №8827 від 01.01.2005на умовах Договору про постачання електричної енергії №8827 від 23.11.2005 (копія договору про постачання міститься в матеріалах справи, публічний договір споживача про надання послуг розподілу електричної енергії розміщений на сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Також між позивачем та ПП «Метизи 94» (третя особа) було укладено публічний Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №9044 від 01.01.2019, на умовах Договору про постачання електричної енергії №9044 від 26.04.2006 (копія договору про постачання міститься в матеріалах справи, публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розміщений на сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго»).

При цьому, відповідач є власником трансформаторної підстанції №2312 від якої живиться ТОВ «Аверон Плюс», ОСББ «Портова 19-А», а також ПП «Метизи 94».

Так для надання послуг з розподілу електричної енергії ТОВ «Аверон Плюс» та ОСББ «Портова 19-А» між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж №2-123 від 01.12.2013.

Так само для надання послуг з розподілу електричної енергії третій особі (ПП «Метизи 94») відповідачу було запропоновано включити до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №2-123 від 01.12.2013 об`єкт ПП "Метизи 94».

На адресу відповідача 20.07.2022 було направлено 2 екземпляри додатков угоди № 3 від 13.07.2022 до договору про спільне використання технологічних електричні мереж №2-123 від 01.12.2013.

Лист (вих. №007-52/3518 від 20.07.2022) з двома примірниками додаткової угоди № 3 від 13.07.2022 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 2-123 від 01.12.2013 повернувся до ПАТ «Запоріжжяобленерго» 23.08.2022 у зв`язку закінчення терміну зберігання.

Крім того, позивач зазначає, що за інформацією третьої особи, 05.05.2022 відповідач здійснив відключення будівлі ПП «Метизи - 94" за адресою: Портова, 2 літера 3 у м. Запоріжжя, про що було повідомлено НКРЕКП листом 220605/е від 05.06.2022.

За наслідками відключення об`єкту ПП «Метизи 94», позивач 17.06.2022 здійсив перевірку живлення будівлі ПП «Метизи 94» за вищевказаною адресою.

За наслідками перевірки позивачем було складено акт від 17.06.2022 про припиненння розподілу електричної енергії ПП «Метизи 94» власними технологічними мережами ПП «Мезити 94».

На вимогу відновлення розподілу електричної енергії субспоживачу, позивач отримав відмову від голови правління ОСББ «Портовик Запоріжжя».

Оскільки відповідач ухиляється від укладання обов`язкового договору в силу вимог закону, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду з позовом у даній справі.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Законом України «Про ринок електричної енергії» визначаються правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюються відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» для цілей цієї статті основним споживачем вважається споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи розподілу, електричні мережі якого використовуються для розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи розподілу.

Відносини між основним споживачем та користувачами, що живляться від його мереж, та оператором системи розподілу та/або оператором системи передачі регулюються кодексом систем розподілу, кодексом системи передачі, правилами роздрібного ринку та договорами, укладеними на їх основі (ч. 2 ст. 49 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з абзацом першим ч. 3 ст. 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою Регулятором.

14.03.2018 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

Ці Правила регулюють взаємовідносин, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до визначення, наведеного у пункті 1.1.2 ПРРЕЕ договором про спільне використання технологічних електричних мереж є домовленість двох сторін, що встановлює зміст та регулює правовідносини між оператором системи розподілу та основним споживачем, мережі якого розташовані на території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу, під час транспортування електричної енергії технологічними електричними мережами основного споживача, що укладається за типовою формою, затвердженою Регулятором, та згідно з яким передбачається оплата вартості послуг з використання технологічних електричних мереж основного споживача, визначеної за затвердженою Регулятором методикою.

Абзацом третім п. 1.2.3. ПРРЕЕ передбачено, що у разі використання оператором системи розподілу технологічних електричних мереж власника мереж, який не виконує функцій оператора системи розподілу згідно з умовами ліцензії або законодавством, для забезпечення транспортування електричної енергії електричними мережами, що не належать оператору системи розподілу відносини між власником цих мереж та оператором системи розподілу, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 1 до цих Правил).

