Постанова

від 27.07.2023 по справі 910/4858/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2023 р. Справа№ 910/4858/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - Деревінської Л.В.

відповідача - Чередниченка А.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2023

у справі №910/4858/23 (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пож-Захист"

до Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пож-Захист" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" про стягнення 650299,31 грн заборгованості за договором підряду №06008/12401 від 05.10.2022, з яких: 639189,54 грн - основний борг, 10227,03 грн - інфляційні втрати та 882,74 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором підряду №06008/12401 від 05.10.2022 в частині оплати спожитих послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 639189,54 грн, на суму якої також нараховані 10227,03 грн інфляційних втрат та 882,74 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 відкрито провадження у справі №910/4858/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 у справі №910/4858/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пож-Захист" задоволено повністю. Також вказаним рішенням стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укpнaфта" за допомогою системи Електронний суд подало апеляційну скаргу, згідно якої просить змінити оскаржуване рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, зменшивши їх розмір до 3000,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалене рішення в частині розподілу судових витрат прийнято з порушенням ст. 126 ГПК України, оскільки присуджені до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вказана справа є нескладною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика вирішення аналогічних спорів є сталою та не потребує дослідження та системного аналізу, адвокат не здійснював збір доказів (копії долучених до позову документів засвідчені директором позивача), позовна заява складена на 5 аркушах, зазначене на переконання скаржника вказує на те, що заявлений до стягнення розмір адвокатських витрат у сумі 35000,00 грн є неспівмірним, та не відповідає критерію реальності. А тому відповідач вказує на наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі до 3000 грн.

Також відповідач зазначає, що витрати на підготовку та подання до суду заяви про забезпечення позову не повинні компенсуватися за його рахунок, оскільки в задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" у справі №910/4858/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/4858/23 та призначено її до розгляду на 27.07.2023.

На електронну адресу суду 06.07.2023 від представника Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" адвоката Чередниченка А.М. та 17.07.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пож-Захист" адвоката Деревінської Л.В. надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 та від 20.07.2023 задоволено заяви представників сторін про участь у судовому засіданні 27.07.2023 у справі №910/4858/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

24.07.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пож-Захист" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині - без змін.

Позивач звертає увагу на те, що судом першої інстанції вирішувалося клопотання відповідача про зменшення суми правничих витрат позивача, що підлягають стягненню із відповідача. Так, не зважаючи на заявлений у позовній заяві попередньо розрахований розмір правничих витрат позивача у сумі 35000,00 грн, а також представлені документи, що підтверджують фактичне їх понесення, судом першої інстанції було задоволено клопотання відповідача про зменшення суми таких витрат до 10000,00 грн, що на переконання суду є співмірним із сумою заявлених позовних вимог, обсягом фактично затраченого адвокатом часу під час здійснення представництва у даній справі. Разом із тим, позивач вказує на недобросовісні дії відповідача по відношенню до позивача, що вбачається з нездійснення оплати боргу за спірним договором у визначений строк (до 19.01.2023).

В судове засідання 27.07.2023, яке відбулося в режимі відеоконференції, з`явилися представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд змінити оскаржуване рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, зменшити їх розмір до 3000,00 грн. Представник позивача заперечував проти доводів скарги, просив залишити без змін оскаржуване рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №06008/12401 від 05.10.2022 в сумі 650299,31 грн.

Предметом же апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, в іншій частині судове рішення не оскаржується.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Частинами 1, 3 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п. п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У постанові від 11.06.2021 у справі №34-16/17-3683-2011 Верховний Суд висловив висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19 тощо.

Як вбачається з матеріалів даної справи, одночасно із поданням позовної заяви позивачем подано попередній розрахунок судових витрат, за яким розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції становив 35000 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пож-Захист" у даній справі представляла адвокат Деревінська Л.В., на підтвердження чого до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги від 03.03.2023, ордер на надання правничої правової допомоги ВА №1047405 від 15.03.2023, акт здачі-приймання виконаних робіт від 25.04.2023, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Деревінською Л.В. за договором від 03.03.2023.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правничої допомоги клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, надавати консультації, захищати права і законні інтереси клієнта з питань звернення з позовом до суду про стягнення боргу з замовника підрядних робіт Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" згідно з договором підряду від 05.10.2022 №06008/12401 та представництва інтересів клієнта в судах всіх інстанцій, виконання судових рішень у виконавчій службі, в обсязі та на умовах, встановлених цим договором, додаткових угод до цього договору та за домовленістю сторін.

Для надання правничої допомоги адвокату надаються такі права: подавати до установ, організацій будь-якої форми власності, державних органів, органів місцевого самоврядування адвокатські запити, заяви, клопотання, отримувати документи; підписувати, подавати будь-які позовні заяви, відзиви, відповіді на відзив, заперечення, апеляційні та касаційні скарги, клопотання; приймати участь у судових засіданнях; представляти інтереси клієнта в установах, організаціях будь-якої форми власності, державних органах, судах України всіх інстанцій; користуватися правами передбаченими Законами України в тому числі, але не виключно, Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», здійснювати всі інші законні дії, що пов`язані з виконанням цього договору (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.4 договору сторонами унормовано, що на підтвердження надання адвокатом послуг правової допомоги клієнту, відповідно до умов цього договору, складається акт приймання-передачі адвокатських послуг і направляється клієнту.

Згідно п. 3.4 договору за надання правової допомоги з питань, визначених у пункті 1 договору, у суді першої інстанції клієнт зобов`язується сплатити адвокату в безготівковій формі фіксований розмір гонорару у сумі 35000,00 грн - за складання та направлення позовної заяви, усіх процесуальних документів у справі, участь у судових засіданнях.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та укладено на строк до виконання зобов`язання, передбаченого п. 1 цього договору (п. 4.5 договору).

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги від 03.03.2023 адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги:

- ознайомлення з документами клієнта, що стосуються господарських правовідносин між сторонами згідно договору підряду від 05.10.2022;

- вивчення законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, дослідження судової практики Верховного Суду;

- підготовка та складання позовної заяви про стягнення заборговані за договором підряду від 05.10.2022, заяви про забезпечення позову, виготовлення копій документі, оформлення та направлення їх до суду.

Також в акті зазначено, що фіксований розмір гонорару за надані вищевказані послуги, відповідно, до п. 3.4 договору від 03.03.2023, становить 35000 грн.

Отже, вищевказаними доказами та наявними матеріалами справи підтверджується надання адвокатом послуг з професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі, а саме у сумі 35000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції відмічає, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється та розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 15.06.2021 у справі №922/2495/20 та від 14.09.2021 у справі №910/9672/20.

Північний апеляційний господарський суд також звертається до правової позиції, зазначеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, згідно якої Велика Палата зробила наступні висновки.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Зокрема, в абзаці 2 підпункту 4.1 пункту 4 рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду узагальнила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Згідно матеріалів справи, відповідачем подано до суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 3000,00 грн, відповідно до змісту якого останній зазначав, що зважаючи на принцип співмірності та пропорційності витрат, враховуючи складність справи, яка не є складною, гонорар, зазначений у клопотанні про розподіл правових витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності його розміру та необхідності.

Проаналізувавши надані суду докази в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а також доводи відповідача наведені в клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд приймає до уваги те, що процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Так, заперечуючи проти розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідач ставить під сумнів надання послуг щодо збирання доказів, у зв`язку з тим, що копії долучених до позовної заяви документів засвідчені директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Пож-Захист". Проте суд апеляційної інстанції відмічає, що не засвідчення поданих доказів саме адвокатом Деревінською Л.В. не свідчить про ненадання такої послуги, тоді як факт виготовлення копій документів підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 25.04.2023, що був підписаний між позивачем та адвокатом.

Досліджуючи обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених до стягнення позивачем витрати на професійну правничу допомогу через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на наступне.

Так, суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом даного спору є стягнення 650299,31 грн заборгованості за договором підряду №06008/12401 від 05.10.2022. З огляду на встановлення судом першої інстанції неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позов задоволено в повному обсязі. А відтак, саме недобросовісна поведінка відповідача зумовила звернення позивача до суду з даним позовом. Разом з тим судом враховується, що дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з огляду на визнання її малозначною, даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору підряду та спірні правовідносини регулюється нормами ЦК України, ГК України, та відповідно великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, вказані правовідносини не передбачають.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у розмірі 35000,00 грн не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі.

Разом з тим, враховуючи значення даної справи для позивача, який здійснює свою діяльність по проектуванню, облаштуванню та монтажу системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, системи передачі тривожних оповіщень, евакуаційне освітлення будівель по всій території України, дії відповідача щодо досудового врегулювання спору та сплати спірної заборгованості (претензія позивача про сплату боргу від 05.10.2022 залишена відповідачем без реагування), зменшення розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн, як просить скаржник, не відповідатиме принципу відшкодування судових витрат.

Північний апеляційний господарський суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

З огляду на зазначене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаною адвокатами роботою (наданими послугами), наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, та зважаючи на заперечення відповідача щодо розподілу таких витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції до 25000,00 грн, оскільки цей розмір є доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні питання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката, надавалася належна оцінка доводам відповідача, на які він посилається також і в апеляційній скарзі, зокрема, про те, що витрати на правничу допомогу адвоката є завищеними, необґрунтованими та неспівмірними із складністю справи, справа є нескладною, відсутня також складність при формуванні правової позиції.

Надавши оцінку та проаналізувавши доводи відповідача, суд першої інстанції частково із ними погодився та зменшив заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу. Із вказаним висновком суду першої інстанції в повній мірі погоджується і суд апеляційної інстанції.

Також безпідставними є посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що витрати на підготовку та подання до суду заяви про забезпечення позову не повинні компенсуватися за рахунок відповідача (оскільки в задоволенні заяви було відмовлено), та на кількість аркушів позовної заяви з огляду на те, що судом першої інстанції досліджувалися в сукупності надані представником позивача документи в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та зменшено їх розмір з врахуванням критерію розумної необхідності таких витрат та складності справи.

Також судом першої інстанції надано належну правову оцінку доказам, що були подані на підтвердження понесених витрат, зокрема і договору про надання правничої допомоги, що стало наслідком зменшення розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та стягнення їх в сумі 25000,00 грн.

Отже, відповідач, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновки суду першої інстанції щодо доведеності позивачем витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 25000,00 грн не спростував, доказів на підтвердження своїх доводів не надав.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 у справі №910/4858/23 в частині стягнення витрат на правничу допомогу прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом даної апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки позивачем оскаржено рішення місцевого господарського суду в частині вирішення питання про розподіл судових витрат. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України «Про судовий збір» не передбачена.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 у справі №910/4858/23 в оскаржуваній частині залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 28.07.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов