Ухвала

від 08.06.2023 по справі 5011-15/2551-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.06.2023Справа № 5011-15/2551-2012За заявою Державного агентства резерву України

до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод"

(ідентифікаційний код 24586045)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва пеебуває справа №5011-15/2551-2012 про банкрутство Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод".

Постановою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражну керуючу Ганюк Т.М.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 апеляційну скаргу першого заступника Київської міської прокуратури задоволено. Постанову Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у цій справі скасовано. Справу направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду на стадію розпорядження майном.

Постановою Верховного Суду від 16.05.2023 касаційну скрагу Фонду державного мйна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 у справі №5011-15/2551-2012 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 та постанову Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі №5011-15/2551-2012 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизовного розподілу судової справи між суддями, справу №5011-15/2551-2012 передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.

Наразі, слід зазначити, що справа №5011-15/2551-2012 про банкрутство Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" уже перебувала у провадженні судді Мандичева Д.В.

Так, постановою Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Менчака В.В.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва Репецького С. задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року, постанову Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2012 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року у справі №5011-15/2551-2012 скасовано.Справу №5011-15/2551-2012 передано для розгляду на стадію розпорядження майном до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Як встановлює пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Тому при розгляді заяви про відвід судді слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть тоді, коли об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

З численної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості складу суду при розгляді даної справи та забезпечення довіри учасників справи до її розгляду судом, суд дійшов висновку про необхідність самовідводу судді Мандичева Д.В. від розгляду справи № 5011-15/2551-2012.

У відповідності до частини 1 статті 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Керуючись ст. 38, 39, 233-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Самовідвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи № 5011-15/2551-2012 задовольнити.

Матеріали справи № 5011-15/2551-2012 передати для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата підписання: 08.06.2023 року.

Суддя Д.В. Мандичев