Власник технологічних електричних мереж (основний споживач) не має права відмовити оператору системи розподілу, на території ліцензованої діяльності якого приєднані мережі власника, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж у передбачених цими Правилами випадках (абз. четвертий п. 1.2.3. ПРРЕЕ).

Згідно з п. 2.5.1. ПРРЕЕ для забезпечення розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи розподілу електричними мережами, що не належать оператору системи розподілу, міжоператором системи розподілу та споживачем та/або власником цих мереж, який не є оператором системи розподілу, укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі Типового договору про спільне використання технологічних електричних мереж (додаток 1 до цих Правил).

Пунктом 2.5.2. ПРРЕЕ визначено, що основний споживач не має права відмовити оператору системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Отже, укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж є обов`язковим для сторін.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (перелати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 6 цієї статті встановлено, що суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині 1 цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти, зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Особливості укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені статтею 184 ГК України.

Статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладення господарських договорів.

Так, цей порядок включає: господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документ підписаного сторонами (ч. 1), проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2), сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору» (ч.3).

Таким чином, укладення договору можливе лише за добровільним волевиявленням обох сторін та у разі досягнення згоди з усіх істотних його умов.

Разом з тим, статтею 187 того ж Кодексу встановлені випадки укладення договорів за рішенням суду, зокрема у випадках, коли: 1) виникають такі спори при укладенні господарських договорів за державним замовленням; 2) договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону; 3) в інших випадках, встановлених законом; 4) якщо це передбачено угодою сторін; 5) якщо сторони зобов`язані укласти певний договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Отже, за вказаними правовими положеннями можливе застосування судового примусу у вирішенні питання укладення договору, який є обов`язковим на підставі закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначений цією статтею способом.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких, зокрема, належить і визнання права.

Зазначений в ч. 2 цієї статті перелік способів захисту прав чи інтересів не є вичерпним.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У разі невизнання стороною договору, укладання якого є обов`язковим в силу вимог закону, права іншої сторони на укладання такого договору підлягають захисту судом на підставі п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 07.05.2019 у справі №914/1002/18).

Згідно частини 2 статті 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Позивач є суб`єктом господарської діяльності у сфері електроенергетики, його діяльність повинна здійснюватися на договірних засадах із замовниками послуг,

З метою забезпечення постачання електроенергії споживачу - третій особі, яке можливе лише через технологічні мережі відповідача, позивач при використанні таких мереж повинен врегулювати взаємовідносини відповідним договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між позивачем та відповідачем на основі типового договору.

Відповідач, виступаючи власником технологічних електричних мереж, не має права відмовити позивачу, як оператору системи, на території ліцензованої діяльності якого приєднані мережі, в укладенні договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

У звязку з наведеним необхідно укласти додатокву угоду №3 від 13.07.2022 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №2-123 від 01.12.2013 щодо внесення додаткової точки приєднання електроустановок ПП «Метизи - 94» від ТП-2312.

Позивач із дотриманням положень діючого законодавства надіслав відповідачу відповідний проект додаткової угоди до договору про спільне використання мереж, але останній його не підписав, а тому ця обставина є підставою для зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до договору №2-123 від 01.12.2013.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про визнання додаткової угоди № 3 від 13.07.2022 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 2-123 від 01.12.2013 укладеною між Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Портовик Запоріжжя у редакції, що викладена у позовній заяві, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

З огляду на викладене, датою укладення додаткової угоди є дата набрання чинності рішенням суду у даній справі.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду та доводів позивача з огляду на таке.

Щодо посилання відповідача на недійсні Технічні умови №113/0Є-3 від 29.06.2005, за наслідком яких було укладено договір між позивачем та третьою особою про постачання електричної енергії №9044, проте жодного доказу, що підтверджували б такі доводи відповідачем не надано.

Крім того, відповідачем не наведено обставин та доказів які б спростувати прязумцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) по відношенню до Технічних умов №113/0Є-3 від 29.06.2005 та про постачання електричної енергії №9044 від 26.04.2006.

Наведені відповідачем доводи ніяким чином не впливають на вирішення даної справи по суті, оскільки відповідач ухиляється від укладання обов`язкового договору, а саме включити до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №2-123 від 01.12.2013 об`єкт ПП «Метизи - 94".

Відповідач звертає увагу на відсутній в матеріалах справи договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладений між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Запорізький річковий порт Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот». Проте, відповідач не надає пояснень яким чином, такі документи можуть вплинути на вирішення даної справи по суті.

Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах; якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, позивач дізнався про порушення свого права 23.08.2022 після повернення поштою листа (вих. №007-52/3518 від 20.07.2022), внаслідок закінчення терміну його зберігання, яким було направлено відповідачу примірники додаткової угоди №3 від 13.07.2022 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №2-123 від 01.12.2013.

Враховуючії вищенаведене, твердження відповідача про сплив позовної давності по даній справі є необгрунтованим.

Також, відповідач вказує про невідповідність п. 7.1, п. 7.2 додаткової угоди № 3 від 13.07.2022 типовому договору, відсутність відомостей щодо розрахункового періоду за договором, додаток 7 «Забезпечення конфіденційності при виконанні умов договору» не передбачений типовим.

Такі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.2 Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що встановлює зміст та регулює правовідносини між оператором системи та основним споживачем, мережі якого розташовані на території ліцензованої діяльності оператора системи, під час транспортування електричної енергії технологічними електричними мережами основного споживача (у тому числі електричними мережами виробників, резервне живлення яких забезпечується від мереж оператора системи, та споживачів (основних споживачів), електроустановки яких приєднані до електричних мереж таких виробників, та їх субспоживачів), що укладається за типовою формою, затвердженою Регулятором, та згідно з яким передбачається оплата вартості послуг з використання технологічних електричних мереж основного споживача, визначеної за затвердженою Регулятором методикою

Частиною четвертою статті 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Водночас, слід мати на увазі, що відповідно до статті 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування приміриого або типового договору.

Тобто, в даному випадку, спірний договір має бути оформлений відповідно до вимог ПРРЕЕ, яким передбачено укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж на основі типового договору.

Отже, спірний договір повинен бути розроблений та відповідати типовому договору.

Законодавець забороняє відступати від змісту типового договору, затвердженого органом державної влади, сторони наділені правом тільки конкретизувати його умови (частина четверта статті 179 ГК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 зі справи № 921/375/17-г/14.

Відповідно до Постанови КГС у складі ВС від 27.02.2020 по справі №904/1983/19, конкретизацією умов договору може бути наприклад, сплата попередньої оплати не одним, а кількома платежами в рамках граничного строку для попередньої оплати встановленого в типовому договорі, деталізація порядку надання рахунків на сплату тощо.

Відповідно до ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору. визначені угодою його сторін, спрямованою ніг встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Так, між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж №2-123 від 01.12.2013.

Як вбачається з даного договору, розділ 7 не змінювався з дати укладання.

У зв`язку з необхідністю приведення розділу 7 у відповідність до чинного законодавства, ПАТ «Запоріжжяобленерго» конкретизувало умови розділу 7 раніше укладеного договору про спільне використання технологічних електричних мереж №2-123 від 01.12.2013, виклавши розділ 7 в уточненій редакції у додатковій угоді №3 від 13.07.2022.

Слід зазначити, що запропонована редакція розділу 7 у додатковій угоді №3 від 13.07.2022 майже подібна розділу укладеному договору №2-123 від 01.12.2013.

Відповідач посилається на відсутність ціни у договорі №2-123 від 01.12.2013 та недосягнення усіх істотних умов господарського договору.

Проте, такі доводи спростовуються п. 7.2 договору №2-123 від 01.12.2013, де ціна договору визначена у сумі 1 грн. та може бути змінена у відповідності до «Кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж Власника мереж», узгодженого Відділом НКРЕ у Запорізькій області.

