Постанова

від 07.06.2023 по справі 320/155/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/155/23 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафе Селект» про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В :

ГУ ДПС у м.Києві звернулось до суду з позовом до ТОВ "Кафе Селект" з вимогами про стягнення податкового боргу з ПДВ у розмірі 172344,11 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 р. позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у письмовому провадженні на 07.06.2023.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до норм ч. 2 ст. 312 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що від імені Головного управління ДПС у м. Києві підписано Онопрієнко А.В., а її повноваження підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, втім, до позовної заяви позивачем не надано жодного документа (як-от статуту, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені Головного управління ДПС в м. Києві за правилами самопредставництва останнього, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом. Зважаючи на те, що позовну заяву підписала і подала до суду особа, яка не має на те відповідних повноважень, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України підстав для повернення цієї позовної заяви. Надана на підтвердження повноважень Онопрієнко А.В. діяти від імені заявника роздруківка витягу з ЄДР не відповідає жодним визначеним законом критеріям для підтвердження права керівника чи представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі і шляхом підписання заяви. Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ГУ ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ - 44116011) є Датій О.А. Відомості про особу, що підписала позовну заяву в реєстрі відсутні. Таким чином, за висновками суду першої інстанції, представлені Онопрієнко А.В. документи не дають їй права на підписання позовної заяви від імені ГУ ДПС у м.Києві.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що повноваження підписанта позовної заяви підтверджуються витягом з Реєстру, з якого чітко вбачається право підписанта в порядку самопредставництва ГУ ДПС у м. Києві на представлення цього органу в суді, проте, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, вдався до застосування надмірного формалізму.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, мотивами оскаржуваної ухвали суду першої інстанції є те, що документи, про які йдеться в ст. ст. 55 та 59 КАС України, в підтвердження повноважень особи, яка підписала позов від імені позивача, до позовної заяви не додані. До позову доданий лише витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначено, що Онопрієнко А.В. може вчиняти дії від імені юридичної особи ГУ ДПС у м. Києві Державної податкової служби України.

Відповідно до норм пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України внесені зміни.

Згідно із частинами першою та третьою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якійзакономнадано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Аналіз положень статей 55 і 57 КАС України, дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Отже, право позивача ГУ ДПС у м. Києві в порядку реалізації самопредставництва юридичної особи могло б підтверджуватися: доказами того, що вона обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір); доказами, які б дозволили встановити обсяг процесуальних повноважень посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У той же час, як вбачається із долученого до матеріалів апеляційної скарги (копія позовної заяви в матеріалах справи без додатків, оригінал позовних матеріалів було повернуто позивачу) витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - Онопрієнко А.В. може вчиняти дії від імені юридичної особи ГУ ДПС у м. Києві із зазначенням: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС) - представник.

При цьому, позивач - Головне управління ДПС у м. Києві, є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, та забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва.

Отже, колегія суддів вважає, що підписантом позовної заяви було подано належні документи щодо повноважень на самопредставництво ДПС України, ГУ ДПС у м. Києві, крім того, у суду не виникло обґрунтованих сумнівів у праві підписанта позовної заяви на представлення інтересів ГУ ДПС у м. Києві.

Представник ГУ ДПС у м. Києві реалізує повноваження, визначені Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань представник, в порядку самопредставництва, визначеному в ст. 55 КАС України.

Тож, для самопредставництва територіальних органів ДПС України, як відокремлених підрозділів серед переліку документів можуть бути довіреність, посадова інструкція або положення, у яких чітко зазначено право представника відстоювати інтереси, або цей представник має бути внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без статусу юридичної особи) без додаткового уповноваження. З урахуванням положень ст. 55 КАС України, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб було чітко визначене її право діяти від імені такої особи без додаткового уповноваження.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів певну лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних.

Колегія суддів вважає, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму.

Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 р. - скасувати.

Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко