Постанова

від 08.06.2023 по справі 340/5308/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

08 червня 2023 року справа 340/5308/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 (суддя Хилько Л.І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про скасування рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.08.2021 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення №1658 від 03.08.2021 про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства;

- зобов`язати повторно розглянути заяву від 07.07.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3520884400:02:000:9500 загальною площею 50га, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства ОСОБА_2 (ас1,43).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 в задоволенні позову відмовлено. Суд погодився з доводами сільської ради що оскільки позивачка не є членом фермерського господарства, вона не має права на отримання частки земельної ділянки фермерського господарства. Крім того, суд першої інстанції зазначив що виділення земельної ділянки можливо тільки після припинення права постійного користування, наданого ОСОБА_2 (ас104).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та позовні вимого задовольнити. Посилається на те, що позивачка бажає скористуватись своїм правом на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства не як член фермерського господарства, а як громадянка України у відповідності до частини 6 статті 118, пункту «а» частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України (ас114).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

ОСОБА_1 07.07.2021 подала до Кетрисанівської сільської ради заяву, в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3520884400:02:000:9500 загальною площею 50га, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства ОСОБА_2 (ас20).

До заяви додані:

- копії паспорта та ідентифікаційного номера (ас22,23);

- графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, яку позивачка просить надати у власність (ас21);

- нотаріально посвідчені погодження ОСОБА_2 від 28.05.2021 на надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3520884400:02:000:9500 (ас29,30);

- державний акт №052150 від 1993 року на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 50га для ведення селянського фермерського господарства на ім`я ОСОБА_2 (ас26-28);

- лист ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області ПІ-112/0-112/0/63-21 від 27.05.2021 що земельна ділянка площею 50га має кадастровий номер 3520884400:02:000:9500 (ас25);

- інформація з державного земельного кадастру від 20.08.2021 що постійним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 3520884400:02:000:9500 загальною площею 50га для ведення фермерського господарства є ОСОБА_2 (ас31);

- протокол від 01.06.2021 засідання Селянського фермерського господарства ОСОБА_2 стосовно погодження передачі у приватну власність земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3520884400:02:000:9500 загальною площею 50га (ас32);

- розрахунок середнього розміру земельної частки (паю) на території Кетрисанівської сільської ради, направлений листом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області ПІ-40/0-46/0/63-21 від 03.03.2021 (ас36);

- трудова книжка для підтвердження досвіду роботи в сільському господарстві (ас24).

Рішенням Кетрисанівської сільської ради №1658 від 03.08.2021 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не є членом Селянського фермерського господарства ОСОБА_2 (ас73).

Відповідно до частини 2 статті 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пунктів «а», «б» частини 1 статті 12 Земельного Кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 31 Земельного Кодексу України, громадяни, члени фермерського господарства, мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до частини 1 статті 32 Земельного Кодексу України, громадянам України, членам фермерських господарств, передаються безоплатно в приватну власність надані їм в користування земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до частини 1 статті 81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до частини 1 статті 83 Земельного Кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

Відповідно до частини 2 статті 83 Земельного Кодексу України, у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли в комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного Кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 3 статті 116 Земельного Кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають в користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 116 Земельного Кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. В клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (в разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи в сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (в разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). В разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання в місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 10 статті 118 Земельного Кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до частини 11 статті 118 Земельного Кодексу України, в разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. В разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Законом України №1423 від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021, Перехідні положення Земельного Кодексу України доповнені пунктом 24, відповідно до якого, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів в межах таких територіальних громад.

Колегія суддів звертає увагу що підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства є лише те, що вона не є членом фермерського господарства. Кетрисанівська сільська рада не приймала рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих підстав, що земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції необгрунтовано вийшов за межі предмета спору. Також суд першої інстанції не врахував нотаріально посвідчене погодження ОСОБА_2 від 28.05.2021 на надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3520884400:02:000:9500 та протокол від 01.06.2021 засідання Селянського фермерського господарства ОСОБА_2 стосовно погодження ОСОБА_1 передачі у приватну власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3520884400:02:000:9500 загальною площею 50га.

На переконання колегії суддів не грунтується на нормах права рішення Кетрисанівської сільської ради №1658 від 03.08.2021 про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не є членом Селянського фермерського господарства ОСОБА_2 .

Таке рішення протирічить положенням частини 6 статті 118, пункту «а» частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України, який надає право всім громадянам України безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Крім того, право на безоплатне отримання громадянином у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації захищено Конституцією України.

Також рішення Кетрисанівської сільської ради не узгоджується з приписами абзацу 1 частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України, відповідно до якого підставою відмови в наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 зібраний повний пакет документів, необхідний для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3520884400:02:000:9500 загальною площею 50га, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, суд першої інстанції помилково відмовив в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом.

При подачі позову та апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2292гр70коп (ас42,133). На листування з судом та учасниками справи з процесуальних питань витрачено 72гр (ас92-98), - всього 2364гр70коп.

Згідно ордеру, інтереси ОСОБА_1 представляла адвокат Ляшенко О.В. (ас17,18).

Згідно акту від 25.08.2021 про надання послуг з професійної правової допомоги, адвокатом витрачена 1 голина на вивчення спірних правовідносин, що коштує 1000гр; 4 години на підготовку позовної заяви, що коштує 4000гр; 2 години на роздруківку та засвідчення копій документів, що коштує 7000гр (ас19).

З урахуванням зазначеного обсягу участі адвоката в підготовці та розгляді справи, зборі доказів, гонорар в розмірі 7000гр є обгрунтованим, співмірним зі складністю справи, пропорційним часу, необхідного для виконання адвокатом названого переліку робіт, та значенням справи для сторони.

Всього судові витрати складають 9364р70коп.

Керуючись статтями 143, 241 - 245, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 та прийняти нову постанову.

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №1658 від 03.08.2021 про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Зобов`язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3520884400:02:000:9500 загальною площею 50га, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства ОСОБА_2 .

Стягнути з Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 9364 (дев`ять тисяч триста шістдесят чотири) гривні 70 коп.

Постанова набирає законної сили з 08.06.2023 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Головуючий А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова