Рішення

від 29.05.2023 по справі 924/14/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2023 р. Справа №924/14/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Понінківської селищної ради, смт. Понінка, Шепетівський район, Хмельницька область

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Шепетівське лісове господарство", м. Шепетівка

про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 102982,04 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Довгопола К.А. згідно ордеру

від прокуратури: Русецька О.В. згідно посвідчення

Рішення виноситься 29.05.2023р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: Керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Понінківської селищної ради звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" (замінено ухвалою суду від 22.03.2023р. відповідача на Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Шепетівське лісове господарство") про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 102982,04 грн.

Прокурор в позові зазначив, що 14.12.2020 на адресу Полонського ВП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області звернувся директор ДП "Шепетівський лісгосп" Сасюк В.М. з повідомленням про незаконну порубку 13 дерев в кварталі № 2 відділ № 18 Понінківського лісництва. По вказаному факту зареєстровано кримінальне провадження № 42021242250000019 від 13.07.2021 за ч. 1 ст. 246 КК України. Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 05.07.2021 ділянки лісової місцевості, що розташована в кварталі № 2 відділі № 18 Понінківського лісництва виявлено незаконну рубку 13 сироростучих дерев породи сосна: № 1 діаметром 30/24 см., № 2 з діаметром 34/28 см., № 3 з діаметром 34/28 см., № 4 з діаметром 34/28 см.; № 5 з діаметром 37/28 см., № 6 з діаметром 34/28 см., № 7 з діаметром38/32 см., № 8 з діаметром 42/36 см., № 9 з діаметром 38/32 см.; № 10 з діаметром 42/36 см.; № 11 з діаметром 45/36 см., № 12 з діаметром 42/36 см. та № 13 з діаметром 50/40 см., де перше значення становить найбільший діаметр зрізаного дерева, а друге найменший діаметр.

Як зазначив прокурор, працівниками Понінківського лісництва ДП "Шепетівський лісгосп" 14.12.2020 складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства у кварталі № 2 відділі № 18 та зафіксовано самовільну порубку 13 дерев породи сосна, загальна сума збитків від чого становить 102982,04 грн. В рамках кримінального провадження призначено та проведено судову інженерно-екологічну експертизу. Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 05.06.2022 № 32720/21-48 розмір шкоди, внаслідок проведення незаконної порубки дерев у кварталі № 2 відділі № 18 Понінківського лісництва ДП "Шепетівський лісгосп": 1 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 26,1-30 см.; 4 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 30,1-34 см.; 3 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 34,1-38 см.; 3 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 38,1-42 см.; 1 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 42,1-46 см.; 1 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 46,1-50 см. становить 102 982,04 грн. Таким чином, на думку прокурора, розмір шкоди встановлюється саме за результатами судової інженерно-екологічної експертизи та становить 102982,04 грн.

Відповідач у відзиві на позов від 06.04.2023р. проти позову заперечив, зазначив, що підстави для ототожнення Виконавчого комітету Понінківської селищної ради та Понінківської селищної ради - відсутні, так як це різні юридичні особи, мають різні коди ЄДРПОУ та зареєстровані у встановленому законодавством порядку, що підтверджується копіями витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вважає, що уповноважені особи Шепетівської окружної прокуратури не зверталась ні до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, ні до Виконавчого комітету Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (Виконком), жоден з цих органів не був залучений в якості позивача у справі, а тому у справі № 924/14/23 за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури відсутній орган, уповноважений законодавством для здійснення державного контролю в сфері охорони навколишнього природного середовища, а в прокуратури відсутні повноваження з огляду на ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" для подання позовної заяви у справі №924/14/23.

Відповідач зауважив, що при поданні позовної заяви уповноваженими органами не було вжито жодного із заходів здійснення державного контролю в сфері охорони навколишнього природного середовища, що передбачені чинним законодавством. При поданні позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев, як доказ завдання шкоди, уповноваженими особами Шепетівської окружної прокуратури надано матеріали кримінального провадження № 42021242250000019 від 13.07.2021 року, відкриття якого було ініційоване заявою Відповідача у справі, однак з огляду на норми законодавства, наведені вище, контролюючими органами, до повноважень яких входить здійснення державного контролю в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в порушення вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не було здійснено жодного із заходів державного нагляду (контролю), а тому порушено процедуру державного контролю, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність порушення в сфері навколишнього природного середовища та завдання з боку Відповідача шкоди.

Окремо відповідач зазначив, що зі змісту позовної заяви встановлено, що в якості доказів до неї долучені окремі документи, які містились як докази в матеріалах кримінального провадження №42021242250000019 від 13.07.2021 року. Відповідач наголосив, що в матеріалах справи не міститься доказів щодо передачі документів з матеріалів кримінального провадження № 42021242250000019 від Шепетівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області до Шепетівської окружної прокуратури, а так само дозволу слідчого або прокурора у вказаному кримінальному провадженні на використання і розголошення будь-яких матеріалів досудового розслідування, що ставить під сумнів легальність отримання таких матеріалів Представником інтересів Позивача, а загалом - їх належність та допустимість як доказів у справі № 924/14/23. Вважає, що витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №42021242250000019 не є процесуальним джерелом доказів, правовий висновок про що міститься в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 761/28347/15-к. Наголосив, що позовні вимоги у справі, що розглядається за правилами господарського судочинства, обґрунтовуються документами, зібраними в рамках кримінального судочинства (без встановлення обставин їх отримання Представником інтересів Позивача), та які не визнані як речові докази у кримінальному провадженні № 42021242250000019, і не можуть бути визнані належними доказами у господарському процесі через процесуальне порушення з боку Представника інтересів Позивача.

Відповідач зауважив, що ним у справі здійснено комплекс заходів, спрямованих на запобігання незаконним рубкам, з метою забезпечення діяльності підприємства, в тому числі щодо охорони і захисту лісу ДП "Шепетівське ЛГ" створило підпорядковані структурні підрозділи, зокрема, Понінківське лісництво. Згідно Штатного розпису цехового персоналу та лісників ДП "Шепетівське ЛГ" на 2020 рік, останнім передбачено створення у Понінківському лісництві посад 6 працівників, з яких: 1 лісничий II класу, 1 єгер, 1 майстер лісу та 3 лісники, із загальним місячним фондом оплати праці 56529,00 грн. Крім того, згідно наказу ДП "Шепетівське ЛГ" від 02.01.2020 № 16 "Про затвердження штатних розписів загальногосподарського, цехового персоналу та окремих професій робітників", для старших майстрів лісу та майстрів лісу передбачено збільшення обсягу робіт по охороні лісу від лісопорушень у зв`язку із збільшенням площ майстерських дільниць. До заходів з охорони лісів, згідно підписів про ознайомлення на наказі, залучено 11 працівників лісгоспу. Додатково передбачено залучення до заходів з охорони всіх працівників лісової охорони лісгоспу. В листопаді 2020 року працівників забезпечено автотранспортом), встановлено графік чергування тощо.

На думку відповідача, наведені докази та доводи підтверджують факти своєчасного вжиття ДП "Шепетівське ЛГ" усіх можливих та необхідних комплексних заходів для забезпечення належної охорони лісового фонду, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування деліктної відповідальності, а отже спростовують твердження Представника інтересів Позивача щодо невжиття комплексу заходів для збереження лісового фонду та порушення законодавства в цілому.

Наявність на території лісового фонду ДП "Шепетівське ЛГ" самовільної рубки невстановленими особами, як вважає відповідач, не свідчить про неналежне виконання своїх обов`язків лісгоспом та його працівниками, оскільки дані виявлення відносяться до безпосередніх обов`язків працівників лісгоспу.

Підсумовуючи вищенаведене, відповідач наголосив, що: у справі відсутній орган, уповноважений законодавством для здійснення державного контролю в сфері охорони навколишнього природного середовища; при поданні позовної заяви уповноваженими органами не було вжито жодного із заходів здійснення державного контролю в сфері охорони навколишнього природного середовища, що передбачені чинним законодавством; докази, долучені до матеріалів справи (зокрема документи з матеріалів кримінального провадження) є недопустимими; відповідачем у справі здійснено комплекс заходів, спрямованих на запобігання незаконним рубкам; відсутні підстави для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено в повному обсязі.

Прокурор у відповіді на відзив від 10.04.2023р. зазначив, що квартал № 2 виділ 18 Понінківського лісництва ДП "Шепетівський лісгосп" (у межах якого виявлено факт незаконної порубки деревини) перебуває у адміністративно-територіальних межах Понінківської територіальної громади. Про здійснення незаконної вирубки лісових насаджень прокурору стало відомо з матеріалів кримінального провадження № 42021242250000019 від 13.07.2021. Підставою для реєстрації кримінального провадження стала заява директора ДП "Шепетівський лісгосп" Сасюка В.М. про незаконну порубку 13 дерев в кварталі № 2 відділ № 18 Понінківського лісництва. Таким чином, первинні документи щодо факту незаконної вирубки лісових насаджень складено безпосередньо посадовими особами ДП "Шепетівський лісгосп". Крім цього, факт здійснення незаконної вирубки лісових насаджень підтверджується протоколом огляду місця події. Таким чином, факт вирубки лісових насаджень невстановленими особами на території ДП "Шепетівський лісгосп" підтверджується належними та допустимими доказами.

Як зазначив прокурор, у кримінальному провадженні № 42021242250000019 прокурором з метою вжиття заходів представницького характеру в порядку ст. 222 КПК України долучено до позову докази в обсязі, що є предметом доказування в господарському судочинстві. Поряд з цим, представник відповідача у відзиві не ставить питання недостовірності даних щодо суми збитків відповідно до акту огляду порушення лісового законодавства від 14.12.2020, складеним уповноваженою особою ДП "Шепетівський лісгосп".

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному розмірі.

Позивач у заяві від 07.03.2023р. позовні вимоги підтримав та просить розглянути справу за відсутності представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

14.12.2020р. на адресу Полонського ВП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області звернувся директор ДП "Шепетівський лісгосп" Сасюк В.М. з повідомленням про незаконну порубку 13 дерев в кварталі № 2 відділ № 18 Понінківського лісництва. По вказаному факту зареєстровано кримінальне провадження № 42021242250000019 від 13.07.2021 за ч. 1 ст. 246 КК України. Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 05.07.2021 ділянки лісової місцевості, що розташована в кварталі № 2 відділі № 18 Понінківського лісництва виявлено незаконну рубку 13 сироростучих дерев породи сосна: № 1 діаметром 30/24 см., № 2 з діаметром 34/28 см., № 3 з діаметром 34/28 см., № 4 з діаметром 34/28 см.; № 5 з діаметром 37/28 см., № 6 з діаметром 34/28 см., № 7 з діаметром38/32 см., № 8 з діаметром 42/36 см., № 9 з діаметром 38/32 см.; № 10 з діаметром 42/36 см.; № 11 з діаметром 45/36 см., № 12 з діаметром 42/36 см. та № 13 з діаметром 50/40 см., де перше значення становить найбільший діаметр зрізаного дерева, а друге найменший діаметр.

Працівниками Понінківського лісництва ДП "Шепетівський лісгосп" 14.12.2020р. складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства у кварталі № 2 відділі № 18 та зафіксовано самовільну порубку 13 дерев породи сосна: № 1 діаметром 30/24 см., №2 з діаметром 34/28 см., № 3 з діаметром 34/28 см., № 4 з діаметром 34/28 см.; № 5 з діаметром 34/28 см., № 6 з діаметром 37/28 см., № 7 з діаметром 38/32 см., № 8 з діаметром 38/32 см., № 9 з діаметром 42/36 см.; № 10 з діаметром 42/36 см.; № 11 з діаметром 42/36 см., № 12 з діаметром 45/36 см. та № 13 з діаметром 50/40 см. Розраховано загальну суму збитків - 102982,04 грн.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.07.2021р. ділянки лісової місцевості, що розташована в кварталі № 2 відділі № 18 Понінківського лісництва виявлено незаконну рубку 13 сироростучих дерев породи сосна: № 1 діаметром 30/24 см., № 2 з діаметром 34/28 см., № 3 з діаметром 34/28 см., № 4 з діаметром 34/28 см.; № 5 з діаметром 37/28 см., № 6 з діаметром 34/28 см., № 7 з діаметром 38/32 см., № 8 з діаметром 42/36 см., № 9 з діаметром 38/32 см.; № 10 з діаметром 42/36 см.; № 11 з діаметром 45/36 см., № 12 з діаметром 42/36 см. та № 13 з діаметром 50/40 см., де перше значення становить найбільший діаметр зрізаного дерева, а друге - найменший діаметр.

До протоколу огляду місця події від 05.07.2021р. додано фото таблицю.

Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 867 припинено Державне підприємство "Шепетівське лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", утворено комісію з припинення ДП "Шепетівське лісове господарство".

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 10.01.2023 №82 вирішено затвердити передавальний акт Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство", яке координується Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

До справи додано положення про філію "Шепетівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 15.06.2021р. №32720/21-48, проведеної в межах кримінального провадження №42021242250000019 розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством (копія акту від 14.12.2020р. протокол ОМП від 05.07.2021), порубки 13 сироростучих дерев породи сосна звичайна в кварталі №2 виділ №18 Понінківського лісництва ДП Шепетівський лісгосп", становить 102982,02 грн., зокрема: 1 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 26,1-30 см.; 4 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 30,1-34 см.; 3 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 34,1-38 см.; 3 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 38,1-42 см.; 1 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 42,1-46 см.; 1 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 46,1-50 см.

У висновку вказано, що індекс споживчих цін (індекс інфляції) взято відповідно до статистичних даних за 2008-2019 роки (за винятком 2012 року відповідно до п.2 Порядку, згідно з яким коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація такс не проводиться") та становить: 4,11829246. Індексацію проведено з урахуванням дати фіксації слідством факту незаконної порубки дерев на території кварталу 2 виділу 18 ДП "Шепетівський лісгосп", тобто станом на 2020 рік. При проведенні розрахунку розміру заподіяної шкоди (Розрахунок № 1) в якості вихідних даних використано: копію акту від 14.12.2020р., копію довідки з розрахунком шкоди нанесеної лісовому господарству внаслідок самовільної рубки 14.12.2020р.

Також до матеріалів справи прокурором додано: копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань; копія листа Шепетівської окружної прокуратури № 54/3-9602 вих-22 від 09.12.2022; копія листа Понінківської селищної ради № 13-11/1900 від 16.12.2022р.; копія плану лісонасаджень ДП "Шепетівський лісгосп"; копія проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Шепетівський лісгосп"; копія кадастрового плану земельної ділянки 6823655400:05:001:0002; копія витягу з ДЗК; копія статуту ДП "Шепетівський лісгосп"; копія листа Шепетівської окружної прокуратурами про намір представляти інтереси держави в суді; копія листа керівнику Шепетівської окружної прокуратури в порядку ст. 222 КПК України.

До матеріалів справи відповідачем додано: копію Штатного розпису цехового персоналу та лісників ДП "Шепетівське ЛГ" на 2020 рік; копію Даних про дислокацію лісових обходів по ДП "Шепетівське ЛГ" станом на 01.01.2020р.; копію Робочої Інструкції лісника Понінківського лісництва; копію наказу ДП "Шепетівське ЛГ" від 02.01.2020 № 7 "Про охорону лісів від незаконних рубок та інших лісопорушень на підприємстві"; копію наказу ДП "Шепетівське ЛГ" під 02.01.2020 № 16 "Про затвердження штатних розписів загальногосподарського, цехового персоналу та окремих професій робітників"; копію наказу ДП "Шепетівське ЛГ" від 05.02.2020 № 56 "Про взаємодію у проведенні заходів з протидії незаконним рубкам та іншим лісопорушенпям"; копію наказу ДП "Шепетівське ЛГ" від 27.11.2020 № 207; копію наказу ДП "Шепетівське ЛГ" від 11.2020 № 204 "Про придбання автомобіля для господарських потреб"; копію накладної № 0315 від 31.12.2020р.; копію накладної № 0276 від 30.11.2020р.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

На прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Системне тлумачення ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор.

Передбачена абз. 3, 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" процедура застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі №698/119/18.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського наречу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законам України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" одним із повноважень виконавчого органу сільської ради у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно ст.ст. 1, 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", є збереження природних ресурсів, в тому числі лісів.

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, то місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Для фінансування заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

З метою дотримання ст.23 Закону України "Про прокуратуру", Шепетівською окружною прокуратурою 26.12.2022р. листом проінформовано Понінківську селищну раду про виявлену незаконну рубку 13 дерев у кварталі №2 виділ 18 Понінківського лісництва та про завдану шкоду в розмірі 102982,04 грн.

З отриманої відповіді Понінківської селищної ради від 16.12.2022р. за №13-11/1900 вбачається, що останньою не планується вжиття заходів до стягнення завданої шкоди, та селищна рада просила прокуратуру самостійно звернутися до суду про стягнення шкоди.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, суд вважає, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та правомірно звернувся до суду.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Предметом даного спору є відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) встановлено, що цивільні права і обов`язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. (ст.16 ЦК України). Згідно із п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України), якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст.22 ЦК України і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст.611 ЦК України), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл.82 ЦК України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 ЦК України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст.1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяною порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Права і обов`язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов`язання.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

З огляду на наведене предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Винне діяння це усвідомлений, вольовий вчинок, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Частиною 1 ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Таким чином, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Як вбачається із матеріалів справи Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Шепетівське лісове господарство", права та обов`язки якого, як встановлено судом, перейшли від Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство", є постійним лісокористувачем земельної ділянки на території Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області розміром 2002га, в тому числі - земельної ділянки з кадастровим номером 6823655400:05:001:0002, що підтверджується: планом лісонасаджень ДП Шепетівський лісгосп; проектом організації та розвитку лісового господарства ДП Шепетівський лісгосп; кадастровим планом земельної ділянки 6823655400:05:001:0002; витягом з ДЗК; статутом ДП Шепетівський лісгосп.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що на земельних ділянках, які перебувають у постійному користуванні виявлено факт незаконної порубки дерев.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. В силу статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Таким чином, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів підтверджується матеріалами справи.

Нормами чинного законодавства, зокрема, Лісовим кодексом та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного госпо-дарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.12.2019 №906/133/18, від 09.08.2018 №909/976/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 15.06.2022р. у справі №909/114/21.

Таким чином, суд дійшов висновку, що усвідомлюючи свої дії відповідач неправомірно не здійснив належних заходів для збереження лісонасаджень, на земельних ділянках постійним користувачем яких він є. Вказане свідчить про наявність як вини відповідача, так і протиправної поведінки.

Шкода та її розмір, який є предметом даного позову, підлягає доведенню, оскільки є оціночним поняттям та підлягає доказуванню у межах розгляду даної справи.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 15.06.2022р. №32720/21-48 проведеної в межах кримінального провадження №42021242250000019 розмір шкоди, внаслідок проведення незаконної порубки 13 сироростучих дерев породи сосна звичайна в кварталі №2 виділ №18 Понінківського лісництва ДП Шепетівський лісгосп, становить 102982,02 грн., зокрема: 1 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 26,1-30 см.; 4 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 30,1-34 см.; 3 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 34,1-38 см.; 3 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 38,1-42 см.; 1 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 42,1-46 см.; 1 з діаметром пня в корі біля шийки кореня - 46,1-50 см.

Вищевказані діаметри пнів та розмір шкоди також вказані у протоколі огляду місця події від 05.07.2021р., актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 14.12.2020р.

Альтернативного розрахунку розміру збитків відповідач не надав.

Щодо заявленого в позові розміру шкоди, судом враховується, що згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" , починаючи з 1 січня 2009 року проводиться індексація затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться відповідно до "Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, в якій зазначено, що індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу проводиться починаючи з 01.01.2009 за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.

Щоб порахувати показник індексації за 2009 рік необхідно використати індекс інфляції за попередній рік, тобто за 2008 рік - 122,3 %, і так далі (за 2015 рік індекс інфляції за 2014 рік - 124,9 %).

Судом проведено розрахунок заподіяної шкоди з урахуванням індексації (за 2008 рік індекс інфляції - 122,3 %, за 2009 рік - 112,3 %, за 2010 рік - 109,1 %, за 2011 рік - 104,6 %, за 2013 рік - 100,5 %, за 2014 рік - 124,9 %, за 2015 рік - 143,3 %, за 2016 рік - 112,4 %, за 2017 рік - 113,7 %, за 2018 рік - 109,8 %, за 2019 рік - 104,1 %).

Індексацію проведено починаючи з 01.01.2009, за 2012 рік індекс інфляції не перевищував 100 %, тому індексація, з урахуванням п. 2 Порядку, за 2012 рік не проводилася. Коефіцієнти індексації застосовано згідно індексу споживчих цін, розрахованих Держстатом України.

Здійснивши перевірку правильності здійсненого розрахунку заявленої до стягнення шкоди з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації такс, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що розрахунок шкоди у розмірі 102982,04 грн. є правомірним.

Причинний зв`язок полягає у тому, що внаслідок протиправної винної поведінки відповідача, яка полягає у нездійсненні комплексу заходів щодо збереження лісу на земельних ділянках, які перебувають у її постійному користуванні державі завдано збитків в сумі 102982,04 грн.

Суд вважає, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив належну охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши незаконну порубку дерев, чим заподіяно матеріальну шкоду лісу (навколишньому природному середовищу) у зазначеному розмірі.

Заперечення відповідача щодо відсутності вини у завданні шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев спростовуються вищенаведеними висновками суду. Судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що прокурором не надано належних доказів недотримання або порушення комплексу заходів саме відповідачем, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, оскільки незаконна порубка дерев на земельних ділянках наданих відповідачеві у постійне користування відбулась. Тобто вжиті відповідачем заходи є недостатніми.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГПК відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Судом береться до уваги, що Прокурор Полонського відділу окружної прокуратури (Прокурор у кримінальному провадженні) листом від 27.12.2022р. №2234вн-22 направив керівнику Шепетівської окружної прокуратури відповідно до ст. 222 КПК України для вивчення та вжиття заходів представницького характеру копії матеріалів кримінального провадження №42021242250000019, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2021р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Таким чином, матеріали кримінального провадження №42021242250000019 отримані від прокурора у кримінальному провадженні відповідно до ст. 222 КПК України, а тому суд не приймає до уваги доводи відповідача, щодо неналежності доказів та щодо того, що в матеріалах справи не міститься доказів щодо передачі документів з матеріалів кримінального провадження № 42021242250000019 з посиланням на ст. 222 КПК України.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Оскільки подані прокурором докази завірені належним чином, міститься відмітка "згідно з оригіналом", на їх підставі можна встановити обставини, які входять в предмет доказування, суд приходить до висновку про належність доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на викладене, позов про стягнення 102982,04 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Шепетівське лісове господарство" (Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 133 код 45052279) на єдиний розподільчий казначейський рахунок Понінківської селищної територіальної громади смт Понінка, вул. Перемоги, 51, код отримувача 37971775, код ЄДРПОУ 04404935, р/р UA64899998033314933100022671 Державна казначейська служба України, код платежу 24062100, шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 102982,04 грн. (сто дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дві гривні 04 коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Шепетівське лісове господарство" (Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 133 код 45052279) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) понесені судові витрати на сплату судового збору у сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 08.06.2023р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

СуддяВ.В. Димбовський

Віддрук. 5 прим.:

1- в справу,

2- Шепетівській окружній прокуратурі (shepetiv_oprok@khmel.gp.gov.ua),

3- Хмельницькій обласній прокуратурі (sekretariat@khmel.gp.gov.ua),

4- відповідачу (вул. Г. Небесної Сотні, 133, м. Шепетівка, Хмельницька область, 30400) - рек.

5 - позивачу (sel.rada.poninka@ukr.net, вул. Перемоги,51, смт. Понінка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30511) - простим.