Ухвала

від 02.06.2023 по справі 466/10073/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/10073/22

Провадження № 2/466/845/23

У Х В А Л А

02 червня 2023 р. Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої судді Луців-Шумської Н.Л.

учасники справи

секретар Попенко І.І.

позивачка ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 50/1» (м. Львів, вул. Величковського, 50/1) про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії, стягнення належних до виплати сум, середнього заробітку за час затримки у видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди, клопотання про закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 50/1», в якому просить :

1. Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ОСББ «Затишок 50/1» припиненими з 28.05.2019р.

2. Зобов`язати ОСББ «Затишок 50/1» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.5 ч.1 ст. 41 КЗпПУ.

3. Зобов`язати ОСББ «Затишок 50/1» належним чином заповнити трудову книжку ОСОБА_1 .

4. Стягнути з ОСББ «Затишок 50/1» на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 206,14грн. (на підставі п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" позивачка звільнена від сплати судового збору).

5. Стягнути з ОСББ «Затишок 50/1» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 20 604,15грн.

6. Стягнути з ОСББ «Затишок 50/1» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 47 326,86грн.

7. Стягнути з ОСББ «Затишок 50/1» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу , за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 335 419,73грн.

8. Стягнути з ОСББ «Затишок 50/1» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 24500,00грн.

У справі ухвалою від 26.12.2022р. відкрито спрощене позовне провадження.

Разом з відзивом на позов представник відповідача подала клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивує тим, що спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Зазначає, що спір стосується корпоративних правовідносин, оскільки виник між юридичною особою ОСББ «Затишок 50/1» і її учасником ОСОБА_1 , пов`язаний з діяльністю, управлінням такої юридичної особи, реалізацією учасником ОСББ права на участь в його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу. Цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 зазначене клопотання підтримала повністю з наведених у ньому мотивів. З покликанням на правові позиції Верховного суду просить клопотання задовольнити та закрити провадження у справі.

Позивачка ОСОБА_1 проти заявленого клопотання подала письмове заперечення, у якому наголошує на тому, що заявлені нею позовні вимоги виникли у сфері трудових правовідносин між нею та ОСББ «Затишок 50/1».

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, зміст правовідносин щодо яких заявлено позовні вимоги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є членом ОСББ «Затишок 50/1».

Згідно протоколу загальних зборів ОСББ №5 від 13.11.2012р. її було обрано головою ОСББ «Затишок 50/1».

Рішенням загальних зборів ОСББ «Затишок 50/1» від 22.03.2019р. ОСОБА_1 звільнено з посади голови ОСББ (протокол загальних зборів від 22.03.2019р.).

У позовній заяві до ОСББ «Затишок 50/1» ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким :

- Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ОСББ «Затишок 50/1» припиненими з 28.05.2019р.

- Зобов`язати ОСББ «Затишок 50/1» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.5 ч.1 ст. 41 КЗпПУ.

- Зобов`язати ОСББ «Затишок 50/1» належним чином заповнити трудову книжку ОСОБА_1

- Стягнути з ОСББ «Затишок 50/1» на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 206,14грн. (на підставі п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" позивачка звільнена від сплати судового збору).

- Стягнути з ОСББ «Затишок 50/1» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 20 604,15грн.

- Стягнути з ОСББ «Затишок 50/1» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 47 326,86грн.

- Стягнути з ОСББ «Затишок 50/1» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу , за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 335 419,73грн.

- Стягнути з ОСББ «Затишок 50/1» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 24500,00грн.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, створеною власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна і створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом без мети отримання та розподілу прибутку (ст.1, 4 Закону України «Про ОСББ»).

За своєю організаційно-правовою формою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 50/1» відноситься до непідприємницького товариства.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У пункті 3 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (частина третя статті 99 ЦК України). Норма цієї статті поширюється і на ОСББ.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19) зроблено висновок, що «реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини. У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень. Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права. Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним. Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц. Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно визначили предметну юрисдикцію спору, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 310/8875/19 (провадження № 61-283св21) вказано, що: «припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права. Реалізація учасниками юридичної особи корпоративних прав на участь в її управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління юридичною особою або позбавлення таких повноважень на управління юридичною особою.

Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини. У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такого правила зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права. Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним. Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613цс18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166 /18 (провадження № 14-524цс19), 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19), від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20) неодноразово зазначала про критерії розмежування між трудовими та господарськими спорами з приводу звільнення членів виконавчого органу товариства, у тому числі голови правління.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 червня 2022 року у справі № 337/1839/20 (провадження № 61-17448св21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022р. у справі №910/5179/20 констатувала, що прийняття рішення установчими зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції та виключної компетенції загальних зборів ОСББ відповідно до статей 6, 10 Закону № 2866-ІІІ, стосується створення та управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ судам господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (постанови від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18, пункт 4.19), від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 (провадження № 11-1012апп19, пункт 40), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19, пункт 39))(п.8.24).

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду обгрунтувала підстави для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц про розгляд за правилами цивільного судочинства спору, ініційованого співвласником багатоквартирного будинку, щодо затвердження кошторису ОСББ, переліку та розміру внесків на утримання будинку як такого, що зроблений без застосування до правовідносин у цій справі положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України про підвідомчість господарським судам спорів про створення, діяльність, управління або припинення юридичної особи. Спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям "управління юридичною особою" як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції (п.8.29).

У даній справі позивачка ОСОБА_1 , член ОСББ «Затишок 50/1», голова правління ОСББ «Затишок 50/1», яка рішенням загальних зборів ОСББ «Затишок 50/1» від 22.03.2019р. звільнена з посади голови ОСББ, оспорює правомірність дій ОСББ «Затишок 50/1» щодо оформлення припинення повноважень її як голови правління ОСББ, отримання матеріального заохочення та інших виплат, належних їй за час виконання повноважень голови правління, що відповідає корпоративному характеру спору, який підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Позовні вимоги кореспондуються з нормами пункту 3 Розділу ІІІ Статуту ОСББ «Затишок 50/1» щодо компетенції загальних зборів з обрання членів правління об`єднання, визначення матеріального чи іншого заохочення голови та членів правління, а також з нормою ч.2 ст.99 ЦК України. Вимога позивачки про визнання трудових відносин з відповідачем припиненими та зобов`язання відповідача видати наказ про її звільнення на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП, виплатити належні їй грошові кошти не свідчить про трудовий характер спірних правовідносин та підсудність справи судам цивільної юрисдикції».

Спір між сторонами вимагає оцінювання законності дій органів управління ОСББ, зокрема, відповідності цих дій вимогам цивільного, а не трудового законодавства. Такий спір підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Наведене підтверджується численними рішенням господарських судів у спорах між головою правління ОСББ та самим ОСББ щодо незаконності рішень, дій, бездіяльності останніх.

Керуючись ст.ст.255,259,260,261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 50/1» (м. Львів, вул. Величковського, 50/1) про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії, стягнення належних до виплати сум, середнього заробітку за час затримки у видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити ОСОБА_1 що даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 08 червня 2023 року.

Суддя: Н. Л. Луців-Шумська