Рішення

від 08.06.2023 по справі 365/113/18

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/113/18

Номер провадження: 2-др/365/5/23

Д О Д А Т К О В Е

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 червня 2023 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого -судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретаря судового засіданняНОСОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 заяву представника відповідача Селянського (фермерського) господарства «Колос» в особі голови СФГ «Колос» ОСОБА_1 адвоката Костенка О.М. про винесення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі № 365/113/18, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача Селянського (фермерського) господарства «Колос» в особі голови СФГ «Колос» ОСОБА_1 адвоката Костенка О.М. звернулась до Згурівського районного суду Київської області з вище вказаною заявою, в якій просить стягнути з позивача Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» на користь відповідача Селянського (фермерського)господарства «Колос»судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 50000,00 грн. Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Згурівського районного суду Київської області від 24 травня 2023 року відмовлено в задоволенні позову Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , Селянського (фермерського) господарства «Колос», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Броварська районна державна адміністрація Київської області про визнання недійсними та скасування державної реєстрації договорів оренди землі. Під час розгляду справи відповідач у своїх поясненнях надавав орієнтовний розрахунок судових витрат, які він очікує понести. Представник відповідача. Адвокат Костенко О.М. до закінчення судових дебатів під фіксацію заявив, що детальний розрахунок судових витрат та інші докази будуть подані стороною протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення. Сторона відповідача належним чином скористалась своїм правом, своєчасно подавши заяву про ухвалення додаткового рішення. Представництво інтересів відповідача здійснювалось на підставі договору про надання правової допомоги від 06.02.2020 року. Відповідно до додаткової угоди сторони дійшли згоди, що гонорар адвоката за надання правової допомоги складатиме 50000,00 грн. Адвокат Костенко О.М. приймав участь в судових засіданнях, загальна кількість 13 год. 18 хв. Також надана представником відповідача правова допомога полягала у підготовці до судових засідань, ознайомленні з матеріалами справи. Обсяг виконаних робіт є співмірним з гонораром у сумі 50000,00 грн.

Представником позивача Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» - адвокатом Пєнязьковою О.О. до суду подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, хоча в прохальній частині клопотання просить відмовити у задоволенні заяви представника відповідача у повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує тим, що у договорі про надання правової (правничої) допомоги від 06.02.2020 року не зазначено розмір гонорару адвоката та порядок його обрахування. Додаткова угода датована 24 травня 2023 року. Таким чином, на моменту укладення договору про надання правової допомоги між відповідачем та адвокатом порядок обчислення гонорару (фіксований розмір чи погодинна оплата), порядок його сплати сторонами визначений не був. У постанові від 09.12.2021 року у справі № 922/3812/19 Верховний Суд робить висновок, що адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при укладенні. Відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити їх повністю або частково. Заявником не надано жодних доказів наявності у відповідача обов`язку зі сплати адвокату Костенку О.М. гонорару у період з 06.02.2020 року по 24.05.2023 року. У постанові Верховного Суду № 922/2604/20 від 20.07.2021 року викладено правову позицію, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. Зобов`язання відповідача зі сплати гонорару адвокату у розмірі 50000,00 грн виникли лише після підписання додаткової угоди, відповідно докази понесення витрат на правову допомогу у період з 06.02.2020 року по 24.05.2023, відсутні.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час і місце його проведення були належним чином повідомлені.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не проводилось.

Суд визнав можливим розглядати справу без участі учасників справи, оскільки, в силу ч. 4 ст. 270 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Судом встановлено, що 24 травня 2023 року Згурівським районним судом Київської області ухвалено рішення у цивільній справі № 365/113/18 за позовом Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , Селянського (фермерського) господарства «Колос», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Броварська районна державна адміністрація Київської області про визнання недійсними та скасування державної реєстрації договорів оренди землі, яким в задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Представник відповідача Селянського (фермерського) господарства «Колос», адвокат Костенко О.М. до закінчення судових дебатів просив стягнутисудовівитратиз позивача,заявивши,що розмірсудових витратта підтвердженняїх понесеннябуде поданодо судупротягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясуду.

На підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у визначений строк, представником відповідача до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат.

В частині розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.

Згідно з частинами першою-четвертоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу представником відповідача надано копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.02.2020, укладений між адвокатом Костенком О.М. та СФГ «Колос», на надання правової допомоги у рамках справи № 365/113/18, копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги, копію Додаткової угоди № 1 від 24 травня 2023 року до Договору, якою передбачено, що гонорар адвоката складає 50000,00 грн, копією Акту приймання-передачі наданих послуг до Договору від 29 травня 2023 року, копією платіжного інструкції № 221 на перерахування коштів СФГ «Колос» на рахунок адвоката Костенка О.М.

Відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд приходитьдо висновку,що заявлена сумавідшкодування витратна професійну правничу допомогуу розмірі50000,00грн єнеспівмірною,зокрема,із виконаними роботами. Зокрема, суд звертає увагу на те, що правова допомога представника відповідача полягала лише у підготовці до судових засідань, ознайомленні з матеріалами справи та участі у судових засідання загальною тривалістю 13 год. 18 хв., інші види правової допомоги представником відповідача не надавались.

На необхідність дотримання принципуспівмірності при розрахунку судових витрат неодноразово звертавувагуВерховнийСуд.

Велика Палата усправі №755/9215/15-ц наголосила, щопри визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду усправі № 905/1795/18та усправі № 922/2685/19, визначено, щосуд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Усправі № 922/3812/19Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги (ч. 6 ст. 137 ЦПК України), не виключає обовязку доведення належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу та їх розміру стороною, яка звернулась до суду із заявою про відшкодування таких витрат.

Відтак, суд вважає, що обгрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок, виходячи з розрахунку, що середній гонорар по регіону за одну годину засідань складає 1500,00 грн., за підготовку до судових засідань та ознайомлення з матеріалами справи по 2000,00 грн, оскільки затрачені адвокатом години на підготовку та ознайомлення не визначені.

Суд не приймає аргументи представника позивача Пєнязькової О.О., оскільки п. 3 Договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.02.2020, укладений між адвокатом Костенком О.М. та СФГ «Колос», передбачено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі та в строки обумовлені сторонами, що оформлюється додатковою угодою. Вказане положення Договору жодним чином не суперечить чинному законодавству, зокрема ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». За наслідками розгляду справи № 365/113/18, між адвокатом Костенком О.М. та СФГ «Колос» було укладено Додаткову угоду від 24 травня 2023 року, в якій розмір адвокатського гонорару погоджений сторонами з урахуванням реального обсягу виконаних адвокатом робіт. Отже, сторони визнали фіксований розмір адвокатського гонорару. Позиція представника позивача щодо відсутності доказів понесення відповідачем витрат на правову допомогу у період з 06.02.2020 року по 24.05.2023, є хибною та суперечить доказам, наданим представником відповідача. Крім того, суд звертає увагу, на те, що у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 року у справі № 922/3812/19, на яку посилається представник позивача, зазначено, що суд вирішує питання про задоволення заяви про компенсацію судових витрат, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом. Тобто відсутність у Договорі про надання правової допомогу умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, не є безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.

З огляду на це, суд вважає за необхідне заяву представника відповідача, адвоката Костенка О.М. про розподіл судових витрат, задовольнити частково та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із позивача Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» на користь відповідача Селянського (фермерського)господарства «Колос»судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 270, 353, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача, задовольнити частково та ухвалити додаткове рішення.

Стягнути із Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» на користь відповідача Селянського (фермерського)господарства «Колос»судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду або через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