Рішення

від 08.06.2023 по справі 283/392/23

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/392/23

Провадження №2/283/174/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

08 червня 2023 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Корейба І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, представник позивача - Горкуша Михайло Андрійович, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, який обґрунтований тим, що відповідачка є громадянкою російської федерації та їй на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером: 1823480800:05:001:0027, площею 0,3084 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в селі В`юнище Малинського (нині - Коростенського) району Житомирської області. Вказану земельну ділянку відповідач набула на підставі свідоцтва про прийняття спадщини за законом від 05.02.2019 та протягом року не виконала покладеного на неї обов`язку щодо відчуження земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що отримана відповідачем у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 05.02.2020), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду.

Заявою від 09.05.2023 представник просив припинити право власності відповідача на вказану земельну ділянку шляхом конфіскації її на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.

Процесуальні дії у справі

16.02.2023 представник позивача звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача про конфіскацію земельної ділянки.

Ухвалою від 20.02.2023 позов залишено без руху. Встановлено позивачу та його представнику строк для усунення недоліків.

01.03.2023 задоволено клопотання представника позивача про продовження процесуального строку на усунення недоліків. Продовжено строк для усунення недоліків упродовж 21 дня з моменту отримання копії ухвали.

22.03.2023на адресусуду надійшлоклопотання провідстрочку сплатисудового збору.

Ухвалою від 23.03.2023 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, підготовче судове засідання призначено на 14 годину 24.04.2023; задоволено клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

Ухвалою від 09.05.2023 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 12 годину 30 хвилин 29.05.2023, яке в зв`язку з неявкою відповідача було відкладено на 15 годину 30 хвилин 08.06.2023.

Представник позивача до суду не з`явився, 09.05.2023 направив до суду клопотання про проведення судового засідання без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзиву, заяв та клопотань до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Встановлені судом обставини

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.02.2019, ОСОБА_1 , громадянка російської федерації, успадкувала майно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; до складу спадщини увійшла земельна ділянка з кадастровим номером: 1823480800:05:001:0027, площею 0,3084 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в селі В`юнище Малинського (нині - Коростенського) району Житомирської області (а.с. 6).

Інформацією з Державного реєстру речових прав від 10.01.2023 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1800022482023 від 17.01.2023 підтверджується, що право власності на вказану земельну ділянку з 05.02.2019 зареєстроване за ОСОБА_1 , громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ( а.с. 5,7-9).

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом

Між сторонами виник спір з приводу припинення права власності відповідача громадянина іншої держави, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

При вирішенні спору суд керується нормами Конституції України, Земельного кодексу України та міжнародними актами.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Поряд із цим, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (ч. 4 ст. 145 ЗК України).

Таким органом згідно з чинним законодавством є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

Відповідно до п. в абз. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Суд враховує, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, тобто іноземкою, а відтак, вона могла набути земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом прийняття спадщини, однак мала відчужити її протягом року з моменту набуття.

ОСОБА_1 набула земельну ділянку у власність 05.02.2019, отже до 05.02.2020 мала здійснити її відчуження. Оскільки станом на січень 2023 року ОСОБА_1 не дотримала передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

При вирішенні спору суд враховує сталу практику ЄСПЛ щодо захисту права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки остання мала достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ухвали суду від 23.03.2023 було задоволено клопотання представника позивача та відстрочено ГУ Держгеокадастру у Житомирській області сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Враховуючи викладене, із позивача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 2684 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, а саме: на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282, 283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки задовольнити повністю.

Припинити громадянці російської федерації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , документ, що посвідчує особу № НОМЕР_2 , виданий 29.01.2009, видавник ТП №2 м. хімки оуфмс росії по московській обл. в хімкінському районі, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 1823480800:05:001:0027, площею 0,3084 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в селі В`юнище Малинського (нині - Коростенського) району Житомирської області, яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 лютого 2019 року за номером 30157305 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 45379627 від 05.02.2019), шляхом конфіскації даної земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, код ЄДРПОУ 39765513, на користь держави судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки російської федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , документ, що посвідчує особу № НОМЕР_2 , виданий 29.01.2009, видавник ТП №2 м. хімки оуфмс росії по московській обл. в хімкінському районі, на користь Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, код ЄДРПОУ 39765513, судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто Малинським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.06.2023.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, код ЄДРПОУ 39765513, адреса 10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,громадянка російськоїфедерації,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ,документ,що посвідчуєособу № НОМЕР_2 ,виданий 29.01.2009,видавник ТП№2м.хімки оуфмсросії помосковській обл.в хімкінськомурайоні,місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. М. Хомич