Постанова

від 08.06.2023 по справі 160/18383/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року

м. Київ

справа № 160/18383/21

адміністративне провадження № К/990/15266/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року (суддя Турлакова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року (судді: Божко Л.А. (головуючий), Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.) у справі № 160/18383/21 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмежено відповідальністю «Павлоград Буддеталь» про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - позивач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю «Павлоград Буддеталь» (далі - відповідач, платник податків, ТОВ «Павлоград Буддеталь») про стягнення заборгованості, а саме - податкового боргу в розмірі 2 747 827,07 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

1.1. 2 лютого 2022 року до суду першої інстанції надійшла уточнена позовна заява від позивача в якій він зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі № 160/18383/21 податковий борг, який обліковується за ТОВ «Павлоград Буддеталь» зменшився та складає 2 366 546, 52 грн, з яких по орендній платі з юридичних осіб у сумі 998 176, 96 грн (основний платіж - 798 888,94грн, пеня - 199 288,02 грн) та по податку на додану вартість у сумі 1 368 369,56 грн (основний платіж - 1 063 741,25 грн, пеня - 304 628,31 грн), а тому контролюючий орган просить стягнути з ТОВ «Павлоград Буддеталь» податковий борг у розмірі 2 366 546,52 грн на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ТОВ «Павлоград Буддеталь» обліковується податковий борг у розмірі 2 366 546,52 грн, який складається з орендної плати з юридичних осіб - 998 176,96 грн (в т.ч. основний платіж 798 888,94 грн, пеня - 199 288,02 грн), по податку на додану вартість - 1 368 369,56 грн (в т.ч. основний платіж 1 063 741,25 грн, пеня - 304 628,31 грн). У зв`язку з несплатою податкового боргу, в порядку статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звернувся до суду про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково. Стягнено з ТОВ «Павлоград Буддеталь» (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 17, ЄДРПОУ 35984515) податковий борг на користь Державного бюджету в сумі 1 862 630,19 грн (один мільйон вісімсот шістдесят дві тисячі шістсот тридцять гривень дев`ятнадцять копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновків, що матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу у розмірі 1 063 741,25 грн з податку на додану вартість, 798 888,94 грн з орендної плати з юридичних осіб (всього на загальну суму 1 862 630,19 грн), що не спростовано відповідачем жодними належними, допустимими та достатніми доказами, тоді як правових підстав для стягнення з ТОВ «Павлоград Буддеталь» пені на загальну суму 503 916,33 грн (з податку на додану вартість - 304 628,31 грн, з орендної плати з юридичних осіб - 199 916,33 грн) немає, враховуючи положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року в частині незадоволених позовних вимог та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Павлоград Буддеталь» знаходиться на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Згідно інтегрованої картки платника податків за ТОВ «Павлоград Буддеталь» обліковувався податковий борг у сумі 2 747 827,07 грн, який складається з: орендної плати з юридичних осіб - 998 176,96 грн (в т.ч. основний платіж - 798 888,94 грн, пеня - 199 288,02 грн), по податку на додану вартість - 1 749 650,11 грн (в т.ч. основний платіж - 1 413 352,00 грн, пеня - 336 298,11 грн).

Підставами для нарахування податкових зобов`язань ТОВ «Павлоград Буддеталь», за якими обліковується податковий борг з орендної плати, стало, зокрема, наступне: податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік № 9012505661 від 05.02.2020, в якій платником визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 958 666,74 грн, зі сплатою 79 888,90 грн щомісячно. ТОВ «Павлоград Буддеталь» не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією за податкові періоди липень-грудень 2020 на суму 479 333,34 грн; податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік № 9026807146 від 15.02.2021, в якій платником визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 958 666,74 грн зі сплатою 79 888,90 грн щомісячно. ТОВ «Павлоград Буддеталь» не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією за податкові періоди січень-квітень 2021 на суму 319 555,60 грн. Крім того, в зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань, платнику відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеня у розмірі 199 288,02 грн.

Підставами для нарахування податкових зобов`язань ТОВ «Павлоград Буддеталь», за якими обліковується податковий борг з податку на додану вартість, стало, зокрема, наступне: податкова декларація з податку на додану вартість № 9306704784 від 20.11.2020 термін сплати 30.11.2020 в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 241 810,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9338509862 від 18.12.2020 термін сплати 30.12.2020, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 112 902,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9368343847 від 15.01.2021 термін сплати 01.02.2021, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 99 048,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 9056582040 від 19.03.2021 термін сплати 30.03.2021, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 349 285,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість № 99089783000 від 19.04.2021 термін сплати 30.04.2021, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 610 307,00 грн. Крім того, в зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань, платнику відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеня у розмірі 336 298,11 грн.

Відповідно до ст. 59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Західно-Донбаською ОДПІ в автоматичному режимі сформовано та направлено ТОВ «Павлоград Буддеталь» податкову вимогу від 14.03.2016 № 1068-17, яка вручена платнику 17.03.2016, про що свідчить підпис на повідомленні про поштове відправлення. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що з моменту відкриття провадження по даній справі № 160/18383/21, станом на 27.01.2022 податковий борг ТОВ «Павлоград Буддеталь» частково погашений по податку на додану вартість (платіжне доручення № 1 від 06.01.2022) та складає 1 368 369,56 грн (основний платіж - 1 063 741,25 грн, пеня - 304 628,31грн), по орендній платі з юридичних осіб у сумі 998 176,96 грн (основний платіж - 798 888,94 грн, пеня - 199 288,02 грн), всього у сумі 2 366 546,52 грн (основний платіж 1 862 630,19 грн, пеня - 503 916,33 грн).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного податкового законодавства, зазначає, що період нарахування пені, заявленої в межах справи, що розглядається розпочинається з 23.01.2018, а не в період дії карантинних обмежень встановлених чинним законодавством, що не було враховано судами попередніх інстанцій та у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається суди першої та апеляційної інстанцій відмовляючи контролюючому органу в задоволенні частини позовних вимог, а саме - стягненні з ТОВ «Павлоград Буддеталь» пені на загальну суму 503 916,33 грн (з податку на додану вартість - 304 628,31 грн, з орендної плати з юридичних осіб - 199 916,33 грн), виходили з відсутності правових підстав для стягнення з відповідача вказаної суми пені на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в силу дії положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Однак, колегія суддів зазначає про передчасність таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки суди попередніх інстанцій не перевірили правильність нарахування відповідачу вказаної суми пені відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з положеннями пункту 129.2 статті 129 Податкового кодексу України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня, нарахована на таке грошове зобов`язання (його частину) або на виявлене заниження податкового зобов`язання, скасовується.

Відповідно до пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): 129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; 129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; 129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); 129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Так, у справі, що розглядається відповідний розрахунок нарахування пені (із зазначенням відповідних періодів її нарахування) до матеріалів справи позивачем не долучений та судами попередніх інстанцій не досліджений. Судами попередніх інстанцій лише зазначено, що позивач не конкретизував дати нарахування спірної суми пені, а суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи наявність підстав для відмови у стягненні з ТОВ «Павлоград Буддеталь» такої пені, у судову рішенні посилається на доводи контролюючого органу зазначені ним у апеляційній скарзі, що у Павлоградського відділу по роботі з податковим боргом не має технічної можливості та законних підстав надати окремо розрахунок пені по ПДВ та орендній платі з юридичних осіб окремо до 01.03.2020 та окремо після 01.03.2020.

Колегія суддів зазначає, що в контексті вказаного вище судам, зокрема необхідно встановити дату початку нарахування пені та дату закінчення її нарахування. Щодо застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (набрав чинності 18.03.2020) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-1.

Згідно з положеннями абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Суди дійшли висновку, що, оскільки дія карантину не завершена відповідачем необґрунтовано обчислена та застосована пеня з 01.03.2020. Однак, як вже зазначено вище, судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено за який саме період було нараховано пеню, як не встановлено і суму пені нарахованої з 01.03.2020. Вказане свідчить про не дослідження судами першої та апеляційної інстанцій доказів та не встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи по суті.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій фактично не дослідили доказів та не надали належної оцінки спірним правовідносинам в зазначеному вище правовому регулюванні, та не дотримались принципів процесуального закону.

Вказані вище обставини та факти залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій.

В свою чергу, вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга цієї статті).

Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Павлоград Буддеталь» пені на загальну суму 503 916,33 грн (з податку на додану вартість - 304 628,31 грн, з орендної плати з юридичних осіб - 199 916,33 грн).

Суд наголошує, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, достатніми, належними та допустимими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

12. Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не досліджено докази та не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

14. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

15. За правилами частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 160/18383/21 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «Павлоград Буддеталь» пені на загальну суму 503 916,33 грн та в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 160/18383/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер С.С. Пасічник І.А. Гончарова