Рішення

від 08.06.2023 по справі 283/407/23

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/407/23

Провадження №2/283/179/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

08 червня 2023 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Корейба І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, представник позивача - Горкуша Михайло Андрійович, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, яка обґрунтована тим, що відповідач є громадянином російської федерації та йому на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером: 1823483200:07:000:0094, площею 2,8904 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Дібрівської сільської ради (на даний час Малинська ОТГ Коростенського району). Вказану земельну ділянку відповідач набув на підставі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом від 16.06.2020 та протягом року не виконав покладеного на нього обов`язку щодо відчуження земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що отримана відповідачем у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення, ним добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 16.06.2021), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду.

Заявою від 09.05.2023 представник просив припинити право власності відповідача на вказану земельну ділянку шляхом конфіскації її на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 21.02.2023 позовну заяву залишено без руху, визначено позивачеві строк для усунення недоліків.

28.02.2023 представник позивача подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Ухвалою від 01.03.2023 зазначене клопотання було задоволено, продовжено процесуальний строк на усунення недоліків.

22.03.2023 від представника позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення.

Ухвалою від 23.03.2023 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, підготовче судове засідання призначено на 24.04.2023; задоволено клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення.

Ухвалою від 10.05.2023 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 15 годину 30 хвилин 31.05.2023, яке в зв`язку з неявкою відповідача було відкладено на 15 годину 08.06.2023.

31.05.2023 від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзиву, заяв та клопотань до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Встановлені судом обставини

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.06.2020, ОСОБА_1 , громадянин російської федерації, успадкував майно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; до складу спадщини увійшла земельна ділянка з кадастровим номером: 1823483200:07:000:0094, площею 2,8904 га, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дібрівської сільської ради Малинського району Житомирської області (а.с. 9).

Інформацією з Державного реєстру речових прав від 10.01.2023 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1800022842023 від 17.01.2023 підтверджується, що право власності на вказану земельну ділянку з 16.06.2020 зареєстроване за ОСОБА_1 , громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ( а.с. 5-8).

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом

Між сторонами виник спір з приводу припинення права власності відповідача громадянина іншої держави, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

При вирішенні спору суд керується нормами Конституції України, Земельного кодексу України та міжнародними актами.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Поряд із цим, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (ч. 4 ст. 145 ЗК України).

Таким органом згідно з чинним законодавством є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

Відповідно до п. в абз. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Суд враховує, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, тобто іноземцем, відтак, він міг набути земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом прийняття спадщини, однак мав відчужити її протягом року з моменту набуття.

ОСОБА_1 набув земельну ділянку у власність 16.06.2020, отже до 16.06.2021 мав здійснити її відчуження. Оскільки станом на січень 2023 року ОСОБА_1 не дотримав передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

При вирішенні спору суд враховує сталу практику ЄСПЛ щодо захисту права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ухвали суду від 23.03.2023 було задоволено клопотання представника позивача та відстрочено ГУ Держгеокадастру у Житомирській області сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Враховуючи викладене, із позивача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 2684 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, а саме: на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282, 283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки задовольнити повністю.

Припинити громадянину російської федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , документ, що посвідчує особу № НОМЕР_2 , виданий 27.03.2018 мзс росії НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 1823483200:07:000:0094, площею 2,8904 га, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дібрівської сільської ради Малинського району Житомирської області (нині - Малинська міська територіальна громада Коростенського району Житомирської області), яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 червня 2020 року за номером 36891431 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 52667929 від 16.06.2020), шляхом конфіскації даної земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, код ЄДРПОУ 39765513, на користь держави судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина російської федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , документ, що посвідчує особу № НОМЕР_2 , виданий 27.03.2018 мзс росії НОМЕР_3 , на користь Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, код ЄДРПОУ 39765513, судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто Малинським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.06.2023.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, код ЄДРПОУ 39765513, адреса 10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,громадянин російськоїфедерації,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ,документ,що посвідчуєособу № НОМЕР_2 ,виданий 27.03.2018мзс росії НОМЕР_3 ,місце проживання:російська федерація, АДРЕСА_1 .

Суддя В. М. Хомич