Крім того, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, ще породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Оскільки договір про спільне використання технологічних електричних мереж №2-123 від 01.12.2013 укладений та діє, а доказів спростування правомірності правочину не надано, доводи відповідача про недійсність або нечинність правочину є безпідставними.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України)

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач не спростував належними доказами висновків суду доводи позивача.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в сумі 2481,00 грн.

Керуючись ст., ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Визнати додаткову угоду № 3 від 13.07.2022 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №2-123 від 01.12.2013 укладеною між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» та ОСББ «Портовик Запоріжжя» в наступній редакції:

«Додаткова угода № 3

про внесення змін до договору про спільне використання технологічних електричніж мереж № 2-123 від 01.12.2013р.

м. Запоріжжя 13.07.2022 р.

Основний споживач: ОСББ «Портовик Запоріжжя», в особі керівника Шевченко Станіслава Валерійовича, що діє на підставі Статуту, та

Оператор системи: ПАТ «Запоріжжяобленерго», який діє на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана на підставі Постанови НКРЕ КП від 13.11.2018 року № 1415 в особі комерційного директора Мітченка Віктора Вікторовича, діючого на підставі довіреності ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 377 від 22.12.2022р., далі - Сторони, уклали цю додаткову угоду до договору про спільне використання технологічних електричних мереж (далі Договір) про нижченаведене:

1. У преамбулі до Договору, тексті Договору та додатках до нього слово «Користувач» в усіх відмінках замінити словами «Оператор системи» у відповідних відмінках.

2. Виключити з Договору п.2.10.

3. Доповнити Договір п.2.12 наступного змісту: «Припинити надання послуг із спільного використання технологічних електричних мереж на вимогу Оператора системи».

4. Доповнити Договір п.2.13 наступного змісту: «Не допускати безоблікове споживання електричної енергії від технологічних електричних мереж Основного споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані Оператору системи, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж Основного споживача».

5. Виключити з Договору п.6.2, п.6.3.

6. Викласти в новій редакції розділ 7. Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж Договору:

« 7.1. Вартість послуг Основного споживача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання зазначена в Додатку № 4 "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж", розробленому відповідно до Методики обрахування плати.

Вартість наданих Оператору системи послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання визначається на підставі узгодженого територіальним підрозділом НКРЕКП «Кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання», що є невід`ємною частиною Договору.

Основний споживач зобов`язаний надати Оператору системи «Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання», узгоджений територіальним підрозділом НКРЕКП, протягом 30 календарних днів від дати його погодження безпосередньо або поштовим зв`язком (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

«Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання», наданий Оператору системи в термін, що перевішує 30 календарних днів від дати його погодження, вважається не поданим та повертається Основному споживачу мереж поштовим зв`язком (рекомендованим листом) не пізніше 10 календарних днів з дати його отримання Оператором системи.

Сторони забезпечують доступ Оператора системи до розрахункових засобів обліку електричної енергії Основного споживача та інших суб`єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж Основного споживача, у терміни (строки), встановлені договорами про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, укладеними між Оператором системи та Основним споживачем і між Оператором системи та іншими суб`єктами господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж Основного споживача.

7.2 У зв`язку з ненаданням Власником мереж на момент укладання цього договору узгодженого територіальним підрозділом НКРЕКП «Кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання», ціна договору визначається сторонами у сумі 1 грн.

Визначена сторонами ціна договору є прогнозованою, та може бути змінена як в сторону зменшення так і в сторону збільшення, відповідно до наданого Власником мереж «Кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання» узгодженого територіальним підрозділом НКРЕКП.

Сторони домовились, що підписання Додатку №4 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж» є узгодженням нової ціни договору та не потребує внесення змін у цей пункт Договору.

Сторони визначили, що підставою для оплати за надані послуги утримання технологічних електричних мереж спільного використання за цим договором є:

- надання Власником мереж узгодженого територіальним підрозділом НКРЕКП «Кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання»;

- підписання сторонами редакції Додатку №4 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж».

7. Виключити з Договору розділ 11.

8. Доповнити Договір додатком № 7 «Забезпечення конфіденційності при виконанні умов Договору» (додається).

9. Викласти у новій редакції додаток №2 «Перелік точок приєднання електроустановок Оператора системи та Субспоживачів» (додається).

10. Доповнити Договір додатком № 1.1 «Однолінійна схема» (додається).

11. Згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України Сторони прийшли до угоди, що умови даної Додаткової угоди, застосовуються до правовідносин Сторін, які виникли з 01.12.2013 року.

12. Всі інші умови вищевказаного договору залишаються без змін та сторони підтверджують свої зобов`язання по них.

13. Дана додаткова угода складена в двох примірниках, по одному для кожної із сторін

Оператор системи: Основний споживач:

В.В. Мітченко С.В. Шевченко

(підпис) (підпис)

М.П. М.П.

Додаток № 2

до договору про спільне використання

технологічних електричних мереж

№2-123 від 01.12.2013 р.

в редакції додаткової угоди №3

від 13.07.2022 р.

Перелік точок приєднання електроустановок Оператора системи та Субспоживачів

№№ п/пНайменування приєднання Оператора системи, СубспоживачаТочка приєднання електроустановок Оператора системи, Субспоживача (межа балансової належності мереж)1ТОВ «АВЕРОН ПЛЮС»На кабельних наконечниках КЛ-6кВ в комірці № 1 ТП-2312 Основного споживача2ОСББ «Портова 19-А»На кабельних наконечниках 2 КЛ-0,4кВ від РУ- 0,4кВ ТП-2312 Основного споживача ПП «Метизи-94»На кабельних наконечниках 2 КЛ-0,4кВ від РУ-0,4кВ ТП-2312 Рб.12 Основного споживачаОператор системи: Основний споживач

В.В. Мітченко С.В. Шевченко

(підпис) (підпис)

М.П. М.П.

Додаток № 7

до договору про спільне використання

технологічних електричних мереж

№2-123 від 01.12.2013 р.

в редакції додаткової угоди №3

від 13.07.2022 р.

Забезпечення конфіденційності при виконанні умов Договору

Сторони визначили як конфіденційну наступну інформацію:

про технологію виробництва;

фінансову діяльність;

формування тарифів та цін, крім ліцензованої діяльності;

учасників, органи управління, внутрішню структуру, способи та засоби управління, окремі

локальні акти;

контрагентів;

безпеку;

програмне забезпечення, що використовується;

оплату праці;

тощо

(далі - Конфіденційна інформація).

Конфіденційна інформація не вважатиметься конфіденційною, якщо така інформація:

являється або стає широко відомою невизначеному колу осіб і це не пов`язано з порушенням Стороною умов Договору;

отримана законним шляхом від третіх осіб без обмежень на подальше її розкриття;

дозволена Стороною до публікації або розкриття третім особам;

відноситься до обов`язкової звітності та є публічною інформацією;

в інших випадках, передбачених законодавством України.

Сторона, що отримує доступ до конфіденційної інформації, зобов`язується зберігати її у таємниці та не розкривати третім сторонам протягом дії Договору та після його виконання.

Сторони забезпечують конфіденційність персональних даних і безпеки персональних даних при їх обробці в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України.

Сторона, що отримує доступ до конфіденційної інформації, звільняється від відповідальності за розголошення та/або розкриття конфіденційної інформації у разі отримання законної вимоги органу державної влади, або рішення суду, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Сторона, що отримує доступ до конфіденційної інформації, зобов`язується забезпечити виконання умов про конфіденційність, зазначених у цьому Договорі, своїми працівниками.

Сторони зобов`язуються не поширювати будь яку інформацію стосовно Сторін або предмету цього договору, яка буде дискредитувати іншу Сторону.

Оператор системи Основний споживач

В.В. Мітченко С.В. Шевченко

(підпис) (підпис)

М.П. М.П.».

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Портовик Запоріжжя (вул. Портова, буд. 19, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 25217019) на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00130926) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08.06.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян