Рішення

від 29.03.2023 по справі 639/6015/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/6015/21

Провадження №2/639/235/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретарів Волкової С.І., Монастирьової І.М., Кравченко А.Л.,

представника позивача Романенко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2021 року представник позивача Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди землі від 03.05.2006 року за №240667100030 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою 26.02.2014 року за період з 22.09.2020 року по 21.07.2021 року у розмірі 12874,99 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Харківської міської ради від 25.02.2004 року № 23/04 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» Харківською міською радою (орендодавець) надано ОСОБА_1 (орендар) земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0248 га. На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та відповідачем укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 03.05.2006 року за № 240667100030. Відповідно до умов договору земельна ділянка надана в оренду для експлуатації та обслуговування продовольчого магазину з кафе строком до 01.03.2029 року. Пунктом 5 цього договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 288124,00 грн. Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 2006 р. - 987,79 грн.; з 2007 року 1 162,10 грн. Пунктом 10 договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Так, 26.02.2014 року до вказаного договору оренди землі була укладена додаткова угода, дата реєстрації іншого речового права - 21.05.2015 року. Відповідно до додаткової угоди до вказаного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 610063,00 грн. Згідно з п. 9 додаткової угоди до договору, розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком від 02.12.2013 року № 1042/14 становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 34 163,53 грн., або в місяць - 2 846,96 грн. Пункт 10 договору залишився без змін. Отже, позивач вказує, що позов стосується стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди землі 03.05.2006 року за №240667100030 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою 26.02.2014 року за період з 22.09.2020 року по 21.07.2021 року.

Позивач зазначає, що орендар, починаючи з 15.05.2015 (дата реєстрації іншого речового права) повинен був сплачувати новий розмір орендної плати, визначений в додатковій угоді з урахуванням індексів інфляції, як то передбачено договором оренди землі (п. 10 договору). Базовим місяцем для розрахунку розміру орендної плати за вказаним договором оренди землі є травень 2015 року. Загальний розмір орендної плати, яку повинен був сплатити орендар відповідно до договору оренди землі від 03.05.2006 року за №240667100030 (з урахуванням додаткової угоди від 26.02.2014 року, номер запису про інше речове право від 15.05.2015 року) та застосовуючи індекси інфляції складає за період з 22.09.2020 року по 21.07.2021 року 46183, 39 грн. (наводиться розрахунок).

Відповідно до п. 3 договору оренди землі від 03.05.2006 року за №240667100030 на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. «А-2», яка належить орендареві на праві приватної власності, інших об`єктів інфраструктури немає. Однак, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 був єдиним власником нежитлової будівлі «А-2» загальною площею 475,9 кв.м. ОСОБА_2 12.12.2018 року набула право власності на нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 47,8 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2018 року № 2794 та є на теперішній час співвласником. Загальна площа нежитлової будівлі, розміщеної за адресою АДРЕСА_1 - 475,9 кв.м. Отже частка у процентному вираженні, якою володіє ОСОБА_1 90,04 % відносно усієї площі нежитлової будівлі, розміщеної за вищевказаною адресою, а частка ОСОБА_2 - 9,96 %. Тому позивач наводить подальший розрахунок і вважає, що ОСОБА_1 повинен був сплатити за період з 22.09.2020 року по 30.06.2021 року орендну плату в розмірі 41 583,52 грн.

Згідно листа ГУ ДФС у Харківській області від області від 22.07.2021 № 18737/5/20-40-24-14-28 ОСОБА_1 фактично сплатив: за 2020 рік - 38 940,00 грн.; за 2021 рік - 18 000,00 грн. Отже, представник позивача вважає, що орендар за період з 22.09.2020 року по 21.07.2021 року сплатив орендну плату в розмірі 28708, 53 грн., а тому вказує, що борг ОСОБА_1 за договором оренди землі від 03.05.2006 року за №240667100030 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою 26.02.2014 року за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , складає 12 874,99 грн., який просить стягнути з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.09.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Призначено судове засідання.

18.11.2021 року відповідач ОСОБА_1 подав на адресу суду відзив за вх. №31850, в якому зазначив, що дійсно, 03.05.2006 року між ХМР та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 03.05.2006 року за №240667100030. Відповідно до умов договору в оренду надано земельну ділянку загальною площею 0,0248 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування продовольчого магазину з кафе строком до 01.03.2029 року. Пунктом 5 цього договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою №1240/06 від 03.03.2006 року становить 288 124 грн. Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить з 2007 року 1 162,10 гривень. Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Так, 26.04.2014 року сторонами була підписана додаткова угода до вищезазначеного договору. Згідно додаткової угоди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 610063,00 грн. Відповідно до додаткової угоди до договору, розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку згідно з розрахунком від 02.12.2013 року №1042/14 становить 5,6% від її нормативно грошової оцінки і складає 34 163, 53 грн., або в місяць 2 846, 96 грн. Додаткова угода до договору від 26.04.2014 року є останньою угодою, яку підписував відповідач з позивачем. Тому відповідач вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі. Розмір орендної плати за умовами пункту 10 договору оренди має обчислюватися з урахуванням індексу інфляції, отже нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не укладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі. При цьому відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 30.03.2018 року у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 року у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 року у справі №922/1137/19. Також у відзиві зазначено, що 17.08.2020 року ОСОБА_1 була направлена заява до юридичного департаменту виконавчого комітету ХМР про надання інформації та повідомлення про відсутність заборгованості. Згідно з відповіддю юридичного департаменту виконавчого комітету ХМР від 21.09.2020 року за №7779/9-20 щодо сплаченої орендної плати за 2017-2020 роки ОСОБА_1 - заборгованість відсутня. Тобто, на 21.09.2020 року у відповідача відсутня заборгованість, а починаючи з 22.09.2020 року позивачем розпочинається нарахування інфляції. Крім того, відповідач вважає, що позивачем не надано детального розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати за 2020-2021 роки, що унеможливлює перевірку правильності зроблених донарахувань, а в обґрунтування позовних вимог зроблено лише посилання на сайт та лист податкового органу. Отже, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

23.12.2021 року на адресу суду за вх. №36003 від представника позивача ХМР надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі і знов наводить розрахунки, викладені в позові.

В судовому засіданні представник позивача ХМР Романенко Т.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини. Зазначила про відсутність у позивача крім податкової довідки інших доказів, що підтверджують фактичну сплату відповідачем орендної плати за позовний період.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на викладені у відзиві обставини, надав наявні у нього виписки з банківського рахунку щодо сум сплати орендної плати і зазначив, що позивач не звертався до нього з будь-якими листами або додатковими угодами, де б був визначений інший розмір орендної плати з урахуванням інфляції, отже він не був обізнаний про новий розмір орендної плати, при цьому умови договору не передбачали обов`язку відповідача здійснювати такий розрахунок самостійно.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази і заяви по суті справи, приходить до наступних висновків.

Між Харківською міською радою (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди землі від 03.05.2006 року за № 240667100030 на підставі рішення ХІХ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 25.02.2004 року № 23/04 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам», відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: АДРЕСА_1 . (а.с. 20- 22).

Об`єктом оренди згідно п.2-5 договору є земельна ділянка загальною площею 0, 0248 га, у тому числі під забудовою 0,0230 га, інших угідь 0, 0018 га. На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля літ. «А-2», яка належить орендареві на праві приватної власності. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 288124,00 грн.

Відповідно до п.15 договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування продовольчого магазину з кафе.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 03.05.2006 року орендарю ОСОБА_1 передано земельну ділянку і оформлено відповідні правовстановлюючі документи (а.с.23-24).

Згідно з п.8 договору, цей договір укладено строком до 01.03.2029 року.

Відповідно до п.9 договору орендна плата за земельну вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати в місяць на земельну ділянку становить: 2006 рік: 987,79 грн.; з 2007 року: 1 162,10 грн.

Пунктом 10 визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п.11 договору орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Між тим пунктом 13 договору визначені випадки, коли розмір орендної плати переглядається, а саме у разі: а)зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

До обов`язків орендаря входить сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором ( підпункт б п.31 договору).

Пунктом 36 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

26.04.2014 року до вказаного договору оренди землі від 03.05.2006 року №240667100030 була укладена додаткова угода, підписана сторонами, якою визначено кадастровий номер земельної ділянки 6310137900:07:022:0003. Крім того п.5 договору викладено в новій редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №243 від 08.11.2013 становить 610063 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Пункт 9 викладено в такій редакції: орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №1042/14 від 02.12.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 34163, 53 грн., або в місяць 2846, 96 грн. Пункт 13 містить наступні положення: розмір орендної плати переглядається у разі: а)зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в) зміни нормативної грошової оцінки; г) внаслідок інфляції щорічно; д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; е) в інших випадках, передбачених законом. Доповнено п.28 договору підпунктом д) в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених п.13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції (а.с.25)

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 21.05.2015 року, вбачається, що 15.05.2015 року зареєстровано в державному реєстрі право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, виданого 03.05.2006 року та додаткової угоди від 26.02.2014 року, укладених між орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем Харківською міською радою, а також акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості, серія та номер 6937, виданого 25.03.2004 року Харківським міським управлінням земельних ресурсів (а.с.26).

Крім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.06.2021 року з 17.01.2003 року за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстрована нежитлова будівля літ. «А-2» загальною площею 473,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , а за ОСОБА_2 з 12.12.2018 року зареєстровано право спільної часткової власності на 10/100 нежитлової будівлі літ. «А-2» за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа нежитлової будівлі - 475,9 кв.м. (а.с.28-33).

Відповідачем до відзиву надано копію заяви про надання інформації та повідомлення про відсутність заборгованості, з якою він звернувся до юридичного департаменту виконавчого комітету Харківської міської ради 17.08.2020 року. У відповідь на вказану заяву відповідачем отримано лист від 21.09.2020 №7779/9-20 про те, що згідно з інформацією наданою ГУ ДПС у Харківській області від 11.09.2020 №18456/9/20-40-56-06-21 щодо сплаченої орендної плати за 2017-2020 роки ОСОБА_1 заборгованість відсутня (а.с.48-49).

Згідно з доданим до позову листом ГУ ДПС у Харківській області від області від 22.07.2021 року № 18737/5/20-40-24-14-28 громадянину ОСОБА_1 за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0248 га, відповідно договору оренди від 03.05.2006 року №240667100030, додаткова угода від 26.02.2014, нараховано податкове зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб у 2018 році 101998,22 грн., сплачено 182297, 03 грн., у 2019 році 64815, 26 грн., сплачено 33000, 00 грн., у 2020 році 64815, 26 грн., сплачено 38940, 00 грн., у 2021 році сплачено 18000, 00 грн. Станом на 21.07.2021 рік має заборгованість у сумі 37359, 69 грн. Громадянка ОСОБА_2 , податковий номер НОМЕР_1 , не перебуває на обліку як платник земельного податку та/або орендної плати з фізичних осіб (а.с.27).

В судовому засіданні відповідачем надана роздруківка руху по банківському рахунку щодо сум сплаченої ним орендної плати та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з якої вбачається, що ОСОБА_1 сплачено ГУК Харківської області та ГУ ДКСУ у Харківській області загалом за період з 03.03.2021 року по 02.12.2021 року 61 103, 69 грн., з яких 20603, 69 грн. податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а інші суми орендна плата з фізичних осіб .

Як зазначає позивач, посилаючись на розрахунки, які наведені у позовній заяві (а.с.9-11) частка у процентному вираженні, якою володіє ОСОБА_1 відносно усієї площі нежитлової будівлі, розміщеної за вищевказаною адресою, складає: 475,9 кв.м.: 47.8 кв. м. х 100% = 9,96 % (частка ОСОБА_2 ), 100% - 9,96% =90,04 % (частка ОСОБА_1 ). Отже, ОСОБА_1 повинен був сплатити за період 22.09.2020 по 30.06.2021 таку суму: 46 183,39 грн. х 90,04 / 100 = 41 583,52 грн. Згідно листа ГУ ДФС у Харківській області від 22.07.2021 року ОСОБА_1 фактично сплатив за 2020 рік 38940 грн., за 2021 рік 18000, 00 грн. Отже, орендар за період з 22.09.2020 року по 21.07.2021 року сплатив 28708, 53 грн. орендної плати. При цьому позивач робить висновок, що заборгованість зі сплати з орендної плати за ОСОБА_1 як сторони по договору оренди землі від 03.05.2006 року за №240667100030 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою 26.02.2014 року за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 складає 12 874,99 грн. (41583,52 грн. 28708, 53 =12 874,99 грн. ).

Згідно зі ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Згідно зі ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

А відтак, саме територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради як розпорядник землі на території м. Харкова є належним позивачем у даній справі.

На підставі ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Харківська міська рада, як орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження шляхом прийняття рішень. Також, виходячи із загальних вимог цивільного законодавства, рада може виступати як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин при укладанні різного виду угод.

Із зазначених норм законодавства України випливає, що питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.

Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Вирішення питань про передачу землі у користування є виключним правом ради - суб`єкта права власності на землю, і здійснюється з дотриманням загального порядку укладання господарських договорів, передбаченого ст. ст. 179-181 ГК України, з урахуванням положень ЗК України.

Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України фінансовою та матеріальною основою органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, є земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ч. ч.1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011 року, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14).

Згідно зі ст. 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні поточному році. Зазначене положення також закріплено в договорі оренди землі від 21.10 2016 року.

Згідно ст. ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.1 ст.95 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог із застосуванням способу захисту прав, обраного позивачем.

В даномувипадку позовнівимоги щодостягнення заборгованостіз орендноїплати заземлю здебільшогона розрахункупозивача впозові.Однак судне погоджуєтьсяіз вказанимрозрахунком,оскільки вінносить суперечливийхарактер іпосилання нарізні вихіднідані длятакого розрахунку,в томучислі площунерухомого майна,належного відповідачу.Між тимдоговором орендиземлі від03.05.2006року тадодатковою угодоюдо ньоговід 26.02.2014року,укладеними міжорендарем ОСОБА_1 та орендодавцемХарківською міськоюрадою передбачено орендну плату за землю на місяць 2846, 96 грн., отже за 10 місяців така плата повинна становити 28469,6 грн. Сам позивач стверджує, що ОСОБА_1 фактично сплатив за період з 22.09.2020 року по 21.07.2021 року орендну плату в розмірі 28708, 53 грн. Щодо змін розміру орендної плати за позовний період з 22.09.2020 року по 21.07.2021 року за чинним договором, в тому числі у зв`язку з застосуванням індексів інфляції, додаткова угода між орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем Харківською міською радою, як це передбачено договором, не укладалась, як не надано суду і даних щодо ухилення ОСОБА_1 від укладання такої угоди. Отже суд вважає необґрунтованими належними доказами вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 12 874,99 грн. і такими, що суперечать вимогам закону і договору.

З огляду на вищевикладене, дослідивши надані учасниками справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду достатніх і належних доказів, які б підтверджували наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною за період з 22.09.2020 року по 21.07.2021 року у розмірі 12 874,99 грн., у зв`язку з чим, позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою задоволенню не підлягає, у зв`язку з його недоведеністю.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуваннюне підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 82, 89, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 7, 13, 41 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 629 ЦК України, ст. ст. 12, 80, 83, 96, 206 ЗК України, ст. ст. 26, 34, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду землі», Податковим кодексом України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ:04059243, адреса: м. Харків, майдан Конституції, буд. 7;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 08.06.2023 року.

Суддя Н.В. Баркова