Рішення

від 31.07.2024 по справі 320/7388/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 року № 320/7388/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду м. Києва про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровського районного суду м. Києва, в якому просить суд:

-визнати незаконним розгляд судовою адміністрацією відповідача процесуальної заяви-дублікату №43085 від 02.12.2022, процесуальної заяви №1 №46819 від 29.12.2022 у неналежному порядку за правилами Закону України «Про звернення громадян» та неуповноваженими на те особами;

-зобов`язати судову адміністрацію відповідача відновити розгляд процесуальної заяви-дублікату №43085 від 02.12.2022, процесуальної заяви №1 №46819 від 29.12.2022 в порядку КАС України;

-зобов`язати судову адміністрацію відповідача забезпечити подальший розгляд процесуальних заяв №43085 від 02.12.2022, №1 від 29.12.2022, №2 вх.№46991 від 30.12.2022, №3 вх.№2751 від 18.01.2023 в порядку КАС України та «Інструкції з діловодства»;

-визнати систематичними та протиправними дії судової адміністрації відповідача щодо позивача в частинах: безпідставного блокування відповідачем доступу до суду позивача на невизначений строк (відмова у розподілі процесуальних заяв позивача «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі №2а-6873/117 із застосуванням ЄСІТС), невидачі виконавчих листів по справі №2а-6873/117 та подальшого виконання судових рішень у справі №2а-6873/117 в примусовому порядку державною виконавчою службою упродовж розумного строку; незабезпечення виконання судових рішень по справі №2а-6873/117 упродовж розумного строку; незабезпечення ефективного захисту порушених прав у продовж більше 2 років та 10 місяців на стадії виконання судових рішень по справі №2а-6873/117;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 1000000 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення по цій справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що дії судової адміністрації відповідача щодо розгляду його процесуальних заяв, заявлених в рамках судової справи №2а-6873/11, не в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, а за правилами Закону України Про звернення громадян є протиправними та здійсненні неуповноваженими на те особами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала на розгляді справа №2а-6873/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства "Радикал" про визнання неправомірними дій, перерахунок соціальних виплат та відшкодування моральної шкоди.

29.04.2020 позивачем отримано 3 виконавчих листи для пред`явлення останніх для виконання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.07.2020 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, виправлення помилок у виконавчих листах та встановлення суми по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства "Радикал" про визнання неправомірними дій, перерахунок соціальних виплат та відшкодування моральної шкоди - задовлено частково.

Замінено сторону боржника - Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в межах виконання судового рішення по справі №2а-6873/11, постановленого 13.09.2012 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства "Радикал" про визнання неправомірними дій, перерахунок соціальних виплат та відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

23.07.2020 про видачу дубліката виконавчих листів №2а-6873/11.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31.07.2020 заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчих листів №2а-6873/11 повернуто без розгляду.

11.08.2020 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою (вх №49648), в якій просив надати заявнику дублікати (трьох) втрачених виконавчих листів зобов`язального характеру у справі №2а-6873/11, оформлених згідно вимог до виконавчого документу, встановленого законом, з урахуванням ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 23.07.2020 рекомендаційним листом з описом вкладеного на адресу заявника.

Вищевказана заява від 11.08.2020 (вх №49648) була розглянута Дніпровським районним судом м. Києва в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян".

Так, листом від 25.08.2020 №5/16187/20, відповідач повідомив порзивачу, зокрема про те, що Дніпровським районним судом міста Києва не ухвалювалось рішення щодо видачі ОСОБА_1 дублікатів виконавчих листів оформлених належним чином, а тому здійснити видачу таких виконавчих листів не вбачається за можливе.

23.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з заявою про надання інформації та прискорення розгляду заяви від 11.08.2020 про видачу дублікатів виконавчих листів, оформлених належним чином.

10.11.2020 позивачем подано до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про поновлення строків подання виконавчих листів до виконання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2020 заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів по адміністративній справі №2- а-6873/11 за позовом позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства "Радикал" про визнання неправомірними дій, перерахунок соціальних виплат та відшкодування моральної шкоди.

22.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив вчинити службову перевірку по факту втручання (бездіяльності) працівників Дніпровського районного суду м. Києва в Єдину судову інформаційно - телекомунікаційну систему по факту не реєстрації та визначення складу суду для розгляду заяви позивача від 11.08.2020 про видачу дублікатів виконавчих листів.

29.12.2022 позивач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про визнання втраченою заяву вх№ 49648 від 11.08.2020.

30.12.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати заявнику дублікати втрачених виконавчих листів по справі №2- а-6873/11 невідкладно - в межах 10 днів, встановленими нормами КАС України з дня отримання процесуальної заяви.

За результатами розгляду зазначеної заяви заявнику надана відповідь від 06.01.2023, в якій повідомлено, що заява від 11.08.2020вх № 49648 розглянута в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Також, відповідач звернув увагу позивача що заява від 11.08.2020вх № 49648 не була втрачена та пошкоджена судом.

Також, листом від 10.01.2023, відповідач повідомив позивача, що відсутні підстави для розподілу заяви - дублікату позивача про видачу дублікатів виконавчих листів, оскільки оригінальна заява від 11.08.2020 була розглянута та на неї листом від 25.08.2020 було надано відповідь.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України), Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Законом України Про звернення громадян від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР), Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 № 814 (далі Інструкція № 814).

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 20 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій не залежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Частиною першою статті 5 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до абз. 6 статті 5 Закону № 393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Приписами статті 20 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Статтею 12 Закону № 393/96-ВР регламентовано, що його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України Про судоустрій і статус суддів та Про доступ до судових рішень, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України Про запобігання корупції, Про виконавче провадження.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 2, абз. 3 п. 7, п. 10, п. 11 розділу ІІ Інструкції № 814 реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань зборів суддів, тощо).

У пункті 1 Розділу VI Реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху Положення про АСДС закріплено, що вхідна кореспонденція, у тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами АСДС відповідно до їх функціональних обов`язків та реєструється в АСДС в день її надходження.

Пунктом 1 Інструкції № 814 визначено, що: вхідна кореспонденція - документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду; документ - створена або отримана судом у процесі його діяльності інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігання і передача її у часі й просторі.

Згідно з розділом ІІ Інструкції № 814, визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється відповідно до Положення про АСДС. Після завершення автоматизованого розподілу судові справи передаються судді (судді-доповідачу) для розгляду під підпис у загальному реєстрі судових справ або окремо складених реєстрах судових справ на кожного суддю (суддю-доповідача) у порядку, визначеному в суді. Кореспонденція, що стосується розгляду конкретної справи, після її реєстрації в АСДС, передається судді (судді-доповідачу), у провадженні якого перебуває справа. Передавання документів здійснюється під підпис у реєстрі в порядку, визначеному в суді. Позовні заяви, справи, які надійшли з інших судів, подання, апеляційні скарги, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, інші передбачені законодавством процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, реєструються в день їх надходження в порядку, установленому розділом II Інструкції.

Відповідно до пункту 5 Розділу I Інструкції № 814 звернення громадян, що не підлягають розгляду відповідно до процесуального законодавства України, розглядаються в порядку, визначеному Законом України Про звернення громадян. Діловодство за ними ведеться згідно з Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 348.

Пунктом 7 розділу I визначено, що вимоги Інструкції не поширюються на процесуальні документи, порядок оформлення та розсилка яких регламентуються процесуальним законодавством України.

Пунктом 1 розділу II передбачено, що канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС.

Після отримання кореспонденції здійснюється попередній розгляд документів для відокремлення таких, що потребують обов`язкового розгляду керівництвом суду або структурними підрозділами апарату суду.

Згідно з пункту 15.2 розділу VII Перехідних положень КАС України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів.

Відповідно до пункту 18.4 розділу VII Перехідних положень КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Відповідно до ст. 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Таким чином, відповідач, отримавши заяви позивача про видачу дублікатів виконавчих листів №2а-6873/11 зобов`язаний був зареєструвати їх та передати в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України для визначення складу суду.

Зважаючи на те, що відповідач таких дій не вчинив, а здійснював розгляд поданих ОСОБА_1 заяв про видачу дублікатів виконавчих листів №2а-6873/11 в порядку Закону України "Про звернення громадян", то позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій Дніпровського районного суду м. Києва щодо розгляду процесуальних заяв позивача про видачу дублікатів виконавчих листів, заявлених в рамках судової справи №2а-6873/11, не в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, а за правилами Закону України Про звернення громадян та зобов`язання відповідача передати заяви позивача про видачу дублікатів виконавчих листів №2а-6873/11 до Єдиної судової інформаційної телекомунікаційної системи для їх розгляду в судовому порядку.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 Цивільного кодексу України).

У статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Системний аналіз викладених вище правових норм дозволяє стверджувати, що заподіяння особі моральної шкоди входить до предмета доказування у справі і така шкода може бути стягнута судом за наявності відповідних доказів завдання її відповідними діями, бездіяльністю чи рішенням суб`єкта владних повноважень (відповідача). Тобто, повинен простежуватися причинно-наслідковий зв`язок між заявленою позивачем моральною шкодою та конкретними діями іншої сторони.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем до суду не надано жодних доказів, які б прямо чи опосередковано підтверджували факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру (завдання моральної шкоди) діями відповідача, а також доказів, які б підтверджували наявність відповідного причинно-наслідкового зв`язку з предметом позову.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення моральної шкоди.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає таке.

Відповідно до змісту статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, і має застосовуватися у виключних випадках.

Разом з тим, слід вказати, що позивач, зазначаючи про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення, не зазначає про причини такої необхідності чи обставини, які б свідчили, що рішення суду, ухвалене у цій справі, не буде виконано відповідачем.

Таким чином, на думку суду, наразі відсутні підстави вважати, що відповідач ухилиться від обов`язку виконання вимог даного рішення, у зв`язку із чим, суд відмовляє у такому клопотанні позивача.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпровського районного суду міста Києва щодо розгляду процесуальних заяв ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів, заявлених в рамках судової справи №2а-6873/11, не в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, а за правилами Закону України Про звернення громадян.

Зобов`язати Дніпровський районний суд міста Києва передати заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів №2а-6873/11 до Єдиної судової інформаційної телекомунікаційної системи для їх розгляду в судовому порядку.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.