Рішення

від 15.01.2024 по справі 320/155/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року місто Київ №320/155/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Кафе Селект»простягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі позивач або ГУ ДПС у м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафе Селект» (далі відповідач або ТОВ «Кафе Селект»), в якому просить суд стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Кафе Селект» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 172 344,11 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, станом на момент звернення до суду, за відповідачем обліковується податкови борг з податку на додану вартість у розмірі 172 344,11 грн, який в добровільному порядку не сплачений, внаслідок чого виникли підстави для звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2023 (суддя Брагіна О.Є.) позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе Селект" про стягнення податкового боргу повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2023 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2023, справу №320/155/23 передано до розгляду судді Брагіній О.Є.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 (суддя Брагіна О.Є.) позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишено без руху.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 26.09.2023 №925/0/15-23 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду за власним бажанням.

Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини третьої Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 17.11.2023 №258-р/ка.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №320/155/23 передано до розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків ТОВ «Кафе Селект», встановлено, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 172 344,11 грн з податку на додану вартість, який виник на підставі наступних податкових повідомлень-рішень:

- форми «Ш» від 20.10.2020 №0897290117 на суму 22,60 грн;

- форми «Ш» від 20.10.2020 №0897210417 на суму 579,00 грн, прийнятого на підставі Акта про результати камеральноъ перевірки від 13.10.2020 №33280/26-15-13-04-17-13;

- форми «ПС» від 13.04.2020 №0367340411 на суму 170,00 грн, прийнятого на підстав Акта про результати камеральної перевірки від 08.04.2022 №11314/26-15-04-11-13;

- форми «Н» від 12.02.2020 №0146940409 на суму 760,00 грн, прийнятого на підстав Акта про результати камеральної перевірки від 11.02.2020 №3584/26-15-04-09-20/40425321;

- форми «Н» від 27.05.2019 №0278731207 на суму 53 675,07 грн, прийнятого на підставі Акта про результати камеральної перевірки від 02.05.2019 №3192/26-15-12-07-20/40425321;

- форми «Н» від 02.04.2019 №0278731207 на суму 119 381,95 грн, прийнятого на підставі Акта про результати камеральної перевірки від 13.02.2019 №1408/26-15-12-07-20/40425321.

Позивач зазначив, що у зв`язку з частиною самостійно погашених зобов`язань, станом на день звернення до суду, загальна сума податкового боргу становить 172 344,11 грн. та є непогашеною.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Крім того, пунктом 57.3. ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Матеріали справи містять докази направлення відповідачу податкової вимоги від 06.06.2019 №268958-17 та вказаних податкових повідомлень рішень у відповідності до вимог п.42.2 ст. 42 ПК України, за місцем реєстрації відповідача. Вказані ППР та податкова вимога було повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до п.42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно до п.42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, у відповідності до зазначених положень ПК України, документи вважаються належним чином врученими платнику податків і у тому разі коли вони не вручені у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, за умови якщо вони направлені за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відомості щодо оскарження відповідачем у судовому порядку вказаних відсутні, доказів щодо оскарження ППР та податкової вимогу суду надано не було. Таким чином, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, визначеної відповідачем за вказаними ППР, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання, ГУ ДПС у місті Києві сформована податкова вимога від 06.06.2019 №268958-17.

Також матеріали справи містять копію рекомендованого повідомлення про направлення поштового відправлення за адресою реєстрації боржника, яке повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

Суд також зазначає про відсутність відомостей та жодних доказів, що містяться у матеріалах справи, щодо оскарження відповідачем у судовому порядку податкової вимоги від 06.06.2019 №268958-17. Таким чином, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, визначеного відповідачем розміру заборгованості.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем у встановлені законодавством строки податкового боргу, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 172344,11 грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення позивачем вказаних витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каман Плюс» з рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, податковий борг у сумі 172 344,11 грн. (сто сімдесят дві тисячі триста сорок чотири гривні одинадцять копійок).

Позивач: Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (ідентифікаційний код: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кафе Селект» (ідентифікаційний код: 40425321, місцезнаходження: 01003, м. Київ, вул. Михайла Драгоманова, 12, н/п 1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Білоноженко М.А.