Постанова

від 07.06.2023 по справі 320/7388/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7388/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

за участю секретаря: Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду м. Києва про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Дніпровського районного суду м. Києва в якому просив:

-визнати незаконним розгляд судовою адміністрацією відповідача процесуальної заяви-дублікату №43085 від 02.12.2022, процесуальної заяви №1 №46819 від 29.12.2022 у неналежному порядку за правилами Закону України «Про звернення громадян» та неуповноваженими на те особами;

-зобов`язати судову адміністрацію відповідача відновити розгляд процесуальної заяви-дублікату №43085 від 02.12.2022, процесуальної заяви №1 №46819 від 29.12.2022 в порядку КАС України;

-зобов`язати судову адміністрацію відповідача забезпечити подальший розгляд процесуальних заяв №43085 від 02.12.2022, №1 від 29.12.2022, №2 вх.№46991 від 30.12.2022, №3 вх.№2751 від 18.01.2023 в порядку КАС України та «Інструкції з діловодства»;

-визнати систематичними та протиправними дії судової адміністрації відповідача щодо позивача в частинах: безпідставного блокування відповідачем доступу до суду позивача на невизначений строк (відмова у розподілі процесуальних заяв позивача «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі №2а-6873/117 із застосуванням ЄСІТС), невидачі виконавчих листів по справі №2а-6873/117 та подальшого виконання судових рішень у справі №2а-6873/117 в примусовому порядку державною виконавчою службою упродовж розумного строку; незабезпечення виконання судових рішень по справі №2а-6873/117 упродовж розумного строку; незабезпечення ефективного захисту порушених прав у продовж більше 2 років та 10 місяців на стадії виконання судових рішень по справі №2а-6873/117;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 1000000 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення по цій справі.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 27 березня 2023 року відмовив у відкритті провадження.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов`язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Справу розглянуто без фіксації судового процесу у порядку ст.229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

В даному випадку у позовній заяві позивач зазначив, що 02.12.2022 він подав відповідачу завірений належним чином дублікат процесуальної заяви №499648 від 11.08.2020. 29.12.22 він подав до Деснянського районного суду м.Києва в рамках справи №2а-6873/117 процесуальну заяву №1 №46819 від 29.12.22 «Про визнання втраченою процесуальну заяву №49648 від 11.08.2020 по справі №2а-6873/11. Відповідач 06.01.2023 надав відповідь відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

На думку позивача судова адміністрація відповідача незаконно розглянула його процесуальні заяви за правилами Закону України «Про звернення громадян» та неуповноваженими на те особами.

Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Положеннями статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Конституційний Суд України у пункті 4.2 Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 роз`яснив, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Разом з тим, суд першої інстанції невірно визначив суть спірних правовідносин.

Так суд першої інстанції зазначив, що предметом спору у даній справі є зобов`язання Дніпровський районний суд міста Києва ухвалити процесуальний документ у справі №2а-6873/11, видати дублікати виконавчих листів та забезпечити розгляд процесуальних заяв.

На переконання суду першої інстанції відповідач виконував повноваження, пов`язані зі здійсненням правосуддя у справі, та не здійснював владні управлінські функції в розумінні КАС України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

В даному випадку позивач першочергово оскаржує дії судової адміністрації відповідача щодо розгляду його процесуальних заяв, заявлених в рамках судової справи №2а-6873/11, не в порядку КАС України, а за правилами Закону України «Про звернення громадян» та неуповноваженими на те особами.

Фактично позивач оскаржує діяльність осіб, які займають адміністративні посади в певному суді, що передбачає керування конкретним, окремим елементом судової системи (судом), і полягає в технологічному процесі підготовки, прийняття і виконання управлінських рішень, спрямованих на забезпечення належного функціонування суду з метою забезпечення ефективного здійснення правосуддя.

Оскільки в даному випадку відповідач виконував повноваження владних управлінських функцій в розумінні КАС України, а не повноваження пов`язані зі здійсненням правосуддя у справі, даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 320, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких