Ухвала

від 28.06.2023 по справі 344/21128/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 344/21128/21

провадження № 61-7507ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним ордеру, визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування розпорядження про приватизацію, визнання недійсним свідоцтва про право власності, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

В с т а н о в и в:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про його виселення з належної їй на праві приватної власності кімнати АДРЕСА_1 .

25 січня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним ордеру серії ЛБ № 153 від 10 липня 2020 року, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 1125 від 05 серпня 2021 року, визнання незаконним та скасування розпорядження про приватизацію № 131-р від 05 листопада 2021 року, визнання недійсним свідоцтва про право власності від 05 листопада 2021 року, яке видано ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 , припинення права власності, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні записи про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29 березня 2022 року первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26 травня 2022 року до участі у справі залучено орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсним ордер на житлове приміщення серії ЛБ № 153 виданий 10 липня 2020 року ОСОБА_1 на право зайняття житлового приміщення в будинку АДРЕСА_2 .

Визнано незаконним та скасовано п. 1.31 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про від 05 серпня 2021 року № 1125 про присвоєння поштової адреси об`єднаним кімнатам № НОМЕР_1 у гуртожитку, загальною площею 34,5 м.кв., житловою площею 28,8 м.кв. (замовники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) на АДРЕСА_3 .

Визнано незаконним та скасовано розпорядження заступника міського голови - директора департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики від 05 листопада 2021 року № 131-р Про приватизацію квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на кімнату у гуртожитку яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 34,5 м.кв., видане ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05 листопада 2021 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, по 992,40 грн судового збору з кожного.

В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 250,00 грн з кожного.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , та департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 03 березня 2023 року - без змін.

16 травня 2023 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 (далі - заявник)надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2023 року касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

На виконання вимог указаної вище ухвали заявник, у встановлений судом строк, надіслала матеріали на усунення недоліків.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої

статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року заявник вказує застосування в оскаржуваному судовому рішенні норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 728/1001/17, від 24 січня 2020 року у справі № 815/606/16.

Крім того, зазначає, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Оскільки із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається імовірність неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що неможливо встановити без дослідження матеріалів справи, а тому з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної касаційної скарги та належної перевірки її доводів, наявна необхідність відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів даної справи.

Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Крім того, заявник просить суд зупинити виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, посилаючись на те, що у випадку скасування права власності ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 на кімнату у гуртожитку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 зможе зареєструвати право власності на к. АДРЕСА_1 на підставі наявного у нього ордеру до розгляду цієї справи судом касаційної інстанції. Крім того, дане житлове приміщення він також може відчужити на користь третіх осіб, що значно утруднить відновлення прав її сім'ї на житлове приміщення.

Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання або про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

За змістом наведених правових норм суд касаційної інстанції може зупинити виконання лише того судового рішення, яке передбачає примусове виконання. Рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року в оскаржуваній заявником частині не передбачають примусового виконання, тому немає правових підстав для зупинення їх виконання.

Крім того, доводи заявника не свідчать про необхідність зупинення дії рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, оскільки вони є лише припущенням про ймовірність настання певних наслідків у майбутньому. При цьому в обґрунтування наведених у клопотанні обставин заявником не додано доказів вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваних судових рішень, а відтак наразі не доведено реальність настання обставин, на які посилається заявник. Сама по собі незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх дії чи виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.

Разом з цим, заявником не наведено обґрунтованих обставин щодо зупинення виконання оскаржуваних рішень в частині стягнення з неї судових витрат.

Враховуючи, що заявником не наведено достатніх підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію чи виконання судового рішення, та не надано доказів на їх підтвердження, в задоволенні заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У х в а л и в:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року.

Витребувати з Івано-Франківського міського суду матеріали цивільної справи № 344/21128/21 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним ордеру, визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування розпорядження про приватизацію, визнання недійсним свідоцтва про право власності, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2023 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року відмовити.

Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук