Рішення

від 31.05.2023 по справі 161/819/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/819/22

Провадження № 2/161/1013/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайоннийсуд Волинськоїобласті в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Мельник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЦ «Шопена» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором оренди нежитлового приміщення, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ «ТОЦ «Шопена» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором оренди нежитлового приміщення.

Свої вимоги, враховуючи письмові пояснення, обґрунтовує тим, що 16.11.2020 року між товариством та ОСОБА_1 , був укладений договір оренди нежитлового приміщення №108, а саме: приміщення, яке складається з двох боксів №66, 67, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,40 кв.м., яке передається у тимчасове платне користування для використання у якості СТО за щомісячну плату в розмірі 2968 грн. Згідно акту-приймання передачі, вказані приміщення були передані відповідачу 16.11.2020 року.

Вказує, що згідно договору оренди, відповідач зобов`язаний вносити оренду плату з урахуванням індексу інфляції та інші платежі, передбачені договором у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця з 1-го до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Проте, зазначає, що з 11.03.2021 року відповідач припинив виконувати свої обов`язки в частині оплати, а тому виникла заборгованість в сумі 39302,33 грн., яка включає 29680 грн. орендної плати та 9622,33 грн. відшкодування вартості за спожиті комунальні послуги. При цьому, вказує, що вартість спожитої електроенергії за 1 кВт підтверджується копіями рахунків енергопостачальної організації, а відсутність письмового повідомлення відповідача про дострокове розірвання договору, вказує на правомірність нарахування орендної плати та плати за спожиті комунальні послуги за період з лютого 2021 року по листопад 2021 року.

Крім того, згідно умов договору, встановлено, що у випадку прострочення виконання орендарем грошових зобов`язань за договором, орендар згідно ст. 625 ЦК України сплачує за час прострочення 120 % річних від суми простроченого зобов`язання, а також нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання продовжується протягом всього строку позовної давності. Тому, вважає, що у нього виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, а саме: 2916,61 грн. пені за кожен день прострочення, 21115,07 грн. 120% за користування грошовими коштами, 1106,72 грн. втрат від інфляції.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №108 від 16.11.2020 року у розмірі 64440,73 грн., що складається з основного боргу 39302,33 грн. (29680 грн. орендної плати та 9622,33 грн. відшкодування вартості за спожиті комунальні послуги), 2916,61 грн. пені за кожен день прострочення, 21115,07 грн. 120% за користування грошовими коштами, 1106,72 грн. втрат від інфляції, стягнути судові витрати по справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує нарахування йому вартості комунальних послуг у період, коли він припинив виконання своїх зобов`язань, а саме з 11.03.2021 року та усно повідомив про це орендодавця. Також, вказав, що надані позивачем рахунки-фактури є суперечливими, оскільки, не містять інформації щодо періодів нарахувань та у відповідності до яких даних показників такі нарахування проводилися. Крім того, суми штрафних санкцій, вважає необґрунтованими, оскільки, їх розрахунки проводилися на підставі суперечливих, недостовірних та непідтверджених відомостей. Просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 14 листопада 2022 року заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 квітня 2022 року скасовано, справу призначено до судового розгляду в спрощеному провадженні.

До судового засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник в дане судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статі 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (частина перша статті 761 ЦК України).

Судом встановлено, що 16.11.2020 року між ТзОВ «ТОЦ Шопена» та ОСОБА_1 , був укладений договір оренди нежитлового приміщення №108, а саме: приміщення, яке складається з двох боксів №66, 67, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,40 кв.м., яке передається у тимчасове платне користування для використання у якості СТО за щомісячну плату в розмірі 2968 грн. (а.с. 20-26).

Згідно акту-приймання передачі, вказані приміщення були передані відповідачу 16.11.2020 року (а.с. 27).

Згідно п. 3.3. договору оренди, орендар зобов`язаний вносити оренду плату з урахуванням індексу інфляції та інші платежі, передбачені договором у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця з 1-го до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п. 3.5., 3.6. договору оренди, відшкодування спожитих орендарем комунальних послуг, а також плата за утримання площ спільного використання, компенсуються орендодавцем орендарю по 10 число кожного місяця включно наступного за розрахунковим. Орендар зобов`язаний самостійно отримати відповідний рахунок в орендаря з 5 по 10-те місяця наступного за розрахунковим. Неотримання орендарем з будь-яких підстав рахунку на сплату спожитих орендарем комунальних послуг та плати за утримання площ спільного використання не звільняє його від оплати у строк, визначений цим пунктом. Орендар зобов`язується сплачувати вартість як фактично спожитих послуг, вартість яких входить до структури комунальних послуг, так і авансові платежі згідно з умовами договорів із надавачами цих послуг протягом строку, зазначеного в п. 3.5. (а.с. 20).

У відповідності до п. 5.1.4. договору орендар зобов`язаний своєчасно та в поносу обсязі сплачувати орендну плату та комунальні платежі, передбачені договором.

Однак, всупереч вимогам договору з 11.03.2021 року орендар припинив виконувати свої зобов`язання в частині оплати вартості орендної плати та комунальних платежів, тобто, умови договору не виконав.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем 18.08.2021 року та повторно 14.12.2021 року направлялися листи-претензії, з вимогою перерахувати суму заборгованості на рахунок позивача. Однак, дані вимоги залишилися без виконання (а.с. 28-31).

Отже, відповідач істотно порушив вимоги ст.ст. 526, 527, 530, 536, 549, 550, 554, 759 ЦК України, умови договору оренди в зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Як вбачається з договору оренди (п.3.1) розмір щомісячної орендної плати за користування приміщенням становить 2968 грн. (а.с. 20).

Відтак, за період з 11.03.2021 року (дата припинення внесення чергового платежу) по 15.11.2021 року (закінчення терміну дії договору оренди) заборгованість по орендній платі становить 29680 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути в користь позивача заборгованість по орендній платі за договором оренди від 16.11.2020 року в розмірі 29680 грн.

Щодо стягнення з відповідача вартості комунальних послуг за період з 11.03.2021 року 15.11.2021 року, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Наявність відносин між сторонами, отже і виникнення цивільних прав та обов`язків щодо компенсації вартості спожитих орендарем комунальних послуг, підтверджується п. 3.5, 3.6 договору оренди: орендодавець надає споживачу платіжні документи (рахунки) на сплату спожитих орендарем комунальних послуг, а орендар має здійснювати оплату виставлених рахунків.

На підтвердження заявлених позовних вимог щодо компенсації вартості спожитих орендарем комунальнихпослуг позивачнадаврахунки-фактури, згідно яких, за період з 15.03.2021 року по 30.11.2021 року вартість відшкодування витрат на оплату спожитої електроенергії становить 9622,33 грн. (а.с. 33-42).

В судовому засіданні встановлено, та не заперечувався позивачем факт припинення користування орендованими приміщеннями відповідачем з березня 2021 року, на підставі усного повідомлення.

Також, в судовому засіданні встановлено, що в приміщеннях, якими користувався відповідач, встановлено лічильники обліку електроенергії. Однак, рахунки виставлені на оплату вартості спожитої електроенергії не містять зазначення об`єму фактичного використання такої електроенергії відповідачем, не були йому вручені, а тому, на думку суду, не підтверджують належним чином факт споживання комунальних послуг ОСОБА_1 у розмірах, що визначені позивачем.

Разом з тим, позивач не надає суду доказів, виходячи з яких показників проводилися нарахування спожитої електроенергії в орендованих приміщеннях за період фактичного не користування ними відповідачем.

Також, надані позивачем рахунки-фактури не є первинними документами, не містять даних показників на підставі яких проводилися вказані нарахування, а тому переконатись в правильності нарахування витрат на оплату спожитої електроенергії, у суду не має можливості.

У даному випадку суд позбавлений можливості перевірити відповідні нарахування спірних послуг відповідача.

Надані позивачем акти приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії між ТОВ «Волинь ЕлектроЗбут» та ТОВ «ТОЦ Шопена» (а.с. 133-136), суд до уваги не бере, оскільки, вони відображають загальний обсяг спожитої електроенергії у відповідний місяць та не містять інформації щодо кількості спожитої електроенергії відповідно до встановлених лічильників у кожному орендованому приміщенні, зокрема у приміщеннях, орендованих відповідачем.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів заборгованості за спожиті комунальні послуги у відповідача за період з 11.03.2021 року 15.11.2021 року, у зв`язку з цим суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог, слід відмовити.

Щодо нарахування штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даному випадку, п. 8.7. договору оренди встановлено, що у випадку прострочення виконання орендарем грошових зобов`язань за договором, орендар, згідно ст. 625 ЦК України сплачує за час прострочення 120% річних від суми простроченого зобов`язання (а.с. 23).

Разом з тим, п. 8.4 договору оренди, визначено, що у випадку несвоєчасного внесення орендарем орендної плати та/або інших платежів, передбачених цим договором у строки встановлені договором, орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від простроченої суми за кожен день прострочення (а.с. 23).

Оскільки, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі, то і штрафні санкції, передбачені умовами договору оренди, слід нараховувати лише на таку заборгованість.

Відповідно до розрахунку позивача за договором оренди №108 від 16.11.2020 року за період з 11.03.2021 року по 10.12.2021 року розмір пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором в частині орендної плати становить 2278,85 грн. (а.с. 6-7).

Також, із розрахунків позивача вбачається, що за період з 01.03.2021 року по 30.11.2021 року інфляційні втрати в частині заборгованості по оренді приміщення становлять 877,64 грн., 120 відсотків річних за період з 11.03.2021 року по 11.12.2021 року становлять 16519,97 грн. (а.с. 8-19).

Суд погоджується з наданими розрахунками позивача, оскільки, такі проведено відповідно до вимог чинного законодавства та на суму заборгованості, що відповідає сумі зазначеній у договорі оренди в розмірі 2968 грн. на місяць. Разом з тим, відповідачем не надано суду власних розрахунків чи доказів невірності такого нарахування.

Таким чином, за невиконання відповідачем умов договору оренди від 16.11.2020 року, грошові суми, відповідно до ст. 625 ЦК України та умов договору, а саме пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором в частині орендної плати в розмірі 2278,85 грн., інфляційні втрати за увесь час прострочення внесення плати за користування нежитловим приміщенням у розмірі 877,64 грн. та 120 процентів річних від простроченої суми у розмірі 16519,97 грн. підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №108 від 16.11.2020 року у розмірі 49356,46 грн., що складається з боргу по орендній платі в розмірі 29680 грн., 2278,85 грн. пені за кожен день прострочення, інфляційні втрати в частині оренди - 877,64 грн. та 120 відсотків річних - 16519,97 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає до задоволення вимога позивача про відшкодування відповідачем понесених ним судових витрат по сплаті судового збору пропорційний розміру задоволених позовних вимог в сумі 1900,25 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 533, 625, 629, 631, 651, 759 Цивільного кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ТОЦ«Шопена» сумуборгу договороморенди нежитловогоприміщення №108від 16.11.2020року врозмірі 49356(сорокдев`ять тисячтриста п`ятдесятшість)грн.46коп.,що складаєтьсяз 29680грн.орендної плати,2278,85 грн. пені за кожен день прострочення, 16519,97 грн. 120% за користування грошовими коштами, 877,64 грн. - втрат від інфляції.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЦ «Шопена» судовий збір в розмірі 1900 (одна тисяча дев`ятсот) грн. 25 коп.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОЦ «Шопена», код ЄДРПОУ - 43206046, адреса місцезнаходження: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 22, офіс 316.

Відповідач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 06 червня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.