Рішення

від 08.06.2023 по справі 910/4858/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2023Справа № 910/4858/23

Суддя Н.Б. Плотницька, розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповіда льністю "Пож-Захист" (27614, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Олексіївка(пн), вулиця Ушакова , будинок 61)доПублічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5)простягнення 650 299 грн 31 коп.Представники:не викликалисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповіда льністю "Пож-Захист" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" про стягнення 650 299 грн 31 коп. заборгованості за договором підряду № 06008/12401 від 05.10.2022, в тому числі: 639 189 грн 54 коп. основного боргу, 10 227 грн 03 коп. інфляційних втрат та 882 грн 74 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору підряду № 06008/12401 від 05.10.2022 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати спожитих послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 639 189 грн 54 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 10 227 грн 03 коп. інфляційних втрат та 882 грн 74 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/4858/23, справу № 910/4858/23 визнано малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Крім того, 29.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповіда льністю "Пож-Захист" про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову та судових витрат у розмірі 698 425 грн 80 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповіда льністю "Пож-Захист" про забезпечення позову.

В системі "Електронний суд" від представника відповідача надійшов, сформований 20.04.2023, відзив на позовну заяву.

01.05.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

В системі "Електронний суд" від представника відповідача надійшло, сформоване 20.04.2023, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

29.05.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

05.10.2022 між Товариством з обмеженою відповіда льністю "Пож-Захист" (підрядник за договором, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Укpнaфта" (замовник за договором, відповідач у справі) укладено договір підряду № 06008/12401, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати вказані в пункті 1.2. договору роботи за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених даним договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору сторонами визначено найменування робіт: "Проектування, облаштування та монтаж системи пожежної сигналізації, системи оповіщеная про пожежу та управління евакуацією людей, система передачі тривожних оповіщень, евакуаційне освітлення будівель ГТС (Прилуки) УТ ПАТ «Укрнафта» на території автомобільної колони № 2 і а адресами: Чернігівська обл., смт. Нарва, вул. Космонавтів, 35 та вул. Шевченка, 80".

Загальна вартість Робіт по цьому Договору становить 857 996 грн 35 коп. з ПДВ (пункту 2.1 договору).

У відповідності до пункту 2.5 договору оплата вартості робіт здійснюється після отримання замовником примірника належним чином підписаного сторонами оригіналу договору у такому порядку:

- авансовий платіж, у розмірі 70% від вартості сировини та матеріалів, яка складає суму 218 787 грн 88 коп. з ПДВ у т.ч. ПДВ. Оплата авансового платежу проводиться за 10 днів до початку робіт згідно графіку виконання робіт (додаток №4 договору);

- решта, в сумі 639 208 грн 47 коп. з ПДВ по факту виконаних робіт на основі акту приймання виконаних будівельних робіт протягом 30 календарних днів.

Відповідно до положень пункту 3.1 договору строк виконання робіт становить 130 календарних днів з дати отримання авансового платежу, передбаченого пунктом 2.5, цього договору відповідно до графіку виконання робіт додаток №4 до договору та закінчуючи датою підписання акту приймання виконаних будівельних робіт.

Згідно з пунктом 5.1. договору виконання робіт оформляється шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2В, який датується останнім днем виконання робіт, і довідки про вартість виконаних будівельних робіт (примірник форма № КБ-3). В акті та довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені замовником і підрядником, які є первинними обліковими документами. Акт та довідка складаються підрядником в 2 (двох) оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою підрядника та надані замовнику не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання. На підставі зазначених документів Замовник проводить розрахунки з підрядником.

Пунктом 14.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 12 місяців, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За матеріалами справи судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що на виконання умов договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті по обсягу та якості роботи на суму 857 977 грн 42 коп., що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін Актом приймання виконаних будівельних робіт за 20.12.2022, копія якого наявна в матеріалах справи.

Як вбачається із наданої позивачем копії акту приймання виконаних будівельних робіт, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вказаним актом відсутні, зокрема, замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт не має.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання по виконанню робіт, обумовлених договором та в обсягах, зазначених в Акті приймання виконаних будівельних робіт, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

Проте, судом встановлено, що замовник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед підрядником за виконані будівельні роботи у розмірі 639 189 грн 54 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують заявлені позивачем вимоги.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, те що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів оплати виконаних позивачем робіт відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 639 189 грн 54 коп. заборгованості за виконані за вказаним договором роботи підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 227 грн 03 коп. інфляційних втрат та 882 грн 74 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення 20.01.2023 по 16.03.2023.

Суд зазначає, що у разі прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 9.3 договору у разі несвоєчасної або неповної оплати виконаних робіт відповідно до пункту 2.5. цього договору замовник несе відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 9.3 договору.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині 3 % річних та інфляційних нарахувань суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення 3 % річних та втрат від інфляції судом встановлено, розмір останніх, перерахований судом у відповідності до умов договору та приписів чинного законодавства в межах визначеного позивачем періоду, становить 2 942 грн 02 коп. 3 % річних та 14 129 грн 28 коп. інфляційних нарахувань, що є більшим, ніж заявлено позивачем. Проте, виходячи з того, що збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, яким позивач не скористався, суд не вправі самостійно збільшувати розмір позовних вимог, зокрема, в частині втрат від інфляції та 3 % річних, тому позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції та 3 % річних за несвоєчасну оплату наданих позивачем послуг підлягають задоволенню в сумі, нарахованій позивачем, а саме 10 227 грн 03 коп. інфляційних втрат та 882 грн 74 коп. 3 % річних.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача у якості судових витрат витрати на правову допомогу в розмірі 35 000 грн.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповіда льністю "Пож-Захист" вказувало, що очікує понести судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 35 000 грн 00 коп.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 03.03.2023, укладеного Товариством з обмеженою відповіда льністю "Пож-Захист" та адвокатом Деревінською Любов Василівною, копію акту здачі-приймання виконаних робіт від 25.04.2023 до договору про надання правничої допомоги від 03.03.2023, детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Деревінською Л.В. за договором від 03.03.2023, необхідних для надання правничої допомоги ТОВ "Пож-Захист", у зв`язку з підготовкою до Господарського суду міста Києва позову до ПАТ "Укрнафта" про стягнення заборгованості за договором, платіжну інструкцію № 255 від 21.03.2023.

У відповідності до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, надавати консультації, захищати права і законні інтереси клієнта з питань звернення з позовом до суду про стягнення боргу з замовника підрядних робіт ПАТ "Укрнафта" згідно з договором підряду від 05.10.2022 № 06008/12401 та представництва інтересів клієнта в судах всіх інстанцій, виконання судових рішень у виконавчій службі, в обсязі та на умовах, встановлених цим договором, додаткових угод до цього договору та за домовленістю сторін.

Згідно пункту 3.4 договору про надання правничої допомоги за надання правової допомоги з питань, визначених у пункті 1 договору, у суді першої інстанції клієнт зобов`язується сплатити адвокату в безготівковій формі фіксований розмір гонорару у сумі 35 000 грн 00 коп. - за складання та направлення позовної заяви, усіх процесуальних документів у справі, участь у судових засіданнях.

Відповідно до підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги від 03.03.2023 адвокат надав, а клієнт наступні послуги:

Ознайомлення з документами Клієнта, що стосуються господарських правовідносин між сторонами згідно договору підряду від 05.10.2022; вивчення законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, дослідження судової практики Верховного Суду; підготовка та складання позовної заяви про стягнення заборговані за договором підряду від 05.10.2022, заяви про забезпечення позову, виготовлення копій документі, оформлення та направлення їх до суду.

Фіксований розмір гонорару за надані вищевказані послуги, відповідно, до пункту 3.4 договору від 03.03.2023, становить 35 000 грн

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України) розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідач зазначає, що зважаючи на принцип співмірності та пропорційності витрат, враховуючи складність справи, яка не є складною, гонорар, зазначений у клопотанні про розподіл правових витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності його розміру та необхідності.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто, в цілому нормами процесуального та матеріального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20).

Відповідач зазначає, що зважаючи на принцип співмірності та пропорційності витрат, враховуючи складність справи, яка не є складною, а також враховуючи відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, у зв`язку з необґрунтованістю, гонорар, зазначений у клопотанні про розподіл правових витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності його розміру та необхідності.

Судом враховано, що дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з огляду на визнання її малозначною, оскільки справа не відноситься до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищував п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування свідчить про її незначну складність та суть спору в даній справі зводилась до стягнення боргу з оплати виконаних робіт за 1 підписаним сторонами актом, заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі, у зв`язку з чим здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд приходить до висновку про необхідність покладення на Публічне акціонерне товариство "Укpнaфта" витрат позивача на оплату правничої допомоги у розмірі 25 000 грн 00 коп.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповід альністю "Пож-Захист" (27614, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Олексіївка(пн), вулиця Ушакова, будинок 61, ідентифікаційний код 36098454) заборгованість у розмірі 639 189 (шістсот тридцять дев`ять тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн 54 коп., інфляційні втрати в розмірі 10 227 (десять тисяч двісті двадцять сім) грн 03 коп., 3 % річних в розмірі 882 (вісімсот вісімдесят дві) грн 74 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 754 (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн 49 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька