Ухвала

від 07.06.2023 по справі 344/21128/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

07 червня 2023 року

м. Київ

справа № 344/21128/21

провадження № 61-7507ск23

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.

розглянув касаційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним ордеру, визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування розпорядження про приватизацію, визнання недійсним свідоцтва про право власності, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

В с т а н о в и в:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про його виселення з належної їй на праві приватної власності кімнати АДРЕСА_1 .

25 січня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним ордеру серії ЛБ № 153 від 10 липня 2020 року, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 1125 від 05 серпня 2021 року, визнання незаконним та скасування розпорядження про приватизацію № 131-р від 05 листопада 2021 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності від 05 листопада 2021 року, яке видано ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 , припинення права власності, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні записи про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2022 року первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 об'єднано в одне провадження.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26 травня 2022 року до участі у справі залучено орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсним ордер на житлове приміщення серії ЛБ № 153 виданий 10 липня 20220 року ОСОБА_1 на право зайняття житлового приміщення в будинку АДРЕСА_2 .

Визнано незаконним та скасовано п. 1.31 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про від 05 серпня 2021 року № 1125 про присвоєння поштової адреси об`єднаним кімнатам № 371-372 у гуртожитку, загальною площею 34,5 м.кв., житловою площею 28,8 м.кв. (замовники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) на АДРЕСА_2 .

Визнано незаконним та скасовано розпорядження заступника міського голови - директора департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики від 05 листопада 2021 року № 131-р Про приватизацію квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на кімнату у гуртожитку яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 34,5 м.кв., видане ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05 листопада 2021 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, по 992,40 грн судового збору з кожного.

В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 250,00 грн з кожного.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , та департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 03 березня 2023 року - без змін.

17 травня 2023 року Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (далі - заявник) надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції:

- скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року;

- ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним ордеру, визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування розпорядження про приватизацію, визнання недійсним свідоцтва про право власності, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності відмовити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту шостого частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено: клопотання особи, яка подає касаційну скаргу.

Повноваження суду касаційної інстанції визначені статтею 409 ЦПК України.

Згідно частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Так, при зверненні до суду з цією касаційною скаргою, заявник просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, якими вирішено вимоги щодо первісного та зустрічного позову, а тому зі змісту касаційної скарги не зрозуміло в якій частині заявником оскаржуються рішення судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, заявнику необхідно надіслати до суду касаційної інстанції нову редакцію касаційної скарги, уточнивши прохальну частину касаційної скарги, з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.

У порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено чітко та належним чином підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Як убачається із касаційної скарги, заявник оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.

У частині другій статті 389 ЦПК України вказано, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, заявнику необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній чітко та належним чином підстави (підстав) касаційного оскарження рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту три частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

У порушення вимог пункту три частини другої статті 392 ЦПК України заявником у касаційній скарзі не зазначено усіх учасників справи, а саме - органа опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, а також його місцезнаходження.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.

Належним чином оформлена за змістом касаційна скарга має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Касаційну скаргу заявника необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки.

На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У х в а л и в:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко