Постанова

від 28.02.2024 по справі 160/18383/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/18383/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року (суддя Голобутовський Р.З.) в справі №160/18383/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» про стягнення податкового боргу в розмірі 2 747 827,07 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

ГУ ДПС до суду першої інстанції подана 02 лютого 2022 року уточнена позовна заява, в якій зазначено, що з моменту відкриття провадження у справі № 160/18383/21 податковий борг, який обліковується за ТОВ «Павлоград Буддеталь», зменшився та складає 2 366 546,52 грн., з яких по орендній платі з юридичних осіб - 998 176,96 грн (основний платіж - 798 888,94 грн, пеня - 199 288,02 грн), по податку на додану вартість - 1 368 369,56 грн (основний платіж - 1 063 741,25 грн, пеня - 304 628,31 грн), тому позивач просив стягнути з ТОВ «Павлоград Буддеталь» податковий борг у розмірі 2 366 546,52 грн на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Павлоград Буддеталь» податковий борг на користь Державного бюджету в сумі 1 862 630,19 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 08 червня 2023 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «Павлоград Буддеталь» пені на загальну суму 503 916,33 грн, в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року залишено без змін.

За результатами нового розгляду рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року позов про стягнення пені задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Павлоград Буддеталь» пеню з податку на додану вартість, нараховану до 01 березня 2020 року, в розмірі 281 459,39 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Зазначає про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду в цій справі стосовно того, що предметом доказування в цій справі не є правомірність нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань.

Відповідачем не надано доказів оскарження будь-якого з рішень контролюючого органу, тому грошові зобов`язання є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

Відповідачем не надано доказів оскарження дій або бездіяльності позивача щодо нарахування пені, тому сума нарахованої пені є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Також відповідачем не надано доказів оскарження податкової вимоги.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з інтегрованою карткою платника податків за ТОВ "Павлоград Буддеталь" обліковувався податковий борг у сумі 2 747 827,07 грн, який складається з орендної плати з юридичних осіб в сумі 998 176,96 грн (в т.ч. основний платіж - 798 888,94 грн, пеня 199 288, 02 грн), з по податку на додану вартість в сумі 1 749 650,11 грн (в т.ч. основний платіж - 1 413 352,00 грн, пеня - 336 298,11 грн).

Підставами для нарахування податкових зобов`язань ТОВ «Павлоград Буддеталь», за якими обліковується податковий борг з орендної плати, є наступне:

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік №9012505661 від 05 лютого 2020 року, в якій платником визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 958 666,74 грн зі сплатою 79 888,90 грн щомісячно, а ТОВ «Павлоград Буддеталь» не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією за податкові періоди липень - грудень 2020 на суму 479 333,34 грн;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік №9026807146 від 15 лютого 2021 року, в якій платником визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 958 666,74 грн зі сплатою 79 888,90 грн щомісячно, а ТОВ «Павлоград Буддеталь» не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією за податкові періоди січень - квітень 2021 на суму 319 555,60 грн.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань платнику відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеня у розмірі 199 288,02 грн.

Підставами для нарахування податкових зобов`язань ТОВ «Павлоград Буддеталь», за якими обліковується податковий борг з податку на додану вартість, є наступне:

- податкова декларація з податку на додану вартість №9306704784 від 20 листопада 2020 року, термін сплати 30 листопада 2020 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 241 810,00 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість №9338509862 від 18 грудня 2020 року, термін сплати 30 грудня 2020 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 112 902,00 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість №9368343847 від 15 січня 2021 року, термін сплати 01 лютого 2021 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 99 048,00 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість №9056582040 від 19 березня 2021 року, термін сплати 30 березня 2021 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 349 285,00 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість №99089783000 від 19 квітня 2021 року, термін сплати 30 квітня 2021 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 610 307,00 грн.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань платнику відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеня у розмірі 336 298,11 грн.

Відповідно до ст. 59 ПК України у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу Західно-Донбаською ОДПІ в автоматичному режимі сформовано та направлено ТОВ «Павлоград Буддеталь» податкову вимогу від 14 березня 2016 року №1068-17, яка вручена платнику 17 березня 2016 року.

Дослідивши інформацію щодо пені, яка заявлена до стягнення у справі №160/18383/21 по ТОВ «Павлоград Буддеталь», яка рахується в ІКП за даними ІТС «Податковий блок», надану позивачем на виконання ухвали суду, суд першої інстанції встановив, що сума пені з ПДВ, заявлена до стягнення в загальному розмірі 304 628,31 грн частково нарахована відповідачу до 01 березня 2020 року в сумі 281 459,39 грн, частково нарахована після 01 березня 2020 року в сумі 23 168,92 грн.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що під мораторій підпадає лише сума пені, яка нарахована після 01 березня 2020 року, в розмірі 23 168,92 грн.

Оскільки сума пені по податковим зобов`язанням з ПДВ в розмірі 281 459,39 грн нарахована до 01 березня 2020 року згідно із даними ІТС «Податковий блок», доказів сплати вказаної суми пені не надано, суд першої інстанції вважав, що ця сума пені підлягає стягненню в судовому порядку.

Стосовно суми пені, заявленої до стягнення, з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 199 288,02 грн судом першої інстанції вказано, що підставами для нарахування податкових зобов`язань ТОВ «Павлоград Буддеталь», за якими обліковується податковий борг з орендної плати, є:

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік №9012505661 від 05 лютого 2020 року, в якій платником визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 958 666,74 грн, зі сплатою 79 888,90 грн щомісячно; відповідачем не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією за податкові періоди липень - грудень 2020 на суму 479 333,34 грн;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік №9026807146 від 15 лютого 2021 року, в якій платником визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 958 666,74 грн зі сплатою 79 888,90 грн щомісячно; відповідачем не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією за податкові періоди січень - квітень 2021 на суму 319 555,60 грн.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань, платнику відповідно до пп. 129.1.1 п. 129 ст. 129 ПК України нарахована пеня у розмірі 199 288,02 грн.

Оскільки відповідачем не сплачено суму самостійно задекларованих сум плати за землю за податкові періоди липень - грудень 2020 року та січень - квітень 2021 року, у зв`язку з чим за вказані періоди нараховано пеню, тобто борг за несплату самостійно задекларованих сум плати за землю виник після 01 березня 2020 року, тобто пеня за такі періоди не могла бути нарахована до настання податкового боргу.

Відповідно, суд першої інстанції вважав, що заявлена вимога про стягнення пені з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 199 288,02 грн не підлягає задоволенню, оскільки нарахування вказаної пені підпадає під період дії мораторію положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Тобто суд першої інстанції стягнув з відповідача суми податкового боргу у розмірі нарахованої пені з податку на додану вартість 281 459,39 грн, оскільки належних доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що слугував підставою для відмови у задоволенні позову.

Як вказано вище, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 199 288,02 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 23 168,92 грн.

Судом встановлено, що підставою для нарахування податкових зобов`язань ТОВ «Павлоград Буддеталь», за якими обліковується податковий борг з орендної плати, є:

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік №9012505661 від 05 лютого 2020 року, в якій платником визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 958 666,74 грн, зі сплатою 79 888,90 грн щомісячно; ТОВ «Павлоград Буддеталь» не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією за липень - грудень 2020 на суму 479 333,34 грн;

- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік №9026807146 від 15 лютого 2021 року, в якій платником визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 958 666,74 грн зі сплатою 79 888,90 грн щомісячно; ТОВ «Павлоград Буддеталь» не сплачено податкові зобов`язання за вказаною декларацією за січень - квітень 2021 на суму 319 555,60 грн.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань платнику відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеня у розмірі 199 288,02 грн.

Отже, відповідачем не сплачено суму самостійно задекларованих сум плати за землю за податкові періоди - липень - грудень 2020 та січень - квітень 2021. За несплату самостійно задекларованих сум плати за землю за вказані періоди нараховано пеню.

Підставами для нарахування податкових зобов`язань ТОВ «Павлоград Буддеталь», за якими обліковується податковий борг з податку на додану вартість, є наступне:

- податкова декларація з податку на додану вартість №9306704784 від 20 листопада 2020 року, термін сплати 30 листопада 2020 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 241 810,00 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість №9338509862 від 18 грудня 2020 року, термін сплати 30 грудня 2020 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 112 902,00 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість №9368343847 від 15 січня 2021 року, термін сплати 01 лютого 2021 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 99 048,00 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість №9056582040 від 19 березня 2021 року, термін сплати 30 березня 2021 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 349 285,00 грн;

- податкова декларація з податку на додану вартість №99089783000 від 19 квітня 2021 року, термін сплати 30 квітня 2021 року, в якій платником самостійно визначено податкове зобов`язання в розмірі 610 307,00 грн.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань платнику відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеня у розмірі 336 298,11 грн.

Виходячи з наданої позивачем інформації щодо нарахування пені в ІКП за даними ІТС «Податковий блок» (а.с. 50-53 т.2) борг з плати за землю виник у відповідача після 01 березня 2020 року (за липень - грудень 2020 року та січень - квітень 2021 року) та нарахування пені почалось після 01 березня 2020 року; сума пені з податку на додану вартість в загальному розмірі 304 628,31 грн частково нарахована відповідачу до 01 березня 2020 року в сумі 281 459,39 грн, частково нарахована після 01 березня 2020 року в сумі 23 168,92 грн.

У зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу контролюючим органом сформовано та направлено ТОВ «Павлоград Буддеталь» податкову вимогу від 14 березня 2016 року №1068-17, яка вручена платнику 17 березня 2016 року.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання наявності підстав для стягнення з платника податку пені, нарахованої на суму податкового боргу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статтті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Не є спірним питання дотримання контролюючим органом процедури погашення податкового боргу.

Щодо наявності підстав для стягнення з відповідача нарахованої контролюючим органом пені з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 199 288,02 грн. та з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 199 288,02 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 23 168,92 грн. суд зазначає наступне.

Виходячи розрахунку нарахування пені (а.с. 50-53 т.2), нарахування пені контролюючим органом по платі за землю розпочалось після 01 березня 2020 року, пеня з податку на додану вартість в розмірі 23 168,92 грн. також нарахована після 01 березня 2020 року.

За приписами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.

В подальшому постановами Кабінету Міністрів України дія карантину неодноразово продовжувалася, запроваджений з 12 березня 2020 року карантин не переривався та був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Оскільки пеня на суму боргу по податку на додану вартість в розмірі 23 168,92 грн. та пеня на суму боргу з плати за землю в розмірі 199 288,02 грн. нарахована після 01 березня 2020 року, тобто в період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, є правильним висновок суду першої інстанції, що контролюючим органом пеня нарахована без врахування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, тому нарахована в період дії карантину пеня не може бути стягнута з платника податку, а має бути списана контролюючим органом.

Доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду в цій справі стосовно того, що предметом доказування в цій справі не є правомірність нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, суд відхиляє, адже судом касаційної інстанції вказано про передчасність висновків судів про неможливість стягнення пені через неправомірність її нарахування.

Під час нового розгляду справи судом першої інстанції витребувано у контролюючого органу та досліджено розрахунок нарахованої пені та обґрунтовано встановлено, що нарахування пені частково почалось після запровадження карантину та контролюючим органом пеня у сумі, у стягненні якої відмовлено, нарахована без врахування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, тому нарахована в період дії карантину пеня не може бути стягнута з платника податку.

Посилання апелянта не недоведеність відповідачем оскарження дій контролюючого органу щодо нарахування пені, тому сума нарахованої пені є узгодженою та набула статусу податкового боргу, суд визнає необґрунтованими, адже не може бути стягнута з платника податків пеня, нарахування якої проведено із порушенням вимог законодавства.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року в справі № 160/18383/21 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року в справі № 160/18383/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоград Буддеталь» про стягнення податкового боргу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 28 лютого 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов